Рішення
від 08.02.2023 по справі 910/10028/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2023Справа № 910/10028/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців буд. 17; ідентифікаційний код 21708016)

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 )

5) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 )

6) ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код НОМЕР_6 )

7) ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ; ідентифікаційний код НОМЕР_7 )

8) ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ; ідентифікаційний код НОМЕР_8 )

9) ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ; ідентифікаційний код НОМЕР_9 )

10) ОСОБА_10

про стягнення 3 999 933, 67 грн,

Представники сторін:

від позивача: Таболін О.О.

від відповідачів 1-3: Гринько В.Ф.

від відповідачів 4, 7-10: Шевченко А.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулася Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в якому позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 3 999 933, 67 грн, оскільки, на думку позивача, саме на таку суми було завдано ПАТ "Укргазпромбанк" майнову шкоду діями зазначених осіб.

В обґрунтування позовних вимога позивач вказує, що під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "Укргазпромбанк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виявлено, що внаслідок здійснення Банком завідомо збиткових активних операцій (набуття Банком у власність цінних паперів на підставі договору ДД-6 міни цінних паперів від 31.07.2014), які прямо протирічили інтересам ПАТ "Укргазпромбанк" та його кредиторам, Банку було завдано збитків.

В якості доводів позивач посилається на те, що оцінка вартості такого пакету цінних паперів, перед прийняттям рішення кредитним комітетом ПАТ "Укргазпромбанк" оформленим протоколом № 272/1 від 31.07.2014, не проводилась, як не проводився й аналіз фінансового та господарського стану емітента ТОВ "Фактор-Мед", не досліджувалася і його платоспроможність, а відтак, реальної вартості пакету цінних паперів придбаних ПАТ "Укргазпромбанк" визначено не було.

Натомість на замовлення позивача ТОВ "Північно-східна консалтингова група" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №135/19 від 19.02.2019) було проведено оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед", за наслідками якої складено звіт про незалежну оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед" від 27.12.20129, згідно якого визначено, що станом на 31.07.2014 ринкова вартість пакету цінних паперів - іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "Фактор-Мед" код ISIN UA4000177398, в кількості 5000 штук становила 1, 00 грн.

З огляду на це, позивач і вказує, що сума "прямих" збитків становить 3 999 933,67 грн, які виражаються в різниці між сумою витраченою Банком для придбання облігацій ТОВ "Фактор-Мед" та сумою, отриманою від їх продажу. Розрахунок: 4 000 000, 00 грн (купівельна ціна облігацій) - 66, 33 грн (ціна реалізації) = 3 999 933,67 грн.

2. Стислий виклад позиції відповідачів

Із поданих відповідачами-9, 7, 8, 10 та 4 відзивів вбачається, що останні заперечують щодо задоволення позовних вимог вказуючи наступне:

- виходячи із змісту позовної заяви та додатків до неї, розмір недостатності майна для задоволення позовних вимог кредиторів встановити неможливо;

- звернення з вимогами до пов`язаної особи банку у порядку визначеному ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" станом на липень 2014 року законодавчо не було закріплено;

- положення про солідарну відповідальність керівників банку перед банком за збитки завдані банку їхніми діями (бездіяльністю) на момент вчинення збиткової операції в ЗУ "Про банки і банківську діяльність" не було;

- позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між прийнятими пов`язаними особами ПАТ "Укргазпромбанк" рішеннями та наслідками у вигляді недостатності майна банку у розмірі 351 748 639, 55 грн чи 405 441 590, 65 грн та відповідної шкоди 3 999 933, 67 грн;

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до відповідачів застосовувалися будь які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, оскільки їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена;

Крім того, відповідач-4 також вказує, що громадянин ОСОБА_4 на засіданні 31.07.2014 не був присутній та відповідний протоком не підписував, що підтверджується порожньою графою напроти його імені, де мав би стояти його підпис. Відтак, останній як член Наглядової Ради та власник істотної участі ПАТ "Укргазпромбанк" не порушував ст. 63 ЗУ "Про акціонерні товариства", пп. 1.5.2. Положення про інвестиційну політику ПАТ "Укргазпромбанк", п. 4.2. Положення про Наглядову Раду , а тому, предмет спору між Фондом та відповідачем-4 відсутній.

Крім того, відповідач-4 відзначає, що якщо Фонд не вжив заходів для повернення майна контрагентів за правочинами, які на його думку призвели до неплатоспроможності банку чи якими завдано банку збитки, то він не вправі запроваджувати інший по суті правовий механізм для поповнення ліквідаційної маси, адже, це не альтернативні способи захисту і не такі, що конкурують між собою.

Також, відповідачі-9, 7, 8 та 10 просить суд застосувати наслідки сплину строку позовної давності вказуючи, що тимчасову адміністрацію до ПАТ "Укргазпромбанк" було введено з 08.04.2015. Станом на 04.01.2016 у позивача була наявна інформація про оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед" в суму 1 грн.

Отже, позивачу стало відомо про договір міни ще з 08.04.2015, а тому останнім днем для звернення до суду є 08.04.2018 або ж 04.01.2019 (3 роки після отримання звіту).

У свою чергу позивач звернувся до суду з даним позовом лише 13.07.2020, отже на момент звернення позивача із позовом трирічний строк позовної давності сплинув.

В подальшому відповідачами-9, 7, 8, 10 та 4 заявлено спільну заяву про застосування наслідків сплину строку позовної давності до вимог позивача, вказуючи, що у даному випадку перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та або акту формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.

В даній справі реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Укргазпромбанк" було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду № 005/16 від 11.01.2016, тоді як акту формування ліквідаційної маси банку (рішення оформлено протоколом від 10.03.2016 № 309), Фондом було затверджено 10.03.2016.

Тобто, саме з 10.03.2016 Фонд обізнаний про те, що задоволення всіх зобов`язань банку неможливе і шкоду вже завдано.

З даним позовом позивач звернув то до суду лише 13.07.2020, в той час, як строк позовної давності сплинув 10.03.2019.

Із поданих відповідачами-2, 1, 3 відзивів вбачається, що останні заперечують щодо задоволення позовних вимог вказуючи наступне:

позивачем не надано доказів про факт отримання відповідачем будь-яким способом майнової вимоги та її конкретного розміру;

не доведено будь-яким чином фіктивності ТОВ "Фактор-Мед", крім того, останнє до цього часу проводить господарську діяльність;

посилання позивача щодо виключення ТОВ "Фактор-Мед" з ІІ рівня лістингу облігацій є безпідставними так як дані обставини мали місце лише у 2016 році, через два роки після описаних позивачем подій;

відповідно до постанови ВС від 29.01.2020 у справі № 826/26255/15 Національний банк України визнано винним у банкрутстві ПАТ "Укргазпромбанк".

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у порядку ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України вирішено звернутися до відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб - відповідачів із запитами щодо встановлення їхнього місця перебування та місця проживання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позовну заяву Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" залишено без руху. Встановлено Державній організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї додатками на вірні адреси місця проживання/перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

06.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

16.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли відзиви на позовну заяву від відповідачів - 7, 8, 9, 10, в яких останні просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.01.2021.

31.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзиви відповідачів - 7, 8, 9, 10.

13.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли відзиви на позовну заяву від відповідачів - 1, 2, 3, в яких відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

20.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзиви відповідачів - 1, 2, 3.

26.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 було задоволено заяву Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про зупинення провадження та відповідно зупинено провадження у справі № 910/10028/20 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/11027/18. Також в даній ухвалі зазначено про необхідність сторонам повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі.

23.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 ОСОБА_2 про поновлення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 поновлено провадження у справі № 910/10028/20. Підготовче засідання призначено на 14.09.2022.

06.09.2022 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_10 ) надійшли письмові пояснення, в яких остання просить з`ясувати дійсне місце проживання ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний код НОМЕР_8 ).

13.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_6 про виключення останньої із переліку відповідачів у справі № 910/10028/20, оскільки, остання станом на час укладання правочинів з купівлі цінних паперів в 2014 році не була віднесена до кола пов`язаних з банком осіб, що несуть відповідальністю згідно з законами України, і тому вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення саме з ОСОБА_6 є неправомірною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

13.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_5 про виключення останньої із переліку відповідачів у справі № 910/10028/20, оскільки, остання станом на час укладання правочинів з купівлі цінних паперів в 2014 році не була віднесена до кола пов`язаних з банком осіб, що несуть відповідальністю згідно з законами України, і тому вимога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення саме з ОСОБА_5 є неправомірною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

14.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якій викладено пояснення щодо позову з врахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 підготовче засідання відкладено на 12.10.2022.

03.10.2022 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла відповідь на відзив ОСОБА_4 .

12.10.2022 до Господарського суду міста Києва від представника ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 надійшла заява про застосування строків позовної давності.

12.10.2022 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 підготовче засідання відкладено на 16.11.2022.

07.11.2022 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява щодо питань захисту цивільних прав та інтересів позивача згідно глави 19 ЦК України.

У підготовчому засіданні 16.11.2022 cуд, розглянувши заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , заслухавши пояснення представників позивача, не видаляючись до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про виключення останніх із переліку відповідачів у справі № 910/10028/20 з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, вказавши при цьому, що право визначення складу сторін у справі належить позивачу, тоді як, нормами процесуального законодавства не наділено суд правом виключення відповідачів зі складу учасників справи з підстав з якими обумовлюється така можливість виключення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а саме з тих, що останні станом на час укладання правочинів з купівлі цінних паперів в 2014 році не були віднесені до кола пов`язаних з банком осіб, що несуть відповідальністю згідно з законами України. При цьому, суд відзначає, що такі обставини можуть бути встановлені в ході розгляду справи по суті, відображені в судовому рішенні, в якому відповідно й буде надана правова оцінка таким доводам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2022.

Ухвалами Господарського суду міста Києва у судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви з 07.12.2022 до 14.12.2022, з 14.12.2022 до 18.01.2023, з 18.01.2023 до 01.02.2023.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_6 про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.02.2023.

06.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У судовому засіданні 08.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представники відповідачів 1-3 та 4, 7-10 заперечили щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 08.02.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.04.2014 на засіданні Кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" було прийнято рішення оформлене протокол № 272/1 про придбання дисконтних облігацій (ISIN: НОМЕР_11 , емітента ТОВ "Фактор-Мед" (код ЄДРПОУ: 33638283) на загальну кількість 5000 штук, номінальною вартістю 1 000,00 грн./штуку з ціною оплати 4 000 000,00 грн). Означене рішення приймали: ОСОБА_7 (голова Кредитного комітету), ОСОБА_9 (заступник голови Кредитного комітету), ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 (члени кредитного комітету).

31.07.2014 Наглядовою Радою ПАТ "Укргазпромбанк" було погоджено набуття у торговий портфель ПАТ "Укргазпромбанк" дисконтних іменних облігацій ТОВ "Фактор- Мед" ISIN: UA4000177398 кількістю 5000 штук загальною вартістю 4 000 000,00 грн. в обмін на належні Банку дисконтні облігації ISIN: НОМЕР_12 , емітента ТОВ "ІТС Україна ЛТД" кількістю 5000 штук загальною вартістю 4 000 000,00 грн. (протокол № 39 від 31.07.2014). Означене рішення приймали: ОСОБА_1 (Голова Наглядової Ради), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 (члени Наглядової ради).

На виконання викладених вище рішень органів управління Банку, 31.07.2014 між ПАТ "Бюро кредитних історій "Кредит Сервіс" (далі - сторона-1) та ПАТ "Укргазпромбанк" (далі - сторона-2) було укладено договір № ДД-6 міни цінних паперів за яким: сторона-1 передає, а сторона-2 приймає без оплати грошовитими коштами дисконтні іменні облігації, ISIN: НОМЕР_11 , емітента ТОВ "Фактор-Мед" (код ЄДРПОУ: 33638283) на загальну кількість 5000 штук, номінальною вартістю 1000,00 грн./штуку. Вартість облігацій становить 4 000 000,00 грн. (п. 1.1.1.-1.1.2. договору).

Сторона-2 передає в обмін, а сторона-1 приймає без оплати грошовими коштами дисконтні іменні облігації, ISIN: НОМЕР_12 , емітента ТОВ "ІТС Україна ЛТД" (код ЄДРПОУ: 33194878) на загальну кількість 5000 штук, номінальною вартістю 1000,00 грн./штуку. Вартість облігацій становить 4 000 000,00 грн. (п. 1.1.3.-1.1.4. договору).

Відтак, ПАТ "Укргазпромбанк" набуло у власність дисконтні іменні облігації, ISIN: НОМЕР_12 , емітента ТОВ "ІТС Україна ЛТД" (код ЄДРПОУ: 33194878) в результаті укладення договору міни цінних паперів № ДД-5 від 30.07.2014 між ТОВ інноваційно-інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг" та ПАТ "Укргазпромбанк", за яким ПАТ "Укргазпромбанк" в обмін на облігації емітента ТОВ "ІТС Україна ЛТД" надавало ТОВ інноваційно-інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг" дисконтні іменні облігації емітента ТОВ "УХЛ-МАШ-ХЛІБ" (код ЄДРПОУ: 24369661) ISIN: UA4000150429, котрі були набуті Банком 19.05.2014 в результаті укладення договору № БВ19052014-02-001;ДД-3 купівлі-продажу цінних паперів з ПАТ "БКІ "Кредит Сервіс".

07.04.2015 Правлінням Національного банку України № 217 прийнято рішення "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних".

07.04.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 70 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Украгзпромбанк", згідно з яким з 08.04.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в ПАТ "Украгзпромбанк".

14.09.2015 Правління Національного банку України прийняло рішення № 602 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк".

14.09.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування було прийнято рішення № 168 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

З метою виконання всіх заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та пов`язаних з ліквідацією ПАТ "Укргазпромбанк", ліквідаційна процедура Банку та повноваження уповноваженої особи продовжувались рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування від 27.07.2017 за № 3217, від 23.08.2018 за № 2332 та від 29.07.2019 за № 1925 в строк до 14.09.2020 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 005/16 від 11.01.2016 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ "Укргазпромбанк", який з урахуванням внесених змін (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 31.10.2019 № 2789) становить 628 844 130,40 грн.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 309 від 10.03.2016 затверджено ліквідаційну масу ПАТ "Укргазпромбанк" в балансовій вартості в сумі 1 159 400 178, 29 грн та в ринковій вартості 277 095 490,85 грн.

18.11.2019 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 2947 затверджено ліквідаційний баланс станом на 01.11.2019 та звіт про завершення процедури ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк", відповідно до якого залишок незадоволених вимог кредиторів Банку через недостатність майна склав 405 441 590, 65 грн.

Однак, під час здійснення ліквідаційної процедури ПАТ "Укргазпромбанк", Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виявлено, що внаслідок здійснення Банком завідомо збиткових активних операцій, а саме, набуття у власність цінних паперів на підставі договору № ДД-6 міни цінних паперів від 31.07.2014, було завдано збитків на суму 3 999 933,67 грн.

07.04.2020 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до відповідачів з вимогою про відшкодування шкоди в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в якій було зазначено, що на підставі прийнятого ряду рішень у складі відповідачів, Банком було здійснено збиткову операцію, яка полягала в укладенні між ПАТ "Укргазпромбанк" та ПАТ "Бюро кредитних історій "Кредит Сервіс" договору № ДД-6 міни цінних паперів, що призвело до завдання "Укргазпромбанк" збитків в розмірі 3 999 933,67 грн. У зв`язку з чим, Фонд просив відповідачів протягом семи днів перерахувати на рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Суд відзначає, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є деліктними правовідносинами та стосується наявності правових підстав для покладення на відповідачів як пов`язаних з ПАТ "Укргазпромбанк" осіб в порядку ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язку з відшкодування завданої ПАТ "Укргазпромбанк" шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн, за наслідками прийняття ними як членами кредитного комітету банку рішення, оформленого протоколом засідання кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" № 272/1 від 31.07.2014 щодо придбання дисконтних облігацій загальною кількістю 5000 штук, яке на переконання Фонду, було завідомо збитковим.

Частинами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як - неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина заподіювача шкоди.

При зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Тобто, в межах даної справи на позивача покладається обов`язок доведення неправомірності рішень та дій відповідачів або вчинення ними неправомірної бездіяльності, в чому полягав негативний результат їх діяльності в контексті зменшення обсягу майна банку чи його знецінення, розмір майнових втрат, а також пов`язаність протиправної поведінки відповідачів та існуючого негативного результату.

В обґрунтування своїх доводів Фонд вказує на те, що оцінка вартості такого пакету цінних паперів, перед прийняттям рішення кредитним комітетом ПАТ "Укргазпромбанк" оформленим протоколом № 272/1 від 31.07.2014, не проводилась, як не проводився й аналіз фінансового та господарського стану емітента ТОВ "Фактор-Мед", не досліджувалася і його платоспроможність, а відтак, реальної вартості пакету цінних паперів придбаних ПАТ "Укргазпромбанк" визначено не було.

Тоді, як відповідачі мали право та можливість спростувати доводи та докази позивача, а також навести обставини та доводи, які свідчили б про відповідність в їх діяльності інтересам банку та про відсутність підстав для їх відповідальності. Аналіз норм Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема глави 7 цього Закону, дозволяє зробити висновок, що доказами виконання свого обов`язку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку можуть бути дані, які підтверджують обставини, що власники істотної участі, керівник, члени ради, члени виконавчого органу, посадові особи іншого органу управління вжили заходів для запобігання ризиковій діяльності; для недопущення в діяльності банку ознак, наявність яких є підставою для висновку НБУ про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, зокрема, через вплив на управління чи діяльність юридичної особи (у тому числі шляхом ухвалення рішень про винесення на розгляд загальних зборів учасників банку питання ризикової діяльності); відновлення платоспроможності банку; встановлення осіб, відповідальних за ризикову діяльність тощо (пункти 7.4, 7.7, 7.34, 7.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, яка хоч і скасована за нововиявленими обставинами, проте правові висновки підлягають застосуванню безвідносно від зміни фактичних обставин справи, адже, стосуються тлумачення норм законодавства).

Відтак, відповідно до заявлених позивачем предмету та підстав позову з урахуванням висловлених відповідачами заперечень предметом доказування у даній справі та обставинами, які складають предмет дослідження судом, є:

- належність відповідачів до пов`язаних з ПАТ "Укргазпромбанк" осіб: зокрема до власників істотної участі, керівників банку; дати набуття статусу власника істотної участі, дати обрання / призначення та звільнення з посади кожного з відповідачів; персональний склад органів управління банку у період, визначений позивачем як спірний період;

- факти протиправної поведінки відповідачів (здійснення ризикових кредитних операцій та яких саме, недотримання законодавства про банківську діяльність, нормативів діяльності банку, індивідуальних приписів Національного банку України, обставини, що підтверджують невиваженість кредитної політики банку та її ризикованість, обставини приховування реального фінансового стану банку, відсутність у банку ефективної системи запобігання ризикам, порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, дії відповідачів, вчинені всупереч інтересам банку тощо) та Фонду/уповноваженої особи Фонду (належного виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", порушення ними фідуціарних обов`язків, їх дії, вчинені всупереч інтересам кредиторів банку тощо);

- наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів/посадових осіб Фонду та завданою шкодою (обставини того, що існуюча недостатність майна банку є наслідком саме протиправних дій відповідачів;

- у випадку, якщо має місце протиправна поведінка відповідачів (до початку процедури виведення банку із ринку) і така поведінка знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою, на кого із заподіювачів шкоди має бути покладено обов`язок по її відшкодуванню, а в аспекті предмета позову - чи може бути стягнуто шкоду із відповідачів (посадових осіб банку).

Так, досліджуючи означені вище обставини суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 18, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що керівники банку зобов`язані діяти в інтересах банку, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів банку. Керівники банку несуть відповідальність перед банком за збитки, завдані банку їхніми діями (бездіяльністю), згідно із законом. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед банком є солідарною.

В даному випадку, приймаючи рішення, яке на думку позивача, зумовило завдання збитків ПАТ "Укргазпромбанк", відповідачі діяли як члени кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк", що підтверджується протоколом засідання кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" № 272/1 від 31.07.2014, яким оформлено таке рішення. До складу кредитного комітету входили: голова кредитного комітету - Денисенко Сергій Володимирович, заступник голови кредитного комітету - Костюков Євген Олегович, члени кредитного комітету: Стрюкова Ірина Олександрівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , Гура Дмитро Вікторович.

Згоду на придбання яких було погоджено Наглядовою Радою, що підтверджується протоколом № 39 від 31.07.2014, до складу якої входили: Голова Наглядової Ради - Діяк Іван Васильович та члени Наглядової Ради: Діяк Олег Іванович, ОСОБА_3 , Рибчич Ілля Йосипович.

Відтак, норма статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на дату подання Фондом позову у цій справі), яка визначає порядок притягнення особи до відповідальності встановлює, що для звернення Фонду або уповноваженої особи Фонду із позовом про відшкодування збитків необхідною умовою є недостатність майна банку для розрахунків з кредиторами.

Як встановлено судом вище, рішенням виконавчої Фонду гарантування вкладів фізичних № 005/16 від 11.01.2016 затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ "Укргазпромбанк", який з урахуванням внесених змін (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних від 31.10.2019 № 2789) становить 628 844 130,40 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Згідно ч. 3, 4 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Про правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків йдеться в Законі України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції на момент вчинення збиткових операцій) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення збиткових операцій) передбачено, що органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення збиткових операцій), спостережна рада банку здійснює такі функції: контролює діяльність правління (ради директорів) банку.

Повноваження і порядок роботи спостережної ради банку визначаються статутом банку чи положенням про раду банку, що затверджуються загальними зборами учасників банку.

Статтею 40 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення збиткових операцій) Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів,

необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку. У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку. Правління (рада директорів) банку діє на підставі положення, що затверджується загальними зборами учасників чи спостережною

радою банку. Голова правління (ради директорів) банку керує роботою виконавчого органу та має право представляти банк без доручення.

Згідно ст. 43 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент вчинення збиткових операцій), при виконанні своїх обов`язків відповідно до вимог цього Закону керівники банку зобов`язані діяти на користь банку та клієнтів і зобов`язані ставити інтереси банку вище власних. Зокрема, керівники банку зобов`язані: 1) ставитися з відповідальністю до виконання своїх службових обов`язків; 2) приймати рішення в межах наданих повноважень; 3) не використовувати службове становище у власних інтересах; 4) забезпечити збереження та передачу майна та документів банку при звільненні керівників з посади.

За змістом ст. 63 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакціях, чинних у спірний період) посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Отже у наведених положеннях законодавства закріплені обов`язки органів юридичної особи (посадових осіб) діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (фідуціарні обов`язки).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.05.2021 року у справі № 910/11027/18, при вирішенні питання про притягнення до відповідальності посадових осіб банку, суд також має встановити чи дотримались такі посадові особи своїх фідуціарних обов`язків, а саме: чи діяли вони добросовісно, розумно та чи не перевищували своїх повноважень.

Визначення терміну "фідуціарний обов`язок" міститься у Методичних рекомендаціях щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалені постановою Правління Національного банку України № 98 від 28 березня 2007 року, що були чинними у спірний період.

Відповідно до пункту 1.12. Глави 1 Розділу І цих Методичних рекомендацій фідуціарний обов`язок - обов`язок діяти якнайкраще в інтересах іншої особи. Керівник банку (фідуціар) зобов`язаний діяти з урахуванням інтересів банку (тобто всіх його акціонерів та клієнтів), а не з особистих (приватних) інтересів. Від фідуціара завжди вимагається діяти добросовісно та безпристрасно. Фідуціар повинен бути чесним і не повинен вести справи в такий спосіб, що надає йому необумовлені вигоди або завдає шкоди інтересам клієнтів або акціонерів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18 з подібними цій справі, що переглядається, правовідносинам, акти рекомендаційного характеру можуть бути застосовані судами при оцінці дій/бездіяльності відповідачів. Щодо регулювання діяльності банків такими документами є не тільки зазначені Методичні рекомендації, але й Принципи корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (далі ОЕСР), ухвалені на засіданні Ради ОЕСР у 1999 році.

Зазначені Методичні рекомендації дійсно носять рекомендаційний характер, але разом з тим закріплюють певний стандарт належної поведінки керівників банку, який характеризується підвищеними вимогами до добросовісності та розумності, виваженості дій та прийняття рішень при веденні господарської діяльності, з урахуванням інтересів юридичної особи, яку він представляє.

Положеннями ст. 92 Цивільного кодексу України унормовано, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 92 Цивільного кодексу України викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17, від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №910/21493/17, від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18.

Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).

Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання шкоди підприємству і зобов`язання її відшкодувати.

Отже, при застосуванні ст. 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.

Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.

Водночас спростування позивачем відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачами. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.

Важливим елементом доказування наявності повного складу правопорушення є причинно-наслідковий зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, який полягає у тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. Тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди.

Суд зазначає, що наведені вище положення законодавства, зокрема ст. 92, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України, ст. 63 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 37, 39, 40, 42, 43, 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у відповідних редакціях цих законів, чинних протягом спірного періоду), презюмують солідарну відповідальність органів юридичної особи за шкоду, заподіяну юридичній особі порушенням обов`язків щодо її представництва. Неправомірність їх поведінки може полягати як у вчиненні певних дій, так і в їх не вчиненні, тобто бездіяльності.

Отже неплатоспроможність банку може бути наслідком як активних дій учасників органів управління банку (ухвалення рішень, підписання договорів, спрямованих на купівлю облігацій), так і пасивної їх бездіяльності.

При цьому, положення спеціального банківського законодавства передбачають, що керівники банку є особами з відповідним ступенем кваліфікації та досвідом, володіють спеціальними знаннями та досвідом, мають розуміти значення своїх дій, вчинених при виконання своїх повноважень на посадах, та/або своєї допущеної бездіяльності, а також наслідки таких дій / бездіяльності.

Заявлені Фондом позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.

Як уже зазначалося вище цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Такі висновки Верховного Суду щодо презумпції вини заподіювача шкоди у деліктних правовідносинах підтверджені практикою Верховного Суду та викладені, зокрема, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц, від 23 січня 2018 року у справі № 686/20040/2012, 06 лютого 2018 року у справі №334/9899/14-ц.

У контексті наведеного, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачами, які входили до кредитного комітету було прийнято рішення оформлене протоколом № 272/1 від 31.07.2014 про придбання дисконтних облігацій (ISIN: НОМЕР_11 , емітента ТОВ "Фактор-Мед" (код ЄДРПОУ: 33638283) на загальну кількість 5000 штук, номінальною вартістю 1 000,00 грн./штуку з ціною оплати 4 000 000,00 грн, яке було погоджено Наглядовою Радою ПАТ "Укргазпромбанк" (протокол № 39 від 31.07.2014).

На виконання вказаного рішення 31.07.2014 між ПАТ "Бюро кредитних історій "Кредит Сервіс" та ПАТ "Укргазпромбанк" було укладено договір № ДД-6 міни цінних паперів за договірною вартістю 4 000 000,00 грн.

Зі змісту протоколу кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" № 272/1 від 31.07.2014 вбачається, що означені цінні папери придбано з метою подальшого перепродажу та отримання торгового прибутку. Рішення про придбання цінних паперів - іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "Фактор-Мед" було прийнято всіма членами кредитного комітету одноголосно.

Стаття 44 Закону України "Про банки і банківську діяльність" містить вимоги щодо управління ризиками банку. Банк створює комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи банку, встановлені Національним банком України вимоги щодо управління ризиками. Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу банку для покриття всіх видів ризиків.

Системно важливий банк, з урахуванням напрямів своєї діяльності та притаманних їй ризиків, зобов`язаний розробити план відновлення діяльності банку згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

Банк утворює постійно діючий підрозділ з управління ризиками, що має відповідати за впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених радою банку стратегії та політики управління ризиками.

Підрозділ з управління ризиками має бути підзвітний раді банку та відокремлений від підрозділу внутрішнього аудиту, підрозділів, що здійснюють операції, та підрозділів, що реєструють операції.

Банк зобов`язаний з метою управління ризиками утворити постійно діючі комітети, зокрема: 1) кредитний комітет; 2) комітет з питань управління активами та пасивами. Банк має право залежно від рівня складності та обсягів операцій утворювати також інші комітети.

У ч. 1 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також: здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені.

Вимоги до діяльності банків встановлює Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368 (далі - Інструкція № 368). Метою регулювання діяльності банків в Інструкції № 368 зазначено забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасне виконання ними зобов`язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.

У відповідності до п. 1.1., 1.2. Розділу VI Інструкції № 368 ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов`язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов`язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов`язаннями у зв`язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв`язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов`язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Розділ VIІ Інструкції № 368 встановлює нормативи кредитного ризику. До активних операцій, що пов`язані з кредитним ризиком, належать операції банку, що пов`язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов`язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Облігації є фінансовим активом банку, щодо якого банк має визначити ступінь ризику і сформувати відповідні резерви. Банк оцінює ризик за цінними паперами за результатами аналізу фінансового стану емітента, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до портфеля на продаж і портфеля до погашення.

Відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.01.2012 № 23 (далі - Постанова № 23, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Банк розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківські положення щодо оцінки ризиків, формування та використання резервів за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов`язаннями. Внутрішньобанківські положення розробляються банком з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, повинні містити методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, які є обов`язковими і мінімально необхідними для оцінки ризиків (п.1.7 гл.1 розд. І).

У відповідності до глави 2 розділу ІІІ Постанова № 23 банк формує резерв за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів, унесених до біржового реєстру, та за якими є ризик цінного папера, на суму накопиченої уцінки за цими цінними паперами на дату розрахунку резерву (п.2.1.).

Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається згідно з пунктом 2.1 цієї глави, дотримується послідовності дій, визначених у пункті 4.11 глави 4 цього розділу (п. 2.2.). Банк у разі уцінки (від`ємної різниці) цінного папера здійснює перегляд усієї доступної інформації про такий цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику. Банк формує резерв на суму накопиченої уцінки, якщо така уцінка спричинена ризиком (п. 2.3.).

У главі 4 розділу ІІІ Постанова №23 визначено порядок визначення показника ризику цінного папера та послідовність дій під час розрахунку за цінними паперами.

Так, відповідно до п.4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. гл. 4 розд. ІІІ Постанови № 23 зазначено, що визначення показника ризику цінного папера здійснюється банком за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, виду цінного папера та його поточної вартості, а також усієї наявної в банку достовірної інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Джерелами інформації щодо фінансового стану емітента є, зокрема, його установчі документи, фінансова, податкова та статистична звітність, інша інформація, що може свідчити про наявність ризику цінного папера.

Джерелами інформації щодо обігу відповідного цінного папера на фондовому ринку можуть бути оприлюднені котирування цінних паперів, які внесено до біржового реєстру фондових бірж, дані щодо перебування цінного папера в біржовому реєстрі.

Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента кожного разу під час укладання договору про придбання цінного папера (крім цінних паперів, унесених до біржового реєстру), а надалі періодичність оцінки фінансового стану визначається банком самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше ніж один раз на квартал.

Банк здійснює оцінку фінансового стану: емітента цінних паперів - юридичної особи (крім банку та бюджетної установи) згідно з вимогами глави 2 (крім вимог абзаців другого та третього пункту 2.6) розділу ІІ цього Положення. Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента цінних паперів, який не є боржником банку, на підставі річної фінансової звітності, що оприлюднюється відповідно до законодавства України.

Банк класифікує цінні папери в портфелі банку на продаж, які внесено до біржового реєстру, за категоріями якості виходячи з розміру резерву, сформованого за такими цінними паперами. Банк визначає показник ризику цінного папера відповідно до класу емітента.

Згідно п. 4.1.1. гл. 4 розд. ІІІ Постанови № 23 Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів, унесених до біржового реєстру, має дотримуватися таких послідовних дій: здійснює за потреби нарахування процентів, амортизацію дисконту/ премії, нарахування дивідендів; визначає поточну справедливу вартість цінного папера за його котирувальною ціною покупця за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера за останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п`яти робочих днів звітного місяця; розраховує різницю між поточною справедливою вартістю цінних паперів і балансовою вартістю таких цінних паперів і здійснює переоцінку цінних паперів на величину такої різниці; здійснює перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера.

Відповідно до Положення про встановлення ознак фіктивності цінних паперів та деривативів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.12.2010 № 1942, цінні папери та деривативи, що знаходяться в обігу, вважаються такими, що мають ознаки фіктивності, у разі відповідності таким критеріям, як: факт відсутності емітента цінних паперів та/або деривативів за місцезнаходженням, встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; нерозкриття емітентом цінних паперів та/або деривативів регулярної інформації відповідно до законодавства; відсутність чистих доходів відповідно до звіту про фінансові результати, поданого до Комісії станом на кінець звітного періоду; переважна частка активів емітента складається з фінансових інвестицій та/або дебіторської заборгованості відповідно до балансу емітента, поданого до Комісії станом на кінець звітного періоду; кількість працівників емітента цінних паперів та/або деривативів станом на кінець звітного періоду становить менше двох осіб та/або середньомісячні витрати емітента на оплату праці менше двократного мінімального розміру заробітної плати, встановленого законодавством; відсутність бухгалтера або бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером станом на кінець звітного періоду.

У Методичних рекомендаціях щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України зазначено, що обов`язок сумлінності вимагає від керівників приймати рішення на підставі всієї необхідної інформації, відповідальність за моніторинг дотримання банком законодавства України, а також за діяльністю банку як такою. Під час прийняття рішень керівники можуть покладатися на інформацію, що надається працівниками банку, однак ця можливість не звільняє їх від персональної відповідальності за прийняття незалежних рішень (п.2.4).

Виходячи із вище наведених положень законодавства та змісту протоколу кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" № 272/1 від 31.07.2014, суд відзначає, що означений протокол не містить обґрунтування придбання цінних паперів; відомостей про перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера документів; даних щодо аналізу річної фінансової звітності емітента; інформації на підставі якої кредитний комітет прийняв рішення про доцільність придбання цінних паперів.

В той час, як відповідачами в ході розгляду даної справи не було наведено обґрунтованої необхідності придбання цінних паперів. Представники відповідачів 1-3 та 4, 7-10 не надали обґрунтованих пояснень для чого придбавалися облігації, який дохід міг бути отриманий банком від придбання таких облігацій.

Одночасно, у розумінні наведених вище приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність", Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, відповідачі, приймаючи рішення про інвестування в цінні папери (облігації іменні дисконтні) емітента ТОВ "Фактор-Мед" зобов`язані були перевірити та проаналізувати інформацію щодо емітентів цінних паперів та його активів, яка знаходилась в загальному доступі. Разом з тим, особи, які голосували за прийняття цих рішень повинні були усвідомлювати сумнівність такого договору та негативні для Банку наслідки його укладення спричинення збитків.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та чого у свою чергу не було спростовано відповідачами, оцінка вартості пакету цінних паперів, перед прийняттям рішення Кредитним комітетом ПАТ "Укргазпромбанк" № 272/1 від 31.07.2014 не проводилась, як не проводився й аналіз фінансового та господарського стану емітента ТОВ "Фактор-Мед", не досліджувалась і його платоспроможність, а відтак, реальної вартості пакету цінних паперів придбаних ПАТ "Укргазпромбанк" визначено не було.

На замовлення позивача ТОВ "Північно-східна консалтингова група" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №135/19 від 19.02.2019) було проведено оцінку іменних дисконтних облігацій на замовлення позивача ТОВ "Північно-східна консалтингова група" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №135/19 від 19.02.2019) було проведено оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед", за наслідками якої складено звіт про незалежну оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед" від 27.12.20129, згідно якого визначено, що станом на 31.07.2014 ринкова вартість пакету цінних паперів - іменних дисконтних облігацій емітента ТОВ "Фактор-Мед" код ISIN UA4000177398, в кількості 5000 штук становила 1, 00 грн.

Згідно звіту про незалежну оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед" аналіз проспекту емісії облігацій, історії угод з ними, а також аналіз фінансово-майнового стану та результатів господарської діяльності ТОВ "Фактор-Мед" свідчить про наступне:

Емісія облігацій була зареєстрована 13.11.2013 в розмірі 90 000 тис.грн. На кінець 2013 року інші довгострокові зобов`язання становили 90 000 тис.грн.

Тобто оцінювач припускає, що на кінець 2013 року всі облігації були розміщені. Кошти мали бути витрачені відповідно до мети, зазначеної в проспекті емісії:

"Основною метою використання фінансових ресурсів, залучених від розміщення облігацій є фінансування закупівлі обладнання для виготовлення сухих сумішей та наповнення капсул, а також лабораторного обладнання для, проведення подальших досліджень та розробок в сегменті спортивного харчування, що дозволить впровадити випуск нових видів продукції.

Кошти залучені від розміщення облігацій, у повному обсязі у сумі 75 150 000, 00 грн планується спрямувати на фінансування закупівлі обладнання, будівництва та налагодження виробничих потужностей для виготовлення сухих сумішей та наповнення капсул відповідно до Бізнес-плану".

У 2013 році згідно даних річної звітності була придбана будівля за 30 млн.грн., які скоріше за все були внесені до статутного фонду, оскільки на початок 2013 року статутний фонд становив 31 тис.грн. Інших необоротних активів не було.

Кошти від розміщення облігацій, всупереч проспекту емісії, були витрачені на придбання поточних фінансових інвестицій на суму 75 150 тис.грн.

Серед інших оборотних активів слід відзначити іншу поточну дебіторську заборгованість на суму 43, 596 тис.грн. Разом із поточними фінансовими інвестиціями це становило 83% валюти балансу (якщо виправити помилки зроблені у звітності).

Діяльність підприємства була збитковою. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2013 році становив 97 790 тис.грн. (проти 17 654 у 2012 році), а збиток - 18 тис.грн. (проти 9 тис.грн, збитків у 2012 році.)

В штаті у 2013 році заявлено 6 осіб, Відомості про витрати на оплату праці відсутні.

Таким чином є підстави констатувати наступні суттєві ознаки фіктивності: кошти, залучені від емісії облігацій використані в нецільовий спосіб; баланс за 2013 рік зроблений із помилками. Склад активів на 83% формується дебіторською заборгованістю та фінансовими інвестиціями; ринкова доходність облігацій становить 2,8% річних; підпису бухгалтера дід балансом немає.

Більш того, як про це вказує позивач та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, фінансова звітність емітента вказує на його низьку спроможність виконувати покладені на нього зобов`язання, і, як наслідок, зниження реальної вартості облігацій. Вказане підтверджується наступним.

Для аналізу бралася річна звітність емітента за 2013 рік, тобто остання наявна актуальна інформація, яка вказувала на фінансовий стан та платоспроможність ТОВ "Фактор-Мед" перед вчиненням Банком правочинів, спрямованих на набуття у власність облігацій ISIN: НОМЕР_11 . Джерело: https://smida.gov.ua/db/emitent/find - агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України.

ТОВ "Фактор-Мед" засноване панамською фірмою "Ланара Трейдінг, ІНК" (станом на 2017 рік Панама офіційно віднесена КМУ до офшорних зон), частка в статутному капіталі якого становить 100% та складає 30 000 000,00 грн.

Активи в переважній більшості складаються з дебіторської заборгованості та фінансових інвестицій, що вказує на наявність ознак фіктивності.

При балансовій вартості активів 129 479,8 тис. грн. прибуток, одержаний за 2013 рік, становить лише 18 тис.грн., що вказувало на мізерні результати господарської діяльності, які не дозволяють розраховувати на погашення випущених емітентом облігацій.

Крім того, підприємство обліковує заборгованість по поточній кредиторській заборгованості в розмірі 9 273,7 тис. грн. за товари, роботи, послуги; в розмірі 7,0 тис. грн. зі страхування; в розмірі 3,0 тис. грн. перед бюджетом та в розмірі 13,0 тис. грн. з оплати праці : це не враховуючи заборгованість по непогашеним зобов`язанням по цінним паперам в розмірі 90 000 тис. грн.

Відсутня інформація про рух коштів емітента, що позбавляє можливості потенційного інвестора отримати підтвердження того, що підприємство-емітент дійсно здійснює свою господарську діяльність, а не відображає це лише на паперах, зокрема, звітності, https://smida.gov.ua/db/emitent/report/year/xml/show/25368), що також вказує на наявність ознак фіктивності.

За біржовими торгами протягом травня-липня 2014 року (періодів укладення договорів Банком, спрямованих на набуття у власність облігацій ISIN: НОМЕР_11 ) були реалізовані незначні за обсягом пакети облігацій (від одного до 50 штук) і декілька разів кількість продажу облігацій перевищувала 1000 штук https://smida.gov.ua/db/participant /33638283).

Біржові угоди в цей період проводяться за цінами, наближеними до значення 845,00 грн./штуку. Слід зазначити, що в проспекті емісії вказана запланована ціна продажу облігацій у розмірі 835,00 грн./штуку.

Таким чином, фактично 95 % угод, по продажу незначної кількості пакетів облігацій, вказують на неринкові умови для даних угод (ціна, періодичність) та маніпулюванням ринком цінних паперів.

Також слід відзначати, що контрагентом Банку у вказаному правочині (договорі міни) є ПАТ "Бюро кредитних історій "Кредит Сервіс" (правонаступник ПАТ "Фінансова компанія "Кредит Сервіс"): володільцем 97,7070 % акцій вказаної компанії впродовж 2014 року є ТОВ "Інноваційно-інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг" https://smida.gov.ua/db/ owners/34300166/2014/l).

ТОВ "Інноваційно-інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг" (код ЄДРПОУ: 36087718) (правонаступник: ПАТ "Фінансова компанія «Будфінконсалтинг") на 40,1961% володіє ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Хайнграунд Кепітал Менеджмент" (код ЄДРПОУ: 35918704) https://smida.gov.ua/db/emitenl/year/xml/showform/51099/152/templ), яким, в свою чергу, на 84,00% володіє ТОВ "ПОН-ДЮ-ГАР" (код ЄДРПОУ: 39161963), власником частки в якому являється ОСОБА_2 (член Наглядової Ради, власник істотної участі ПАТ "Укргазпромбанк").

Крім того, підтвердженням того, що ТОВ "Інноваційно-інжинірингова компанія "Будфінконсалтинг" є спорідненою особою зазначено у протоколі Наглядової Ради Банку № 238 від 25.07.2014.

Таким чином, всі рішення про придбання у пов`язаного контрагента абсолютно неліквідних цінних паперів приймалися формально, без детального вивчення фінансового стану емітента, що свідчить про умисний характер завдання Банку шкоди.

Більше того, рішення Кредитного комітету та Спостережної Ради були прийнятті в один день - 31.07.2014. Все вище викладене було підтверджено перевіркою НБУ.

Разом з тим, 29.01.2015 НБУ листом за вих. № 42-011/5521/БТ надав звіт про інспектування ПАТ "Укргазпромбанк" за період діяльності з 01.08.2011 по 01.09.2014 в якому зазначив: "Інвестиційний ризик за операціями з цінними паперами високий, відсутність активного ринку та сумнівів щодо реалізації дисконтних облігацій за балансовою вартістю, що обліковуються в торговому портфелі (на суму 78 695,1 тис.грн, з яких 11 854,2 тис.грн - дооцінка, яка є результатом коригувань невеликої кількості облігацій, які було продано Банком через фондову біржу в останній день місяця).

Станом на дату інспектування загальна балансова вартість фінансових інвестицій Банку складає 79 582,3 тис. грн., або 6,46 % загальних активів, що складаються з державних (723,7 тис. грн.) та комерційних цінних паперів (78 858,5 тис. грн.).

