УХВАЛА
21 лютого 2023 року
Київ
справа №380/24670/21
адміністративне провадження №К/990/5139/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 380/24670/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
14.02.2023 до суду через підсистему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2022.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 24.03.2022. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2022 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 09.05.2022 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 14.02.2022 подано 14.11.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Також суд звернув увагу на те, що копію ухвали про повернення первинної апеляційної скарги скаржник отримав 09.05.2022, однак, повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 14.11.2022, тобто більше ніж через чотири місяці після повернення первісної апеляційної скарги і, причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору через введення в Україні воєнного стану. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що ГУ ДПС постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, проте обмежене фінансування та відсутність коштів спричинило виникнення складнощів у сплаті судового збору. Звертає увагу, що ГУ ДПС у найкоротші терміни після повернення апеляційної скарги та сплати судового збору повторно звернулося з апеляційною скаргою, а отже наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку. Зазначає, що не зважаючи на вказані обставини (впровадження воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічна ситуація, велике навантаження новопризначених працівників), працівники відповідача вживають всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави. На думку відповідача, подання ГУ ДПС апеляційної скарги вдруге свідчить сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов`язків. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість поновлення пропущеного процесуального строку через відсутність фінансування суб`єкта владних повноважень
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.
Причин, які унеможливлювали звернення до суду з належними чином оформленою апеляційною скаргою (в тому числі з наданням документа про оплату судового збору) у встановлений законом строк та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк ГУ ДПС не зазначає. При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (повторне звернення відбулося через чотири місяці після повернення вперше поданої апеляційної скарги).
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 380/24670/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2023 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 109117574 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні