Рішення від 03.11.2022 по справі 757/50843/21-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50843/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В., за участю секретаря судового засідання - Луста В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (КП «Київтеплоенерго») про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (КП «Київтеплоенерго») про захист прав споживача. Згідно заявлених вимог, позивач просить суд: стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (КП «Київтеплоенерго») на його користь, моральну шкоду, у розмірі - 50 000 гривень. Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач є споживачем послуг Відповідача, та згідно договору визначен як - А/Н 081002100440100 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО". Позивач добросовісно виконує свої обов`язки споживача: своєчастно сплачує послуги Відповідача, та систематично передає позання лічильників під час платежів - про що свідчать квітанції банку (прикладаю останні квітанції банку). Відповідач, у нарахуванні сумм до сплати, застосовує шахрайскі методи: приписує показання лічильників, та застосовує пенню на надуманну заборгованність (прикладаю останній рахунок). Позивачем були викорастанні усі методи у вирішенні спору, у тому числі - неоднаразово надсилалися Відповідачу фотографії лічильника. Позивач - не одноразово вказував Відповідачу на його шахрайскі методи у нарахуванні рахунків за спожиту воду. Крім іншого, На цей час реальні показання лічильника гарячої води становлють - 179. Моральна шкода, за безліч згаяного часу, безліч оплачуванного та втраченого трафіка телефона, мобільного зв`язку та інтенет; шахрайство Відповідача. Внаслідок того, що позивачу не надають однозначну та достовірну інформаціє про об`єм та вартість послуги постачання гарячої води, яка має співпадати з показниками лічильників обліку цієї послуги, позивача примушують сплачувати кошти за ненадану/неотриману послугу постачання гарячої води та позбавляють права на повернення або зарахування в майбутньому переплачених ним коштів за цю послугу. Оскільки позивач має право на достовірну інформацію про надану послугу, на визначення відповідної послуги та сплати лише за отриману послугу, а відповідач має обов`язок надати достовірну інформацію про послугу, отримувати вартість лише наданої послуги та має обов`язок провести перерахунок послуги, відповідно до норм ст. 16 ЦК України, позивач звернувся до суду з вимогою примусового виконання обов`язку в натурі та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Позивач, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», враховуючи, що відповідачем тривалий час порушувалось право позивача на достовірну інформацію і відповідно права здійснювати оплату лише за надані послуги, зазначивши, що тривале порушення його прав відповідачем, просить стягнути з відповідача моральну коду в розмірі 50 000,00 грн. 17 листопада 2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. 01.07.2022 року від представника КП «Київтеплоенерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що з 01.05.2018, діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон) у редакції від 24.06.2004. Відповідно до статті 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Питання надання послуг з ЦПГВ регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила), Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання « та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг. 28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 №34 (50851. розміщено оголошення про те, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стає виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та розміщеного договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо умов Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язком для виконання сторонами. Засіб обліку ЦПГВ за адресою АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 споживача квартирний засіб обліку підлягав повірці, оскільки споживач проігнорував неодноразові зауваження про надання доказів про проходження періодичної повірки квартирного засобу обліку з послуги централізованого постачання гарячої води, з вересня 2019 року, нарахування проводяться відповідно до Правил з розрахунку на двох зареєстрованих осіб а саме: з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства з урахуванням виду благоустрою квартир (з умивальниками, мийками та душами, з сидячими ваннами та душами, з ваннами завдовжки більше ніж 1500мм, обладнаними душами, гуртожитку). Пунктом 11 Правил встановлено, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають * квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Таким чином, Порядок визначає процедуру здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремощу засобів комерційного обліку теплової енергії та води (будинкових засобів обліку, а не квартирних). Крім того, відповідно, до п. 13 Публічного договору встановлено, шог «споживач зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку. їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж». Щодо стягнення моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що надані позивачем та відповідачем докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України. Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. Судом встановлено, що позивач позивач є споживачем послуг Відповідача, та згідно договору визначен як - А/Н 081002100440100 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО". Позивач добросовісно виконує свої обов`язки споживача: своєчастно сплачує послуги Відповідача, та систематично передає позання лічильників під час платежів - про що свідчать квітанції банку (прикладаю останні квітанції банку). Відповідач, у нарахуванні сумм до сплати, застосовує шахрайскі методи: приписує показання лічильників, та застосовує пенню на надуманну заборгованність (прикладаю останній рахунок). Позивачем були викорастанні усі методи у вирішенні спору, у тому числі - неоднаразово надсилалися Відповідачу фотографії лічильника. У відповідності до вимог ч. 2 п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» повинен щомісяця знімати та передавати показання вузлів індивідуального обліку виконавцю, однак не дотримується наведених вимог законодавства, у зв`язку з чим по його особовому рахунку проводяться розрахункові нарахування. Для уникнення розбіжностей між фактичним споживанням послуг та нарахуваннями за вказані послуги йому слід повідомляти дані квартирних засобів обліку теплової енергії та гарячої води одним із способів, що зазначені на зворотній стороні рахунку-повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг. За правилами ч. 1 ст. 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 затверджено Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 10 Правил оплата послуг за показниками засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. До внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 156 від 16 березня 2017 року вказаний абзац був викладений в такій редакції: «Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок». Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. За правилами ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором. Таким чином, згідно із наведеними нормами законодавства, позивач, як споживач послуг з ЦО та ЦПГВ, повинен щомісяця знімати та передавати постачальнику таких послуг показання лічильників для здійснення останнім нарахування вартості спожитих послуг відповідно до фактичного споживання. Згідно з ч. 3, ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Що стосується позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Аналіз положень ст. 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджуються факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Позивач ОСОБА_1 жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди з вини КП «Київтеплоенерго» суду не надав. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов`язковому доказуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні. Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, а також те, що позивач не навів доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, в цій частині вимог позову також слід відмовити. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, у задоволенні позову позивачу було відмовлено, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК). На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 15, 16, 23 Цивільного кодексу України, статтями 2, 5, 12, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» статтею 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», статтями 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», пунктами 10, 15, 18, 20, 29, 32 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, статтями 2, 5, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (КП «Київтеплоенерго») про захист прав споживача - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В.Остапчук