Рішення

від 20.02.2023 по справі 754/9091/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1512/23

Справа №754/9091/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2023 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради про поновлення строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом про поновлення строку для прийняття спадщини.

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що їхня бабуся ОСОБА_3 була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 16.04.1998 року. 23.09.2015 року ОСОБА_3 зробила розпорядження на випадок своєї смерті та заповіла їм, як онукам, належну їй квартиру в рівних долях. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Як зазначають позивачі, 20.09.2022 року з метою отримання спадщини вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Проте, їм було відмовлено в зв`язку із пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини (6 місяців). Вказаний строк вони пропустили з поважних причин, в тому числі і в зв`язку із введенням воєнного стану та участі у волонтерській діяльності, а також через необізнаність про наявність заповіту на їх користь, про що їм стало відомо у серпні 2022 року.

Посилаючись на викладені обставини, позивачі вважають, що вказаний строк ними було пропущено через поважні причини, а тому просять задовольнити їхні вимоги та визначити додатковий строк для подання такої заяви терміном шість місяців.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 11.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 15.11.2022 року витребувано у державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О. належним чином завірену копію спадкової справи №855/2022 по заявам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданої 20.09.2022 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.09.2022 року до суду надійшов відзив представника відповідача Мартинюк К.Е. на позову заяву. У даному відзиві представник відповідача просить прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі наявних доказів та здійснити розгляд справи без її участі.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 22.12.2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій просить розглянути справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відзиві просить розглядати справу в її відсутність.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 16.04.1998 року належала квартира АДРЕСА_1 .

За життя 23.09.2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала вказану квартиру в рівних долях своїм онукам - позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 855/2022, заведеної Першою київською державною нотаріальною конторою, крім позивачів інших спадкоємців немає.

20.09.2022 року позивачі звернулись до Першої київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.

Постановами державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О. від 20.09.2022 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі №6-496цс17 та підтриманий Верховним Судом у постановах від 10.01.2019 року у справі № 263/1221/17, від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 та від 22.02.2021 року у справі № 644/7785/19.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку для прийняття спадщини після смерті бабусі позивачі посилаються введення воєнного стану та необізнаність про існування заповіту на їх користь.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією росії.

Постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

З урахуванням дати смерті ОСОБА_3 та виходячи із вказаної постанови, строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 12.09.2022 року. Із заявами про прийняття спадщини позивачі звернулись 20.09.2022 року, тобто з пропуском строку у 8 днів.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд приймає до уваги пояснення позивачів, викладені у позовній заяві, про те, що через введення воєнного стану (у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України) та необізнаність про існування заповіту на їхню користь вони не змогли своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачами. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи. Крім того, суд враховує і те, що пропуск строку для подання таких заяв є незначним і становить лише 8 днів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачами заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в два місяці.

Обчислення визначеного додаткового строку почати з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: