Постанова

від 18.10.2007 по справі 06/2081

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

06/2081

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 жовтня 2007 р.                                                                                   № 06/2081  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Спектр"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р.

у справі№06/2081

господарського суду Черкаської області

за позовомТОВ "Корпорація УБТ"

доДержавного підприємства "Спектр"

про стягнення 81 892,76 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Канівець О.М.

від відповідача:Бабенко М.М., Ніколаєв О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.06.2007 р. у справі №06/2081 (суддя Анісімов І.А.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р. (судді: Андрейцева Г.М., Зеленіна Н.І., Писана Т.О.), позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства "Спектр" на користь ТОВ "Корпорація УБТ" 47 914,00 грн. боргу, 479,14 грн. витрат зі сплати держмита, 69,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог у сумі 33 978,76 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Спектр" просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 05.06.2007 р., постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р.  у справі №06/2081 та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Корпорація УБТ" відмовити повністю, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 599, 664, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, на момент винесення рішення договір постачання від 24.03.2003 р. №19 припинив свою дію у зв'язку з виконанням сторонами своїх зобов'язань за договором; по-друге, 07.02.2007 р. між позивачем і відповідачем в усній формі було укладено договір зберігання прес-форми 0605-4930 та доробки до вказаної прес-форми, на підставі якого відповідачем було прийнято вказану прес-форму на зберігання, у зв'язку з чим відповідач не повинен повертати позивачу сплачені ним кошти за вказану продукцію.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

24.03.2003 р. сторони уклали договір №19 на постачання товару.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (відповідач) на підставі замовлення покупця (позивача) зобов'язується виготовити та поставити і передати у власність (повне господарське відання) покупцю прес-форму 0605-4930 на пластикову плиту, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов'язується поставити і передати товар позивачу до 30.07.2003 р.

Загальна вартість товару за даним договором складає 47 914,00 грн. (п. 5.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що позивач здійснює на розрахунковий рахунок відповідача передоплату у розмірі 30% від загальної ціни на товар у термін 10-ти днів із моменту підписання даного договору.

Остаточний розрахунок з відповідачем позивач здійснює в термін 3-х банківських днів з моменту отримання товару (п. 6.2 договору).

22.12.2003 р. була укладена додаткова угода №1 до договору від 24.03.2003 р. №19, п. 3 якої встановлено, що позивач зобов'язується прийняти товар за актом приймання-передачі та здійснити остаточний розрахунок за товар на розрахунковий рахунок відповідача на підставі підписаного акта приймання-передачі в сумі 28 914,00 грн. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до повного взаєморозрахунку між сторонами (п. 5 додаткової угоди).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором і здійснив оплату товару, про що свідчать платіжні доручення від 26.03.2003 р. №2, від 28.03.2003 р. №10, від 16.04.2003 р. №15, від 02.06.2003 р. №1 та банківські виписки від 14.01.2004 р., 24.06.2004 р. на загальну суму 47 914,00 грн.

Відповідач поставив позивачу товар (прес-форму 0605-4930 на пластикову плиту) за накладною від 02.12.2004 р. №1397.

08.02.2007 р. позивач за ініціативою відповідача повернув відповідачу прес-форму 0605-4930 на пластикову плиту згідно з накладною №81 та довіреністю №979803 від 07.02.2007 р.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо терміну виготовлення та поставки товару і передачі товару позивачу на підставі акта приймання-передачі, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього на користь позивача суму попередньої оплати за товар (прес-форму 0605-4930 на пластикову плиту) у розмірі 47 914,00 грн., пені у розмірі 6 791,80 грн., понесених збитків внаслідок інфляції в сумі 22 870,76 грн., 3% річних у сумі 4 316,20 грн., а всього —81 892,76 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати за прес-форму 0605-4930 на пластикову плиту (які є предметом касаційного оскарження) є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Факт попередньої оплати товару позивачем, невиконання відповідачем умов договору від 24.03.2003 р. №19 та додаткової угоди від 22.12.2003 р. №1 щодо строків поставки та передачі товару позивачу за актом приймання-передачі та факт повернення товару відповідачу за накладною від 08.02.2007 р. №81 встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи (в т.ч. платіжними документами про оплату товару —а.с. 21–27, накладною на повернення продукції відповідачу від 08.02.2007 р. №81 —а.с. 33, довіреністю від 07.02.2007 р. №979803, виданою представнику відповідача Клименко В.П. на одержання від позивача прес-форми 0605-4930 та доробки на прес-форму 0605-4930, —а.с. 34–35, та інш. —а.с. 27, 66, 68) і сторонами не заперечується.   

Доводи касаційної скарги щодо укладення між позивачем і відповідачем в усній формі договору зберігання прес-форми 0605-4930 та доробки до вказаної прес-форми (як обґрунтування прийняття відповідачем повернутої позивачем прес-форми і доробки до прес-форми) не можуть бути взяті до уваги, оскільки (як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій) факт укладення договору зберігання прес-форми не підтверджено відповідними доказами.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.  

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р. у справі №06/2081 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Спектр" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р. у справі №06/2081 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.07.2007 р. у справі №06/2081 —без змін.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                          С.Бакуліна