Постанова

від 21.02.2023 по справі 140/5374/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5374/22 пров. № А/857/15774/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішенняВолинського окружного адміністративного судувід 17 червня 2022 року, ухвалене суддею Лозовським О.А. у м.Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №140/5374/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Проект» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0071040705 від 23.11.2021 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 78945,47 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного судувід 17 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.11.2021 року № 0071040705 в частині застосування штрафних санкцій на суму 78945,47 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Проект» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, при розрахунку з покупцями через реєстратор розрахункових операцій, друкував та видавав покупцям розрахункові документи, які мають необхідні реквізити, що ідентифікують господарську операцію.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, оскільки, у розрахункових документах, які друкував позивач через реєстратор розрахункових операцій, відсутні рядки 11-18, які передбачені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13. Відповідно до норм цього Положення, розрахункові документи, які не мають усіх реквізитів, що передбачені цим Положенням, не вважаються розрахунковими документами. Тому відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штрафну санкцію.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що, на підставі наказу від 22.10.2021 року № 3052 та направлень на перевірку від 23.10.2021 року № 3192, № 3244, відповідач провів фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Арцеулова, 2, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Вест Проект».

За результатами перевірки відповідач 27.10.2021 року склав акт № 001156.

У ході перевірки відповідач встановив програмування підакцизних груп товарів при їх реалізації без зазначення відповідних кодівУКТ ЗЕД, а також роздрукування та видачу покупцю розрахункового документа не встановленої форми. Розрахунковий документ (фіскальний чек за формою ФКЧ-1) не містить обов`язкових реквізитів, а саме: відсутні обов`язкові реквізити у фіскальних чеках РРО які б ідентифікували проведення операцій (ідентифікатор еквайра та торгівця, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу, найменування платіжної системи, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції, тощо).

На підставі акта перевірки, відповідач 23.11.2021 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0071040705, яким до позивача застосував штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 84045,47 грн.

Це податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в частині застосування штрафних санкцій на суму 78945,47 грн. за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13 (далі - Положення № 13).

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 наведено реквізити, які має містити фіскальний чек.

Відповідно до пункту 4 розділу II Положення № 13, рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Апеляційний суд встановив те, що розрахунки за спірними операціями купівлі-продажу здійснювалися за допомогою платіжних карток, отже фіскальний чек мав містити наступні реквізити, що є рядками 11-18 фіскального чека:

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

вид операції (рядок 14);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18).

Вказані у пункті 2 розділу II Положення № 13 реквізити, що є рядками 11-18 фіскального чеку, на фіскальних чеках, які друкував позивач, були відсутні.

Водночас, апеляційний суд з`ясував, що касирами, поряд із фіскальними чеками, також були роздруковані та надані квитанції платіжного терміналу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що встановлені пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705.

Тому, апеляційний суд вважає, що формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Крім цього, апеляційний суд встановив те, що, на момент перевірки, позивач використовував РРО, які не були з`єднані (проінтегровані) з електронними платіжними засобами, а відповідно ці РРО технічно не могли друкувати рядки 11-18 фіскального чека.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа на якому відсутні певні реквізити.

Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду, відповідач необґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення № 0071040705 від 23.11.2021 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 78945,47 грн. за відсутність у фіскальному чеку рядків 11-18, передбачених «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» від 21.01.2016 року № 13, а тому це рішення необхідно скасувати.

Зважаючи на цей висновок суд першої інстанції правильно задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного судувід 17 червня 2022 року в справі №140/5374/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 21.02.2023 року