Рішення

від 17.02.2023 по справі 487/51/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/51/23

Провадження №2-а/487/25/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Кузьменко В.В., при секретарі - Рафальській Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новобузького відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Коваль О.В. звернувся до суду з позовом до Новобузького відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця.

В обґрунтування позову вказував, що постановою Заводським районним судом м. Миколаєва від 17.06.2021 року у справі про адміністративне правопорушення №487/3175/21 ухвалено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. на користь держави та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. Дана постанова була оскаржена в апеляційному порядку і постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.07.2021 року постанову суду першої інстанції було без змін. 02.12.2021 року на зазначені у судовому рішенні реквізити ОСОБА_1 було сплачено штраф у розмірі 17000 грн. та судовий збір в розмірі 454 грн. 06.10.2021 року головним державним виконавцем Новобузького відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. одеса) Станкевич В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та необґрунтовано стягнуто з позивача штраф у розмірі 34000 грн. 02.12.2021 року позивачем було сплачено штраф у розмірі 17000 грн. та судовий збір у розмірі 454 грн. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №67030682 ОСОБА_1 вважає, що постанова є протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Посилався на те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження ним отримано не було.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року відкрито провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, встановив наступне.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.06.2021 року у справі № 3175/21 позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнено судовий збір у розмірі 454 грн.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову заводського районного суду м. Миколаєва від 17.06.2021 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Новобузького відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станкевич В.О. від 06.10.2021 року було відкрито виконавче провадження за № 67030682 з виконання постанови Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/3175/21 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави штрафу в сумі 34 000,00 грн.

Цього ж дня, тобто 06.10.2022 року, за вих. № 15645 на адресу боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 виконавчою службою було надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

02.12.2021 року позивач ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 17000 грн. та судовий збір у розмірі 454 грн., що підтверджується квитанцією від 02.12.2021 року № 0.0.2364007183.1 та №0.0.2364007756.1.

Вважаючи постанову відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 67030682 протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусовому виконанню підлягають також постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Так, згідно частини 1 статті 4 цього Закон, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу, а також примусове виконання постанови про накладення штрафу визначені статтями 307 та 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

За приписами статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищенаведених норм КУпАП вбачається, що примусовому виконанню підлягає постанова про накладення штрафу, яка не виконана правопорушником у п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення, а в разі оскарження такої постанови з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При цьому в примусовому порядку підлягає стягненню подвійна сума штрафу.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.07.2021 року постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.06.2021 року стосовно позивача ОСОБА_1 була залишена без змін.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 не було сплачено штраф у розмірі 17000 грн. у 15-денниий строк після розгляду справи апеляційним судом.

Суд звертає увагу, що статтею 308 КУпАП встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 300 цього Кодексу встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи з аналізу вищевикладеного та з урахуванням приписів норм чинного законодавства, суд встановив та вважає, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу та ним правомірно відкрито виконавче провадження.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведених та встановлених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Сторони у справі не заявляли щодо відшкодування будь-яких судових витрат.

Керуючись ст.ст. 242-246, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новобузького відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено протягом 20.02.2023 року.

Суддя В.В. Кузьменко