Постанова

від 20.02.2023 по справі 580/1693/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1693/20 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мирного дошкільного навчального закладу «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Мирного дошкільного навчального закладу «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Мирного дошкільного навчального закладу «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Мирного дошкільного навчального закладу «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року позов задоволено частково, застосовано заходи реагування до Мирного дошкільного навчального закладу "Ягідка" Чорнобаївської районної ради Черкаської області у вигляді повної зупинки експлуатації, шляхом припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідач усунув порушення, визначені в акті під номерами 2, 5, 7, 8, 9, 13, в той же час усунення інших порушень потребує виділення додаткового фінансування з боку Відділу освіти Чорнобаївської РДА в Черкаській області, на роботу якого відповідач не може впливати, а самі порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей при експлуатації приміщення. Крім того, скаржник звертав увагу, що у приміщенні Мирного ДНЗ «Ягідка» розміщено сільську бібліотеку та фельдшерський пункт, а тому зупинення експлуатації будівлі негативно вплине на мешканців населеного пункту.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу виникнення загорання, не дадуть можливості вчасно ліквідувати пожежу та прямо загрожують життю і здоров`ю людей, що перебувають у будівлі.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони подали до суду клопотання про зупинення провадження для примирення, які ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 задоволено.

15.11.2022 до суду надійшло клопотання Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про поновлення апеляційного провадження у справі, мотивоване тим, що обставини, які були підставою для зупинення провадження, вже не перешкоджають подальшому розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 клопотання ГУ ДСНС України у Черкаській області про поновлення провадження у справі задоволено та поновлено провадження у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу УДСНС України у Черкаській області від 11.12.2019 посадовими особами позивача в період з 13.01.2020 по 14.01.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання Мирним ДНЗ «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, с.Мирне, вул.Шевченка, 12, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт від 14.01.2020 №2 (а.с.4-13), в якому зафіксовано наступні порушення:

1) дерев`яні конструкції горища НВК не оброблені вогнезахисним розчином (п. 2.5. розділу ІІІ ППБУ);

2) на будівлі ДНЗ відсутній адресний вказівник (п. 2.22 розділу ІІІ ППБУ);

3) шляхи евакуації не забезпечені світловими покажчиками «вихід» (п. 2.32 розділу ІІІ ППБУ);

4) приміщення дитсадка не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (п. 1.2 розділу V ППБУ);

5) не обладнано територію дитячого садка засобами захисту від прямих попадань блискавки (п. 1.21 розділу IV ППБУ);

6) посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки з отриманням посвідчення (п. 15,16,20 розділу ІІ ППБУ);

7) приміщення дитячого садка не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (п. 8 розділу ІІ ППБУ);

8) не закриті електричні лампи розжарення скляними плафонами закритого виконання в приміщенні котельні (п. 1.18 розділу IV ППБУ);

9) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (п. 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ);

10) допускається улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів (п. 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

11) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

12) облицювання стін коридору школи виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (п. 2.17 розділу ІІІ ППБУ);

13) електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати не встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ).

Вказаний акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відображені в п.1-4, 6, 10-13 акту перевірки порушення не усунуто відповідачем і вони свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

До суду першої інстанції надходили докази вжиття відповідачем заходів з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зокрема, фотоматеріали, на яких зображено облаштування блискавкозахисту, знаками безпеки, закриття скляним плафоном лампи розжарювання, установлення вимикача у котельні на негорючу основу, усунуто облаштування тимчасових електромереж при роботі з принтером. Також відповідач зазначав про замовлення адресного вказівника на будівлю, однак жодних доказів на підтвердження вказаної обставини матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що позивач не заперечує факт усунення відповідачем частини виявлених порушень, в той же час, як на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, так і станом на момент перегляду справи в апеляційному порядку, матеріали справи не містять жодних доказів усунення відповідачем порушень №1, 4, 12, які зафіксовані в акті перевірки від 14.01.2020 №2, а саме: дерев`яні конструкції горища НВК не оброблені вогнезахисним розчином; приміщення дитсадка не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією; облицювання стін коридору школи виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2.

Твердження відповідача, що ним були вчинені відповідні дії з метою отримання фінансування на усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки і укладені відповідні договори по облицюванню стін матеріалами з низькою пожежною небезпекою, обробці дерев`яних конструкцій вогнезахисним розчином та облаштування пожежної сигналізації не підтверджено жодними доказами.

Також, в апеляційній скарзі відповідач самостійно підтверджує, що на момент ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі, порушення №1, 3, 4, 6, 10-12 залишались не усунутими.

В жовтні 2020 року сторони звертались до суду апеляційної інстанції із клопотаннями про зупинення апеляційного провадження для примирення, які ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 задоволено та зупинено провадження у справі строком на 6 місяців до 21.04.2021, однак у визначений судом строк сторонами не було подано до суду будь-яких заяв щодо досягнення примирення, або доказів усунення відповідачем всіх порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки і лише 15.11.2022 до суду надійшло клопотання ГУ ДСНС України у Черкаській області про поновлення апеляційного провадження у справі, з якого вбачається, що за відповідний термін сторони не досягли примирення, внаслідок чого, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2022 провадження у даній справі було поновлено.

Колегія суддів зазначає, що порушення, які залишились не усунутими можуть мати наслідком виникнення пожежі та створення надзвичайної ситуації, про що прямо зазначено в акті від 14.02.2020 №2 в полі «ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності).

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зазначені позивачем в акті від 14.01.2020 №2 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі дошкільної освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника, що виявлені порушення не створюють загрози життю та здоров`ю осіб, що перебуватимуть у приміщенні закладу освіти.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Усунення відповідачем усіх, встановлених перевіркою, порушень є підставою для звернення до позивача, оскільки ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надано повноваження органу, який ініціював призупинення, зняття відповідного заходу реагування.

Зазначений висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №1540/4375/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Отже, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи №812/2061/17 у постанові від 29.04.2020, який має бути врахований судом.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Мирного дошкільного навчального закладу «Ягідка» Чорнобаївської районної ради Черкаської області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 20 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма