Постанова

від 21.02.2023 по справі 910/19265/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2023 р. Справа№ 910/19265/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 21.02.2023 у справі №910/19265/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022, повний текст якого складений 21.02.2022

у справі №910/19265/21 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 415 150,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача гарантійного внеску в сумі 415 150,53 грн., сплаченого позивачем за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-09-14-000039-1 з продажу нерухомого майна комплексу об`єктів, загальною площею 5 765,1 кв.м., розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Ташкентська, 60, а саме: адміністративно-складської будівлі, будівлі заглибленого складу, будівлі пост-блоку, будівлі спиртосховища, будівлі гаража переможцем якого було визнано позивача.

Крім того у позові позивач навів попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести визначивши їх у загальній сумі 33 212,00 грн. та просив їх стягнути з відповідача.

Позовні вимоги мотивовані ним, що земельній ділянці, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості, не присвоєно кадастрового номеру, що унеможливило б укладення договору купівлі-продажу цих об`єктів, а відтак, відповідач мав відмінити вказаний аукціон та повернути позивачу (переможцю аукціону) сплачений останнім гарантійний внесок, проте відповідач прийняв рішення про дискваліфікацію позивача з підстав не укладення останнім за наслідками проведення аукціону договору купівлі-продажу майна.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що підстави для відміни електронного аукціону були відсутні, а позивач, як переможець електронного аукціону, не виконав обов`язки, передбачені Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі, затвердженим наказом державного підприємства Прозорро.Продажі № 8 від 09.07.2018, а саме, не уклав відповідний договір, з огляду на що відповідачем у відповідно до положень вказаного регламенту прийнято рішення про дискваліфікацію позивача, а гарантійний внесок за таких обставин поверненню не підлягає.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивач у визначені місце та час для укладення договору-купівлі продажу спірного нерухомого майна не з`явився, що, виходячи з встановлених у Регламенті роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі, затвердженим наказом державного підприємства Прозорро.Продажі № 8 від 09.07.2018 правил, є підставою для дискваліфікації переможця електронного аукціону та перерахування гарантійного внеску позивачу.

Також суд першої інстанції:

- зазначив про те, що обставини щодо відсутності кадастрового номеру у земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості, були відомі позивачу, однак незважаючи на вказане позивач взяв участь в аукціоні та став його переможцем, проте позивач мав право й можливість не брати участі у вказаному електронному аукціоні вважаючи, що примірний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства;

- зауважив на тому, що згідно приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (у тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21 та ухвалити в даній справі нове рішення, яким позов задовольнити.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, судом першої інстанції неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильної їх досліджено та надано їм невірну оцінку.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що і у суді першої інстанції, додатково зазначивши про те, що судом першої інстанції:

- помилково взято до уваги, що з повідомлення відповідача від 14.07.2021 позивач був обізнаний про те, що земельна ділянка, на якій знаходяться спірні об`єкти нерухомості, передана відповідачу в користуванні рішенням Київської міської ради депутатів трудящих від 31 грудня 1970 року № 2367 та належить відповідачу на праві постійного користування, так як вказане повідомлення стосується іншого електронного аукціону UA-PS-2021-07-12-000073-2, а про наявність інформації щодо правового статусу земельної ділянки позивачу стало відомо після ознайомлення з відповідями відповідача про дискваліфікацію позивача;

- у рішенні помилково зазначено про направлення відповідачем позивачу відзиву на позов.

Крім того у апеляційній скарзі позивач навів попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести, визначивши їх у загальній сумі 33 212,00 грн. та просив їх стягнути з відповідача.

До апеляційної скарги апелянтом доданий додатковий доказ, а саме належним чином засвідчену копію рішення відповідача про відміну електронних аукціонів № 14/352 від 10.08.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2022, справу №910/19265/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19265/21; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, на надходження матеріалів вищезазначеної справи.

29.06.2022 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/19265/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21, апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 04.10.2022 на 10:15 год.

19.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим в межах норм діючого законодавства та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2971/22 від 28.09.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19265/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 12.10.2022 об 11:30 год.

30.09.2022 та 04.10.2022 до суду від позивача надійшли аналогічні за змістом відповіді на відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач зауважив на пропуску відповідачем строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з загрозою ракетних обстрілів з боку Російської Федерації та тривалими повітряними тривогами, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2022 об 11:45 год.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3632/22 від 21.11.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/19265/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 по справі №910/19265/21 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.12.2022 об 11:00 год.

07.12.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке останній просить забезпечити в Господарському суді Дніпропетровської області.

Крім того, 09.12.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке останній просить забезпечити поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 відмовлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» в задоволенні заяви та клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 14.12.2022 об 11:00 у справі №910/19265/21 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.01.2023 об 11:00 год., призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

31.01.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 11:17 по 11:45, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 21.02.2023 о 10:15 в режимі відеоконференції.

Щодо належним чином засвідченої копії рішення відповідача про відміну електронних аукціонів № 14/352 від 10.08.2021, слід зазначити таке.

Враховуючи, що позивач додав цей документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оспорюваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

У апеляційній скарзі позивач не наводить жодних обґрунтувань щодо неможливості подати вказаний доказ до суду першої інстанції, в той час як, з огляду дату виникнення такого доказу та дату прийняття оскаржуваного рішення, наданий позивачем доказ він мав можливість подати до суду першої інстанції, проте вказаних дій не вчинив, а суду апеляційної інстанції доказів об`єктивної неможливості вчинення таких дій не надав.

Таким, чином позивач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному з учасників судового процесу більш сприятливі, аніж іншим умови в розгляді конкретної справи.

При цьому колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 згідно з яким єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - апелянта).

За імперативним приписом ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За таких обставин, надана позивачем під час апеляційного перегляду належним чином засвідчена копія рішення відповідача про відміну електронних аукціонів № 14/352 від 10.08.2021 як додатковий доказ колегією суддів не приймається.

Щодо посилань позивача про необхідність залишення поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, колегія суддів зазначає про таке.

Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2022 якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 по справі №910/19265/21, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У зв`язку з тимчасовою неможливістю направляти паперові примірники копій судових рішень через відділення АТ «Укрпошта», ухвалу від 01.07.2022 відповідачу 04.07.2022 було направлено за адресою електронної пошти uz@uz.gov.ua, яка вказана на офіційному сайті Акціонерного товариства «Українська залізниця» (https://www.uz.gov.ua/contacts_feedback/) як адреса для ділового листування.

Водночас у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що про ухвалу від 01.07.2022 йому стало відомо 14.09.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 232 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Враховуючи те, що судом не було отримано повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали від 01.07.2022 за адресою електронної пошти uz@uz.gov.ua та те, що матеріали справи не містять інших доказів отримання відповідачем копії вказаної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачем пропущений не був.

Станом на 31.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзив, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Позивачем на сайті Прозорро Продажі розміщено оголошення про відкритий аукціон з продажу комплексу об`єктів загальною площею 5 765,1 кв.м.: комплекс об`єктів за адресою: м. Київ, вул. Ташкентська, 60; перелік: 1. Адміністративно-складська будівля; 2. Будівля заглибленого складу; 3. Будівля пост-блоку; 4. Будівля спиртосховища; 5. Будівля гаража; Балансоутримувач: Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця». Ідентифікатор об`єкта: UA-PS-2021-09-14-000039-1, d938bd393c484276b5ece90a9a78639a

27.09.2021 відбувся вказаний електронний аукціон де згідно реєстру цінових пропозицій найвищу ціну - 183 908 580,00 грн. запропоновано позивачем.

Оператором електронного майданчика в автоматизованому порядку 27.09.2021 о 18:36:32 сформовано протокол проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-09-14-000039-1 із визначенням переможця аукціону - позивача. Цей протокол підписано повноважними представниками та скріплено їх печатками.

З вказаного протоколу вбачається, що гарантійний внесок становить 415 150,53 грн.

Гарантійний внесок у вищевказаному розмірі був сплачений позивачем, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 24 від 24.09.2021.

В свою чергу позивач не уклав договір купівлі-продажу спірних об`єктів нерухомості, з огляду на що відповідач дискваліфікував позивача, як переможця електронного аукціону, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного рішення відповідача від 27.10.2021 № ЦКМ-14/519.

Звертаючись з вказаним позовом позивач зазначає про те, що рішення про його дискваліфікацію прийнято з порушеннями, так як земельній ділянці, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості, не присвоєно кадастрового номеру, що є істотною умовою договору купівлі-продажу вказаних об`єктів та унеможливило б його укладення, а тому гарантійний внесок підлягає поверненню.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (ч. 4 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 13 Порядку розпорядження майном акціонерного товариства Українська залізниця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1054 від 22.11.2017 встановлено, що:

- відчуження майна шляхом продажу, оренда майна здійснюються на конкурентних засадах шляхом проведення електронних аукціонів, крім випадків прийняття вищим органом товариства окремого рішення стосовно використання такого майна з метою виконання функцій держави (абз. 1);

- електронні аукціони проводяться з використанням електронної торгової системи, що забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону, запобігання корупційним діям і зловживанням та становить дворівневу автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, що складається з центральної бази даних та програмно-апаратних комплексів організаторів електронних аукціонів, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи (абз. 3).

З матеріалів справи слідує, що оператором спірного електронного аукціону було Товариство з обмеженою відповідальністю «Закупки.Пром.УА», аукціон проведено на електронному майданчику з використанням електронної торгової система Prozorro.Продажі ЦБД2.

Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі, затвердженим наказом державного підприємства Прозорро.Продажі № 8 від 09.07.2018 (далі Регламент) встановлено:

- переможець електронного аукціону зобов`язаний: - документально підтвердити свою відповідність вимогам організатора до покупця/орендаря майна (активів)/набувача права (у разі, якщо такі вимоги ставилися організатором до покупця/орендаря майна (активів)/набувача права). Організатор не має права ставити додаткові вимоги/витребовувати додаткові документи у переможця електронного аукціону, окрім тих, що вказані у оголошенні щодо продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права; - підписати протокол електронного аукціону протягом 4 (чотирьох) робочих днів з дня, наступного за днем його формування в ЦБД та надати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; - укласти договір купівлі-продажу/оренди (договору, на підставі якого буде передане право) з організатором протягом 18 (вісімнадцяти) робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронного аукціону та провести розрахунки з організатором відповідно до умов договору (п. 7.29);

- у разі невиконання переможцем електронного аукціону пункту 7.29. Регламенту ЕТС, організатор, через особистий кабінет, дискваліфікує переможця електронного аукціону, з детальним обґрунтуванням причин такої дискваліфікації, що завантажується в ЕТС. В такому випадку, ЦБД формує новий протокол електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною по величині ціновою пропозицією, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, а при однакових цінових пропозиціях - учасника, що подав її раніше, за умови, якщо таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону та за умови відсутності від нього відповідного листа (звернення) щодо відмови від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті, відповідно до пункту 8.2 Регламенту ЕТС (п. 8.3);

- у випадку дискваліфікації учасника з наступною по величині ціновою пропозицією, якого ЦБД визначила переможцем електронного аукціону, відповідно до пункту 8.3 цього Регламенту, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся». Гарантійний внесок у такому випадку переможцю електронного аукціону та учаснику з наступною по величині ціновою пропозицією, якого ЦБД визначила переможцем електронного аукціону, не повертається. Реєстраційний внесок у такому випадку не повертається усім учасникам такого електронного аукціону (п. 8.4);

- у випадку невиконання переможцем дій, передбачених пунктом 7.29 Регламенту, сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю електронного аукціону та перераховується оператором, через якого надано найвищу цінову пропозицію на рахунок організатора протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій (п. 9.9).

З листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни від 23.10.2021 слідує та сторонами не заперечується, що позивач не з`явився у визначені місце та час для укладення договору-купівлі продажу спірного нерухомого майна.

За таких обставин відповідачем у відповідності до правил, встановлених Регламентом, прийнято рішення про дискваліфікацію переможця електронного аукціону № ЦКМ-14/519 від 27.10.2021 яким позивача було дискваліфіковано на підставі пунктів 7.29, 8.3 Регламенту, у зв`язку з тим, що позивач, як переможець електронного аукціону, не уклав договір купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на пункт 9.7 Регламенту, відповідно до якого повернення сплачених гарантійних внесків учасникам у випадках, передбачених пунктами 7.3, 7.12, 7.14 Регламенту, здійснюється оператором протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, наступного за днем присвоєння електронному аукціону статусу Аукціон не відбувся або Аукціон відмінено.

Так п. 7.3 Регламенту надає право організатору своїм рішенням відмінити електронний аукціон до моменту укладення договору купівлі-продажу.

За змістом п. 7.12 Регламенту якщо в момент закінчення кінцевого терміну прийняття заяв про участь/прийняття закритих цінових пропозицій не подано жодної заяви про участь/закритої цінової пропозицій або їх кількість менша 2 (двох), ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся», окрім випадків, передбачених пунктами 8.7, 10.7 Регламенту ЕТС.

Якщо за результатами електронного аукціону жоден з учасників не зробив крок аукціону, ЕТС автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся», окрім випадків, передбачених пунктом 10.7 Регламенту ЕТС (п. 7.14 Регламенту).

Враховуючи те, що участь у спірному аукціоні приймало 25 учасників кожен з яких зробив про три кроки аукціону, підстави для застосування до спірного аукціону положень п. 7.12, 7.14 Регламенту відсутні.

При цьому колегія суддів зауважує позивачу на тому, що за змістом положень п. 7.3 Регламенту відміна аукціону є правом організатора та не обумовлена настанням будь-яких обставин.

Так як у спірних правовідносинах електронному аукціону присвоєно статус «Аукціон не відбувся» не на підставі пунктів 7.3, 7.12, 7.14 Регламенту, а на підставі пунктів 8.3, 8.4 Регламенту, гарантований платіж не підлягає поверненню на підставі пункту 9.9. Регламенту внаслідок невиконання переможцем дій, передбачених пунктом 7.29 Регламенту, зокрема дій, направлених на укладення договору купівлі-продажу та проведення розрахунків з відповідачем.

Вказане свідчить про те, що доводи позивача про неправомірне рішення відповідача про його дискваліфікацію є необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на те, що земельній ділянці, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомості, не присвоєно кадастрового номеру, що унеможливило б укладення договору купівлі-продажу цих об`єктів, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до пункту 7.30 Регламенту в разі невідповідності лоту вимогам цього Регламенту, зміни на будь-якому етапі організації або проведення електронного аукціону (але до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна), оренди або передачі (надання) права) істотних характеристик лоту, наявності судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на стартову ціну лота та/або ціну реалізації лоту або зацікавленість потенційного покупця щодо його придбання, тощо, адміністратор має право звернутись до організатора щодо необхідності відміни таких електронних аукціонів або їх результатів.

За змістом положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як встановлено вище балансоутримувачем спірного майна є Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця».

З відповіді відповідача від 14.07.2021 вбачається, що земельна ділянка, на якій знаходяться спірні об`єкти нерухомості, передана йому в користуванні рішенням Київської міської ради депутатів трудящих від 31 грудня 1970 року № 2367. Земельна ділянка за адресою: місто Київ, вулиця Ташкентська, 60, площею 0,6271 га належить Залізниці на праві постійного користування.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що вказана інформація була надана відповідачем під час проведення іншого електронного аукціону UA-PS-2021-07-12-000073-2, а про наявність інформації щодо правового статусу земельної ділянки позивачу стало відомо після ознайомлення з відповідями відповідача про дискваліфікацію позивача.

Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи та відомостей, які містяться на сайті Прозорро Продажі, слідує, що вказані інформація була надана відповідачем під час проведення попереднього аукціону продажу спірного майна, який відповідачем було відмінено, вказані інформація є публічною і позивач мав можливість ознайомитись з нею.

Крім того позивач, у випадку наявності у нього сумнів щодо статусу земельної ділянки мав можливість звернутися до відповідача за вказаної інформацією до подання заявки на участь у спірному аукціоні, проте вказаних дій не вчинив.

Слід зазначити і про те, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Водночас за змістом положень п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (у тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

У позові позивач зазначає про те, що станом на дату проведення аукціону відповідач проводив дії щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки за собою, що у подальшому порушило би право користування спірним майном, проте вказані посилання спростовуються змістом положень чинного законодавства, які чітко встановлюють, що у разі набуття права власності на будівлю або споруду до нового власника переходить і право власності або користування відповідною земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Також, як вірно зауважив суд першої інстанції, позивач мав можливість не брати участі у вказаному електронному аукціоні вважаючи, що примірний договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача гарантійного внеску в сумі 415 150,53 грн., сплаченого позивачем за участь в електронному аукціоні UA-PS-2021-09-14-000039-1.

Твердження позивача про те, що відповідач не направив йому відзив на позову спростовується наявними у матеріалах справи доказами, а саме фіскальним чеком від 06.01.2022 (а.с. 125зворот).

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудкрафт» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/19265/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19265/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала