Постанова

від 20.02.2023 по справі 320/7549/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7549/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського ) господарства «Анна» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УС Т А Н О В И В:

Селянське (фермерського ) господарства «Анна» звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1527279/30709927 від 15.04.2020;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.02.2020.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що рішення про відмову СФГ «Анна» у реєстрації податкової накладної №1 від 04.02.2020 прийнято контролюючим органом правомірно та відповідно обґрунтовано, оскільки обсяг поданих документів позивачем не відповідає вичерпному переліку та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з`ясування обставин справи мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Анна» (ідентифікаційний код: 30709927) зареєстровано як юридична особа 14.09.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13491200000000356. Основним видом діяльності підприємства є 01.50 Змішане сільське господарство (а.с.9).

04.02.2020 СФГ «Анна» сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників та №1 до податкової накладної №5 від 04.02.2020 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.11).

Згідно квитанції від 20.02.2020 розрахунок коригування №1 від 04.02.2020, прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 5 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК (а.с.12-13).

Позивачем направлено до контролюючого органу письмові пояснення, у яких було зазначено про укладання договору поставки №1695/2019 між позивачем та ТОВ «Нібулон», який в подальшому було змінено додатковими угодами №ДЕН_9 від 04.02.2020, №ДЕН_10 від 05.02.2020 на поставку сількогосподарської продукції власного виробництва та, що господарські операції вчинені в межах даного договору підтверджуються видатковими накладними №2 від 04.02.2020, №6 від 04.02.2020, №3 від 05.02.2020.

До пояснень позивачем додано:

- договір поставки від №1698/2019 від 01.07.2019, укладений між ТОВ «Нібулон» (покупець) та СФГ «Анна» (постачальник), згідно якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (Товар) в асортименті, за ціно, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у Договорі та в Додатках до Договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату Товару (пункт 1.1 Договору) (а.с.16-20);

- додаток №ДЕН_9 від 04.02.2020 до Договору №1698/2019 від 01.07.2019 на поставку пшениці 2-го класу кількістю 35, 380, ціною з ПДВ 195297, 60 грн., термін поставки до 04.02.2020 (а.с.21);

- додаток №ДЕН_10 від 05.02.2020 до Договору №1698/2019 від 01.07.2019 на поставку пшениці 2-го класу кількістю 37, 860, ціною з ПДВ 208987, 20 грн., термін поставки до 05.02.2020 (а.с.22);

- видаткову накладну №2 від 04.02.2020, згідно якої СФГ «Анна» сплачено на рахунок ТОВ СП «Нібулон» 195297, 60 грн. (а.с.23);

- видаткову накладну №3 від 05.02.2020, згідно якої СФГ «Анна» сплачено на рахунок ТОВ СП «Нібулон» 208987, 20 грн.(а.с.24);

- звіт про посівні площі сількогосподарських культур під урожай 2019 року (а.с.25-28).

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1527279/30709927 від 15.04.2020 відмовлено в реєстрації податкових накладних СФГ «Анна» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.02.2020 у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків (а.с.29).

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 04.02.2020 до податкової накладної №5 від 04.02.2020.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.16 ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пункт 4 Порядку №1165 встановлює, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

На виконання пунктів 10 та 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246 формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пунктів 2 та 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок коригування №1 до податкової накладної №5 від 04.02.2020 було прийнято контролюючим органом. Реєстрація розрахунку коригування була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України із зазначенням, що сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком №3 до Порядку №1165.

Так, пункт 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що міститься в додатку 3 до Порядку №1165, передбачає, що до ознак ризиковості здійснення операцій відноситься - перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

З вказаних норм вбачається, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення вказаних господарських операцій позивача до ризикових відповідно до п. 5 Критерії ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Разом з тим, у вищевказаній квитанції податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, оскільки контролюючий орган зобов`язаний вказати у квитанції про зупинення реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення. Формальне зазначення у Квитанції пропозиції надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН є лише дублюванням змісту пп. 3 п. 11 Порядку №1165.

З матеріалів справи вбачається, що з метою розблокування спірних розрахунків коригування до податкової накладної, позивачем направлено до контролюючого органу письмові пояснення, у яких було зазначено про укладання договору поставки №1695/2019 між позивачем та ТОВ «Нібулон», з додатковими угодами до нього;додано договір поставки від №1698/2019 від 01.07.2019, укладений між ТОВ «Нібулон» (покупець) та СФГ «Анна» (постачальник); додаток №ДЕН_9 від 04.02.2020 до Договору №1698/2019 від 01.07.2019; додаток №ДЕН_10 від 05.02.2020 до Договору №1698/2019 від 01.07.2019 ; видаткову накладну №2 від 04.02.2020, згідно якої СФГ «Анна» сплачено на рахунок ТОВ СП «Нібулон» 195297, 60 грн. (а.с.23); видаткову накладну №3 від 05.02.2020, згідно якої СФГ «Анна» сплачено на рахунок ТОВ СП «Нібулон» 208987, 20 грн.(а.с.24); звіт про посівні площі сількогосподарських культур під урожай 2019 року (а.с.25-28).

Подані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства та ними супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкові накладні, що оформлена позивачем до реєстрації в реєстрі. Будь-яких доказів на спростування вказаних фактів відповідач-1 ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав. Крім того, відповідач-1 не зазначив про будь-які дефекти наданих документів чи підстав їх неприйняття. Отже, позивач надав контролюючому органу усі належні первинні документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту та обсягу таких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних в ЄРПН.

Колегія суддів зауважує, що законодавець не визначив чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Тобто, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості здійснення операції та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну/розрахунок коригування до реєстрації

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, оспорюване рішення суперечать формі, встановленій Додатком до Порядку №520, оскільки не містить жодних підкреслень у відповідній графі серед переліку документів тих документів, які не надані платником податків.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

У той же час, колегія суддів зазначає, що відповідач-1 не надав належних та допустимих доказів, що позивач, станом на час зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування до раніше поданих податкових накладних, відповідав вимогам п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій чи був внесений до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 5 Критеріїв.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Натомість, комісія регіонального рівня, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податковий орган не довів правомірності зупинення реєстрації податкового розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення таких дій, а відтак і рішення про відмову в реєстрації такої.

Також слід зазначити, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, на підставі яких складено спірні податкові накладні, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до податкового органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування кількісних і якісних показників до податкових накладних позивача, датою їх фактичного надходження.

В свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін колегією суддів не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або не підтвердженість матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 20.02.2023р.)