Постанова

від 20.02.2023 по справі 440/899/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 р.Справа № 440/899/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

представника відповідачів Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 24.06.22 по справі № 440/899/22

за позовом Дочірнього підприємства "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Гранд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Гранд-Агро» (далі за текстом - ДП ТОВ «Компанії «Гранд- Агро», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі за текстом - ДПС України, перший відповідач), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом - ГУ ДПС у Полтавській області, другий відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 17.12.2021 № 3542895/37174090 та №3542894/37174090;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних виписані та подані на реєстрацію Дочірнім підприємством "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро", код ЄДРПОУ 37174090, податкові накладні № 23 від 13.12.2021 та № 24 від 14.12.2021;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність і безпідставність спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано повідомлення від 15.12.2021 про надання пояснень разом з копіями платіжних доручень від 13.12.2021 № 328, від 14.12.2021 № 329 та інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджують вчинення господарських операцій ДП «Гранд» з ФГ «Світлана 2019», та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань.

Вказав, що платіжні доручення, які надані на вимогу контролюючого органу, та у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є розрахунковими документами, не містять відбитку штампу банку, оскільки програмне забезпечення «Клієнт-Банк» не передбачає проставлення такого відбитку та підпису відповідального виконавця при їх роздрукуванні.

Пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, зауважив, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 440/899/22 позов Дочірнього підприємства "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро" (вул. М. Грушевського, 16, офіс 1, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37174090) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 грудня 2021 року № 3542895/37174090.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію Дочірнім підприємством "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро" податкову накладну від 13 грудня 2021 року № 23 датою її подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17 грудня 2021 року № 3542894/37174090.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію Дочірнім підприємством "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро" податкову накладну від 14 грудня 2021 року № 24 датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Дочірнього підприємства "Гранд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанії "Гранд-Агро" судові витрати зі сплати платіжним дорученням №2765 від 03.02.2022 судового збору в розмірі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 440/899/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ДП «Гранд» відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, якими підтверджується правомірність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 23 від 13.12.2021 та № 24 від 14.12.2021. Стверджує, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних здійснено ГУ ДПС у Полтавській області у межах повноважень, передбачених Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, оскільки податкові накладні № 23 від 13.12.2021 та № 24 від 14.12.2021 не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, а тому підлягають автоматизованому моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку та/або на відповідність відображених у ній операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Вважає, що позивачем повністю визнається наявність законних підстав у контролюючого органу для зупинення реєстрації податкових накладних, так як у своїх поясненнях ДП «Гранд» повідомив ГУ ДПС в Полтавській області про усунення помилок, зазначених у квитанціях про зупинення, шляхом надання таблиці даних платника податків.

Звернув увагу суду, що дискреційні функції ДПС України, як суб`єкта владних повноважень, під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені чинним законодавством України, в тому числі п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), відповідно до якого передбачено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування законності спірних рішень послався на результати опрацювання контролюючим органом копій первинних документів, поданих позивачем до спірних податкових накладних, за результатами яких встановлено, що надані платником платіжні доручення складені з порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 966 та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України № 22 від 21.04.2004, а саме, в наданих документах відсутні обов`язкові реквізити підпис відповідального виконавця та штамп банку.

Крім того, здійснивши аналіз наданих на розгляд комісії та до позову копій первинних документів, ГУ ДПС у Полтавській області встановило відсутність у позивача первинних документів на підтвердження постачання товару до ФГ "Світлана 2019", зокрема доказів транспортування, сертифікатів якості, заявок, видаткових накладних та інших первинних документів на підтвердження господарської операції, які на розгляд Комісії надано не було. Зауважив, що додаток № 1 до купівлі - продажу № ДП-166 від 10.12.2021 містить посилання на термін попередньої оплати - 10.12.2021, тоді як платіжні доручення складено відповідно 13.12.2021 та 14.12.2021.

Також просив суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення врахувати правову позицію Другого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 29.07.2021 у справі №440/8110/20, Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 18.08.2021 по справі № 380/1278/21, Верховного Суду, викладену у постанові від 10.06.2021 по справі № 814/1003/18.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

20.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив проводити розгляд справи без його участі.

У відповідності до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Полтавській області та ДПС України вимоги апеляційної скарги підтримав, з підстав та мотивів, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідачів, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Гранд" ТОВ "Компанії "Гранд-Агро" (ідентифікаційний код 37174090) зареєстроване в якості юридичної особи 11.12.2010, номер запису в ЄДР про юридичну особу 15861020000000981, одним з видів діяльності товариства є "46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами" /а.с. 37-43/.

10.12.2021 між ДП "Гранд" ТОВ "Компанії "Гранд-Агро" (продавець) та Фермерським господарством "Світлана 2019" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару № ДП-166, за умовами якого продавець зобов`язується в строки, визначені цим договором, додатком до цього договору, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість /а.с. 8-11/.

Згідно з платіжним дорученням від 13.12.2021 № 328 ФГ "Світлана 2019" на користь позивача проведено передоплату за придбаний товар - добрива гранульовані SULFAMMO 25/Big Bag (1000kg) GR згідно з договором купівлі-продажу товару від 10.12.2021 № ДП-166 на суму 150000,00 грн, в тому числі ПДВ - 25000,00 грн /а.с. 13/.

За фактом першої події (здійснення передоплати за товар) позивач 13.12.2021 склав податкову накладну № 23 на поставку ФГ "Світлана 2019" товару - добрив гранульовані SULFAMMO 25/Big Bag (1000kg) GR вартістю 150000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн /а.с. 15/.

14.12.2021 позивач надіслав податкову накладну від 13.12.2021 № 23 для реєстрації у ЄРПН та того ж дня отримав квитанцію, у якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3102 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову у реєстрації. Додатково повідомлено: показник "D"=.8724%, "Р"=0 /а.с. 18/.

У відповідь на вказану квитанцію позивач направив контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції за податковою накладною від 13.12.2021 № 23 /а.с. 8-14, 19-20/.

17.12.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3542895/37174090 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.12.2021 № 23 у ЄРПН з огляду на надання платником копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме, надані платником платіжні доручення від 13.12.2021 № 328, від 14.12.2021 № 329 в порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.14 пункту 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, не містили обов`язкові реквізити банку: підпис відповідального виконавця та відбиток штампу банку /а.с. 23-24/.

Скаргу платника податку на рішення Комісії регіонального рівня від 17.12.2021 № 3542895/37174090 залишено без задоволення, про що ДПС України 30.12.2021 прийнято рішення № 61295/37174090/2 /а.с. 30-32, 36/.

У подальшому, згідно з платіжним дорученням від 14.12.2021 № 329 ФГ "Світлана 2019" на користь позивача проведено передоплату за придбаний товар - добрива гранульовані SULFAMMO 25/Big Bag (1000kg) GR згідно з договором купівлі-продажу товару від 10.12.2021 №ДП-166 на суму 400000,00 грн, в тому числі ПДВ - 66666,66 грн /а.с. 14/.

За фактом першої події (здійснення передоплати за товар) позивач 14.12.2021 склав податкову накладну № 24 на поставку ФГ "Світлана 2019" товару - добрив гранульовані SULFAMMO 25/Big Bag (1000kg) GR вартістю 400000,00 грн, в тому числі ПДВ - 66666,66 грн /а.с. 16/.

14.12.2021 позивач надіслав податкову накладну від 14.12.2021 № 24 для реєстрації у ЄРПН та того ж дня отримав квитанцію, у якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3102 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову у реєстрації. Додатково повідомлено: показник "D"=.8724%, "Р"=0 /а.с. 17/.

У відповідь на вказану квитанцію позивач направив контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції за податковою накладною від 14.12.2021 № 24 /а.с. 8-14, 21-22/.

17.12.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3542894/37174090 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.12.2021 № 24 у ЄРПН з огляду на надання платником копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме, надані платником платіжні доручення від 13.12.2021 № 328, від 14.12.2021 № 329 складені з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.14 пункту 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, оскільки в них відсутні обов`язкові реквізити банку: підпис відповідального виконавця та відбиток штампу банку /а.с. 25-26/.

Скаргу платника податку на рішення Комісії регіонального рівня від 17.12.2021 № 3542894/37174090 залишено без задоволення, про що ДПС України 30.12.2021 прийнято рішення № 61294/37174090/2 /а.с. 27-29, 35/.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних від 17.12.2021 № 3542895/37174090 та № 3542894/37174090, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачами наявності визначених законом підстав для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, оскільки вважав подані ДП «Гранд» документи достатніми для спростування ризиковості господарської операції. Також судом враховано, що контролюючим органом не наведено у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, які необхідно подати платнику податків, що унеможливило визначення платником порядку своїх дій для прийняття контролюючим органом позитивного рішення з цього питання.

Посилання представника відповідачів на ненадання позивачем до контролюючого органу доказів транспортування, сертифікатів якості, заявок, видаткових накладних та інших первинних документів на підтвердження господарських операцій з поставки товарів, а також на те, що додаток №1 до договору містить посилання на термін попередньої оплати - 10.12.2021, тоді як платіжні доручення складено відповідно 13.12.2021 та 14.12.2021, судом відхилено, оскільки наведені обставини не були зазначені у якості підстави для ухвалення спірних рішень.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати першого відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманих позивачем копій квитанцій від 14.12.2021 №9382386195 та №9382351121 (а.с. 17, 18) підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН слугувала відсутність Кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3102 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники: «D» = .8724%, «Р» = 0.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку №1165).

Так, з досліджених колегією суддів копій квитанцій про зупинення реєстрації ПН № 23 від 13.12.2021, № 24 від 14.12.2021 встановлено, що другий відповідач, наводячи показники: «D» = .8724%, «Р» = 0, не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у кожному випадку і не підкреслює такі документи в квитанції, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків. З огляду на викладене, доводи апелянта про визнання позивачем законності підстав зупинення спірних податкових накладних, через те, що ДП «Гранд» скористалось правом, передбаченим пунктом 12 Порядку №1165, та подало до контролюючого органу таблицю даних платника податків з урахуванням зауважень, зазначених в квитанціях про зупинення, є неприйнятними.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Натомість, у квитанціях від 14.12.2021 № 9382386195 та № 9382351121 про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не наведено чіткого визначення мотивів зупинення комісією ГУ ДПС у Полтавській області реєстрації вказаних ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість таких рішень, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаних ПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі за текстом Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 911 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії Державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20.

Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог відповідача позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області були надіслані повідомлення від 15.12.2021 № 1 та № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 13.12.2021 № 23 та від 14.12.2021 № 24.

Так, з поданих до контролюючого органу документів та пояснень, вбачається, що ФГ «Світлана 2019» на виконання умов договору купівлі-продажу товару № ДП-166 від 10.12.2021 перерахувало 13.12.2021 та 14.12.2021 ДП «Гранд» передоплату за товар - добрива гранульовані SULFAMMO 25/Big Bag (1000kg) GR у розмірі 150000,00 грн та 400000,00 грн відповідно.

Отримання позивачем передоплати за вищевказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 13.12.2021 № 328 на суму 150000,00 грн та від 14.12.2021 № 329 на суму 400000,00 грн.

Вважаючи, що 13.12.2021 та 14.12.2021 у зв`язку з зарахуванням передоплати від покупця на банківський рахунок платника податку, як оплату товару, що підлягає постачанню за договором № ДП-166 від 10.12.2021, у позивача виникло податкове зобов`язання згідно з частиною 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), ДП «Гранд», діючи відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, сформувало відповідні податкові накладні № 23 від 13.12.2021 та № 24 від 24.12.2021.

Слід зауважити, що перелік документів, який було надіслано позивачем разом з повідомленням, був достатнім для того, щоб усунути сумніви у контролюючого органу щодо ознак ризиковості господарських операції, за наслідками яких були виписані спірні податкові накладні.

Проте, незважаючи на подані документи, другим відповідачем прийнято аналогічні за змістом рішення від 17.12.2021 № 3542895/37174090 та № 3542894/37174090 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 13.12.2021 та № 24 від 24.12.2021 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що надані платником платіжні доручення від 13.12.2021 № 328 та від 14.12.2021 № 329 складені з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 ХІV та пп. 2.14 п. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, оскільки не містять обов`язкових реквізитів банку підпису відповідального виконавця та відбитку штампу банку.

Надаючи оцінку правомірності такої відмови колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зауважує, що для встановлення реквізитів, яким має відповідати платіжне доручення банку, сформоване в електронні формі, необхідно звернутись до спеціальних норм законодавства.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, установлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного Банку України від 21.01.2004 №22 (далі за текстом Інструкція №22).

Пунктом 10.5 Інструкції №22 передбачено, що під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт банк», «клієнт Інтернет банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт банк», «клієнт Інтернет банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; найменування, код платника та номер його рахунку; суму цифрами; призначення платежу; електронний(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Аналіз вищенаведених норм Інструкції № 22 дозволяє дійти висновку, що серед обов`язкових реквізитів електронного розрахункового документа не зазначено штампу та підпису відповідальної особи банку, а отже посилання контролюючого на їх відсутність у платіжних дорученнях від 13.12.2021 № 328 та від 14.12.2021 № 329, як на підставу для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, є протиправним.

Щодо доводів апелянта про те, що сторонами договору № ДП-166 від 10.12.2021 не дотримано терміну оплати, передбаченого додатком № 1 до вказаного договору, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з додатком № 1 до договору № ДП-166 від 10.12.2021 термін попередньої оплати встановлено сторонами - 10.12.2021.

Водночас, пунктом 5.5. вищевказаного Договору, серед іншого, передбачено, що попередня оплата здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту виставлення рахунку.

Таким чином, враховуючи, що Рахунок на оплату № 319 датований 10.12.2021 (а.с. 12), а попередня оплата здійснена ФК «Світлана 2019» на рахунок позивача 13.12.2021 та 14.12.2021, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами дотримано умови договору, а надані контролюючому органи документи не містять жодних розбіжностей щодо підтвердження факту отримання попередньої оплати за товар.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що у всіх спірних рішеннях контролюючим органом зазначено лише одну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних (недоліки платіжних доручень), однак в апеляційній скарзі другий відповідач додатково послався на ненадання ДП «Гранд» доказів транспортування, сертифікатів якості, заявок, видаткових накладних та інших первинних документів на підтвердження господарських операцій з поставки товарів. Враховуючи, що зазначені висновки не були покладенні в основу спірних рішень, колегія суддів вважає неприйнятними посилання на них під час судового розгляду.

Так само не приймається колегією суддів посилання другого відповідача на необхідність врахування при розгляді апеляційної скарги висновків Другого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 29.07.2021 у справі №440/8110/20 та Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 18.08.2021 по справі № 380/1278/21, оскільки згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не судів апеляційної інстанції.

Також колегія суддів вважає неможливим застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.06.2021 по справі № 814/1003/18, оскільки у вказаній справі судом надано оцінку правомірності податкових повідомлень-рішень, в той час як у цій справі предметом спору є рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішень від 17.12.2021 № 3542895/37174090 та № 3542894/37174090 про відмову позивачу в реєстрації ПН від 13.12.2021 № 23 та від 14.12.2021 № 24 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 13.12.2021 № 23 та від 14.12.2021 № 24 датою їх подання на реєстрацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 по справі № 440/899/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 21.02.2023 року.