Рішення

від 22.02.2023 по справі 440/10791/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 22 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10791/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвропром" до Головного управління ДПС України у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрєвропром" (далі - позивач, ТОВ "Укрєвропром") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7518807/41959921 від 27 жовтня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 29 вересня 2022 року в ЄРПН;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 16 від 29 вересня 2022 року в ЄРПН датою її фактичного подання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

11.01.2023 до суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 заперечення ГУ ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження залишено без задоволення.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачами з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки господарська операція, за результатом якої було складено податкову накладну №16 від 29.09.2022, підтверджуються достатнім обсягом первинних документів. Позивачем акцентовано увагу на тому, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить інформації про підстави віднесення позивача до ризикових платників та вичерпного переліку документів, які необхідно подати для розблокування реєстрації. Також зазначено, що товариство скористалося наданим правом та подало письмові пояснення щодо господарських операцій, що стали передумовою для складення податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, при цьому позивачем надано копії документів на підтвердження пояснень, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019. Зазначені пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції були прийняті відповідачем 1. Однак не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість, відповідач 1 прийняв спірне рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивач стверджує, що оскаржуване рішення ДПС не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує їх неоднозначне трактування та в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

11.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідачем вказано, що в ході опрацювання копій первинних документів, поданих позивачем на реалізацію ТОВ «Будівельник 2016» суміші асфальтобетонної, дрібнозернистої, тип Марка І на суму 457852,12 грн., у тому числі ПДВ 76308,69 грн., встановлено, що платником не надано платіжних доручень /банківських виписок, що підтверджують оплату на виконавців послуг від замовника; не надано замовлення та специфікацію, що передбачені умовами договору з ТОВ «Шляхбуд Тростянець» 21.06.2022 №26/1-кп/2106-2022; не надано рецептурного складу, що передбачений умовам договору від 20.08.2021 №2141/2 з ТОВ «Полтава Будсервіс»; крім того, у видатковій накладній не розшифровано підпис особи, яка отримала товар.

За результатом аналізу документів, поданих позивачем, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення №7518807/41959921 від 27.10.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 29.09.2022.

Представником відповідача звернено увагу на те, що до суду позивачем надано копії документів, які не було надано на момент прийняття оскаржуваного рішення. До того ж, позивачем надано платіжні документи, назва яких не відповідає встановленій законодавством, зокрема, надано "платіжні інструкції від 30.11.2022 та 31.11.2022", а не "платіжні доручення".

Таким чином, на думку представника відповідача, ГУ ДПС у Полтавській області діяло відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області є правомірними.

23.01.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що контролюючий орган при реєстрації податкових накладних не повинен здійснювати повний аналіз господарської діяльності на предмет їх реальності. Щодо назви платіжних документів вказано, що вони формуються автоматично в особистому кабінеті, тож позивач не може корегувати окремі реквізити, до того ж банківська виписка є додатковим підтвердженням проведеної оплати.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ "Укрєвропром" зареєстровано як юридична особа 06.10.2021, код ЄДРПОУ 41959921, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача є: "Виробництво неметалевих мінеральних виробів".

Між ТОВ «Укрєвропром» (як постачальником) та ТОВ «Будівельник 2016» (як покупцем), 05.03.2021 укладено договір № 3 поставки асфальтобетонної суміші (надалі - договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність у повному обсязі відповідно до замовлення, а покупець - прийняти та оплатити асфальтобетонну суміш.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання, у порядку попередньої оплати у розмірі 100 % за кожну замовлену покупцем і вівантажену постачальником партію продукції.

29.09.2022 позивач поставив покупцю суміші асфальтобетонні, дрібнозернисті, тип Б, марка 1 у кількості 96,39 тон на загальну суму 457 852,12 гри. у тому числі 76 308,69 грн. ПДВ, згідно з видатковою накладною № 84 від 29.09.2022.

Згідно з товарно-транспортними накладними від 29.09.2022 № 29/1. від 29.09.2022 №29/2, від 29.09.2022 № 29/3 товар поставлявся транспортними засобами перевізника ПП «Техагросервіс», від ТОВ «Укрєвропром» до ТОВ "Будівельник 2016".

Відповідно листа №993 від 29.09.2022 ТОВ "Будівельник 2016" повідомляє ТОВ "Укрєвропром" про неможливість своєчасного розрахунку за товар та гарантує у подальшому виконати всі зобов`язання по оплаті за товар згідно видаткової накладної №84 від 29.09.2022 до 30.11.2022.

Оплата товару проведена відповідно платіжної інструкції №731 від 25.11.2022 на суму 135 000,00 грн. та платіжною інструкцією № 732 від 30.11.202 на суму 322 852,12 грн.

Походження товару, який був предметом господарської операції з ТОВ "Будівельник 2016" за договором №3 від 05.03.2021 підтверджується наступними документами:

- договором № 2 на переробку давальницької сировини від 18.05.2022 між ДП «Полтавський облавтодор ВАТ «ДАК «Автомобільгі дороги України» та ТОВ «Укрєвропром»;

- договором № 26/1-кп/2106-2022 на виготовлення Продукції із матеріалів Замовника (давальницька сировина) від 21.06.2022 між ТОВ «Шляхбуд Тростянець» та ТОВ «Укрєвропром», специфікацією до нього (додаток 1 до договору, паспортами на асфальтобетонну суміш, замовленням на асфальтобетонну суміш (додаток 2 до договору);

- договором № 2141/2 про надання послуг по виготовленню та поставки готової продукції від 20.08.2021 між ТОВ «Полтавабудсервіс плюс» та ТОВ «Укрєвропром», додатковою угодою №1 від 01.06.2022 до договору,рецептом №44 асфальтобетонної суміші, протоколом №44 підбору складу асфальтобетонної суміші.

За правилом першої події (постачання товару ТОВ "Будівельник 2016") позивачем складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №16 від 29.09.2022.

Реєстрація податкової накладної №16 від 29.09.2022 зупинена згідно квитанції №9214851145 від 19.10.2022, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2715 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяг його постачання.

Позивачем направлено повідомлення №1 від 24.10.2022 з додатками на підтвердження здійснення операції.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7518807/41959921 від 27.10.2022 відмовлено у реєстрації податкової накладної №16 від 29.09.2022, через ненадання копій документів, а саме, договорів, зокрема зовнішньоекономічних, з додатками до них; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково вказано про те, що не надано платіжних доручень /банківських виписок, що підтверджують оплату на виконавців послуг від замовника; не надано замовлення та специфікацію, що передбачені умовами договору з ТОВ Шляхбуд Тростянець 21.06.2022 №26/1-кп/2106-2022; не надано рецептурного складу, що передбачений умовам договору від 20.08.2021 №2141/2 з ТОВ Полтава Будсервіс; крім того, у видатк накладній не розшифровано підпис особи, яка отримала товар.

Позивач оскаржив рішення ГУ ДПС у Полтавській області №7518807/41959921 від 27.10.2022 в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України №59771/41959921/2 від 08.11.2022 скаргу залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів та послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ДПС у Полтавській області №7518807/41959921 від 27.10.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У силу положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...) б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

У силу абзацу третього пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ від 21.04.2021 №378), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №16 від 29.09.2022.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).

У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

У квитанції №9214851145 від 19.10.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної вказано, що податкова накладна відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

Мотивуючи цей висновок, податковий орган зазначив, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2715 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяг його постачання.

Надаючи правову оцінку підставі для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної №16 від 29.09.2022 в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак, у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої позивачем податкової накладної №16 від 29.09.2022 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанціях на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкових накладних.

Доводи податкового органу про те, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2715 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) позивачем суд визнає безпідставними, адже за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача зазначено "23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів", "46.90 Неспеціалізована оптова торгівля", "46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням".

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної №16 від 29.09.2022 у ЄРПН.

Окрім того, суд враховує, що позивачем, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надіслано податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення.

Серед підстав для ухвалення рішень про відмову у реєстрації податкової накладної відповідачем вказано (з урахуванням додаткової інформації) "не надано платіжних доручень /банківських виписок, що підтверджують оплату на виконавців послуг від замовника; не надано замовлення та специфікацію, що передбачені умовами договору з ТОВ Шляхбуд Тростянець 21.06.2022 №26/1-кп/2106-2022; не надано рецептурного складу, що передбачений умовам договору від 20.08.2021 №2141/2 з ТОВ Полтава Будсервіс; крім того, у видатковій накладній не розшифровано підпис особи, яка отримала товар".

З цього приводу суд зауважує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

З огляду на те, що податкова накладна №16 від 29.09.2022 складена за фактом постачання товару, то з урахуванням положень пункту 187.1 статті 187, пункту 201.7 статті 201 статті ПК України первинні документи, які були надані на розгляд Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, є достатніми для реєстрації податкової накладної і в контролюючого органу не було підстав для відмови у її реєстрації в ЄРПН.

Більш того, суд вважає необхідним зазначити, що вищевказані документи були надані позивачем разом зі скаргою до Державної податкової служби України, проте були останньою не взяти до уваги та відповідачем 2 було винесено Рішення від 08 листопада 2022 року № 59771/41959921/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Також суд вказує на різні підстави зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації. Так, ці підстави є різними й на стадії зупинення реєстрації спірних податкових накладних податковий орган у жоден спосіб не ставив питання щодо дефектів чи відсутності окремих документів, що стосуються операції за спірною податковою накладною. Тому відповідно при наданні пояснень та документів платник не усвідомлював і не мав усвідомлювати необхідність подачі саме тих документів, відсутність яких на стадії розгляду комісією відповідача 1 стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

На оцінку суду, надані позивачем документи повно і без обґрунтованого сумніву доводять реальність та дійсність оплати товару, тоді як оскаржувана відмова в реєстрації податкової накладної фактично виходять з недоведеності їх реальності.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання.

Такий підхід застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, але не виключно, в низці судових рішень (від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 22.11.2021 у справі №0670/2176/11).

При цьому суд зауважує, що перевірка реальності здійснення господарської операції за процедурою реєстрації податкової накладної у ЄРПН фактично є неможливою, адже платник податків не залучається до роботи комісії податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а члени комісії не здійснюють вихід на підприємство з метою з`ясування фактичних обставин ведення платником податків господарської діяльності.

У контексті вищенаведеного суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

У постанові від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складеної позивачем податкової накладної №16 від 29.09.2022 в ЄРПН.

Щодо аргументів відповідача про недоліки платіжних документів суд зазначає, що, по-перше, податкова накладна складена за правилом першої події, а саме поставки товару, а не його оплати, тож вимагати платіжних документів у контролюючого органу не було підстав, по-друге, оплата товару була проведена вже після прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, по-третє, кожна зі сторін на власний розсуд визначає обсяг та порядок доказування обставин справи.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цих податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №7518807/41959921 від 27.10.2022 та, як наслідок - про обґрунтованість позовних вимог платника податку в цій частині.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно зі пунктами 9-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС України.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації згаданих вище податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність господарської операції критеріям ризиковості, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні у ЄРПН.

Зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного надходження є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.

Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №16 від 29.09.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією від №1158 від 18.11.2022.

У позовній заяві вказано про одну основну вимогу (скасування рішення ГУ ДПС у Полтавській області №7518807/41959921 від 27.10.2022) та одну похідну від неї вимогу (зобов`язання зареєструвати податкову накладну №16 від 29.09.2022).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який , юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги складаються з однієї основної та однієї похідної вимоги, то й розмір судового збору за подання даного позову становить 2481,00 грн. Законодавством не передбачено покладення на відповідача обов`язку з відшкодування надміру сплаченого судового збору у випадку задоволення позову. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума судового збору розміром у 2481,00 грн. При цьому суд зазначає, що позивач має право на повернення надміру сплаченого судового збору у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу загалом у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/160 від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону № 5076-VI. Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 29.10.2020 у справі № 910/3233/18.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем приєднано до матеріалів справи: договір про надання послуг професійної правничої допомоги від 10.11.2022; додатковою угодою від 10.11.2022 до договору, в якій визначено вартість послуг розміром у 7000 грн.; платіжною інструкцію №1165 від 30.11.2022 про сплату гонорару розміром 7000,00 грн.; банківською випискою від 15.12.2022; актом приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022; ордером; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022 визначено такі види виконаних робіт загальною тривалістю у 10 год.:

1) опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини - 1,5 год.;

2) формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та їх отримання для справи - 1,5 год.;

3) підготовка процесуальних документів по справі - 5 год.;

4) участь у судовому засіданні - 2.

Суд зазначає, що, по-перше, справа призначена до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, по-друге опрацювання законодавства та консультування клієнта є складовими підготовки процесуальних документів по справі. З вказаного підтверджується 5 год. адвокатських послуг, а з наданих документів можна зробити висновок про вартість 1 год. послуг (7000,00 грн./10 год.=700 грн.).

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу в даній справі у розмірі 3500,00 грн.

При цьому, як зазначено вище, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДПС України в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвропром" (вул. М. Бірюзова, 47-Б, кім. 301, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ЄДРПОУ 41959921) до Головного управління ДПС України у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №7518807/41959921 від 27 жовтня 2022 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №16 від 29 вересня 2022 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 29 вересня 2022 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрєвропром", датою її первинного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвропром" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячи чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя А.О. Чеснокова