Рішення

від 20.02.2023 по справі 380/17186/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17186/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 2) у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 22.09.2022 №18443/0316 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди: - з 05.05.1983 по 15.05.1985 - служба в рядах Радянської армії - 2 роки 0 місяців 11 днів (ст.8 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"); - з 15.08.1987 по 13.09.2002 - учитель образотворчого мистецтва в середній загальноосвітній школі №65 м.Львова - 15 років 0 місяців 30 днів (п. "е" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"); - з 13.09.2002 по 15.07.2022 (день призначення пенсії по віку) - викладач в Львівській музичній школі №1 ім.А.Кос-Анатольського - 19 років 10 місяців 3 дні (п. "е" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення");

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 02.12.2022 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначило позивачу пенсію за віком з 15.07.2021. У відповідь на заяву позивача від 31.08.2022, Управління листом від 08.09.2022 повідомило позивачу, що йому відмовлено в призначенні грошові допомоги в розмірі 10 пенсій при призначеній пенсії за віком згідно з пунктом розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі рішення управління пенсійного забезпечення відділу перерахування пенсій №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.09.2022, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, що станом на дату звернення за призначенням пенсії 15.08.2022р. заявник перебував на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги та школа відноситься до закладів освіти. За результатами отриманої відповіді 16.09.2022 позивач звернувся повторно з заявою Управління з долученням копії військового білету ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 - та довідки про трудові відносини ОСОБА_1 від 15.09.2022р. №110. Управління листом від 18.10.2022р. №14961-14752 К-52 8-1300 22 повторно відмовило в призначенні грошової допомоги в розмірі 10 пенсій при призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки посада викладача позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком № 909, як і зарахування періодів військової служби, що підтверджується рішенням від 22.09.2022 № 18443/0316 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 у відзиві заперечив проти позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.07.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ». 31.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 15.08.1987 по 12.09.2002 працював на посаді вчителя образотворчого мистецтва СЗШ № 65 м. Львова, з 13.09.2002 по даний час - в Львівській державній дитячій музичній школі ім. Кос- Анатольського на посаді викладача. Згідно довідки від 15.09.2022 №110 Львівська музична школа № 1 є закладом позашкільної освіти комунальної форми власності та у своїй діяльності керується Законом України «Про позашкільну освіту» та Статутом закладу. Зазначений заклад належить до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти. Періоди роботи у цьому закладі не зараховується до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги. Враховуючи те, що на дату досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 не працює в закладі, передбаченому переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909, право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій відсутнє. Зарахування періодів військової служби до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, законодавством не передбачено.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 не скористався правом подання відзиву.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.07.2022 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ».

31.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області листом від 08.09.2022 повідомило позивачу, що йому відмовлено в призначенні грошові допомоги в розмірі 10 пенсій при призначеній пенсії за віком згідно з пунктом розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі рішення управління пенсійного забезпечення відділу перерахування пенсій №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 06.09.2022, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, що станом на дату звернення за призначенням пенсії 15.08.2022р. заявник перебував на посаді, що дає право на призначення грошової допомоги та школа відноситься до закладів освіти. За результатами отриманої відповіді 16.09.2022 позивач повторно звернувся до Управління із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій та долучив копії військового білету ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 - та довідки про трудові відносини ОСОБА_1 від 15.09.2022р. №110.

Головне управління ПФУ у Київській області рішенням від 22.09.2022 № 18443/03-16 відмовило ОСОБА_1 у виплаті 10 пенсій працівникам освіти відповідно до його заяви від 19.09.2022.

Рішення мотивоване наступним: «…За матеріалами ЄПС ОСОБА_1 звернувся за призначенням пенсії 15.08.2022, пенсія призначена з 15.07.2022. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутня сплата внесків за липень, серпень 2022 року та нарахована заробітна плата, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначені грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, право на призначення та виплату грошової допомоги може бути переглянуто… .».

Відповідач листом від 18.10.2022 № 1461-14752/К-1300/22 повідомив позивачу наступне: «… За результатом розгляду Ваших заяв щодо виплати грошової допомоги від 31.08.2022 та від 19.09.2022 органами Пенсійного фонду винесені рішення про відмову від 06.09.2022 та від 22.09.2022. Додатково повідомляємо. Відповідно до записів трудової книжки Ви з 15.08.1987 по 12.09.2002 працювали па посаді вчителя образотворчого мистецтва середньої загальноосвітньої школи № 65 м. Львова, з 13.09.2002 по даний час - в Львівській державній дитячій музичній школі ім. Кос-Анатольського на посаді викладача. Згідно довідки від 15.09.2022 № 110 Львівська музична школа № 1 імені А. Кос-Анатольського є закладом позашкільної освіти комунальної форми власності та у своїй діяльності керується Законом України Про позашкільну освіту" та Статутом закладу. Оскільки Переліком 909 посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена, підстави зарахувати період роботи у музичній школі з 13.09.2002 по 31.12.2016 до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги відсутні. Зарахування періодів військової служби до спеціального стажу, то дає право на призначення пенсії за вислугу років, законодавством не передбачено. Оскільки до спеціального стажу, робота на якому дає право на призначення грошової допомоги, можливо зарахувати 20 років 06 місяців 28 днів (при необхідних 35 років), підстав для призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій немає…».

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.09.2022 №18443/0316, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для відмови позивачу у виплаті 10 розмірів пенсії за віком у спірному рішенні є відсутність сплати страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії.

Суд вважає таку відмову необґрунтованою та безпідставно, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 3 ст. 20 Закону №1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Невнесення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що несплата підприємством за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-(2/208/245/16).

Оскільки інших підстав для відмови у виплаті 10 пенсій позивачу спірне рішення не містить, а зазначену підставу, суд визнав незаконною, відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.09.2022 №18443/0316 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" про що прийняти відповідне рішення, період з 05.05.1983 по 15.05.1985 - служба в рядах Радянської армії - 2 роки 0 місяців 11 днів (ст.8 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пунктів «е», «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто відповідно до змісту наведеної норми, обов`язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.

Частиною 3 ст. 36 КЗпП УРСР було передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу.

Із трудової книжки позивача встановлено, позивач з 16.09.1980 працював препаратором кафедри травматології та ортопедії Львівського медінституту та 16.06.1983 звільнений із займаної посади у зв`язку із призивом в ряди Радянської Армії.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (далі Перелік № 909).

Так зазначений перелік містить вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади за посадами: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи .

Суд відмічає, що Львівський медичний університет не належить до навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, а також посада препаратора кафедри не є посадою викладача.

Відтак стаж роботи позивача у цьому закладі не зараховується до пільгового стажу, а тому до пільгового стажу не може бути зарахований і період проходження позивачем військової служби за призовом.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 року у справі № 450/3061/16-а.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" період викладач в Львівській музичній школі №1 ім.А.Кос-Анатольського - 19 років 10 місяців 3 дні (п. "е" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"), суд зазначає наступне.

Переліком № 909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років:

загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи за посадами - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;

- позашкільні навчальні заклади - директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

У період із 13.09.2002 і до призначення пенсії позивач працював на посаді викладача образотворчого мистецтва Львівської державної дитячої музичної школи № 1 ім. А. Кос-Анатольського.

31.08.2018 назву посади «викладач образотворчого мистецтва» перейменовано у «викладач».

22.10.2021 змінено назву «Львівська державна дитяча музична школа № 1 ім. А. Кос-Анатольського» на «Львівська школа № 1 ім. Анатолія Кос-Анатольського».

На спірні правовідносини розповсюджуються також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000р. №963, який відносить посади викладачів всіх спеціальностей до педагогічних посад.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позов у частині зобов`язання відповідача 1 зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення період: - з 13.09.2002 по 15.07.2022 (день призначення пенсії по віку) роботу викладачем в Львівській музичній школі №1 ім.А.Кос-Анатольського.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 1 зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" про що прийняти відповідне рішення період з 15.08.1987 по 13.09.2002 - учитель образотворчого мистецтва в середній загальноосвітній школі №65 м.Львова - 15 років 0 місяців 30 днів (п. "е" ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відтак судовому захисту підлягає порушене право.

Позивач не навів жодного аргументу та не надав доказів, із яких слідує, що відповідачі не зарахували до йому до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 15.08.1987 по 13.09.2002 - учитель образотворчого мистецтва в середній загальноосвітній школі №65 м.Львова.

Суд ухвалою витребував у відповідача 1 інформацію про періоди роботи позивача, які відповідач 1 зараховує до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та виплати спірних сум.

Відповідач 1 листом від 17.02.2023 № 1300-5903-7/22664 повідомив, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" зараховано наступні періоди роботи: з 14.08.1987 по 12.09.2002 та з 01.01.2017 по 31.07.2022.

Враховуючи наведене, суд відмічає, що відсутній спір із приводу зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років періоду роботи з 15.08.1987 по 13.09.2002 учителем образотворчого мистецтва в середній загальноосвітній школі №65 м.Львова.

Відтак відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало судовому захисту.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Повноваження щодо обчислення стажу роботи належать пенсійним органам, суд уповноважений переглянути правомірність рішень, дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень лише у межах спору, що виник між особою та органом вданих повноважень.

Так суд надав оцінку усім позовним вимогам щодо необхідності зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років періодів роботи, зазначених ним у позовній заяві.

Разом із тим трудова книжка позивача містить записи про інші періоди його трудової діяльності, і повноваження щодо їх зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років належить виключно пенсійному органу, оскільки суд має право лише переглянути уже наявне рішення органу, а не перебирати на себе його повноваження щодо обрахунку спеціального стажу роботи.

Враховуючи наведені обставини, суд зобов`язує відповідача 1 провести обрахунок стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років, із урахуванням висновків суду та вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.09.2022 №18443/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи викладачем в Львівській музичній школі №1 ім.А.Кос-Анатольського із 13.09.2002 по 15.07.2022 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) провести обрахунок стажу роботи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), що дає право на пенсію за вислугу років, із урахуванням висновків суду та вирішити питання про нарахування та виплату йому грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.