Рішення

від 16.02.2023 по справі 334/6150/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 16.02.2023

Справа № 334/6150/22

Провадження № 2-а/334/12/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Мацухової А.С., представника позивача Коваленко С.Г., представника відповідача Данильченка А.В.

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови від 29.11.2022 року по справі про порушення митних правил №0068/11200/22

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника Коваленко С.Г. звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці, в якому просить визнати протиправною та скасувати повністю постанову від 29.11.2022 у справі про порушення митних правил №0068/11200/22, винесену Дніпровською митницею Держмитслужби, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

18.01.2023 представник позивача Коваленко С.Г. змінив предмет позову та просив визнати протиправною та скасувати повністю постанову від 29.11.2022 у справі про порушення митних правил №0068/11200/22 винесену Запорізькою митницею, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 470 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що ТОВ «Л Транс 2» уклало контракт від 28.06.2022 № 28/06 та специфікацію до нього від 22.06.2022 № 2 з фірмою Boonstra schadtvoertuigen BV (Голандія) на купівлю транспортного засобу - сідельного тягачу MAN TGS VIN - НОМЕР_1 за маршрутом Drachten Netherlands-Запоріжжя було доручено позивачу ОСОБА_1 . Переміщення через митний кордон України позивач здійснив 14.08.2022 у пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» ВМО № 1-4 мп «Ужгород-автомобільний». У вищезазначеному пункті ОСОБА_1 було надано документ контролю доставки (ДКД) товару від 14.08.2022 № UA112000/2022/902077, згідно з яким сідельний тягач був поміщений в митний режим «Транзит» з метою внутрішнього переміщення товару за маршрутом Ужгород-Запоріжжя (Термінал набережний, ПРАТ «Запорізький автомобільний завод». Дата завершення переміщення - 24.08.2022.

Для митного оформлення товару транспортний засіб повинен був пройти сертифікацію. ОСОБА_1 забезпечив сертифікацію транспортного засобу та отримав сертифікат відповідності від 23.08.2022 № UA.017.004331-22.

Для заїзду в митний термінал ОСОБА_1 24.08.2022 передав в управління ОСОБА_2 , шляхом передачі ключів, транспортний засіб MAN TGS VIN - НОМЕР_1 з реєстраційним номером НОМЕР_2 /CO37PR.

ОСОБА_2 отримав перепустку в «Термінал Набережний», завіз транспортний засіб до зони митного контролю, особисто здав наявні в нього документи посадовій особі відділу митного оформлення та отримав відмітку на ДКД від 14.08.2022 № UA UA112000/2022/902077 про завершення режиму «Транзит» і переміщення товару в зону митного контролю відділу митного оформлення. Ніяких зауважень від посадових осіб митниці ОСОБА_2 не отримував. Всю товаросупровідну документацію, в тому числі технічний паспорт на транспортний засіб, ОСОБА_3 передав митному брокеру ОСОБА_4 для пред`явлення митниці під час митного оформлення товару для випуску у вільний обіг.

Наступного дня сідельний тягач був випущений у вільний обіг шляхом оформлення ЕМД № UA112080/2022/008998 від 25.08.2022.

25.08.2022 ОСОБА_2 був викликаний до Запорізької митниці, де він надав пояснення стосовно обставин доставки ним сідельного тягачу в «Термінал Набережний». Він зазначив, що з метою в`їзду в митну зону ОСОБА_1 надав йому ключі від транспортного засобу. Він ввіз авто і не використовував його для інших цілей.

26.08.2022 інспектором Запорізької митниці був складений протокол про порушення митних правил №0068/11200/22 за статтею 470 МК України щодо ОСОБА_1 .

12.12.2022 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та отримав в поштовому відділенні оскаржувану постанову.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням митного законодавства, оскільки ОСОБА_1 було забезпечено своєчасне доставлення товару відповідно до статті 95 МК України. При наданні документів на товар ОСОБА_2 повідомив посадову особу про заміну водія, ніяких зауважень не отримав. Позивач дотримався усіх вимог, зазначених в статті 93 МК України, забезпечив своєчасну доставку товару у незмінному стані, сертифікацію транспортного засобу. Товаросупровідні документи, в тому числі і технічний паспорт на транспортний засіб, були передані безпосередньо митному брокеру. Передача керування транспортним засобом не є передачею права користування транспортним засобом. Проте, посадові особи відповідача безпідставно трактують дії ОСОБА_1 при передачі права на керування транспортним засобом як видачу цього транспортного засобу з митного контролю. Але, позивач вважає, що за таких обставин оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

09.01.2023 представником відповідача Данильченко А.В. подав відзив на позов, в якому позов не визнав, обґрунтувавши це тим, що в ході перевірки обставин переміщення товару за ДКД № UA112000/2022/902077 від 14.08.2022 встановлено, що він був ввезений до зони митного контролю м/п «Запоріжжя» Запорізької митниці ОСОБА_2 , тобто особою, на яку митним органом не покладався обов`язок із забезпечення виконання вимог митного режиму транзиту. Порушивши вимоги пункту 3 частини першої, пункту 2 частини другої статті 191 МК України позивач передав товар третій особі, попередньо не повідомивши про це митницю призначення, чим порушив порядок переміщення товарів через митний кордон України. Склад адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 (перевізником товару), підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил №0068/11200/22.

Також представником відповідача зазначено, що правила дорожнього руху не регулюють питання митної -справи в розумінні статті 7 МК України, а постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 не відноситься до законодавства України з питань митної справи. Запорізька митниця під час здійснення митного контролю за переміщенням товару через митний кордон України, у повній відповідності до вимог митного законодавства здійснюючи митну справу, порушила провадження у справі про порушення митних правил № 0068/11200/22 та притягла ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.

23.01.2023 представником позивача Коваленком С.Г. подана відповідь на відзив, а представником відповідача Данильченком А.В. подані заперечення.

Суд не бере до уваги вказані заяви, оскільки відповідно до частини першої статті 269 КАС України у справах, визначених статтею 286 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Ухвалою від 21.12.2022 відкрите провадження у справі, витребувана у відповідача справа про порушення митних правил № 0068/11200/22 щодо ОСОБА_1 . Витребуваний доказ поданий суду 09.01.2023 разом з відзивом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив.

Представник позивача Коваленко С.Г. позов та обставини, якими він обґрунтований, підтримав

Представник відповідача Данильченко А.В. позов не визнав, заперечив проти нього за обставин, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом встановлено, що ТОВ «Л Транс 2» уклало контракт від 28.06.2022 № 28/06 та специфікацію до нього від 22.06.2022 № 2 з фірмою Boonstra schadtvoertuigen BV (лан діяія) на купівлю транспортного засобу - сідельного тягачу MAN TGS VIN - НОМЕР_1 за маршрутом Drachten Netherlands-Запоріжжя було доручено позивачу ОСОБА_1 . Переміщення через митний кордон України позивач здійснив 14.08.2022 у пункті пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке» ВМО № 1-4 мп «Ужгород-автомобільний». У вищезазначеному пункті ОСОБА_1 було надано документ контролю доставки (ДКД) товару від 14.08.2022 № UA112000/2022/902077, згідно з яким сідельний тягач був поміщений в митний режим «Транзит» з метою внутрішнього переміщення товару за маршрутом Ужгород-Запоріжжя (Термінал набережний, ПРАТ «Запорізький автомобільний завод». Дата завершення переміщення - 24.08.2022.

Для митного оформлення товару транспортний засіб повинен був пройти сертифікацію. ОСОБА_1 забезпечив сертифікацію транспортного засобу та отримав сертифікат відповідності від 23.08.2022 № UA.017.004331-22.

Для заїзду в митний термінал ОСОБА_1 24.08.2022 передав в управління ОСОБА_2 , шляхом передачі ключів, транспортний засіб MAN TGS VIN - НОМЕР_1 з реєстраційним номером НОМЕР_2 /CO37PR.

ОСОБА_2 отримав перепустку в «Термінал Набережний», завіз транспортний засіб до зони митного контролю, особисто здав наявні в нього документи посадовій особі відділу митного оформлення та отримав відмітку на ДКД від 14.08.2022 № UA UA112000/2022/902077 про завершення режиму «Транзит» і переміщення товару в зону митного контролю відділу митного оформлення. Ніяких зауважень від посадових осіб митниці ОСОБА_2 не отримував. Всю товаросупровідну документацію, в тому числі технічний паспорт на транспортний засіб, ОСОБА_3 передав митному брокеру ОСОБА_4 для пред`явлення митниці під час митного оформлення товару для випуску у вільний обіг.

Наступного дня сідельний тягач був випущений у вільний обіг шляхом оформлення ЕМД № UA112080/2022/008998 від 25.08.2022.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 25.08.2022 він ввіз транспортний засіб в митну зону митного поста «Запоріжжя» за дорученням ОСОБА_1 .

26.09.2022 головним державним інспектором відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Запорізької митниці Самойликом Олександром Сергійовичам складений Протокол про порушення митних правил № 0068/11200/22 щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого 14.08.2022 в зоні діяльності Закарпатської митниці відповідно до контракту від 28.06.2022 № 29/06, специфікації № 1 від 29.06.2022 до контракту № 28/06 від 28.06.2022, укладеного між ТОВ «Л Транс 2» (69091 Запоріжжя, вул. Немировича Данченко 69а, ЄДРПОУ 44146067) та компанією Boonstra schadtvoertuigen BV (Голандія) на підставі рахунку-фактури № 20220481 від 19.07.2022, громадянином ОСОБА_1 було переміщено товар сідельний тягач MAN TGS VIN - НОМЕР_1 загальною вартістю - 15500,00 Євро, який у подальшому згідно ДКД від 14.08.2022 № UA112000/2022/902077 повинен був прибути в зону діяльності Запорізької митниці.

В ході здійснення перевірки обставин переміщення Товару за ДКД № UA112000/2022/902077 від 14.08.2022 встановлено, що сідельний тягач марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 було ввезено до зони митного контролю митного поста «Запоріжжя» громадянином ОСОБА_2 .

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 видав без дозволу митного органу громадянину ОСОБА_2 товар - сідельний тягач марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 . Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною четвертою статті 470 МК України

В своєму листі керівнику Держмитслужби від 04.10.2022 ОСОБА_1 зазначив, що за дорученням транспортний засіб був ним доставлений до м. Запоріжжя.

В подальшому, для транспортування товару до митного терміналу ним на вимогу керівництва ТОВ «Л Транс 2» передано право керування ним іншим водіям на підставі пункту 2.2 Правил дорожнього руху. Водіям були надані листи-повідомлення про заміну водія, проте при митному оформленні посадова особа Запорізької митниці жодних зауважень щодо заміни водія не висловила та відповідні повідомлення не витребувала.

29.11.2022 виконуючим обов`язки заступника начальника Запорізької митниці Колесником Олександром Івановичем винесена Постанова в справі про порушення митних правил № 0068/11200/22, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною четвертою статті 470 МК України та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.

Відповідно до частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Приписами статті 486 МК України встановлено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу.

Приймаючи оскаржену постанову про порушення митних правил № 0068/11200/22 від 29.11.2022 відповідачем зроблено висновок про те, що позивач ОСОБА_1 видав без дозволу митного органу ОСОБА_2 товар - сідельний тягач марки марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 , що є підставою для притягнення його до відповідальності за частиною четвертою статті 470 МК України.

Частиною першою статті 318 МК України передбачено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи (частина третя статті 318 МК України).

Відповідно до пунктів 23-24, 29 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - це сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 МК України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Таким чином, сідельний тягач марки марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 , переміщений позивачем ОСОБА_1 на митну територію України, є товаром.

Під час доставки товару - сідельного тягача марки марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 до митного поста «Запоріжжя» Запорізької митниці позивач ОСОБА_1 мав право, у тому числі, замінювати водія, відповідального за доставку товарів до митного органу призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни (стан здоров`я, візові питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення), що передбачено пунктом 3 частини першої статті 191 МК України.

Позивач ОСОБА_1 даним правом скористався, передавши право керування сідельним тягачем марки марки MAN TGS VIN - НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 .

Проте, Запорізьку митницю про причини такої заміни він не повідомив, що і стало підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 470 МК України, оскільки митний орган вказані дію та бездіяльність позивача кваліфікував як видачу товару без дозволу митного органу.

Проте, з зазначеним висновком митного органу суд не погоджується з наступних підстав.

Законодавство України з питань митної справи не містить визначення поняття «видача товару».

Згідно з частиною першою статті 242 МК України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Зі змісту вказаної норми права можна зробити висновок, що видачею товару є його передача власникам, володільцям, або уповноваженим ними особам.

При цьому, правом володіння є забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ, зараховувати на баланс тощо).

Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом (стаття 398 ЦК України).

Таким чином, у даному випадку видача товару сідельного тягача марки MAN TGS VIN - НОМЕР_3 мала відбутись лише шляхом його передачі перевізником ОСОБА_1 власнику товару - ТОВ «Л Транс 2» або іншому володільцю товару, з яким власник товару уклав відповідний договір.

Справа про порушення митних правил № 0068/11200/22 не містить доказів того, що товар був переданий позивачем його власнику ТОВ «Л Транс 2» або іншому володільцю до завершення митного оформлення, а отже видача товару сідельного тягача марки MAN TGS VIN - НОМЕР_3 позивачем ОСОБА_1 не здійснювалась.

У свою чергу, передача права керування (користування) транспортним засобом іншій особі (у даному випадку заміна водія) не є передачею товару у володіння водія, оскільки правом користування є відмінна від права володіння правомочність, якою передбачена забезпечена законом можливість добувати з речей їхні корисні властивості.

Таким чином, заміна водія, відповідального за доставку товарів до митного органу призначення та неповідомлення цього органу про причини такої заміни не може ототожнюватися із видачею товару.

Також, відповідно до частини першої статті 193 МК України за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Порядок переміщення товарів транзитом встановлений главою 17 МК України, яка не передбачає вимог до заміни уповноваженої перевізником особи (водія), відповідальної за доставку товарів до митного органу призначення.

Отже, позивач як перевізник товару не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за заміну водія, відповідального за доставку товару до митного органу та неповідомлення цього органу про причини такої заміни.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у діях позивача ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною четвертою статті 470 МК України.

Відповідач, не дотримавшись вимог статей 486, 489 МК України, прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, тобто без повного дослідження об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статтею 470 МК України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, дійшовши передчасного висновку про доведеність вини позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови. Також, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, суд вважає необхідним закрити провадження у відповідній справі.

При цьому, вимога про визнання постанови протиправною задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд таких повноважень не має.

При ухваленні рішення суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та задоволення позову із зазначених судом підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи сторін.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 992, 40 гривень.

Керуючись ст. ст.93, 95, 102, 458, 470 Митного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 6, 9, 14, 77, 242, 245, 250, 257, 260, 261, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови від 29.11.2022 року по справі про порушення митних правил №0068/11200/22 - задовольнити.

Скасувати постанову від 29.11.2022р у справі про порушення митних правил № 0068/112000/22, винесену Дніпровською митницею Держмитслужби, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, будинок 12, ЄДРПОУ 44005647) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду буде складено протягом п`яти днів.

Суддя Н.Ю.Козлова