Постанова

від 22.02.2023 по справі 440/10617/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 440/10617/21

адміністративне провадження № К/990/4162/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №440/10617/21 (судді: Присяжнюк О.В. (головуючий), Спаскін О.А., П`янова Я.В.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕСУРС» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРЕСУРС» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 39402 від 09 серпня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків,

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 41720 від 02 вересня 2021 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків,

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 адміністративний позов задоволено.

3. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.12.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив, що за подання апеляційної скарги по даній справі, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 10215 грн та надав скаржнику строк, впродовж якого особа має усунути недоліки апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

28.12.2021 на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшло платіжне доручення № 3272 від 06.12.2021 про сплату судового збору у справі № 440/10617/21 на суму 6810 грн.

При цьому, відповідач, не погоджуючись із визначеним апеляційним судом розміром судового збору за подання даної скарги на рівні 10215 грн, зазначив, що на його думку, у позовній заяві об`єднано дві вимоги немайного характеру, а тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 6810 грн (2*2270*150%).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 подану Головним управлінням ДПС у Полтавській області скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі № 440/10617/21 повернуто скаржнику з підстав неусуненням ним недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №440/10617/21, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

5. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №440/10617/21 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

При цьому, відповідач наголошує на протиправності прийняття Другим апеляційним адміністративним судом ухвали від 10.01.2022 про повернення апеляційної скарги заявнику, вказує, що ним своєчасно та у повному обсязі було усунуто недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про неправильне обрахування судом апеляційної інстанції судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, оскільки було неправильно визначено кількість позовних вимог.

З посиланням на висновки Верховного Суду у справах №640/21330/18, №280/5161/19 та №280/5145/19, на переконання скаржника, у позовній заяві Товариство об`єднало дві вимоги немайнового характеру та мало сплатити за подання такої заяви судовий збір у розмірі 4540,00 грн, відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги має становити 6810 грн (4540*150%).

6. Позивачем на касаційну скаргу контролюючого органу надано відзив, в якому Товариство вказує на безпідставність зазначених доводів та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №440/10617/21 - без змін.

7. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

8. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, відповідно за подання апеляційної скарги у цій справі апелянт повинен сплатити судовий збір у розмірі 10215 грн, проте судовий збір сплачено у розмірі 6810 грн, відтак відповідач не в повному обсязі усунув недоліки апеляційної скарги.

Верховний Суд вважає вказаний висновок суду апеляційної інстанцій помилковим, з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта цієї статті).

Перевіряючи правильність сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправними рішення, акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності рішення, акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Тобто вимога про визнання протиправним рішення є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права - зобов`язати вчинити дії, як способу усунення наслідків протиправності такого рішення та фактично є однією позовною вимогою.

Зі змісту позову Товариства вбачається, що ним заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а не три, як зазначив суд апеляційної інстанції, оскільки вимога про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права позивача, а саме виключення Товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду прийшла до висновку, що суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, помилково виходив з того, що Товариство об`єднало в позовній заяві три позовні вимоги немайнового характеру, неправильно визначив розмір судового збору за подання апеляційної скарги та безпідставно повернув апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області у зв`язку з не усуненням її недоліків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

10. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи, що в подальшому Головне управління ДПС у Полтавській області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі № 440/10617/21, апеляційне провадження було відкрито та станом на час розгляду цієї касаційної скарги зазначене рішення суду першої інстанції переглянуто Другим апеляційним адміністративним судом (постанова від 19.10.2022) колегія суддів не вбачає підстав для передачі справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити частково.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №440/10617/21 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова