Рішення

від 17.02.2023 по справі 907/863/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. м. УжгородСправа № 907/863/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород

до відповідача Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в особі Закарпатської філії, с. Велика Бакта, Берегівського району Закарпатської області

про стягнення 9 248,10 грн.

секретар судового засідання - Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач, заявив позов до Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», в особі Закарпатської філії, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 9 248,10 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 527, 530 610, 629 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою суду від 24.11.2022 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, яким Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України» в особі Закарпатської філії проти задоволення позовних вимог заперечила та просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач надав суду відповідь на відзив, якою просив позовні вимоги у справі № 907/863/22 за позовом АТ «Закарпатгаз» до Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в особі Закарпатської філії про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 9 248,10 грн. задовольнити з урахуванням відповіді на відзив.

Відповідач своїм правом на подання заперечень щодо відповіді на відзив не скористався та заперечення до суду не надав.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2481,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором розподілу природного газу, у період за cічень 2022 вересень 2022 року Оператор ГРМ АТ «Закарпатгаз» надав відповідачу послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Загальна вартість наданих послуг за січень 2022 року вересень 2022 року становить 13 872,16 грн., в той час як місячна 1 541,35 грн. Відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 4 624,06 грн за січень-березень 2022, що підтверджується судовим наказом Господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2022 року у справі № 907/207/22 (головуючий суддя Лучко Р.М., рішення набуло законної сили 18.05.2022) та сплатою відповідачем даної заборгованості відповідно до платіжного доручення № 42 від 30 червня 2022 року, де в призначенні платежу чітко вбачається: безспірне списання заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу згідно з судовим наказом Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/207/22 від 21.04.2022. Несплаченою відповідачем залишається сума заборгованості у розмірі 9 248,10 грн. за період: квітень-вересень 2022 року (щомісячно по 1 541,35 грн.; 1 541,35 х 6 міс. = 9 248,10), про що свідчить розрахунок боргу, який додано до позовної заяви.

Заперечення відповідача.

Відповідач, надавши відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю, зазначивши про те, що згідно з протоколом № 274/03/21 від 22.04.2021 року демонтовано газовий лічильник Закарпатської філії ДУ «Держгрнутохорна» для направлення його на експертну повірку, призупинено газопостачання шляхом встановлення та опломбування заглушки голендера пломбою № 00310426, підтвердженням подальшої відсутності газопостачання є акти перевірки ВОГ та системи газопостачання від 29.07.2021, від 24.01.2022 та від 12.09.2022. Однак, не дивлячись на відсутність послуг з розподілу газу з 22.04.2021, які мали б надаватися Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи» «Закарпатгаз», Закарпатською філією ДУ «Держгрнутохорона» було сплачено з травня по грудень 2021 року кошти в сумі 12 407,04 грн. та січень березень 2022 року у розмірі 4 624,06 грн. (послуги з розподілу природного газу за 3 місяці 2022 року; 1541,35 грн. х 3 = 4 624,06 грн.). Починаючи з квітня 2022 року, акти надання послуг з розподілу природного газу з АТ «Закарпатгаз» не підписувалися Закарпатською філією ДУ «Держгрунтохорона» (послуга відсутня), а тому у відповідача відсутній обов`язок перед позивачем по сплаті за послугу з розподілу природного газу.

Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.

Позивач у відповіді на відзив вказав на те, що твердження відповідача про неотримання ним послуги розподілу природного газу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, безпідставними є твердження відповідача щодо відсутності обов`язку щодо несплати заборгованості за розподіл газу. Відтак, твердження відповідача про неотримання ним послуги розподілу природного газу є необґрунтованими та безпідставними, адже в даному випадку сторони договір не розірвали, об`єкт відповідача є приєднаним до мережі попри перекрите на вводі газоспоживаюче обладнання, а для початку фактичного споживання природного газу, окрім відкриття вхідної засувки, не має перешкод. Послуга з розподілу природного газу не залежить від прийняття актів про припинення/обмеження газопостачання чи інших актів, якими припинено газопостачання, оскільки плата за послугу з розподілу природного газу є річною замовленою потужністю (РЗП), тобто обов`язковим платежем за забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи. Зазначаючи у відзиві на позовну заяву, про те, що послуга не надавалася, починаючи з квітня 2022 року, відповідач свідомо вводить в оману суд, оскільки в самому ж відзиві ним чітко зазначено факт оплати заборгованості за попередній період, а саме за січень березень 2022 року у розмірі 4 624,06 грн. (щомісячно по 1 541,35 грн., 1541,35 х 3 = 4 624,06 грн.). Про факт часткової оплати відповідачем заборгованості за послугу з розподілу природного газу позивач зазначав також у позовній заяві, зокрема, що загальна вартість наданих послуг за січень 2022 року вересень 2022 року становить 13 872,16 грн., в той час як місячна 1 541,35 грн. Оскільки спірна заборгованість стягується за квітень-вересень 2022 року, а договір розірвано з 01 жовтня 2022 року, відтак відповідач, підписавши додаткову угоду щодо розірвання договору від 01 жовтня 2022 року, визнав як факт отримання ним послуг за спірний період (квітень-вересень 2022 року), так і обов`язок щодо їх оплати, що прямо передбачено в п. 2 Додаткової угоди, а саме здійснення повного розрахунку за Договором.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

08 лютого 2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі Оператор ГРМ, Позивач) та Державною установою «Інститут охорони грунтів України» в особі Закарпатської філії (далі Споживач, Відповідач) укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 42AВ880-453-21 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до положень вказаної заяви Споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2498 на офіційному сайті НКРЕКП сайті оператора ГРМ в мережі інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності, приєднавшись до умов договору (далі Договір).

Згідно з персоніфікованими даними заяви-приєднання № 42AВ880-453-21 від 08 лютого 2021 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Споживачу за типовим договором розподілу природного газу Державній установі «Інститут охорони грунтів України» в особі Закарпатської філії , як суб`єкту ринку природного газу, присвоєно персональний ЕІС-код № 56XS00012ED5N001, а облік постачання (розподілу) природного газу на об`єкті Споживача:, за адресою: 90252, Закарпатська обл., Берегівський район, с. Велика Бакта, вул. Садова, буд. 1, було забезпечено наступним чином: величина приєднання потужностей об`єкта 6,1776 м3/год.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Позивач взяв на себе обов`язок надати Відповідачу послуги із розподілу природного газу, а Відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3 Договору визначено, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6. Договору: оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як стверджує позивач, у період з квітень-вересень 2022 року Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Згідно з Договором, у період грудень квітень-вересень 2022 року, Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта.

Загальна вартість наданих послуг за квітень 2022 року вересень 2022 року становила 9 248,10 грн.

Оператором ГРМ направлено споживачу рахунки щодо сплати заборгованості за розподілений природний газ та акти наданих послуг за квітень-вересень 2022 року, що підтверджується листами, вимогами про сплату заборгованості та рахунками на оплату, зокрема листом-вимогою щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу № 88003.1-Сл-7952-1012 від 10.10.2022.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі як суб`єктами ринку природного газу, врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 гл. 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 гл. 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем: договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 глави 6 Розділу 6 Кодексу ГРМ: розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

В пункті 6.1 договору сторони погодили, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

В ході розгляду справи суд встановив, що на час настання строку оплати спірних послуг, визначеного в пункті 6.6 договору, відповідач не заперечував проти величини потужності, тарифу, вартості послуг, вказаних в актах приймання-передачі, не звертався до позивача з заявою про зменшення величини річної замовленої потужності, не направляв позивачу мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг чи пропозиції про розірвання договору.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальна вартість наданих послуг за січень 2022 року вересень 2022 року становить 13 872,16 грн., в той час як місячна 1 541,35 грн.

Відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 4 624,06 грн. за січень-березень 2022, що підтверджується судовим наказом Господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2022 року у справі № 907/207/22 (головуючий суддя Лучко Р.М., рішення набуло законної сили 18.05.2022) та оплатою відповідачем даної заборгованості відповідно до платіжного доручення № 42 від 30 червня 2022 року, де в призначенні платежу чітко вбачається: безспірне списання заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу згідно з судовим наказом Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/207/22 від 21.04.2022.

Несплаченою відповідачем залишається сума заборгованості у розмірі 9 248,10 грн. за період: квітень-вересень 2022 року (щомісячно по 1 541,35 грн.; 1 541,35 х 6 міс. = 9 248,10), про що свідчить розрахунок боргу, який додано позивачем до позовної заяви.

Отже, відповідач, зазначаючи про часткову фактичну сплату боргу, не може стверджувати про те, що реальність здійснення господарських операцій не відбувалася, як і не може стверджувати про те, що факт надання послуг з розподілу газу не відбулося, оскільки факт часткової сплати як підтверджує реальність здійснення господарської операції, так і факт надання послуг.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд критично оцінює й доводи відповідача про те, що акти надання послуг відповідачем не підписувалися та не підписувався акт звірки взаєморозрахунків, оскільки факт часткової сплати безумовно підтверджує реальність здійснення господарської операції, у зв`язку з тим, що підтверджує як факт надання, так і є доказом отримання відповідачем наданої послуги з розподілу природного газу.

У відзиві на позовну заяву, відповідач визнав обов`язок стосовно щомісячної оплати вартості послуг з розподілу природного газу у розмірі 1 541,35 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України: обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до п. 9 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРМ: припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

А саме, судом встановлено, що сторонами у спорі 26 вересня 2022 року укладено додаткову угоду до договору розподілу природного газу від 08 лютого 2021 року № 42AB880-453-21, відповідно до якої (п. 1): сторони домовились розірвати договір з 01 жовтня 2022 року договір розподілу природного газу від 08 лютого 2021 року № 42АВ880-453-21, укладеним між Оператором ГРМ та Замовником.

Пунктом 2 даної додаткової угоди передбачено, що з моменту розірвання Договору зобов`язання сторін, що виникли з Договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і обов`язками, що виникли на підставі Договору, крім обов`язку здійснити повний розрахунок за Договором.

Пункт 4 даної додаткової угоди передбачає, що ця Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення її печатками Сторін і є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу від 08 лютого 2021 року № 42AB880-453-21.

Оскільки спірна заборгованість стягується за квітень-вересень 2022 року, а договір розірвано з 01 жовтня 2022 року, відтак відповідач, підписавши додаткову угоду щодо розірвання договору від 01 жовтня 2022 року, визнав як факт отримання ним послуг за спірний період (квітень-вересень 2022 року), так і обов`язок щодо їх оплати, що прямо передбачено в п. 2 Додаткової угоди, а саме здійснення повного розрахунку за Договором.

З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказаний правовий висновок висловив у своїй Постанові від 11 вересня 2020 року Верховний суд по справі № 910/16505/19.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України. якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

3 огляду на встановлені Договором розподілу природного газу та Кодексом ГРМ вимоги, якими встановлено обов`язок споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість послуг з розподілу природного газу, беручи до уваги відсутність доказів оплати вартості послуг з розподілу природного газу, позовні вимоги про стягнення 9 248,10 грн. з Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» в особі Закарпатської філії є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2 481,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державної установи «Інститут охорони грунтів України» в особі Закарпатської філії (КОД ЄДРПОУ 38517203, 90252, Закарпатська обл., Берегівський район, с. Велика Бакта, вул. Садова, буд. 1) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (код ЄДРПОУ 05448610, 88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2) суму заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 9 248,10 грн. (дев`ять тисяч двісті сорок вісім гривень 10 коп.) за період: квітень-вересень 2022 року, а також 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2023

СуддяЛ.В. Андрейчук