В торговому портфелі обліковуються дисконтні облігації ТОВ "Технокомпані" (30 841 шт. - 25,8 % всього випуску), ТОВ "Фактор-Мед" (28 681 шт. - 31,86 % від випуску) ТОВ "ІТС Україна ЛТД" (29 669 шт. - 28,26 % від випуску). Погашення облігацій передбачено в 2020-2021 раках.

Власниками ТОВ "Фактор-Мед", ТОВ "ІТС Україна ЛТД" є компанії нерезиденти (Кіпр, Панама), ТОВ "Технокомпані" - ТОВ "КУА "Старпуом-Капітал".

Договори купівлі-продаж у та міни цінних паперів укладалися зі спорідненими особами: ПАТ "Бюро Кредитних Історій "Кредит Сервіс" та ТОВ "Інноваційно-Інжинірингова Компанія "Будфінконсалтинг".

Аналіз торгів на Київській міжнародній фондовій біржі, де облігації ТОВ "Технокомпані", ТОВ "Фактор-Мед" та ТОВ "ІТС Україна ЛТД" перебувають у біржових реєстрах та лістингу ІІ рівня вказує, що ліквідність даних активів низька, наявний попит не забезпечує можливості реалізації існуючого в Банку обсягу цінних паперів за ринковою вартістю (в Банку перебуває значний обсяг облігацій від усього випущених в обіг).

Слід зазначити, що Банк здійснив декількаразовий обмін облігацій в торговому портфелі (облігації ТОВ "УХЛ-МАІІІ-ХЛІБ" на ТОВ "ІТС Україна ЛТД", частина з яких обмінена на облігації ТОВ "Фактор-Мед"), в результаті чого збільшилася загальна сума нереалізованого дисконту облігацій (на 3 178,2 тис.грн.) та доходу на 6 класі (на 1 432,6 тис, грн.).

"Слід зазначити, що на балансі Банку обліковуються активи, які не приносять процентний дохід (на загальну суму 227 641,1 тис. грн.), у тому числі, цінні папери у сумі 89 191,0 тис.грн (дисконтні облігації ТОВ "Технокомпані", ТОВ "Фактор-Мед", ТОВ "ІТС Україна ЛТД")".

З огляду на викладене вище, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на висновки Звіту про незалежну оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед", а також Звіт інспектування НБУ.

Натомість, відповідачами не було представлено суду жодних доказів на підтвердження ліквідності цінних паперів, як і не представлено оцінки вартості пакету цінних паперів, станом на час їх придбання банком.

Відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що придбані, на підставі їх, як членів кредитного комітету, рішень про придбання активів у вигляді цінних паперів, могли б в майбутньому принести дохід банку, а емітент, в свою чергу, мав задовільний фінансовий стан, проводив сприятливу господарську діяльність з можливістю, у разі необхідності, забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти для розрахунку з ПАТ "Укргазпромбанк".

Судом також враховано, що відповідно до рішення правління Національного банку України № 42/БТ від 22.01.2015 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" в якому зазначено: "За результатами аналізу дотримання ПАТ "Укргазпромбанк" вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності установлено факт здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів банку, про що, зокрема, свідчить: - збільшення обсягу недержавних цінних паперів в активах ПАТ "Укргазпромбанк" з 130,3 тис. грн. станом на 01.01.2014 до 78,8 млн. грн. або 6,3 % від активів станом на 17.01.2015; - станом на 17.01.2015 порівняно з 01.01.2014 високоліквідні активи ПАТ "Укргазпромбанк" (готівка та кошти на кореспондентському рахунку НБУ) зменшились з 173,9 млн. грн. (14,8 % зобов`язань) до 31,6 млн.грн. (3,0 % зобов`язань), їх частка в активах зменшилась з 12,7% до 2,5%; - у ПАТ "Укргазпромбанк" є залежність від коштів фізичних осіб (45,18% від зобов`язань або 38,85% від пасивів). ПАТ "Укргазпромбанк" залучає кошти фізичних осіб за відсотковими ставками, вищими, ніж по банківській системі. Зокрема, в грудні 2014 року середньозважена відсоткова ставка ПАТ "Укргазпромбанк" за строковими вкладами в національній валюті становила 24,4% річних за середньозваженої по банківській системі 20.1% річних, що може свідчити про проблеми з ліквідністю".

Таким чином, здійснення керівництвом Банку операцій з придбання неліквідних облігацій емітента ТОВ "Фактор-Мед" стало однією із причин застосування до ПАТ "Укргазпромбанк" заходів впливу за порушення банківського законодавства та здійснення ризикової діяльності у вигляді визнання Банку проблемним, а в подальшому неплатоспроможним.

Постановою правління Національного банку України № 217 від 07.04.2015 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних", в якому зазначено, що станом 03.04.201 загальна сума невиконаних зобов`язань, що обліковуються на позабалансових рахунках, становила 127,4 млн.грн, або 15,31% від зобов`язань "Укргазпромбанк". Також станом на 03.04.2015 регулятивний капітал ПАТ "Укргазпромбанк" зменшився до рівня, який нижче однієї третини від мінімально встановленого рівня, та набув від`ємного значення, а саме 88,2 млн.грн. за мінімального значення 120 млн. грн., установленого відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368; високоліквідні активи Банку (готівка та кошти на кореспондентському рахунку в Національному банку України) зменшилися на 95,8% - з 31,9 млн. грн. (3% від зобов`язань) станом на 22.01.2015 до 1,3 млн.грн. (0,2% від зобов`язань) станом на 03.04.2015; збільшилася від`ємна незбалансованість між активами та пасивами за строками погашення в періоді до 31 дня зі 113,1 млн.грн., або 12,5% від активів, станом на 01.02.2015 до 566,4 млн.грн., або 88,24% від активів, станом на 01.04.2015.

Отже, Національний банк України в своєму рішенні № 217 від 07.04.2015 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних" констатував факт неможливості банку виконувати свої фінансові зобов`язання перед вкладниками та іншими кредиторами банку у зв`язку з недостатністю коштів.

Оцінюючи представлені позивачем у матеріали справи докази, враховуючи, встановлені вище судом обставини, що оцінка вартості пакету цінних паперів, перед прийняттям рішення Кредитним комітетом ПАТ "Укргазпромбанк" від № 272/1 від 31.07.2014 не проводилась, як не проводився аналіз фінансового та господарського стану емітента ТОВ "Фактор-Мед" не досліджувалась і його платоспроможність, а реальної вартості пакету цінних паперів придбаних ТОВ "Фактор-Мед" визначено не було, суд вважає, що Звіт про незалежну оцінку іменних дисконтних облігацій ТОВ "Фактор-Мед" не викликає сумнівів у правильності наведених у звіті висновків, Звіт не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.

Вище встановлені обставини свідчить, що відповідачі не виконали свій фідуціарний обов`язок щодо сумлінності, а навпаки, прийняли ризикове рішення, внаслідок якого банком було втрачено грошові кошти в значному розмірі. Такі дії відповідачів були необґрунтованими та безпідставними, а прийняте ними завідомо неправомірне та протиправне рішення, оформлене Протоколом кредитного комітету ПАТ "Укргазпромбанк" від № 272/1 від 31.07.2014 не мало на меті реального інвестування коштів банку в цінні папери облігації іменні дисконтні емітента ТОВ "Фактор-Мед" задля отримання прибутку ПАТ "Укргазпромбанк".

Відсутність очевидної законної мети здійсненої банком активної операції, її завідома збитковість, дозволяє дійти висновку про порушення відповідачами фідуціарних обов`язків, ризикованість дій щодо даної операції та те, що такі дії відповідачів, вчинені всупереч інтересам банку, тобто, має місце протиправна поведінка відповідачів та свідомий характер заподіяної відповідачами шкоди банку та його кредиторам.

За таких обставин, достатньо обґрунтованим є висновок, що придбання ПАТ "Укргазпромбанк" облігацій без відповідного економічного підґрунтя та за наявності у таких облігацій ознак фіктивності мала вплив на змогу банку розрахуватися зі всіма кредиторськими вимогами.

Фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням керівництва банку та збитками, нанесеними як самому банку, так і його кредиторам.

Про що відзначалося судом вище, виною є невжиття особою всіх належних від неї заходів для запобігання заподіянню шкоди, а відтак, саме відповідачі мають доводити суду відсутність вини, тобто, вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди банку, свою добросовісну і розумну поведінку, як керівників Банку.

Натомість, відповідачами під час розгляду справи не доведено відсутність своєї вини та не підтверджено жодними належними доказами обґрунтованої необхідності та доцільності вчинення прийняття ними рішення щодо придбання цінних паперів.

Суд також враховує, що у цій справі розмір шкоди оцінюється позивачем не розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, а визначається в залежності від безпосередніх наслідків дій відповідачів.

У визначені розміру збитків, суд виходить з того, що за загальним правилом розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, якщо банку завдано шкоди окремими діями певної особи, наприклад, шляхом знищення чи пошкодження речі, відчуження майна банку безоплатно або за заниженими цінами та в інших подібних випадках, то розмір шкоди визначається залежно від безпосередніх наслідків таких дій шляхом оцінки вартості втраченої речі чи зниження її вартості внаслідок пошкодження, вартості безоплатно відчуженого майна, різниці між ринковою ціною та ціною відчуження тощо.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у пунктах 7.59. - 7.61. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/11027/18 та у пункті 203 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18.

З розрахунку банку вбачається, що сума заподіяної шкоди обраховувалася виходячи із різниці між сумою витраченою Банком для придбання облігацій ТОВ "Фактор-Мед" та сумою, отриманою від їх продажу. Розрахунок: 4 000 000, 00 грн (купівельна ціна облігацій) - 66, 33 грн (ціна реалізації) = 3 999 933,67 грн.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що розмір збитків становить 3 999 933,67 грн.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).

За змістом ч. 5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) Фонд має право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна банку, вважаються погашеними.

Істотна участь - це пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи (стаття 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції, чинній на час проведення операції з купівлі-продажу спірних облігацій).

Керівниками банку є: голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку (абзац 1 статті 42 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції, чинній на час проведення операції з купівлі-продажу спірних облігацій).

Контролер - це фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (стаття 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (у редакції, чинній на час проведення операції з купівлі-продажу спірних облігацій).

Отже, відповідно до приписів норм вищезазначеного законодавства, на час проведення спірної фінансової операції, голова на члени кредитного комітету не були віднесені до кола осіб, які відповідають своїм майном за збитки, понесені банком та/або завдання шкоди кредиторам, вимоги яких залишилися незадоволеними, оскільки такі посадові особи не підпадали під жодну з вищезазначених категорій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_7 , як голови кредитного комітету Банку, а також позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , як до членів цього комітету, є необґрунтованими, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову Фонду щодо цих осіб.

В той час, як вимоги по відношенню до ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо солідарного стягнення майнової шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн. є обґрунтованим.

Раз з тим, суд відзначає, що доводи відповідачів щодо відмови в позові з огляду на встановлену у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016 у справі № 826/26255/15 бездіяльність Національного банку України при здійснені контролю та нагляду за ПАТ "Укргазпромбанк" відхиляються судом, адже, наявність встановленого факту бездіяльності, не спростовує того, що керівники банку добросовісно виконували свої обовязки також, на відміну від відповідачів у даній справі.

Водночас, відповідачами-9, 7, 8, 10 та 4 заявлено про застосування наслідків сплину строків позовної давності до вимог позивача, яку мотивовано тим, що у даному випадку перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та або акту формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.

З даним позовом як відзначають відповідачі позивач звернув то до суду 13.07.2020, в той час, як строк позовної давності сплинув 10.03.2019.

Що стосується заявленої заяви, то суд вказує наступне.

Так, статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 звертала увагу на те, що якщо особі завдано шкоди, то вона може вважатися такою, що довідалася або могла довідатися про порушення свого права не з того дня, коли їй стало відомо про вчинення дій, якими може бути завдано шкоди, а з дня, коли вона має змогу оцінити розмір такої шкоди.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

Положеннями статті 49 наведеного Закону визначено заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів.

Так, за положеннями статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній станом на момент віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних, уповноважена особа Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та у разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Як зазначено вище, якщо банку заподіяно шкоди шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди, завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди. Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди.

Відповідно до статті 48 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, здійснюючи ліквідацію банку та реалізуючи надані йому повноваження, серед іншого, формує ліквідаційну масу, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього). Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, як це встановлено у частині третій статті 49 цього Закону.

Установлений статтею 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядок формування ліквідаційної маси банку передбачає, серед іншого, що: майно банку, яке включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом (частина третя цієї статті); результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина четверта цієї статті).

Отже, розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.

Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів.

Як про це вказують відповідача та що у свою чергу встановлено судом, реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Укргазпромбанк" було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду № 005/16 від 11.01.2016, тоді як акт формування ліквідаційної маси ПАТ "Укргазпромбанк" (рішення оформлено протоколом від 10.03.2016 № 309), Фондом було затверджено 10.03.2016.

Тобто, саме з 10.03.2016 Фонд був обізнаний про те, що задоволення всіх зобов`язань банку неможливе і шкоду вже завдано.

Водночас, судом встановлено, що з даним позовом позивач звернувся до суду лише 03.07.2020 (відбиток штемпелю Укрпошти про надіслання позову до суду), в той час, як строк позовної давності сплинув 10.03.2019.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, що випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Водночас, позивачем не зазначено таких підстав що зумовили неможливістю подання позовної заяви в межах строку позовної давності, у зв`язку з причинами, які є поважними, та такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 258 ЦК України та те що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду, то за таких обставин вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення з відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн. не підлягають задоволенню.

В той час, наслідки сплину позовної давності до вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення з відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн. не застосовуються, оскільки, судом вказані вимоги були визнані необґрунтованими та встановлено самостійні підстави для відмови в позові.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність у діях відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим, вказані вимоги судом визнано обґрунтованими.

Водночас, враховуючи приписи ст. 258 ЦК України та те що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з даним позовом до суду, то за таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення з відповідачів: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 майнової шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн. не підлягають задоволенню

Разом з тим, за висновком суду, наслідки сплину позовної давності до вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення з відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 майнової шкоди в розмірі 3 999 933,67 грн. не застосовуються, оскільки, судом вказані вимоги були визнані необґрунтованими та встановлено самостійні підстави для відмови в позові.

При цьому, суд відзначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 та 10) ОСОБА_10 про солідарне стягнення майнової шкоди в розмірі 3 999 933, 67 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 20.02.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	08.02.2023
Оприлюднено	23.02.2023
Номер документу	109128241
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Баранов Д.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.02.2023 по справі 910/10028/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/10028/20

Рішення від 08.02.2023

Рішення
від 08.02.2023 по справі 910/10028/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА