ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/8036/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (суддя Калугіна Н.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити повністю. Вважає, що стягнуті судові витрати не є співмірними зі складністю справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за договором про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022, укладеним між клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» та Адвокатським об`єднанням «Статус», в особі керуючого адвоката Бєлінського Юрія Євгенійовича, який діє на підставі статуту, останній за дорученням клієнта і за винагороду (гонорар) надає клієнту такі види правової допомоги, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: складення позовної заяви та інших процесуальних документів та представництво інтересів клієнта у адміністративній справі про визнання протиправними та скасування Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2021 року за №3489782/32470804 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 18.11.2021 року; про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 18.11.2021р. фактичною датою її подання.
На підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн. до суду надано:
- договір про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.80);
- додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.83);
- додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.85)
- акт від 29.08.2022 про надання послуг за договором про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.124).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Частина 4 статті 134 КАС України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи встановлено, що товариством подано заяву про відшкодування судових витрат (а.с. 77). На підтвердження надання правничої допомоги позивачем надано копії:
- договір про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.80);
- додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.83);
- додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.85)
- акт від 29.08.2022 про надання послуг за договором про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 (а.с.124).
Отже, представником позивача дотримано процедуру звернення до суду із заявою про стягнення додаткових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Перевіривши зміст наданих позивачем документів стосовно витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.
Заявником надано до суду такі докази понесення позивачем витрат на правову допомогу на загальну суму 9 500,00 грн. згідно акту про надання послуг від 29.08.2022:
- ознайомлення з наданими документами, їх аналіз (1 год 700,0 грн) - 2 год 1400,0 грн;
- аналіз судової практики (1 год 700,0 грн) - 1 год 700,0 грн;
- складання позовної заяви (1 год 1000,0 грн) - 5 год 5000,0 грн;
- складання розрахунку судових витрат, підготовка необхідних додатків (1 год 500,0 грн) - 1 год 1000,0 грн;
- складання клопотання про поновлення строку звернення до суду (1 год від 500,0 грн до 800 грн залежно від складності) - 2 год 1400,0 грн.
Згідно з частиною 3 акту про надання послуг від 29.08.2022, зокрема п. 3.3. договору про надання правової допомоги №03/06 від 03.06.2022 клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 4000,00 грн у разі повного задоволення адміністративного позову.
Загальна вартість наданих послуг за цим актом та договором складає 13 500,00 грн.
29.08.2022 між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Статус» погоджено акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого сторони погодили повне виконання послуг.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.
З огляду на вказані норми, а також з огляду на висновок Верховного Суду в постанові від 15 квітня 2021 року у справі №160/6899/20 про те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлена представником позивача сума понесених позивачем витрат на правову допомогу є завищеною.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
При цьому колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами ч.7, 8, 9 ст. 139 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 по справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 01.09.2020 по справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також висновки щодо права суду зменшувати розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зроблені в постанові Верховного Суду від 27.11. 2019 у справі № 160/3114/19.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 13 500,00 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом адвокатом.
Дана справа є справою незначної складності. За своїм предметом та суб`єктним складом відповідачів справа відноситься до категорії типових справ, які розглядаються адміністративними судами, у суді першої інстанції, крім того справа була розглянута в порядку строщеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат та обставини справи, апеляційний суд погоджується с судом першої інстанції, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 6000,00 грн.
Щодо вимог позивача, викладених в заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн. апеляційний суд зазначає таке.
Як вже зазначалося вище, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Статус» укладено договір №03/06 про надання правової допомоги від 03.062.2022.
До матеріалів справи долучено акт про надання послуг від 25.11.2022 та розрахунок витрат на правову допомогу, з яких слідує, що на ознайомлення з апеляційною скаргою на додаткове рішення, правовий аналіз, складання відзиву на додаткове рішення затрачено 4 години (година роботи 1200,00 грн) та аналіз судової практики затрачено 1 годину (година роботи 700,00 грн).
З наведеного вище слідує, що позивач просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що співмірною сумою витрат на правничу допомогу є саме 1000,00 грн., а не 5500,00 грн. як заявлено позивачем.
При цьому колегія суддів враховує, що на користь позивача стягнуто витрати на правничу допомогу за складання та подання позову, складання клопотання про поновлення строків звернення до суду у розмірі 6000,00 грн., в той час як за відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення заявлено суму у розмірі 5500,00 грн., що не відповідає пропорційності використаного часу на складання позову та відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в цій справі надання правничої допомоги здійснювалося з приводу вирішення питань в апеляційному порядку щодо оскарження додаткового рішення, а не рішення по суті спору.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕКС» (код ЄДРПОУ 32470804) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча грн).
Постанова набирає законної сили 20.02.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддяТ.І. Ясенова
суддяА.В. Суховаров
суддяО.В. Головко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2023 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 109113574 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Калугіна Наталія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні