Рішення

від 22.02.2023 по справі 420/16273/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16273/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеські області щодо не виплати в день звiльнення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 18 календарних рокiв служби; зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеськiй областi нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25% мiсячного грошового забезпечення за 18 календарних років служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 20 липня 1993 року (наказ УВС від 16 серпня 1993 року № 83 о/c) по 13 листопада 2009 року проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу, звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України наказом ГУ МВС України в Одеській області від 11 листопада 2009 року № 488 o/c. Згідно наказу ГУ МВС України в Одеській області від 11 листопада 2009 року № 488 o/с вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні 18 років 03 місяці 21 - день. Однак, при звільненні одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262) позивачеві виплачена не була, що підтверджується листом УДАІ ГУ МВС України в Одеській області від 02 серпня 2021 року. Водночас, позивач зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, особами, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав. Тому, бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

12.01.2023 року до суду від відповідача - Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/1197/23), в якому зазначено, що на день звільнення у листопаді 2009 року ОСОБА_1 не мав права на пенсію ні за віком (36 років), ні за вислугою років (18 років), тобто не мав права на пенсію відповідно до Закону №2262-XII, а тому відповідно до ч.2 ст. 9 Закону не мав права на виплату одноразової грошової допомога розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільнені. Відповідно до ч.6 ст.9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги. У зв`язку з тим, що при звільненні у 2009 році з УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 не набув право на отримання одноразової грошової допомоги не зрозуміло чого при звільненні з Одеської установи виконання покарань (№21) УДПСУ України в Одеській області йому для виплати одноразової грошової допомоги не було зараховано увесь стаж служби, а лише чотири роки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420//1597022 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 30.12.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (від 13.12.2022 р. вхід. №37965/22) про заміну сторони по справі №420/16273/22. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Ліквідаційну комісію Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 24523033, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу з наказу Головного управління МВС України в Одеській області від 11.11.2009 року №488-ос 11 листопада 2009 року, у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено: - у запас Збройних Сил; - за п. 64 «ж» (за власним бажанням) майора міліції ОСОБА_1 (М-011677), інспектора групи профілактичної роботи відділення Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території обласного центру (м. Одеси) та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в області 13 листопада 2009 року. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні 18 років 03 місяці 21 день.

Листом про надання інформації Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області від 02.08.2021 № 7/вх.. 4-аз повідомлено позивача, що при звільненні майору міліції ОСОБА_1 одноразова грошова допомога відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виплачувалась. В процесі здійснення своєї діяльності ліквідаційна комісія УДАІ будь-яку задокументовану інформацію про причини невиплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 не отримувала, та в наявний час не є розпорядником такої інформації.

Вважаючи бездіяльність Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмiрi 25% місячного грошового забезпечення за повних 18 років календарної служби, протиправною, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 102 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною другою статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, системний аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ дає підстави для висновку, що частиною другою статті 9 цього Закону встановлено дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які звільнені зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Аналогічне положення закріплено в абзаці 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393), згідно з яким військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

-які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У розумінні вказаних правових норм також слідує, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».

При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».

Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.

Отже, правовими нормами Порядку № 393 та Закону № 2011 законодавець лише визначає періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Тобто, законодавець визначає лише способи обчислення вислуги років.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 806/2104/17, яка відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.

Відносно доводів відповідача щодо наявності права на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з набуттям права на пенсію, суд зазначає наступне.

Для аналізу вказаних норм та об`єктивної оцінки заявлених доводів сторін суд згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки вказана норма процесуального закону є імперативною, суд враховує правову позицію Верховного Суду у подібній категорії справ, викладену, зокрема, у постанові від 26.06.2019 (справа №821/3762/15-а).

Так, Верховний Суд зазначив, що за змістом преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У розділі VI постанови ВС зазначив, що наведені положення пункту 10 Постанови №393 не пов`язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію. Зі змісту зазначених норм вбачається, що частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлені дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним в ній особам: які мають право на пенсію за цим Законом і звільняються зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини за наявності вислуги років 10 років і більше.

Отже, аналізуючи вищезазначене, ВС дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав. Таким чином, не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги. Оскільки позивач має більше 10 років вислуги, то висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач набув право на виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, на думку колегії суддів, є правильним.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17 березня 2015 року № 21-80а15.

Отже, окреслені у відзиві на позовну заяву доводи пенсійного органу щодо наявності права на виплату одноразової грошової допомоги лише у разі наявності права на пенсію, є хибними, та такими, що не ґрунтуються на законодавчих положеннях.

Пункт 4 Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року №413, визначає, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, як зокрема, хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім`ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім`ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості.

Отже, звільнення позивача за власним бажанням є поважною причиною.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 розділу V Порядку поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Так, матеріалами справи підтверджується, що вислуга років на час звільнення ОСОБА_3 складає: Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 02 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні 18 років 03 місяці 21 день, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана. Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні грошової допомоги відсутні, відповідно позивач має право на таку виплату.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо протиправності бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області відносно не виплати в день звільнення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 18 календарних рокiв служби, а отже відновленням порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в особі Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 18 календарних років служби.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1 2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в особі Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 24523033) щодо не виплати в день звільнення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 18 календарних рокiв служби;

3. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в особі Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області (код ЄДРПОУ 24523033) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 18 календарних років служби.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

22.02.23.