Рішення

від 15.02.2023 по справі 347/2310/22

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/2310/22

Провадження № 2-о/347/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Гордія В.І.,

з секретарем Корбутяк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на утриманні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Заяву мотивує тим,що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Малий Рожин, Косівського району, Івано-Франківської області у сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Її батьки розірвали шлюб у липні 2018 року, але після розірвання шлюбу її батько продовжив проживати з ними без подальшої реєстрації шлюбу в АДРЕСА_1 . Дід та баба по батьківській лінії (батьки мого батька) померли. Фактично у склад її сім`ї входила ще й її сестра ОСОБА_4 . Батько добровільно утримував сестру та її до повноліття як і передбачено ст. 180 СК України. Стягнення аліментів у примусовому порядку через органи виконавчої служби мати не здійснювала. ОСОБА_5 навчалася на платній основі із 10.09.2020 по 01.07.2022 у Державному вищому навчальному закладі «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та отримала диплом ВУЗу 01.07.2022. А вона, в свою чергу, ще будучи неповнолітньою, поступила на навчання до Коломийського політехнічного коледжу Національного університету «Львівська політехніка», де навчалася заочно на платній основі. Завершила навчання 30.06.2022 року. Оплату її навчання та інші фінансові потреби повністю їй забезпечував батько. Мати в межах можливостей також допомагала, однак на роботі не працювала ще від часу розлучення з батьком і не мала відповідних джерел доходів. З дати її повноліття і до часу звернення із цією заявою до суду ні вона, ні її мати ОСОБА_3 і сестра ОСОБА_6 не одружилися. Її батько ОСОБА_2 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , після 24.02.2022 призваний за мобілізацією в умовах воєнного стану на військову службу, направлений цим РТЦК та СП для зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_1 , де і проходив військову службу. До часу призову за мобілізацією та зарахування на військову службу вони з батьком фактично спільно проживали, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки. До повноліття як і передбачено ст.180 СК України батько добровільно утримував її. Після досягнення нею повноліття батько продовжив її утримання. За період із березня по червень 2021 року вона тимчасово працювала на роботі продавцем у ФОП ОСОБА_7 із мінімальною заробітною платою. Фактично кошти витрачала на свої потреби та навчання. Оскільки робота перешкоджала заочному навчанню з роботи звільнилася. Проте саме батьківське утримання було основним джерелом її доходів, оскільки він мав грошове забезпечення військовослужбовця та відповідні виплати і надбавки за участь у бойових діях. Під час проходження ОСОБА_2 військової служби, вона ніде не працювала, не отримувала доходів та навчалася. Під час проходження військової служби батько перераховував та передавав їй грошові кошти, а саме, перераховував гроші на картковий рахунок її сестри ОСОБА_8 і частина цих коштів надавалися їй. Під час проходження військової служби батько приїздив у відпустку додому у останній декаді липня 2022 року та перебував вдома до 08.08.2022 року, під час якої також матеріально допомагав їй. 15.08.2022 батько під час бойових дій у Донецькій області загинув, про що їй було вручено сповіщення про загибель № НОМЕР_2 із ІНФОРМАЦІЯ_3 . До 15.08.2022 і на даний час вона не перебуває у шлюбі і не реєструвала його в органах ДРАЦС, попередньо одружена не була. Тобто, фактично від дати повноліття і до часу смерті батька постійним і основним джерелом засобів для її існування була матеріальна допомога та утримання батька, і на час смерті батька ОСОБА_2 вона відносилася до членів його сім`ї, як військовослужбовця, в зв?язку із чим має право на отримання відповідних виплат. З метою отримання одноразової грошової допомоги сім?ям загиблих військовослужбовців, вона бажає підтвердити факт її перебування на утриманні батька до часу його смерті.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує повністю та просить задоволити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 поступило письмове пояснення по справі, в якому просять в задоволенні заяви відмовити, оскільки вважають, що підстав длявстановлення вказаногоу заявіфакту немає так як із заяви вбачається спір про право, а розгляд справи проводити без участі їх представника.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом ч.3 ст.294 ЦПК України.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом, передбачений ст.315 ЦПК України, і не є вичерпним, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 315ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»,судам необхідномати наувазі,що встановленняфакту перебуванняособи наутриманні померлогомає значеннядля одержанняспадщини,призначення пенсіїабо відшкодуванняшкоди,якщо допомога,яка надавалась,була для заявника постійнимі основнимджерелом засобівдо існування.Одержання заявникомзаробітку,пенсії,стипендії,інших доходівне єпідставою длявідмови увстановленні фактуперебування наутриманні,коли судвстановить,що основнимі постійнимджерелом засобівдо існуваннябула длязаявника допомогаз бокуособи,яка надавалайому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст.62 ЦПК (оцінка доказів).

Із долучених до заяви доказів видно, що заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , і її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 25.11.2015 року (а.с.11).

Згідно копії рішення Косівського районного суду від 09.07.2018 року, шлюб між батьками заявниці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, а неповнолітніх дітей залишено проживати біля матері (а.с.13).

Згідно копій нотаріально завірених заяв від 31.08.2022 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі як в Україні, так і за її межами, не перебувають (а.с.16, 17, 18).

Як видно із копії витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). За цією ж адресою без реєстрації фактично проживав і її батько ОСОБА_2 з 2017 року по 15.08.2022 року, що підтверджується копією акту про проживання особи без реєстрації (а.с.15).

Нормами статей 198-199 Сімейного кодексу України передбачено підстави виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Зокрема, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Якщо повнолітнідочка,син продовжуютьнавчання іу зв`язкуз цимпотребують матеріальноїдопомоги,батьки зобов`язаніутримувати їхдо досягненнядвадцяти трьохроків заумови,що вониможуть надаватиматеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Як видно із матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 починаючи з вересня 2020 року навчалася в ВСП Коломийському політехнічному коледжі НУ «Львівська політехніка», що підтверджується копією договору про надання освітніх послуг №05 та копією Договору №16 від 21.09.2020 року (а.с.19, 20). Термін навчання згідно договору становив 2 роки 4 місяці, а саме, з дня його підписання (21.09.2020) і діяв до 31.12.2022 року. 30.06.2022 року на ім?я заявниці ОСОБА_1 було видано Диплом фахового молодшого бакалавра Х22 №016076, що підтверджується його копією (ас.22), але не підтверджує факт припинення її утримання батьком, оскільки навіть після отримання нею диплома, ОСОБА_2 і надалі матеріально допомагав їй та переказував грошові кошти, що підтверджується копією квитанції від 23.07.2022 року (а.с.32).

Окрім того, до призову на військову службу по мобілізації, ОСОБА_2 проживав разом із своїми доньками в с. Тюдів, Косівського району, вів з ними спільне господарство та утримував їх, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім?ї від 06.09.2022 року №99/14-16/6 (а.с.30).

Таким чином, судом встановлено, що на момент смерті військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , заявниця перебувала на його утриманні, отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, і її утримання було обов?язком батька. Батько, ж в свою чергу, мав змогу надавати дочці таку допомогу, що він і здійснював, утримуючи її і після досягнення нею повноліття, зокрема, переказуючи дочці грошові кошти (а.с.32), що дійсно було для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, так як згідно наявної в матеріалах справи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.12.2022 року, ОСОБА_1 працювала з 01.03.2021 року по 30.06.2021 року у приватного підприємця і отримувала мінімальну заробітну плату у відповідності до ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік», а після звільнення 30.06.2021 року ніде не працювала, так як інформація про доходи станом на серпень 2022 року (на день смерті батька) відсутня (а.с.34).

Згідно статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення», члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, аналіз вищенаведених доказів довів, що заявниця дійсно перебувала на утриманні батька ОСОБА_2 , що дає суду підстави для задоволення заяви.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.315, 319, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 , перебувала на утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 із 16.12.2020 року по 15.08.2022 року включно.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. ГОРДІЙ