Постанова

від 22.02.2023 по справі 520/3439/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 р. Справа № 520/3439/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.07.22 по справі № 520/3439/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування при призначенні пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.08.2014 року № 634/09, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.08.2014 року № 634/09, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не враховано при призначенні пенсії ОСОБА_2 . Петровичe довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.08.2014 року № 634/09, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням довідки від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до пункту 20, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організаці або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. На виконання положень п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року №22-1 органи Пенсійного фонду України при прийманні документів перевіряють правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів. Із наданих документів для призначення пенсії ОСОБА_1 надана уточнююча довідка від 01.08.2014 року №634/09 видана Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України", яке розташовано в районах проведення антитерористичної операції. Відповідно до п. 1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованої території України", державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованої території України" №1207-18 - будь які органи, їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним та не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують. Тому зазначена довідка і не врахована управлінням при призначенні пенсії.

Позивач своїм правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 03.12.2020 року №6337-500327964 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач як ВПО зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом із заявою заявник надав довідку від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", в якій зазначено суми заробітної плати, які він отримував в період роботи 1991 - 1996 року.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України прийнято рішення від 02.03.2021 року №204050004611 "про перерахунок пенсії", в якому зазначено, що позивачу призначено пенсію за віком за Списком №1 з 09.12.2020 року.

Із наданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії також надана уточнююча довідка від 01.08.2014 року №634/09, видана Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" видані підприємствами, які розташовані в районах проведення антитерористичної операції.

Однак, відповідачем невраховано при призначенні пенсії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.08.2014 року № 634/09, виданої Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України", у зв`язку із чим позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області порушено його право на належне пенсійне забезпечення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно положень п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно абз.5 ч.1 ст. 40 Закону України № 1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5, 6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.2.1 Порядку №22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом із заявою заявник надав довідку від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", в якій зазначено суми заробітної плати, які ОСОБА_1 отримував в період роботи 1991 - 1996 року.

Колегія суддів встановила, що довідка від 01.08.2014 року №634/09, видана Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" не врахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Як причину неможливості проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії та неврахування довідки від 01.08.2014 року №634/09, виданої Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України", пенсійний орган в апеляційній скарзі зазначив, що довідка видана органом влади з територій, які непідконтрольні українській владі, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року не підлягає врахуванню.

Отже, спірним питанням в даній справі є неможливість врахування пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії даних довідки від 01.08.2014 року №634/09, видана Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України", наданої ним разом із заявою.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки обґрунтованості видачі Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" (адреса підприємства: 63014, м. Донецьк, м. Ясинувата, код ЄДРПОУ 00174705) довідки від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 1991 по 1996 роки, яка підтверджує, що позивач працював на підприємстві у період з травня 1991 по квітень 1996 року та отримував заробітну плату, має трудовий стаж, який повинен бути врахований для перерахунку йому пенсії.

Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для з`ясування обставин наявності у позивача стажу для призначення (перерахунку) пенсії.

Крім того, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач з 23.04.1991 року по 24.05.1996 року передував на посаді гірничоробочого підземних робіт 3 розряду з повним робочим днем на підприємстві "Донецьке виробниче об`єднання по видобутку вугілля "Шахта імені 60-річчя Радянської України". Звільнений 24.05.1996 року за власним бажанням.

В довідці від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, виданій Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", в якій зазначено суми заробітної плати, які ОСОБА_1 отримував в період роботи 1991 - 1996 року.

В довідці також зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно зі ч. 1 ст. 17 вищезазначеного закону у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За змістом ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно положень ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі "Лоізіду проти Туреччини".

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території".

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території Донецької області.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів".

Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіями.

Згідно із частинами першою третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе врахувати надану позивачем довідку, оскільки можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації права ОСОБА_1 на достойне пенсійне забезпечення, як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №344/16404/16-а, яка враховується судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при вирішенні даної справи.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач відмовляючи здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням даних довідки від 01.08.2014 року №634/09 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Дочірнім підприємством "Шахта імені 60-річчя Радянської України" Державної холдінгової компанії "Донвугілля", в якій зазначено суми заробітної плати, які позивач отримував в період роботи на підприємстві 1991 - 1996 року, на всі отримані ним виплати за цей період нараховувалися страхові внески (єдиний внесок), має трудовий стаж, який повинен бути врахований для перерахунку йому пенсії, діяв протиправно, порушуючи права та законні інтереси позивача при перерахунку пенсії.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів дійшла виснвоку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 по справі № 520/3439/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова