Рішення

від 22.02.2023 по справі 925/1300/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1300/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень"

про стягнення 38931,00 грн.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень" (ідентифікаційний код 44145189, адреса місцезнаходження: 18031, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 2/3) про стягнення 38931,00 грн заборгованості за договором генерального транспортного експедування від 18.02.2021 №18/02.

Ухвалою від 05.12.2022 суд позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишив без руху; установив Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху документів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, якими є оригінал опису вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

19.12.2022 усунув недоліки позовної заяви, подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з доказами надсилання позовної заяви відповідачу.

28.12.2022 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1300/22. Вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (а. с. 44-46).

Ухвалу суду від 28.12.2022 суд надіслав учасникам справи в установленому законом порядку, зокрема позивачу та відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта": "адресат відмовився" (а. с. 48-52) та електронною поштою, який 29.12.2022 доставлено відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 53).

09.01.2023 суд повторно надіслав відповідачу ухвалу суду від 28.12.2022 рекомендованим листом, який 12.01.2023 вручено відповідачу (а. с. 54).

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, днем вручення ухвали суду від 28.12.2022 є день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про не вручення судового рішення 03.01.2023 (а. с. 48) та день вручення ухвали суду від 28.12.2022 під розписку відповідачу - 12.01.2023 (а. с. 54).

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

28.12.2022 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень" бути поінформованим про розгляд справи №925/1300/22 оприлюднив інформацію на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 47).

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю. Отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі, відповідач був поінформований про розгляд справи, предмет спору.

Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 38931,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору генерального транспортного експедування від 18.02.2021 №18/02.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином своє зобов`язання за договором генерального транспортного експедування, передбачене п. 3.3 (оплата за надані послуги по перевезенню вантажу).

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору; обставини невиконання умов договору; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

18.02.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень" (експедитор) уклали договір генерального транспортного експедування №18/02 (а.с. 6-8).

Відповідно до умов договору від 18.02.2021 №18/02 сторони домовилися про наступне:

п. 1.1 - експедитор доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання здійснювати перевезення автомобільним транспортом вантажів третіх осіб, відповідно до наданих експедитором замовлень по території України та території іноземних держав, а експедитор зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість;

п. 1.2 - найменування вантажовідправника/вантажоодержувача, адреса, час завантаження/розвантаження, кількість, загальна вага і рід вантажу, вимоги до транспортного засобу, особливості та інші вимоги виконання послуг вказуються експедитором у разовому замовленні окремо для кожного конкретного перевезення або групи перевезень;

п.1.3 - експедитор забезпечує відправку і одержання вантажу, а також виконує інші зобов`язання, пов`язані із перевезенням вантажу, в порядку і на умовах, визначених цим договором;

п.1.4 - послуги за цим договором надаються протягом строку дії договору на підставі замовлень експедитора, які після складання становлять невід`ємну частину цього договору;

п. 3.2 - вартість послуг перевізника по кожному перевезенню узгоджується сторонами окремо і зазначається в разових замовленнях експедитора;

п. 3.3 - розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок перевізника.

п.3.4 - про факт надання перевізником рахунку та товарно-транспортної накладної свідчить відмітка замовника про її отримання, або будь-який інший документ, що свідчить про факт отримання експедитором зазначених документів від перевізника;

п.8.1 - даний договір діє з 18 лютого 2021 року до 18 лютого 2022 року, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань у відповідності до цього договору;

п.8.2 у разі відсутності до дати закінчення строку дії договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від однієї із сторін про небажання продовжувати подальші договірні відносини, строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на аналогічний строк на тих самих умовах;

п.8.3 у разі, якщо на момент закінчення строку дії договору та наявності заяви від однієї із сторін про небажання продовжувати подальші договірні відносини сторонами не виконані будь які взаємні зобов`язання. Договір продовжує діяти до виконання всіх взаємних зобов`язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами;

п. 9.1 додаткові угоди тат додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

25.06.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень" (експедитор) уклали додаткові угоди №1 та №2 до договору №18/02 від 18.02.2021, у яких виклали умови перевезення, зокрема:

- у додатковій угоді №1 (а. с. 9): маршрут: Васильків (Київська область) Велика Олександрівка (Київська область); найменування вантажу: курячий послід; вимоги до транспорту: зерновоз (самоскид); вартість перевезення: 130 грн/тонна (сто тридцять гривень 00 копійок/тонна), ПДВ 20%; строки і форма розрахунку: безготівковий. Оплата по оригіналам документів та реєстрації податкової накладної;

- у додатковій угоді №2 (а. с. 10): маршрут: Васильків (Київська область) Лихолітки (Чернігівська область); найменування вантажу: курячий послід; вимоги до транспорту: зерновоз (самоскид); вартість перевезення: 180 грн/тонна (сто вісімдесят гривень 00 копійок/тонна), ПДВ 20%; строки і форма розрахунку: безготівковий. Оплата по оригіналам документів та реєстрації податкової накладної.

На виконання договору та додаткових угод позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу згідно з товарно транспортними накладними № ПФ ЯСВ05094 від 11.08.2021 (а. с. 11), № ПФ ЯСВ05112 від 12.08.2021 (а. с. 12), № ПФ ЯСВ05128 від 13.08.2021 (а. с. 13), № ПФ ЯСВ05129 від 13.08.2021 (а. с. 14), № ПФ ЯСВ05151 від 14.08.2021 (а. с. 15), № ПФ ЯСВ05169 від 15.08.2021 (а. с. 16), № ПФ ЯСВ05173 від 16.08.2021 (а. с. 17), № ПФ ЯСВ05197 від 17.08.2021 (а. с. 18), № ПФ ЯСВ05254 від 20.08.2021 (а. с. 19), № ПФ ЯСВ05255 від 20.08.2021 (а. с. 20), № ПФ ЯСВ05307 від 22.08.2021 (а. с. 21), № ПФ ЯСВ05325 від 23.08.2021 (а. с. 22), № ПФ ЯСВ05341 від 24.08.2021 (а. с. 23), № ПФ ЯСВ05360 від 25.08.2021 (а. с. 24).

25.08.2022 позивач надіслав відповідачу претензію №10 від 22.08.2022 щодо сплати заборгованості за надані послуги (а. с. 26) з рахунком на оплату №45 від 26.08.2021 суму 38931,00 грн з ПДВ (а. с. 30) з призначенням платежу: автоперевезення курячого посліду згідно з реєстром №7 від 26.08.2021 у кількості 259,54 т (а. с. 28) та актом надання послуг від 26.08.2021 №45 (а. с. 31).

14.09.2021 відповідач отримав за допомогою системи "Єдиного вікна подання електронної звітності" податкову накладну №2 від 26.08.2021 (а. с.29) (реєстраційний № 9266377253) та підтвердив факт надання позивачем наданих експедиційних послуг з перевезення вантажу (а. с. 25).

Відповідач не сплатив позивачу заборгованість у розмірі 38931,00 грн за надані послуги з перевезення за період з 11.08.2021 по 25.08.2021, що є предметом стягнення у даній справі.

3.2. Відповідач на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доказів не подав.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:

- виникнення між позивачем та відповідачем майнового господарського зобов`язання на підставі договору про генерального транспортного експедування №18/02 від 18.02.2021;

- виконання позивачем умов договору про генерального транспортного експедування на надання відповідачу послуги з автоперевезення;

- виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату за транспортні послуги у розмірі 38931,00 грн у строк до 01.10.2021 включно;

- невиконання відповідачем вчасно свого обов`язку з оплати за надані послуги;

- дотримання позивачем порядку досудового врегулювання даного спору, зокрема направлення відповідачу претензії №10 від 22.08.2022.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Сумніву у добросовісному здійсненні позивачем процесуальних прав та виконанні обов`язку щодо доказів у суду не виникло.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору про генерального транспортного експедування №18/02 від 18.02.2021, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором генерального транспортного експедування №18/02 від 18.02.2021 в частині оплати за надані послуги, вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі господарського договору та неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні.

Відповідач доказів на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги не подав. З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, невизнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору перевезення.

Позивач належним чином виконав зобов`язання та надав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом відповідно до умову договору.

Відповідач зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав, що зумовлює право позивача на стягнення коштів у примусовому порядку.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачами своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання й несвоєчасної оплати за надані послуги у строк, передбачений договором. Невиконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та отримання коштів за надані послуги у строки, передбачені умовами договору. Розмір заборгованості за порушення виконання грошового зобов`язання, суд визнає встановленим, а вимоги про його стягнення обґрунтованими. Розмір заборгованості нарахований позивачем відповідно до умов договору.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 38931,00 грн суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Мотивом застосування вказаних норм права є висновок суду про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання.

Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 910 Цивільного кодексу України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 918 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Мотивом застосування вказаних норм прав є висновок суду про порушення відповідачем зобов`язання, зокрема несвоєчасна сплата за послуги перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язання.

7. Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2481,00 грн на підставі квитанції №0.0.2754728223.1 від 25 листопада 2022 року (а. с. 5).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у позовній заяві не просив суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

З урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства суд не вирішує питання про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній з вантажних перевезень" (ідентифікаційний код 44145189, адреса місцезнаходження: 18031, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 2/3) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) 38931,00 грн (тридцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять одну гривню 00 копійок) заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун