Постанова

від 16.02.2023 по справі 917/743/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/743/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Гребенюк Н.В.,

при секретарі судового засідання Стойки В.В.,

за участі представників судового засідання: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1430 П/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 06.10.22 (повний текст складено 17.10.22, суддя О.В.Ківшик) у справі № 917/743/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкор", м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл", м.Полтава,

про стягнення грошових коштів у сумі 1 309 033,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

19.07.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" про стягнення 1 309 033,80 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки та надання послуг №1605/19П від 16.05.2019 р., з яких : 1 022 388,93 грн. основний борг за отримані товари та послуги, 113 106,40 грн. пеня за період з 13.12.2021 р. по 10.07.2022 р., 147 496,16 грн. інфляційних втрат за період з 13.12.2021 р. по 31.05.2022 р., 17 242,31 грн. 3% річних від суми боргу за період з 13.12.2021 р. по 11.07.2022 р. та 8 800,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Господарським судом Полтавської області у справі № 917/743/22 від 06.10.2022 прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (вул. Небесної сотні, 9/17, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 38516938 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкор" (вул. Гребінки, 22, кв.44, м. Полтава, Полтавська область, 36002, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 41334906, ) 1 022 388,93 грн. основного боргу, 112 703,26 грн пені, 147 496,16 грн інфляційних втрат, 17 242,31 грн 3% річних від суми боргу, 8 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 19 497,46 грн витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 403,14 грн. пені відмовлено.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ОЙЛ» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Наполягає, що сторонами у специфікаціях не встановлено кінцевий термін оплати по них, а тому строк виконання зобов`язання не настав. Крім того посилається на наявність форс-мажорних обставин, що виключає можливість застосування штрафних санкцій.

У апеляційній скарзі заявник також зазначив про його витрати, які він понесе у зв`язку із розглядом справи у апеляційній інстанції і які складають 11 900 грн. Підтверджуючи документи разом з описом робіт зобов`язався надати до суду пізніше.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 р. у справі №917/743/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.22 у справі №917/743/22. Встановлено учасникам справи строк до 20.01.2023 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи. Витребувано матеріали справи №917/743/22 з Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25 січня 2023 року по справі № 917/743/22 розгляд справи призначено на 16.02.2023 р.

09.02.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, призначене на 16.02.2023 р. представники сторін не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з`явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

16.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техкор" (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки та надання послуг № 1605/19П (далі - Договір, а.с. 20-25).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Замовника Товар, найменування, кількість, асортимент та ціна якого зазначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, а також надати Послуги з інженерного супроводу, перелік та обсяги яких визначені у відповідних Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити Товар та надані Послуги (п. 1.1 Договору);

- ціни та тарифи за поставку Товару та надання Послуг визначаються в Специфікаціях до даного Договору, при цьому погоджена відповідною Специфікацією вартість включає всі загальновиробничі та адміністративні витрати Виконавця пов`язані з виконанням відповідного зобов`язання (п. 2.1 Договору);

- оплата за цим Договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на підставі рахунків, виставлених Виконавцем згідно відповідної Специфікації до цього Договору, та на підставі документів, що засвідчують прийом-передачу фактично виконаного зобов`язання (п. 2.3 Договору);

- поставка Товарів та надання Послуг виконуються Виконавцем у строки, порядок та на умовах Договору, або визначених Специфікацією (п. 4.1 Договору);

- передача Товару Виконавцем Замовнику за кількістю і якістю здійснюється повноважними представниками Сторін на місці призначення поставки Товару згідно з відповідною Специфікацією за супровідними документами, перелік яких визначено у п. 4.6 Договору : видаткова накладна, паспорт заводу-виробника, сертифікати якості, відповідності (у разі, якщо їх наявність передбачена діючими нормативними актами або технічними умовами), товарно-транспортна накладна (якщо згідно Специфікації доставку забезпечує Виконавець), податкова накладна (п. 4.6, п. 5.1. Договору);

- передача Виконавцем та приймання Замовником наданих послуг здійснюється на підставі акту прийому-передачі, який має бути підписаний обома Сторонами та скріплений їх печатками. Підписання повноважними представниками Сторін акта прийому-передачі виконаного зобов`язання є підставою для проведення остаточних розрахунків між Сторонами (п. 5.3 Договору);

- у разі несплати або неповної оплати Замовником виконаного зобов`язання згідно умов Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 6.4 Договору);

- Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо це виявилося наслідком дії обставин непереборної сили повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, дії урядів). Строк виконання зобов`язань відкладається відповідно на час, впродовж якого будуть діяти такі обставини. Дія непереборної сили повинна бути підтверджена довідкою Торгово-промислової палати України (її регіональним відділенням). Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язання за Договором, повинна негайно (але не пізніше трьох робочих днів після настання дій обставин, вказаних в п. 7.1 Договору).

Результатом виникнення форс-мажорних обставин є продовження терміну виконання цього Договору на період їх дії, якщо Сторони не вирішають інакше (п. 7.1, п. 7.2, п. 7.3, п. 7.4 Договору);

- цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань, а в частині грошових зобов`язань до повного розрахунку між сторонами (п. 10.2 Договору).

16.11.2021 між сторонами було підписано Специфікацію № 17 до Договору (а.с. 26), відповідно до якої сторони узгодили, що Виконавець має поставити Товар та надати Послуги на загальну суму 917 472,00 грн, а Замовник оплатити їх післяплатою 100% через 10 днів після дати складання акту виконаних робіт (п. 7, п. 9 Специфікації № 17).

24.12.2021 між сторонами було підписано Специфікацію № 18 до Договору (а.с. 27-28), відповідно до якої сторони узгодили, що Виконавець має поставити Товар та надати Послуги на загальну суму 204 916, 93 грн, а Замовник оплатити їх післяплатою 100% через 10 днів після дати складання акту виконаних робіт (п. 11, п. 13 Специфікації № 18).

В дотримання умов Договору за Специфікацією № 17 позивачем було надано відповідачу товарів та послуг на загальну суму 917 472,00 грн що підтверджується видатковою накладною № 83 від 17.11.2021 на суму 134 816,40 грн (а.с. 29), товарно-транспортною накладною № 17/11(2021(1) від 17.11.2021 р. (а.с. 32-33), довіреністю № 73 від 17.11.2021 (а.с. 42), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 73 від 02.12.2021 на суму 782 655,60 грн (а.с. 36).

В дотримання умов Договору за Специфікацією № 18 позивачем було надано відповідачу товарів та послуг на загальну суму 204 916, 93 грн що підтверджується видатковою накладною № 114 від 24.12.2021 на суму 50 675,53 грн (а.с. 30), видатковою накладною № 115 від 24.12.2021 на суму 50 675,53 грн (а.с. 31), товарно-транспортною накладною № 190 від 24.11.2021 (а.с. 34-35), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 80 від 31.12.2021 на суму 52 110,00 грн (а.с. 37), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 81 від 31.12.2021 на суму 52 110,00 грн (а.с. 38).

Вказані видаткові накладні та акти підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, акти містять відмітку про відсутність претензій щодо об`єму, якості та строку виконання робіт (надання послуг).

За даними позивача, будь-яких претензій щодо отриманого товару/послуг відповідачем позивачу не заявлялося, товар та послуги надано в повному об`ємі, якості та в строк, проте відповідач прийняті на себе зобов`язання щодо оплати отриманих за Специфікацією № 17 та Специфікацією № 18 товару/послуг своєчасно та у повному обсязі не виконав.

Часткова оплата відповідачем заборгованості в сумі 100 000,00 грн підтверджується випискою по рахунку від 18.02.2022 (а.с. 39).

Заборгованість відповідача з урахуванням часткової оплати складає 1 022 388,93 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача (за текстом позовної заяви), актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на квітень 2022 (а.с. 40) та визнається відповідачем.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору позивач звертався до відповідача з претензію № 05/01 від 12.05.2022 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 41) про сплату заборгованості, яка за даними позивача була залишена відповідачем без реагування.

Не отримавши оплати заборгованості, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1 300 233,80 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки та надання послуг № 1605/19П від 16.05.2019 р., з яких : 1 022 388,93 грн. основний борг за отримані товари та послуги, 113 106,40 грн. пеня за період з 13.12.2021 р. по 10.07.2022 р., 147 496,16 грн. інфляційних втрат за період з 13.12.2021 р. по 31.05.2022 р., 17 242,31 грн. 3% річних від суми боргу за період з 13.12.2021 р. по 11.07.2022 р..

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено частково з посиланням на їх доведеність та обґрунтованість в частині задоволених позовних вимог.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано , що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 217 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. ( ст.901, ст.903 ЦК України)

Сторонами під час розгляду справи судом першої інстанції було визнано належне виконання позивачем зобов`язання за Договором поставки та надання послуг № 1605/19П від 16.05.2019 р., а саме: передання відповідачеві товару та надання послуг на загальну суму 1 022 388,93 грн.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів статті 692 Цивільного кодексу України, отриманий від позивача товар оплатив з порушенням встановлених строків та не у повному розмірі.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 1 022 388,93 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги про те, що сторонами у специфікаціях № 17 та № 18 не встановлено кінцевий термін оплати по них, а визначено лише строк початку оплати - через 10 днів., а оскільки матеріали справи не містять доказів пред`явлення вимоги про погашення заборгованості, строк виконання зобов`язань з оплати на момент пред`явлення позову не настав.

Відповідно до п. 2.3 Договору та п. 9 Специфікації № 17 і п. 13 Специфікації № 18 сторони узгодили строк оплати - післяплатою 100% через 10 днів після дати складання акту виконаних робіт.

Відповідно до правил обчислення строків згідно з приписами статей 253-255 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день; якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Строк оплати за Специфікацією № 17 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 73 від 02.12.2021 р. - 14.12.2021 р.

Строк оплати за Специфікацією № 18 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 80 від 31.12.2021 р. і актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 81 від 31.12.2021 р. - 10.01.2022 р.

З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про те, що на момент пред`явлення позову строк оплати ще не настав, спростовуються матеріали справи.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги про те, що відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання за Договором № 1605/1П після 24.02.2022 у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 наведено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- ст. 14-1 цього Закону визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що заборгованість відповідача виникла до настання форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, що дає підстави для висновку про недоведеність твердження відповідача про те, що невиконання ним зобов`язання спричинено введенням військового стану та зупиненням банківських операцій по його рахункам.

Отже, твердження заявника апеляційної скарги про наявність підстав для звільнення його від відповідальності не підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Аналогічні положення містяться і у статті 230 Господарського кодексу України.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із статтею 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

У пункті 6.4. Договору сторони узгодили, що у разі несплати або неповної оплати Замовником виконаного зобов`язання згідно умов Договору Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Судом першої інстанції було здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 113 106,40 грн пені за період 13.12.2021 по 10.07.2022 (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманого товару по Специфікації № 17 та Специфікації № 18) та встановлено, що при визначенні розміру пені позивачем не враховано приписи п. 5 статті 254 Цивільного кодексу України (оскільки за Специфікацією № 17 та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 73 від 02.12.2021 строк виконання зобов`язань припадав на вихідний день), а тому позовні вимоги є правомірними частково та підлягають задоволенню у розмірі 112 703,26 грн. за період з 14.12.2021 по 10.07.2022.

В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 403,14 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 147 496,16 грн. інфляційних втрат за період з 13.12.2021 р. по 31.05.2022 р., 17 242,31 грн. 3% річних від суми боргу за період з 13.12.2021 р. по 11.07.2022 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання з оплати отриманого товару по Специфікації № 17 та № 18), судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Судовою колегією під час апеляційного провадження, перевірено розрахунок, який було зроблено судом першої інстанції та встановлено, що він є вірним.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені, три відсотка річних та інфляційних є такими, що підлягали задоволенню частково.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2022 у справі № 917/743/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 06.10.2022 у справі №917/743/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.02.2023

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.В. Гребенюк