Ухвала

від 15.02.2023 по справі 920/839/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 920/839/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників сторін:

прокуратури - Янківський С. В.,

позивача-1 - не з`явився,

позивача-2 - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Брайко Ю. В. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 (судді: Зубець Л. П. - головуючий, Ткаченко Б. О., Алданова С. О.)

та рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2022 (суддя Котельницька В. Л.)

за позовом Керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Північно-східного офісу Держаудитслужби,

2. Сумської міської ради

до: 1. Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради,

2. Приватної фірми "Тімвел"

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сумської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, Позивач-1) та Сумської міської ради (далі - Рада, Позивач-2) до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (далі - Управління, Відповідач-1) та Приватної фірми "Тімвел" (далі - ПФ "Тімвел", Відповідач-2) про:

- визнання недійсними (незаконними) результатів публічної закупівлі, проведеної Управлінням, що оформлені протоколом засідання тендерного комітету від 07.10.2019 № 57, згідно з яким переможцем відкритих торгів за предметом "Реконструкція неврологічного відділення КУ "СМКЛ №4" по вул. Металургів, 38 у м.Суми" визначено ПФ "Тімвел" з ціною 26 248 930,80 грн;

- визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти "Реконструкція неврологічного відділення КУ "СМКЛ № 4" по вул. Металургів, 38 у м.Суми" від 23.10.2019 № 71/19 на суму 26 248 930,80 грн, укладеного між Відповідачами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедура публічної закупівлі, проведена Управлінням та оформлена протоколом засідання тендерного комітету від 07.10.2019 №57, була здійснена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим договір про закупівлю робіт за державні кошти від 23.10.2019 № 71/19, укладений між Відповідачами, має бути визнаний недійсним.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.06.2022 у справі №920/839/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що Відповідач-1 правомірно відхилив тендерну пропозицію іншого учасника - Приватного акціонерного товариства "Сумбуд" (далі - ПрАТ "Сумбуд"), оскільки вона не відповідає умовам тендерної документації. Водночас, ПФ "Тімвел" при наданні тендерної пропозиції було дотримано вимоги до подання тендерної документації на закупівлю робіт "Реконструкція неврологічного відділення КУ "СМКЛ № 4" по вул. Металургів, 38". Таким чином, у Відповідача-1 були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції Відповідач-2. При цьому суди дійшли висновку, що матеріали справи не містять доказів притягнення відповідальних осіб Управління до адміністративної відповідальності, як це передбачено чинним законодавством у випадку встановлення факту його порушення. Враховуючи надання Відповідачем-1 заперечень та відсутність подальших дій з боку Держаудитслужби відповідно до вимог чинного законодавства щодо публічних закупівель, суди дійшли висновку, що Позивач-1 підтвердив факт усунення замовником порушень вказаного законодавства або погодився з правомірністю наданих заперечень. Водночас, матеріали позовної заяви не містять доказів звернення учасників торгів, у тому числі ПрАТ "Сумбуд", до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Крім того, суди дійшли висновку, що укладення спірного договору відповідає вимогами законодавства, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання його недійсними, оскільки Відповідачами доведено, що ПФ "Тімвел" надала всі документи та інформацію, які вимагалися замовником, та її обґрунтовано визнано переможцем процедури закупівлі.

У касаційній скарзі заступник керівника Сумської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування статей 5, 28, 30 Закону України "Про публічні закупівлі", викладених в постановах від 12.03.2019 у справі №905/383/18, від 24.07.2018 у справі № 905/794/17, в аналогічних правовідносинах.

У відзиві на касаційну скаргу ПФ "Тімвел" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Від Управління надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Відповідач-1 також просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/317 від 13.02.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 920/839/20 у зв`язку з перебуванням судді Дроботової Т. Б. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 для розгляду вищевказаної касаційної скарги у справі №920/839/20 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Суховий В. Г.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2022 у справі №920/839/20 підлягає закриттю з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції є запорукою дотримання принципу правової визначеності.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Однак, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у справі № 905/383/18 розглядалися позовні вимоги прокурора про: визнання недійсним рішення тендерного комітету департаменту обласної державної адміністрації про відхилення тендерної пропозиції, оформлене протоколом засідання тендерного комітету; визнання недійсним рішення тендерного комітету департаменту обласної державної адміністрації про визнання переможцем торгів, оформлене протоколом засідання тендерного комітету; визнання недійсними договору підряду на виконання робіт з проведення озеленення, реконструкції дитячого парку, розробки проектно-кошторисної документації, укладеного за результатом відкритих торгів, і додаткової угоди до зазначеного договору та припинення виконання договору на майбутнє.

Позовні вимоги у наведеній справі було мотивовано тим, що рішення тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції одного з учасників суперечить статтям 3, 5 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки зазначений учасник у складі пропозиції надав усі документи, передбачені тендерною документацією, а тендерний комітет безпідставно визнав пропозицію указаного учасника такою, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, не обґрунтував своє рішення на предмет того, які саме вимоги тендерної документації були порушені зазначеним учасником та в чому полягає їх порушення, у зв`язку з чим безпідставно відхилив найбільш економічно вигідну пропозицію. У свою чергу, рішення тендерного комітету про визнання переможцем торгів одного з відповідачів у вказаній справі не відповідає вимогам статей 3, 5, 16, 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та його прийнято за результатом проведення необ`єктивної та упередженої оцінки тендерної пропозиції зазначеного учасника, який був визнаний переможцем торгів, оскільки його тендерна пропозиція не відповідала визначеним замовником обов`язковим кваліфікаційним критеріям, а саме: подані у складі тендерної пропозиції документи не підтверджували наявності у нього досвіду виконання аналогічного договору, зокрема щодо виконання робіт з озеленення парку.

Крім того, укладений за результатами проведення відкритих торгів між відповідачами у наведеній справі договір підряду та додаткова угода до нього суперечать статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки умови договору не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця торгів, істотні умови договору щодо строку дії після його підписання були змінені сторонами додатковою угодою та сума за продовженим договором перевищує 20% суми, визначеної в договорі за попередній період, тобто перевищує встановлений законом допустимий обсяг, щодо якого може продовжуватися такий договір.

При цьому Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові та направляючи справу № 905/383/18 на новий розгляд до цього ж суду, дійшов висновку, що апеляційний господарський суд помилково визнав неналежними позивачами осіб, які були визначені прокурором, не з`ясувавши, зокрема, чи дотримався останній вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду, та якими докази підтверджується як факт самого повідомлення, так і факт направлення такого повідомлення.

Також Верховний Суд дійшов висновку, що господарський суд апеляційної інстанції під час розгляду справи обмежився лише посиланням на те, що наведені прокурором в якості підстав позову доводи фактично зводять до захисту інтересів учасника торгів, який уповноважений самостійно захищати свої інтереси, та не дослідив зазначеної підстави позову, не з`ясував обставин, пов`язаних з нею, зокрема щодо відповідності документів, доданих учасником торгів, тендерну пропозицію якого було відхилено, кваліфікаційним критеріям, установленим замовником, не перевірив у межах своїх повноважень висновки місцевого господарського суду, зроблені за результатом дослідження цієї підстави позову, на відповідність їх обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

До того ж, за висновками суду касаційної інстанції, апеляційний господарський суд залишив поза увагою положення статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не надав оцінку документації конкурсних торгів, в якій замовник передбачив необхідність надання учасниками торгів в підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних робіт актів виконаних та/або прийнятих робіт, про що правильно зазначив прокурор в касаційній скарзі. Також суд апеляційної інстанції не перевірив у межах своїх повноважень висновки місцевого господарського суду про те, що один з відповідачів у наведеній справі не надав до тендерної пропозиції зазначені документи, зокрема акти виконаних та/або прийнятих робіт за аналогічними договорами, надання яких передбачено в тендерній документації замовника.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції дослідив спірні договір підряду та додаткову угоду до нього лише на предмет їх відповідності вимогам частини п`ятої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", однак, не з`ясував наявності у відповідачів підстав для внесення сторонами змін до договору підряду в частині строку його дії, тобто не встановив чи виникли у відповідачів об`єктивні обставини, передбачені частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", для продовження сторонами спірного договору, зокрема не встановив обставин існування непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, як обов`язкових умов для продовження договору, про що правильно зазначив прокурор в касаційній скарзі.

У справі № 905/794/17 розглядалися позовні вимоги прокурора про: визнання недійсним рішення тендерного комітету департаменту обласної державної адміністрації про відхилення тендерної пропозиції, оформленого протоколом; визнання недійсним рішення тендерного комітету департаменту обласної державної адміністрації про визнання переможцем торгів, оформленого протоколом; визнання недійсним договору підряду, укладеного між відповідачами у зазначеній справі, та припинення його виконання на майбутнє.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що відкриті торги із закупівлі робіт були проведені тендерним комітетом замовником з істотними порушеннями вимог статей 19, 21, 28, 30 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: зазначена відповідачем в оголошенні про проведення відкритих торгів та в повідомленні про намір укласти договір інформація не відповідала змісту тендерної документації та була неповною; одним з відповідачів у вказаній справі було безпідставно відхилено найбільш економічно вигідну пропозицію учасника торгів, яким дотримано всі встановлені замовником в тендерній документації кваліфікаційні критерії; мало місце порушення під час розгляду тендерних пропозицій учасників торгів визначених замовником в тендерній документації критеріїв оцінки таких пропозицій. У зв`язку з цим прокурор зазначав, що прийняті за результатами торгів рішення та укладений договір підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 215 та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.

При цьому, залишаючи без змін рішення господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову, Верховний Суд виходив з того, що під час розгляду тендерних пропозицій учасників торгів департамент обласної державної адміністрації в порушення статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" безпідставно відхилів найбільш економічно вигідну пропозицію одного з учасників, яка за кваліфікаційними критеріями відповідала тендерній документації, оскільки залучення до робіт внутрішньо переміщених осіб у кількості від 50 до 69 відсотків, що стало підставою для відхилення пропозиції, є допустимим за умовами тендерної документації та має збільшувати оцінку тендерної пропозиції учасника на 3%, як зазначено у зазначеній документації, що є додатковою перевагою для підрахунку приведеної ціни пропозиції учасника.

Водночас, суд касаційної інстанції відхилив посилання в касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статей 28 та 30 Закону України "Про публічні закупівлі" та не врахували, що учасником торгів, тендерну пропозицію якого було відхилено, в цій пропозиції зазначено такий критерій оцінки як "залучення до виконання робіт внутрішньо переміщених осіб" у вищому відсотковому відношення, ніж є фактично, оскільки зазначення учасником торгів в тендерній пропозиції завищеного розміру такого нецінового критерію оцінки як "залучення до виконання робіт внутрішньо переміщених осіб" не свідчить про невідповідність пропозиції учасника умовам тендерної документації, а впливає лише на розмір приведеної ціни, за якою замовником оцінюється пропозиція учасника торгів та яка розраховується автоматично електронною системою закупівель.

У свою чергу, відмовляючи в задоволенні позову у справі, яка переглядається, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Відповідач-1 правомірно відхилив тендерну пропозицію ПрАТ "Сумбуд" згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки його пропозиція не відповідала умовам тендерної документації, а саме: був відсутній наказ на призначення Бритова О. Б. головою правління ПрАТ "Сумбуд" у 2017 році на виконання рішення наглядової ради від 21.04.2017, як це передбачено пунктом 8 додатку 6 "Інші документи, які необхідно подати Учаснику у складі пропозиції" тендерної документації на закупівлю робіт "Реконструкція неврологічного відділення КУ "СМКЛ № 4" по вул. Металургів, 38", ДК 021:2015, код 45215000-7 "Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень", затвердженої рішенням тендерного комітету від 20.08.2019 (протокол № 50).

З іншого боку, суди встановили, що ПФ "Тімвел" при наданні тендерної пропозиції було дотримано вимоги до подання тендерної документації на закупівлю вказаних робіт. При цьому суди дослідили і визнали необґрунтованими доводи Прокурора щодо порушень, допущених з боку Відповідача-2 при наданні його пропозиції, а саме щодо: ненадання у складі тендерної пропозиції розрахунку вартості оренди машино-години орендованої будівельної техніки; ненадання у складі тендерної пропозиції копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та/або копії виписки з єдиного державного реєстру (натомість надано витяг з цього реєстру).

Так, господарські суди попередніх інстанцій встановили, що у складі тендерної пропозиції Відповідача-2 міститься довідка від 02.09.2019 № 3 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, визначених у технічному завданні. У розділі 2 цієї довідки наведено перелік обладнання та техніки, які планується орендувати. При цьому ПФ "Тімвел" надала договірну ціну на будівництво "Реконструкція неврологічного відділення КУ "СМКЛ № 4" по вул. Металургів, 38", в яку включено вартість експлуатації будівельних машин і механізмів. У підсумковій відомості ресурсів та в таблиці 2-1 "Розрахункова вартість експлуатації 1 машино-години машин" вказано розрахунок вартості оренди машино-годин орендованої будівельної техніки. Також Відповідачем-2 було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зміст якого є більш розширеним у порівнянні з даними, що містяться у виписці.

Таким чином, суди дійшли висновку, що у Відповідача-1 були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції ПФ "Тімвел" згідно з вимогами Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки тендерна пропозиція учасника відповідала умовам тендерної документації.

Додатково у цій справі суди врахували, що Управлінням було надано заперечення до висновку за результатами моніторингу закупівлі, і відсутність подальших дій з боку Держаудитслужби відповідно до вимог чинного законодавства свідчить про підтвердження Позивачем-1 факту усунення замовником порушень законодавства у сфері публічних закупівель або про погодженість з правомірністю наданих заперечень. Водночас, матеріали позовної заяви не містять доказів звернення учасників торгів, у тому числі ПрАТ "Сумбуд", до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

При цьому місцевий і апеляційний суди дійшли висновку, що факт укладення спірного договору узгоджується з вимогами зазначеного законодавства, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання його недійсними, оскільки Відповідачами доведено, що ПФ "Тімвел" надала всі документи й інформацію, які вимагалися замовником, та її обґрунтовано визнано переможцем процедури закупівлі.

Отже, судові рішення Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник, та викладена у них правова позиція, були прийняті хоча і за схожого правового регулювання, проте за суттєво інших фактичних обставин, що формують зміст правовідносин у зазначених справах, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами, тобто вищевказані справи і справа, судове рішення в якій переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них за змістовним критерієм.

Щодо посилання заявника в касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, які стосуються представництва прокурором інтересів держави в суді, колегія суддів звертає увагу, що Касаційний господарський суд вже досліджував правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, які стосуються наявності підстав для представництва вказаних інтересів у цій справі, внаслідок чого підтримав саме висновки апеляційного суду про їх наявність. При цьому жодна зі сторін не оспорює таку наявність.

Як зазначалося вище, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Отже, доводи заявника про наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги є необґрунтованими.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження після його відкриття не отримала підтвердження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.06.2022 у справі №920/839/20.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 920/839/20 за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий