Постанова

від 01.12.2022 по справі 920/743/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. м.Київ Справа№ 920/743/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання 01.12.2022:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

на рішення Господарського суду Сумської області

від 18.02.2021 (повний текст рішення підписано 02.03.2021)

по справі № 920/743/17 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2"

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулося в Господарський суд Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах на наступні 7 років строком до 01.04.2024 договір оренди землі, а саме: договір б/н від 24.03.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014 , площа 20,8148 га.

Позовні вимоги (з урахуванням заяв позивача про зміну предмету позову) обґрунтовані тим, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка площею 20,8148 га кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка була об`єктом оренди Позивача відповідно до договору оренди від 24.03.2010 є архівною. Земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га, утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014. До того ж, сума площ новостворених земельних ділянок становить 20,8148 га, що становить площу земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014. Датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, а підставою реєстрації - наказ Відповідача №18-7458/16-18-СГ від 21.09.2018. Проте, незалежно від поділу земельної ділянки 5923882300:09:001:0014 на 2 нові, ці нові ділянки є об`єктом оренди Позивача за договором від 24.03.2010. Оскільки позивач на час звернення до суду з цим позовом продовжував користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014 та сплачував відповідну орендну плату, а Відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору та на час звернення з позовом не повідомляв про заперечення у поновленні договору, тому позивач на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення встановленого договором оренди строку його дії отримав право на поновлення цього договору.

Рішенням Господарського суду від 27.09.2017 року у справі №920/743/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.01.2019 року рішення господарського суду Сумської області від 27.09.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції повинен надати правову оцінку тому, чи є заявлена позивачем у заяві від 27.09.2017 року вимога зміною предмета позову, чи конкретизацією формулювання позовної вимоги без зміни її по суті, за результатами розгляду такої вимоги мав установити належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем з метою відновлення порушеного права позивача, а також надати оцінку листу-повідомленню орендодавця від 16.03.2017 року щодо підстав заперечень у поновленні Договору.

Під час нового розгляду:

05.03.2019 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка прийнята до розгляду в судовому засіданні суду першої інстанції 06.03.2019 згідно протокольної ухвали, в якій позивач просив: визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за № 041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем, саме:

«ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області « 24» березня 2010 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його начальника, що діє на підставі Наказу з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-он, В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2.В оренду, за рахунок земель державної власності, надаються земельні ділянки загальною площею - 12.0601 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 20,8148 га рілля, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га.). Земельна ділянка не підтопляється, ґрунти сірі опідзолені супіщані ґрунти.

3.На земельній ділянці знаходяться:

- об`єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4.Земельна ділянка передається в оренду разом з: немає

5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 83696 гривень 18 копійок.

6.Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7.Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8.Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 2594 гривень 58 копійок, щорічно.

10.Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11.Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13.Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

14.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15.Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код-2.1).

17.Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18.Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19.Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20.Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21.Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22.Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25.Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26.На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28.Права орендодавця; Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП «Карла Маркса-2» використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29.Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30.Права орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31.Обов`язки орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32.Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33.Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34.Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35.Дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку на який його було укладено;

-придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38.Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39.За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40.Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41.Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

-план або схема земельної ділянки;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, Ідентифікаційний код:39765885

Орендар: Приватне підприємство «Карла Маркса-2», 41543, Сумська обл., Путивльський район с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63, Ідентифікаційний код: 34264605

Підписи сторін:

Орендодавець

Орендар:

Також, 04.04.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка залишена без розгляду ухвалою від 07.05.2019.

Також, 07.05.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, в якій позивач просив: визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за № 041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем, саме:

«ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області «__» ____ 2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його начальника, що діє на підставі Наказу з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-он, В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2.В оренду, за рахунок земель державної власності, надаються земельні ділянки загальною площею - 20,8148 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 20,8148 га рілля, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га.). Земельна ділянка не підтопляється, ґрунти сірі опідзолені супіщані ґрунти.

3.На земельній ділянці знаходяться:

- об`єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4.Земельна ділянка передається в оренду разом з: немає

5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 83696 гривень 18 копійок.

6.Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7.Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8.Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 2594 гривень 58 копійок, щорічно.

10.Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11.Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13.Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

14.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15.Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код-2.1).

17.Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18.Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19.Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20.Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21.Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22.Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25.Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26.На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28.Права орендодавця; Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП «Карла Маркса-2» використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29.Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30.Права орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31.Обов`язки орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32.Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33.Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34.Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35.Дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку на який його було укладено;

-придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38.Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39.За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40.Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41.Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

-план або схема земельної ділянки;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, Ідентифікаційний код:39765885

Орендар: Приватне підприємство «Карла Маркса-2», 41543, Сумська обл., Путивльський район с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63, Ідентифікаційний код: 34264605

Підписи сторін:

Орендодавець

Орендар:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.06.2019 року у справі №920/743/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент розгляду справи судом позивач фактично повернув спірну земельну ділянку відповідачу (орендодавцю) за актом приймання-передачі, що сторонами не спростовується, тобто орендар не продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії Договору оренди, що унеможливлює поновлення Договору оренди, оскільки це суперечить нормам, які зазначені в ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так як користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди є обов`язковою умовою для можливого продовження між сторонами орендних правовідносин.

Постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2019 року у справі №920/743/17 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2019 року у справі № 920/743/17 - залишено без змін, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року у справі № 920/743/17.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та рішення Господарського суду Сумської області від 03.06.2019 у справі №920/743/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав:

- суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Позивач за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки від 28.12.2017 передав (повернув) спірну земельну ділянку площею 20,8148 га кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, а Відповідач прийняв земельну ділянку до складу запасу сільськогосподарського призначення державної власності. При цьому, суди зауважили, що в ході розгляду даної справи судом не приймалося рішення щодо обов`язків Позивача повернути спірну земельну ділянку. З огляду на зазначені обставини, суди дійшли висновку, що, оскільки на момент розгляду справи судом Позивач фактично повернув земельну ділянку за актом і не продовжує користуватися нею після закінчення дії договору оренди, то вказані обставини унеможливлюють поновлення договору, оскільки це суперечить статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- колегія суддів звертає увагу на те, що з акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки від 28.12.2017 не вбачається, що повернення Позивачем спірної земельної ділянки було добровільним виявленням, хоча і не було примусового повернення. Однак, з урахуванням відмови Позивачу за рішеннями судів у поновленні договору (рішення суду від 27.09.2017 та постанова суду від 28.11.2017) і посилання на ці рішення, як на підставу повернення спірної земельної ділянки, про що прямо зазначено в акті від 28.12.2017, слід дійти висновку, що повернення земельної ділянки було пов`язане з рішеннями судів, а не з добровільним волевиявленням;

- до того ж, Закон України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави для припинення договору оренди землі, як повернення об`єкта оренди орендодавцю. Тобто, у даному спорі зазначений акт не можна вважати допустимим доказом;

- з огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково прийняли в якості доказу у справі акт від 28.12.2017 та з посиланням лише на цей доказ дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог;

- Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог;

- позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

- предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

- отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

- судами зазначено, що Позивачем 07.05.2019 подано заяву про зміну предмету позову, а також 06.03.2019 подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких Позивач послався на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка була об`єктом оренди Позивача відповідно до договору оренди від 24.03.2010 є архівною. Земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014. До того ж сума площ новостворених земельних ділянок становить 20,8148 га, що становить площу земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014. Датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, а підставою реєстрації - наказ Відповідача №18-7458/16-18-СГ від 21.09.2018;

- суди, прийнявши вказані вище заяви та здійснюючи розгляд справи з урахуванням цих заяв, не перевірили та не надали належної оцінки вказаним в них обставинам, зокрема, щодо утворення земельних ділянок з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка орендувалася Позивачем відповідно до спірного договору. Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили того, що, як зазначає Позивач, датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, тобто, Відповідач вчинив дії щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Позивача під час перегляду справи в суді касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 16.01.2019);

- статтею 27 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону;

- формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (пункт 7.36);

- аналогічної позиції дійшов Верховний Суд також і в справах №917/131/19, №917/130/19, №917/139/19, предметом позову в яких є поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки;

- з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав у Позивача на поновлення спірного договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", проте, помилково взяли до уваги акт від 28.12.2017, який не є допустимим доказом у даній справі. В залежності від встановленого, дослідженню, з наданням відповідних висновків, підлягають також й обставини, які виникли у справі після звернення Позивача з цим позовом та під час розгляду справи, про що ним було зазначено у своїх заявах про уточнення позовних вимог та зміну предмета позову, які судами попередніх інстанцій були прийняті;

- при цьому, судам попередніх інстанцій, поряд із зазначеним, необхідно врахувати позицію та висновки Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 27.07.2020 у справі №912/686/17.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його постановлення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі №920/743/17 позов Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" задоволено частково, а саме:

- визнано поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 року (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах;

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн 00 коп) судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- за встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору;

- при цьому, як убачається зі змісту листа-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3918/2-17, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області поінформувало, що не вважає за можливе поновити договір оренди через відсутність, зокрема, витягу із технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі;

- Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди;

- як убачається зі змісту договору, розмір орендної плати визначено сторонами у межах законодавства, а зміна такого розміру за відсутності погодження між сторонами може бути окремою підставою для звернення до суду. При цьому лист-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Сумській від 16.03.2017 №28-18-0.6-3918/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору;

- згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018 № 18-7458/16-18сг Про надання згоди на поділ земельної ділянки надано згоду на поділ спірної земельної ділянки площею 20,8148 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, чим утворено дві нові земельні ділянки загальною площею 15,9454 га (рілля), а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, які розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області. Тобто, відповідач вчинив дії щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні позивача, під час перегляду справи в суді касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 16.01.2019);

- також суд звертає увагу на те, що з акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки від 28.12.2017 не вбачається, що повернення позивачем спірної земельної ділянки було добровільним виявленням, хоча і не було примусового повернення. Однак, з урахуванням відмови позивачу за рішеннями судів у поновленні договору (рішення суду першої інстанції від 27.09.2017 та постанова суду апеляційної інстанції від 28.11.2017) і посилання на ці рішення, як на підставу повернення спірної земельної ділянки, про що прямо зазначено в акті від 28.12.2017, слід дійти висновку, що повернення земельної ділянки було пов`язане з рішеннями судів, а не з добровільним волевиявленням позивача;

- до того ж, Закон України "Про оренду землі" не передбачає такої підстави для припинення договору оренди землі, як повернення об`єкта оренди орендодавцю. Тобто, у даному спорі зазначений акт не можна вважати допустимим доказом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області - звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі №920/743/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2".

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення в оскаржуваній частині порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник посилався на наступні обставини.

Як визначено в п.21 Договору, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. 24.03.2010 між Путивльською районною державною адміністрацією (орендодавцем) і Приватним підприємством «Карла Маркса-2» (орендарем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8148 га на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області. Вищезазначений договір було зареєстровано у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010 року за № 041063300529. Земельна ділянка площею 7,7913 га була передана Позивачеві за актом приймання- передачі земельної ділянки, підписаним сторонами.

З пункту 8 договору вбачається, що він укладений на 7 років. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.30 договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

17.02.2017 до Головного управління надійшов лист-повідомлення від 31.01.2017 № 63 від ПП «КАРЛА МАРКСА -2» про надання згоди на пролонгацію Договору від 24.03.2010 року (державна реєстрація від 01.04.2010 року № 041063300529) площею 15,9454 га (рілля) на той ж строк на умовах викладених в проекті додаткової угоди. Зі змісту проекту додаткової угоди, доданого до листа-повідомлення від 31.01.2017 року, вбачається, що позивач пропонував при поновленні договору оренди землі від 24.03.2010 змінити його умови щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та щодо розміру орендної плати (пункти 2.2.2 та 2.4.1 проекту додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 24.03.2010 року та внесення змін до нього).

Таким чином, до звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання поновленим на тих самих умовах на наступні 7 років договору оренди землі б/н від 24.03.2010 позивач звертався до відповідача лише з листом-повідомленням від 31.01.2017 та доданим до нього проектом додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 24.03.2010 року та внесення змін до нього, а тому відповідач розглядав лише згаданий лист-повідомлення та проект додаткової угоди до договору оренди землі від 24.03.2010 про поновлення цього договору на змінених позивачем умовах, а не на тих самих умовах, які були передбачені договором. Право позивача на поновлення договору оренди землі б/н від 24.03.2010 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, визначене частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», відповідачем не порушувалося, оскільки позивач не звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, які були передбачені договором, і не надсилав відповідачеві проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі б/н від 24.03.2010 на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, скаржник зазначав, що лист-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3918/2- 17 про прийняте рішення Головним управління, що свідчить про заперечення у поновлені договору оренди від 24.03.2010 станом на сьогоднішній час судами не скасовано та не визнано протиправним. Позивачем не спростовано того факту, що лист-повідомлення від 16.03.2017 № 28-18-0.6-3918/2-17 ним отримано до закінчення строку дії договору, про що свідчить відмітка ПП «Карла Маркса- 2» від 29.03.2017 вхідної кореспонденції №36.

При цьому, позивач звернувся до суду першої інстанції про визнання укладеним договору оренди землі на той же самий строк і на тих же самих умовах відповідно до Договору від 24.03.2010, і відповідачем було розглянуто та надіслано листи-повідомлення про прийняте рішення відповідно до попередньо зазначеного листа-повідомлення позивача.

Оскільки позивач не звертався з вимогою продовжити Договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах).

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із пропозицією про поновлення спірного договору оренди землі та проектом додаткової угоди про поновлення договору, фактично запропонувавши при цьому інші (нові) істотні умови договору оренду землі, зокрема положення про нормативно- грошову оцінку земельної ділянки та положення щодо річної орендної плати.

Скаржник вважає, що позивач не скористався своїм правом на поновлення договору оренди, оскільки не надіслав лист - повідомлення з проектом додаткової угоди на тих самих умовах, що і договір від 24.03.2020.

Також, 20.12.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких скаржник наголошував, що:

- в січні 2017 року позивач листом - повідомленням від 31.01.2017 №63 (до Головного управління надійшов 17.02.2017року) просив падати згоду па пролонгацію договору оренди землі від 24.03.2010 площею 20,8148 га. па той же строк на умовах викладених в.проекті додаткової угоди. В доданій до листа додатковій угоді були змінені істотні умови договору, зазначено іншу нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка самостійно позивачем визначалась, на власний розсуд -387 402,56 гри. (по договору зазначено 83696,18грн.), сума річної орендної плати зазначено 30992,20грн. -8% від нормативно грошової оцінки (по договору-2594,58 гри., 3,1 % від нормативно грошової оцінки) та інші умови;

- тобто, звертаючись до Головного управління, позивач надавав додаткову угоду до договору з іншими умовами;

- звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив суд визнати поновленим вже на тих самих умовах договір оренди землі від 24.03.10, тобто до Головного управління спочатку в 2017 року звертався з додатковою угодою до договору оренди землі на інших умовах, а в суд вже звернувся з вимогою поновити договір оренди землі на підставі ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» на тих самих умовах;

- суть спору починається саме з первісного листа - повідомлення позивача з проектом додаткової угоди від 31.01.2017 зі зміненими істотними умовами договору, та даного моменту і починається дослідження обставин справи та розгляді вимоги про визнання поновленим договору саме з таких і підстав, а позивач навпаки звертався до Головного управління з іншими підставами, які і розглядав відповідач, а через суд намагається визнати поновленим договір на тих самих умовах;

- Головне управління у відповідь на вказаний лист - повідомлення позивача, листом- повідомленням про прийняте рішення від 16.03.2017 надало відповідь, яким було зазначено, що не вважає за можливе поновити договір оренди землі від 24.03.2010, що свідчить про заперечення з боку Головної управління щодо поновлення зазначеного договору оренди землі;

- в наданій додатковій угоді зазначено іншу суму нормативно грошової оцінки, ніж у договорі, яка самостійно визначалась позивачем з невідомих міркувань, оскільки витяг з нормативно- грошової оцінки земельної ділянки позивач до даного листа не додав, а позивач самостійно визначив суму нормативно-грошової оцінки землі, тому у вказаному листі зазначалось про необхідність Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати, що розраховується виходячи з розміру нормативно- грошової оцінки земельної ділянки;

- позивач до Головного управління у 2017 році не звертався з проханням поновити договір оренди землі на тих самих умовах, які встановлені договором, і не надсилав проект додаткової моди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, які передбачені договором, а надавав проект додаткової угоди з іншими умовами;

- предметом розгляду Головним управлінням був лише лист-повідомлення позивача від 31.01.2017 з додатковою угодою до вказаного договору , в якій змінені істотні умови , інших звернень до Головного управління не було;

- Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 по справі №920/743/17, всупереч вказаним обставинам визнано поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010,вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в яких зазначено нормативно грошову оцінку земельної ділянки 83696,18 гри. та щорічну суму орендної плати в розмірі 2594,58 грн. за площу майже 21 га землі (20,8 '"8 га)яка є занадто мізерною навіть з 2017 року, тобто в даному рішенні суду визначено право позивача на поновлення договору оренди землі від 24.03.z0 на підставі ч. 6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, а фактично як вже зазначалось, позивач звертався до Головного управління для поновлення вказаного договору не на тих самих умовах, в додатковій угоді вони були змінені.

Додатково скаржник зазначав, що управління Держгеокадастру у Сумській області втратило повноваження та не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX. Відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебував^ у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, шо зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності: д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл. селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, скаржник вважає, що з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Таким чином, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а Головне управління з вказаної дати автоматично втратило повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів.

Також, 01.02.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких скаржник наголошував, що на даний час саме В`язенська сільська рада Путивльського району входить до складу Путивльської міської ради Конотопського району (раніше - Путивльського району) Сумської області, за місцем розташування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, про що надано відповідне рішення Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 07.02.2018 № 1280-МР «Про добровільне об`єднання територіальних громад», відповідно до якого Путивльська міська рада об`єдналась з територіальними громадами м. Путивль Путивльської міської ради, сіл, в т.ч. с. В`язенка в Путивльську міську об`єднану територіальну громаду. В п. 3 та п. 4 вказаного рішення зазначено також, що повноваження органів місцевого самоврядування , правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, визначено Путивльську міську об`єднану територіальну громаду. Отже, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області втратило повноваження, а відповідно, не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад. В свою чергу, предметом спору були земельні ділянки державної форми власності, розташовані за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району, а розпорядником вказаних земельних ділянок на даний час є територіальна громада за місцем її розташування (Путивльська міська ОТГ Конотопського району Сумської області), як земель комунальної форми власності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) - Станік С.Р., судді: Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2400,00 грн.

09.04.2021 від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшла засобами поштового зв`язку (скерована поштовим зв`язком 07.04.2021) заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанція №0.0.2079144174.1 від 07.04.2021 на суму 2400,00 грн. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Дикунська С.Я., Тарасенко К.В. розгляд справи призначено на 03.06.2021.

У зв`язку з перебуванням 03.06.2021 у відпустках судді Тарасенко К.В. та судді Дикунської С.Я., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі суду неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.06.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. , розгляд справи призначено на 15.07.2021.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, у зв`язку з перебуванням з 12.07.2021 по 25.07.2021 у відпустці судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 920/743/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. , розгляд справи призначено на 15.07.2021.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, у зв`язку з перебуванням з 12.07.2021 по 25.07.2021 у відпустці судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 920/743/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.07.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 прийнято справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 15.07.2021 об 14 год. 10 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 апеляційне провадження у справі № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі №920/743/17 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 11 лютого 2020 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 червня 2020 року залишено без змін.

24.11.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі від Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2", у зв`язку з набранням законної сили остаточним судовим рішенням.

Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021, суддю Північного апеляційного господарського суду Дикунську С.Я., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, звільнено у відставку, а тому вирішити питання щодо поданого клопотання - неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 прийнято справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 колегією суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. Поновлено провадження у справі № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021. Призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2022 об 10 год. 50 хв.

20.12.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (представника Сєдєлєвої Т.А.) надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (представника Сєдєлєвої Т.А.) про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі № 920/743/17 задоволено.

03.02.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 25.01.2022 по 04.02.2022 включно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021. Судове засідання призначено на 24.03.2022 об 12 год. 30 хв.

24.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 11.04.2022 по 13.05.2022 включно, перебував у відпустці, а судді з колегії суддів: Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, та з 18.04.2022 по 29.04.2022 включно, з 02.05.2022 по 27.05.2022 включно, а суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 04.04.2022 по 08.04.2022 включно і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021. Судове засідання призначено на 26.07.2022 об 16 год. 10 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 розгляд справи № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 відкладено на 15.09.2022 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 розгляд справи № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 відкладено на 20.10.2022 о 10 год. 30 хв.

23.09.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання по справі № 920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі № 920/743/17. Судове засідання призначено на 01.12.2022 об 10 год. 30 хв.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Явка представників сторін

В судове засідання 01.12.2022 Приватне підприємство "КАРЛА МАРКСА-2" та Головне управління Держгеокадастру у Сумській області представників до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, 23.09.2022 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано заяву, в якій Головне управління повідомило про те, що воно підтримує подану апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, у заяві просило здійснювати розгляд справи без участі представників.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвали суду апеляційної інстанції про розгляд справи надсилались учасникам справи як засобами поштового зв`язку та отримувались ними, докази чого наявні в матеріалах справи, а в подальшому також за офіційними електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, у зв`язку із відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки учасники спору про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників учасників справи, з урахуванням надання ними письмових пояснень по суті спору.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.03.2010 між Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області (орендодавець) та Приватним підприємством «Карла Маркса-2» (орендар) було укладено договір оренди землі державної власності сільського господарського призначення №б/н на земельну ділянку кадастровий номер 5923882300:09:001:0014 площею 20,8148 га, який зареєстровано у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2010 за №041063300529.

Відповідно до умов даного договору, Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області було надано в оренду, а позивачем було прийнято в строкове платне користування земельну ділянки для сільськогосподарського призначення із земель запасу, загальною площею 20,8148 га, що знаходяться на території В`язенської сільської ради.

Пунктом 5 договору сторони встановили грошову оцінку земельної ділянки 83696,18 грн.

Згідно п.8 договору, його укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Тобто, термін дії вказаного договору встановлено до 01.04.2017.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2594,58 грн. (щорічно, що становить 3,1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 9 договору).

Земельна ділянка площею 20,8148 га була передана позивачеві за актом приймання-передачі земельної ділянки, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками, як це передбачено в пунктом 20 договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.12.2016 № 76543834 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.07.2017 № 92477705 за позивачем 19.12.2016 зареєстровано право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014 площею 20,8148 га.

Законом України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6 від 03.03.2015 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження Головного управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, з 03.03.2015 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

З метою попередження орендодавця про наміри продовжити дію договору оренди землі відповідно до вимог договору та Закону України Про оренду землі, позивач на виконання вимог пункту 8 договору звернувся у січні 2017 року з листом-повідомленням №63 від 31.01.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про надання згоди на пролонгацію спірного договору оренди землі з проектом додаткової угоди до договору.

Вказаний лист отриманий Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області 17.02.2017, що підтверджується відтиском штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції (вхідний реєстраційний №3188) (т. 1 арк.с. 23).

16.03.2017 відповідачем був підготовлений лист-повідомлення про прийняте рішення №28-18-0.6-3918/2-17, в якому Головне управління Держгеокадастру висловило свої заперечення щодо поновлення спірного договору оренди землі від 24.03.2010 з тих підстав, що із поданих орендарем до розгляду документів відсутній Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної форми власності.

Докази надсилання позивачу вказаного листа відповідачем до матеріалів справи не надані.

Проте, на листі відповідача від 16.03.2017 №28-18-0.6-3918/2-17 міститься проставлена вручну відмітка уповноваженої особи підприємства позивача та підпис цієї особи про отримання вказаного листа Приватним підприємством «Карла Маркса-2» саме 29.03.2017 за вхідним номером №36.

Інших даних щодо надсилання цього листа відповідачем та його отримання позивачем матеріали справи не містять.

В обґрунтування неможливості подати Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної форми власності разом з листом-повідомленням №63 від 31.01.2017 про надання згоди на пролонгацію спірного договору оренди землі з проектом додаткової угоди до договору позивачем надано лист ТОВ «Кролевець-Земсервіс» від 14.08.2017 №132. Також, на підтвердження зазначеного, надано рішення Путивльської районної ради Сумської області, яке прийняте лише від 30.08.2017 та пунктом 1 якого затверджено позивачу технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки земель сільськогосподарського призначення державної власності (рілля) загальною площею 342,7911 га ріллі, що перебувають в оренді ПП «Карла Маркса-2» (код КВЦПЗ 01.01.) розташованої за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області в сумі 5348271,46 грн.

Позивач зазначав, що в подальшому сторони не вчиняли жодних інших дій щодо поновлення договору оренди, і після закінчення дії договору Приватне підприємство «Карла Маркса-2» продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою відповідно до умов укладеного договору оренди, сплачуючи відповідну орендну плату.

Зазначене підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями про сплату орендної плати з березня 2017 року по червень 2017 року, а саме: платіжне доручення від 27.04.2017 № 16510263 в сумі 82315,70 грн. (орендна плата за березень 2017 року), платіжне доручення від 26.05.2017 №16510657 в сумі 81736,70 грн. (орендна плата за квітень 2017 року), платіжне доручення від 26.05.2017 №16510657 в сумі 81736,70 грн. (орендна плата за квітень 2017 року), платіжне доручення від 23.06.2017 №16511001 в сумі 81736,72 грн. (орендна плата за травень 2017 року), платіжне доручення від 12.07.2017 №16511248 в сумі 81736,79 грн. (орендна плата за червень 2017 року) (т 1 ар.с. 46-49).

Також на підтвердження подальшого використання спірної земельної ділянки позивачем подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік з урахуванням уточнень з 01.05.2017 року (т 1 арк.с. 208-213)

28.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 та постанови Харківського апеляційного Господарського суду від 28.11.2017 у справі №920/743/17, відповідач за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до договору оренди державної власності (державна реєстрація від 01.04.2010 року № 041063300529) передав відповідачу земельну ділянку загальною площею 20,8148 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Згідно інформації з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.1.2018 № 110343350 - 09.01.2018 зареєстровано припинення права оренди відповідача на земельну ділянку за кадастровим номером 5923882300:09:001:0014.

29.08.2018 між відповідачем та ТОВ «Добробут-12» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

18.09.2018 ТОВ «Добробут-12» звернулось до відповідача із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 20,8148 га з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014, яка розташована на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, яку товариство використовує для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.09.2018 № 18-7458/16-18сг «Про надання згоди на поділ земельної ділянки» надано згоду на поділ земельної ділянки площею 20,8148 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, що перебуває в оренді ТОВ Добробут-12 на підставі договору оренди землі від 29.08.2018 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27780989 від 05.09.2018) із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

05.10.2018 відповідач листом № В--12293-4548/21-18 повідомив ТОВ «Кролевець-землесервіс», що ним погоджено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок , переданих в оренду ТОВ Добробут-12 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.1) за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

09.11.2018 наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18-8896/16-18-СГ «Про внесення змін до договору оренди землі» внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ "Добробут-12", зареєстрованого у Литвиновицькій сільській раді Кролевецького району Сумської області від 05.09.2018 № 27780989, на земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8148 га (рілля) кадастровий номер 5923882300:09:001:0014 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області та викласти пункт 2 в наступній редакції: 2. В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 20,8148 га (рілля), у тому числі: земельна ділянка площею 10,5640 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0205, земельна ділянка площею 10,2508 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0204, яка розташована за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

У зв`язку з чим, 20.02.2019 між відповідачем та ТОВ «Добробут-12» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 29.08.2018 року (зі змінами) (державна реєстрація від 05.09.2018 № 27780989), в якій викладено вищезазначену зміну пункту 2 договору та визначено строк дії договору оренди землі до 22.02.2019.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.01.2019 № 152591299 та від 15.01.2019 № 152591141 дві земельні ділянки площею 10,2508 га та 10,5640 га за кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 та 5923882300:09:002:0205 за договором оренди від 29.08.2018 та додаткової угоди від 15.11.2018 передана в оренду ТОВ «Добробут».

Листом від 30.01.2019 № 29-18-0.6-693/2-19 відповідач повідомив позивача в т.ч., що земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0204 та земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0205, утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014 згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

22.02.2019 за актом приймання-передачі (повернення) земельної ділянки до договору оренди землі від 29.08.2018 року (зі змінами) (державна реєстрація від 05.09.2018 № 27780989) ТОВ «Добробут-12» повернув відповідачу земельну ділянку площею 10,5640 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0205 та земельну ділянку площею 10,2508 га кадастровий номер 5923882300:09:002:0204, які розташовані за межами населених пунктів на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

13.09.2019 громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до відповідача з відповідними заявами про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Листами від 27.09.2019 відповідач повідомив зазначених громадян, що він не має правових підстав для вирішення питань, що порушенні у заяв даних громадян, так як відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 у справі № 920/743/17 щодо земельної ділянки, на яку зазначеними громадянами надано проект землеустрою на затвердження та яку вони бажають отримати у власність вжито заходи забезпечення позову, а саме заборонено Головному управлінню приймати рішення (видавати накази) щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Позивач - Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнанян поновленим договору оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за № 041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем (в редакції заяви від 07.05.2019, яка прийнята до розгляду судом першої інстанції).

Позовні вимоги (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову від 07.05.2019 вх №1298к) обґрунтовані тим, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка площею 20,8148 га кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка була об`єктом оренди позивача відповідно до договору оренди від 24.03.2010 є архівною. Земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га, утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014. До того ж, сума площ новостворених земельних ділянок становить 20,8148 га, що становить площу земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014. Датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, а підставою реєстрації - наказ відповідача №18-7458/16-18-СГ від 21.09.2018. Проте, незалежно від поділу земельної ділянки 5923882300:09:001:0014 на 2 нові, ці нові ділянки є об`єктом оренди позивача за договором від 24.03.2010. Оскільки позивач на час звернення до суду з цим позовом продовжував користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014 та сплачував відповідну орендну плату, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору та на час звернення з позовом не повідомляв про заперечення у поновленні договору, тому позивач на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення встановленого договором оренди строку його дії отримав право на поновлення цього договору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі №920/743/17 позов Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" задоволено частково, а саме: визнано поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 року (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Здійснивши всебічний, повний і об`єктивний розгляд в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що виходячи зі з`ясованих судом обставин справи, підстав позову та позовних вимог, до спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми та приписи чинного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 ГПК України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами ГПК України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ст. 626 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі". істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі).

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі).

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Також, Верховний Суд, у постанові від від 09.09.2020 , направляючи справу на новий розгляд, вказав, що позивачем 07.05.2019 подано заяву про зміну предмету позову, а також 06.03.2019 подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких позивач послався на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка була об`єктом оренди Позивача відповідно до договору оренди від 24.03.2010 є архівною. Земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та земельна ділянка кадастровий номер 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га утворені шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014. До того ж сума площ новостворених земельних ділянок становить 20,8148 га, що становить площу земельної ділянки з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014. Датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, а підставою реєстрації - наказ Відповідача №18-7458/16-18-СГ від 21.09.2018. Суди, прийнявши вказані вище заяви та здійснюючи розгляд справи з урахуванням цих заяв, не перевірили та не надали належної оцінки вказаним в них обставинам, зокрема, щодо утворення земельних ділянок з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га та 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, яка орендувалася Позивачем відповідно до спірного договору. Крім того, суди попередніх інстанцій не дослідили та не перевірили того, що, як зазначає Позивач, датою реєстрації нових земельних ділянок є 10.10.2018, тобто, Відповідач вчинив дії щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні Позивача під час перегляду справи в суді касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 16.01.2019);

Також, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав у Позивача на поновлення спірного договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", проте, помилково взяли до уваги акт від 28.12.2017, який не є допустимим доказом у даній справі. В залежності від встановленого, дослідженню, з наданням відповідних висновків, підлягають також й обставини, які виникли у справі після звернення Позивача з цим позовом та під час розгляду справи, про що ним було зазначено у своїх заявах про уточнення позовних вимог та зміну предмета позову, які судами попередніх інстанцій були прийняті.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, врахувавши вищенаведені вказівки з огляду на приписи ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що дійсно, у позивача на час дії відповідного договору оренди від 24.03.2010 були наявні правові підстави для поновлення спірного договору в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також що було передбачено і умовами даного договору, проте, таке право позивача підлягає реалізації в порядку, визначеному вимогами вказаного закону, шляхом застосування алгоритму реалізації такого права, передбаченого вказаним законом. Наявність відповідного права на поновлення договору жодним чином не звільняє позивача від реалізації такого права саме визначеним законом шляхом у визначені законом строки, а також передбачає обов`язок суду дослідити відповідні обставини та надані докази на предмет їх допустимості, належності, достовірності та вірогідності.

Отже, суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що акт від 28.12.2017, який не є допустимим доказом у даній справі, адже його було складено сторонами на виконання судових актів, які в подальшому були скасовані, а отже посилання учасників спору на вказаний акт як на підставу своїх вимог та заперечень - судом апеляційної інстанції не приймаються та відхиляються, а обставини стосовно пролонгації договорів оренди та застосування Закону України «Про оренду землі» в контексті спірних правовідносин підлягають дослідженню у з урахуванням як обставин справи, так і вказівок суду касаційної інстанції, яка вказала що саме виключно посилання на цей доказ є помилковим.

В свою чергу, суд касаційної інстанції вказав, що вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

В свою чергу, питання стосовно пролонгації договорів оренди та застосування Закону України «Про оренду землі» було предметом дослідження Великої Палати Верховного суду в межах справи №903/1030/19.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 апеляційне провадження у справі №920/743/17 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 14.01.2021 справу №903/1030/20 (за позовом Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16ц та № 159/5756/18, зокрема, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ухвала Касаційного господарського суду про передачу мотивована, зокрема, тим, що застосування вищевказаного підходу до поновлення дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах в разі продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку його дії та відсутності заперечень орендодавця щодо цього нівелює закладений законодавцем механізм автоматичної пролонгації договору оренди (частина шоста статті 33 Закону) та позбавляє орендаря, якому згідно зі статтею 27 Закону забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку, додаткових гарантій стабільності орендних правовідносин, які знайшли своє відображення шляхом закріплення у законодавстві пролонгації договору оренди землі як самостійного механізму продовження строку його дії.

Також суд касаційної інстанції вважає, що переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша-п`ята статті 33 Закону) потрібно відрізняти від поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 вказаного Закону), а ототожнення цих двох відмінних правових конструкцій є безпідставним, оскільки при поновленні договору відбувається продовження договірних відносин після закінчення строку договору оренди землі на той же строк та з умовами, що були передбачені у договорі оренди землі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і відсутні заперечення орендодавця протягом одного місяця. Сутністю ж переважного права є укладення договору оренди землі на новий строк зі встановленням за домовленістю сторін умов, відмінних від існуючих, а не його автоматичне поновлення. Тобто переважне право орендаря стосується укладення нового договору оренди землі на новий строк і з новими умовами.

Посилаючись на внесення 05.12.2019 змін до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів Касаційного господарського суду звертає увагу на розмежування понять "переважне право на укладення договору оренди землі" та "поновлення договору оренди землі", що, на її думку, підтверджує відмінність зазначених понять та відповідних правових механізмів реалізації, а також, що з прийняттям діючого Земельного кодексу України в ньому було запроваджено концепцію "мовчазної згоди", яка передбачає, що окремі рішення, зокрема, пов`язані із суб`єктами владних повноважень, вважаються прийнятими за умови дотримання вимог чинного законодавства, незалежно від їх волі з метою попередження корупційних явищ, спрощення процедурних моментів та забезпечення захисту прав і законних інтересів суб`єктів земельних правовідносин. Колегія зазначає, що подібний підхід знайшов своє вираження у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та застосовувався як усталена судова практика господарськими судами при вирішенні відповідної категорії спорів.

З огляду на викладене колегія суддів Касаційного господарського суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважає, що законодавець ототожнив не поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" (за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18), а поняття "укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі". Натомість "переважне право" стосується процедури та порядку, які можуть бути реалізовані стороною відповідно до норм частин першої-п`ятої статті 33 Закону в редакції, яка була чинною до 15.07.2020.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 у справі № 903/1030/19 здійснено розгляд наступних позовних вимог (фабула справи): громадянин придбав майно, для обслуговування якого на п`ять років оформив право оренди комунальною земельною ділянкою. У судовому порядку цей договір був поновлений ще на один такий строк - до 1 липня 2019 року. Через місяць після спливу строку оренди земельної ділянки її орендар з метою оформлення поновлення відповідного договору на тих самих умовах і на той самий строк надав до міської ради проєкт відповідної додаткової угоди. Проте рада відповіла, що оформити таку угоду неможливо без додаткових дій з боку орендаря. А після того, як орендар звернувся знову, - визнала укладення додаткової угоди неможливим. Орендар вважав, що оскільки він продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору її оренди, а міська рада впродовж місяця після спливу цього строку не заперечила проти поновлення договору, останній поновився на тих самих умовах і на той самий строк. Тому орендар звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV). Мотивував вимогу тим, що продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після спливу строку відповідного договору, проти поновлення якого орендодавець упродовж установленого законом строку не заперечив. Суди першої й апеляційної інстанцій ухвалили рішення не на користь позивача. Вважали, що він не реалізував право на поновлення договору оренди землі, бо всупереч умовам цього договору та припису частини другої статті 33 Закону № 161-XIV не повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 у справі № 903/1030/19 викладено наступну правову позицію стосовно Закону України «Про оренду землі» 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), а також стосовно Закону України від 05.12.2019 №340-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (далі - Закон від №340-ІХ), Земельного кодексу України (далі - ЗК України)а саме:

(2.1) Який порядок поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону № 161-XIV?

Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом № 340-IX зміни до Закону № 161-XIV (доповнення його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

30. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

31. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

32. Стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону № 161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

33. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

34. Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

35. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

36. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

37. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

38. Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. Зазагальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

39. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

40. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

41. Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

42. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

43. Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону № 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

44. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк», доповнивши ЗК України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови», Закон № 161-XIV - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі», яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

45. За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (див. частину першу вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

46. Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX.

Стосовно питання чи дотримав позивач порядку поновлення договору оренди землі за статтею 33 Закону № 161-XIV, Велика Палата, з урахуванням матеріалів справи, зазначила про те, що з урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Отже, врахувавши в сукупності вказівки суду касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд згідно з ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, та висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/1030/19, суд апеляційної інстацнії дійшов наступних висновків стосовно суті спріних правовідносин у справі в контексті існуючого між сторонами спору.

Так, конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення.

Матеріалами справи підтверджується, що укладений 24.03.2010 між сторонами договір оренди було посвідчено у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010 за №041063300529, а отже, строк оренди, визначений у договорі - 7 років, спливав 01.04.2017, у зв`язку з чим позивач не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повинен повідомити письмово про намір продовжити його дію та додати відповідний проект угоди.

В свою чергу, в матеріалах справи наявний лист позивача від 31.01.2017 № 63, в якому позивач просив відповідача надати дозвіл на пролонгацію договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 10.03.2020 (державна реєстрація від 19.12.2016 № 18192645), площею 20,8148 га, кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, і в додатку до вказаного листа містяться відомості про те, що до нього додається проект додаткової угоди до договору оренди.

В свою чергу, вказане звернення позивача від 31.01.2017 № 63 містить відмітку (штамп) відповідача про його реєстрацію 17.02.2017 за № 3188, і інших доказів звернення позивача з вказаним листом - матеріали справи не містять, а отже, місячний термін розгляду такого звернення відповідачем тривав до 17.03.207 включно, що узгоджується з приписами частини 5 статті 33 Закону № 161-XIV, згідно якої орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

В свою чергу, дослідивши вказане звернення позивача від 31.01.2017 № 63, суд апеляційної інстанції встановив, що у ньому містяться посилання про те, що позивач просив надати дозвіл на пролонгацію договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 10.03.2020 (державна реєстрація від 19.12.2016 № 18192645), тобто інший договір, ніж той що є предметом даного розгляду, проте, зазначено кадастровий номер 5923882300:09:001:0014, що відноситься до спірної земельної ділянки до її поділу.

При цьому, долучений позивачем до матеріалів позову проект додаткової угоди містить відомості про те, що він складений до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 24.03.2020 (державна реєстрація від 19.12.2016 № 18192645) (п. 1, п. 2) )а також містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки - кадастровий номер 5923882300:09:001:0014 (п.п. 2.2.1), визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 387 402,56 грн. (п. 2.2.2), річну орендну плату - 8% він нормативної грошової оцінки - 30 992,20 грн. Також, вказаний проект договору не містить жодних підписів зі сторони орендаря, а також не містить і відбитків печатки орендаря, як не містить і жодних відміток в підтвердження того, що саме вказаний проект було долучено позивачем до свого листа.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідний проект додаткової угоди містить посилання на договір з іншою державною реєстрацією - державна реєстрація від 19.12.2016 № 18192645.

Також, дослідивши договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем, та долучений до позову проект угоди, судом апеляційної інстанції встановлено, що у даній редакції містяться зокрема відомості про кадастровий номер земельної ділянки 5923882300:09:001:0014 (який відсутній в укладеному договорі від 24.03.2010), нормативна грошова оцінка - 387 402,56 грн. (в укладеному договорі оренди землі - 83 696,18 грн.), орендна плата - 8% від нормативної грошової оцінки , що складає 30 992,20 грн. (в укладеному договорі оренди землі - 3,1% від грошової оцінки , що складає 2 594,58 грн.), тобто істотні умови договору оренди землі від 24.03.2020 суттєво відрізняються від умов, які містяться в проекті додаткової угоди, яка була долучена позивачем до позову, і жодних доказів погодження між сторонами у встановленому законом порядку нових істотних умов - матеріали справи не містять і позивачем таких доказів надано не було в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, матеріали справи містять відповідь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 № 28-18-0-6.6918/2, в якій зазначено, що відповідач не вважає за можливе поновити договір оренди від 24.03.2010 (державна реєстрація 01.04.2020 № 041063300529), що свідчить про заперечення відповідача щодо поновлення зазначеного договору оренди землі. Відповідні заперечення мотивовані зокрема тим, що до матеріалів звернення не подано відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення її розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, а також ряду інших документів. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що вказана відповідь надана відповідачем у строк, обумовлений приписами частини 5 статті 33 Закону № 161-XIV, а також вказана відповідь свідчить про відсутність у орендодавця волевиявлення на продовження орендних правовідносин, як і спростовує презумпцію мовчазної згоди на продовження відповідних правовідносин оренди, що узгоджується з приписами частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV, якою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV в редакції, на момент спірних правовідносин і до внесення змін Законом № 340-ІХ, який набрав чинності набрав чинності 16 липня 2020 року).

Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що Великою Палатою Верховного Суду у згадуваній вище постанові чітко зазначено, що законодавчі зміни Законом № 340-ІХ спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з урахуванням приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України стосовно застосування стандарту вірогідностей, дійшов висновку, що надані позивачем до позову докази в сукупності свідчать про те, що долучений позивачем до позову проект договору - не є проектом договору оренди до договору оренди від 24.03.2010 в розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також містить відомості, які стосуються договору, який не є предметом спірних правовідносин у даній справі, наявність заперечення відповідача про поновлення саме укладеного договору, що в сукупності дає підстави для висновку про недотримання позивачем вимог наведеної статті закону стосовно надання проекту договору відповідачу у редакції, яка була долучена ним до позову, і наявність заперечень відповідача про продовження орендних правовідносин за неузгодженістю істотних умов, і відповідно, підтверджує припинення01.04.2017 орендних правовідносин за договором оренди від 24.03.2020, посвідчений у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010 за №041063300529, в силу вимог закону і надані відповідачем докази в підтвердження сказаної обставини є більш вірогідними, ніж надані позивачем.

В свою чергу, як підтверджується наявними матеріалами справи, під час нового розгляду справи, 07.05.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, в якій позивач просив: визнати поновленим договір оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за № 041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем, саме:

«ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

м. Путивль, Путивльського району, Сумської області «__» ____ 2017 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області в особі його начальника, що діє на підставі Наказу з одного боку, та

Орендар: Приватне підприємство "Карла Маркса-2", в особі Генерального директора, що діє на підставі Статуту підприємства з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:

Предмет договору

1.Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування, за рахунок земель державної власності В`язенської сільської ради, земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Сумська обл., Путивльський р-он, В`язенська сільська рада.

Об`єкт оренди

2.В оренду, за рахунок земель державної власності, надаються земельні ділянки загальною площею - 20,8148 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 20,8148 га рілля, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га.). Земельна ділянка не підтопляється, ґрунти сірі опідзолені супіщані ґрунти.

3.На земельній ділянці знаходяться:

- об`єкти нерухомого майна: відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури: немає.

4.Земельна ділянка передається в оренду разом з: немає

5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 83696 гривень 18 копійок.

6.Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які б могли перешкоджати ефективному її використанню за цільовим призначенням не має.

7.Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини не виявлено.

Строк дії договору

8.Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата

9.Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3,1 відсотки від грошової оцінки, що складає 2594 гривень 58 копійок, щорічно.

10.Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

11.Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати в місцевий бюджет В`язенської сільської ради, на р/р № 33217812700285; код бюджетного платежу - 13050200; ГУДКУ в Сумській області; МФО 837013; код 23635161; не пізніше 10 числа, наступного, за звітним місяця.

12.Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної - плати оформляється відповідними актами.

13.Розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-в інших випадках, передбачених законом.

14.У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умови використання земельної ділянки

15.Земельна ділянка передається в оренду для - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16.Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код-2.1).

17.Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду

18.Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

19.Інші умови передачі земельної ділянки в оренду - заборона зміни цільового призначення земельної ділянки.

20.Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Умови повернення земельної ділянки

21.Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

22.Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

23.Поліпшення стану орендованої земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним - поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.

24. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються:

-фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;

-доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

25.Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки

26.На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

27.Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку при їх наявності.

Інші права та обов`язки сторін

28.Права орендодавця; Головне управління Держгеокадастру в Сумській області має право вимагати від орендаря ПП «Карла Маркса-2» використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування; додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

29.Обов`язки орендодавця: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зобов`язане передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендної земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

30.Права орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі і споруди.

31.Обов`язки орендаря: Орендар ПП «Карла Маркса-2» зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; у 5-денний строк подати копію цього договору у Державну податкову службу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини

32.Ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

Страхування об`єкта оренди

33.Згідно з цим договором об`єкт оренди не підлягає страхуванню на весь період дії цього договору.

Зміна умов договору і припинення його дії

34.Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо змін умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

35.Дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку на який його було укладено;

-придбання орендарем орендованої земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідація юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

36.Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

-взаємною згодою сторін;

-рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

37.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38.Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору

39.За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

40.Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Прикінцеві положення

41.Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в Путивльському районному відділі сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємними частинами договору є:

-план або схема земельної ділянки;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

-акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Реквізити сторін:

Орендодавець Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, Ідентифікаційний код:39765885

Орендар: Приватне підприємство «Карла Маркса-2», 41543, Сумська обл., Путивльський район с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63, Ідентифікаційний код: 34264605

Підписи сторін:

Орендодавець

Орендар:

Позивач наголошував, що саме вказана редакція договору підлягає укладенню в судовому порядку.

В свою чергу, дослідивши відповідний проект договору, який позивач просив суд укласти в судовому порядку, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем викладено умов стовно об`єкту оренди наступним чином: в оренду, за рахунок земель державної власності, надаються земельні ділянки загальною площею - 20,8148 га (далі - земельна ділянка), у тому числі 20,8148 га рілля, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га.).

Також, матеріалами справи підтверджується, що датою реєстрації нових земельних ділянок з кадастровими номерами 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га. є 10.10.2018, тобто, дійсно, відповідач вчинив дії щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні позивача під час перегляду справи в суді касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 16.01.2019), проте, відповідний поділ відбувся на підставі наказу, оцінка законності якого та/або незаконності не входить до меж перегляду у даній справі, і сторони не позбавлені права звернутися з окремими вимогами у окремому провадженні до відповідного суду щодо оскарження вказаного наказу, у випадку непогодження з його прийняттям. До того ж, як встановлено вище, наявність заперечень відповідача про продовження орендних правовідносин за неузгодженістю істотних умов, і відповідно, підтверджує припинення 01.04.2017 орендних правовідносин за договором оренди від 24.03.2020, посвідчений у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010 за №041063300529, тобто, відповідний поділ було здійснено вже після припинення орендних правовідносин.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду, у згаданій вище постанові зазначила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76079 Господарського процесуального кодексу України, що запропонований позивачем до укладення проект про поновлення договору оренди в редакції заяви про зміну предмету позову, яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, не містить жодних підписів зі сторони орендаря, а також не містить і відбитків печатки орендаря, як не містить і жодних відміток в підтвердження того, що вказаний проект було надіслано позивачем відповідачу належними засобами поштового надсилання та/або вручено відповідачу у встановленому порядку. Крім того, у проекті включено додаткові умови, які були відсутні у первісно укладеному Договорі, зокрема щодо об`єкту оренди. Суд апеляційної інстанції додатково наголошує ,що укладений між позивачем та відповідачем, та викладений у заяві проект угоди, - є відмінними в частині об`єкту оренди, і у викладеній згідно прохальної частини заяви про зміну предмету позову яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, редакції, містяться зокрема відомості про кадастровий номер земельної ділянки 5923882300:09:002:0204 площею 10,2508 га, та кадастровий номер земельної ділянки 5923882300:09:002:0205 площею 10,564 га., і посилання на кадастровий номер земельної ділянки відсутній в укладеному договорі від 24.03.2010 і матеріали справи не містять відомостей про внесення сторонами змін в такий договір навіть після відповідної державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5923882300:09:001:0014.

Отже, відповідний проект договору, запропонований позивачем до укладення у прохальній частині заяви про зміну предмету позову, яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, - не надсилався/не надавався позивачем відповідачу у встановленому порядку, матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - не містять, а також не є і проектом договору оренди до договору оренди від 24.03.2010 в розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з чим відсутні обумовлені законом підстави для його укладення в силу недотримання позивачем процедури укладення договору в чинній на момент звернення редакції Закону України «Про оренду землі», що є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, суд апеляційної інстанції з урахуванням вищенаведених обставин, встановив, про що зазначено вище, що матеріали справи містять відповідь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2017 № 28-18-0-6.6918/2, в якій зазначено, що відповідач не вважає за можливе поновити договір оренди від 24.03.2010 (державна реєстрація 01.04.2020 № 041063300529), що свідчить про заперечення відповідача щодо поновлення зазначеного договору оренди землі. Відповідні заперечення мотивовані зокрема тим, що до матеріалів звернення не подано відсутній витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки, який потрібний для встановлення її розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, а також ряду інших документів.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що вказана відповідь надана відповідачем у строк, обумовлений приписами частини 5 статті 33 Закону № 161-XIV, а також вказана відповідь свідчить про відсутність у орендодавця волевиявлення на продовження орендних правовідносин, як і спростовує презумпцію мовчазної згоди на продовження відповідних правовідносин оренди, що узгоджується з приписами частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV, якою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV в редакції, на момент спірних правовідносин і до внесення змін Законом № 340-ІХ, який набрав чинності 16 липня 2020 року).

Отже, наявність заперечень відповідача про продовження орендних правовідносин за неузгодженістю істотних умов, і відповідно, підтверджує припинення 01.04.2017 орендних правовідносин за договором оренди від 24.03.2020, посвідчений у Путивльському відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК 01.04.2010 за №041063300529, що в сукупності з встановленими обставинами справи підтверджує відсутність у особи, яка звернулася з позовом, тобто у позивача, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в контексті спірних правовідносин, адже такі між позивачем та відповідачем припинились в силу закону 01.04.2017.

При цьому, доводи позивача стосовно сплати орендної плати,- не впливають на встановлений судом апеляційної інстанції факт, що відповідний проект договору, запропонований позивачем до укладення як у прохальній частині позову, так і у заяві про зміну предмету позову, яка прийнята розгляду ухвалою від 07.05.2019, - не надсилався/не надавався позивачем відповідачу у встановленому порядку, матеріали справи таких доказів в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України - не містять, а отже відсутні обумовлені законом підстави для його укладення в силу недотримання позивачем процедури укладення договору згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що є самостійною підставою для відмови у позові.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Усі інші доводи, обгрунтування заперечення учасників справи судом апеляційної інстанції прийняті до уваги при вирішенні спору, проте, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові.

З урахуванням наведеного, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції з огляду на приписи ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, та правових висновків стосовно застосування Закону № 161-XIV (зокрема статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX), викладені у Постанові Великої Палати у справі №903/1030/19, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов ПП «КАРЛА МАРКСА-2» про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 24.03.2010 (зареєстровано 01.04.2010 року за № 041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах, в редакції запропонованій позивачем (в редакції заяви про зміну предмету позову від 07.05.2019 (№1298к))- не підлягає задоволенню за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

При цьому, скаржник додатково наголошував про те, що управління Держгеокадастру у Сумській області втратило повноваження та не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX. Відповідно до абзаців 5-21 підпункту 58 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебував^ у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності: д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е)визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл. селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, на даний час саме В`язенська сільська рада Путивльського району входить до складу Путивльської міської ради Конотопського району (раніше - Путивльського району) Сумської області, за місцем розташування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району Сумської області, про що надано відповідне рішення Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області від 07.02.2018 № 1280-МР «Про добровільне об`єднання територіальних громад», відповідно до якого Путивльська міська рада об`єдналась з територіальними громадами м. Путивль Путивльської міської ради, сіл, в т.ч. с. В`язенка в Путивльську міську об`єднану територіальну громаду. В п. 3 та п. 4 вказаного рішення зазначено також, що повноваження органів місцевого самоврядування , правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, визначено Путивльську міську об`єднану територіальну громаду.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує вказане посилання скаржника про те, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області втратило повноваження, а відповідно, не є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, предметом спору були земельні ділянки державної форми власності, розташовані за межами населеного пункту на території В`язенської сільської ради Путивльського району, а розпорядником вказаних земельних ділянок на даний час є територіальна громада за місцем її розташування (Путивльська міська ОТГ Конотопського району Сумської області), як земель комунальної форми власності, проте, вказаний довод не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX. Крім того, учасники спору не позбавлені права звернутися з заявами стосовно заміни сторін у спірних правовідносинах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- Судовий збір за подачу позову залишити за Приватним підприємством "КАРЛА МАРКСА-2";

- стягнути з Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі № 920/743/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 18.02.2021 у справі № 920/743/17 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим договору оренди землі б/н від 24.03.2010 року (зареєстровано 01.04.2010 за №041063300529), вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах у викладеній редакції - відмовити повністю.

3. Судовий збір за подачу позову залишити за Приватним підприємством "КАРЛА МАРКСА-2".

4. Стягнути з Приватного підприємства "КАРЛА МАРКСА-2" ( вул. Садова, буд. 63/3, с. Мінакове, Путивльський район, Сумська область, 41543, код ЄДРПОУ: 34264605) на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, буд. 108, м. Суми, Сумська обл., 40021, код ЄДРПОУ: 39765885) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розміірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

5. Матеріали справи № 920/743/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 20.02.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала