Постанова

від 16.02.2023 по справі 550/560/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/560/22 Номер провадження 22-ц/814/2041/23Головуючий у 1-й інстанції Юрлагіна Т.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Книша Сергія Івановича

на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2022 року, ухвалену суддею Юрлагіною Т.В.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування обов?язкової частки в спадщині,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати за нею право власності у порядку спадкування обов`язкової частки в спадщині після смерті ОСОБА_3 на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 65,2 кв.м., житловою площею 48,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на частину земельної ділянки площею 3,4701 га з кадастровим номером: 5325483000:00:002:0057 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду.

Не погодившись із ухвалою місцевого суду, її в апеляційному порядку в частині недотримання правил підсудності оскаржив представник ОСОБА_1 адвокат Книш С.І., просив дану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі не з`ясувавши місце реєстрації відповідача в порядку, встановленому ч. 8 ст. 187 ЦПК України. До апеляційної скарги було долучено копію паспорта ОСОБА_1 , з якого вбачається, що його місце проживання зареєстроване в АДРЕСА_2 . На підставі викладеного, просив справу направити на розгляд до Октябрського районного суду м. Полтави.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Кузьменко С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити в її задоволенні посилаючись на законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відзив мотивовано тим, що позовні вимоги стосуються нерухомого майна яке знаходиться на території Полтавського (Чутівського) району, тому в даному випадку діють правила виключної підсудності, що регулюються ст. 30 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції повною мірою відповідає зазначеним вимогам.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов підсудний Чутівському районном суду Полтавської області

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Частиною 2ст. 27 ЦПК Українивстановлено загальне правило про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача та визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У частині 1статті 30 ЦПК Українипередбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справперелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 404/3167/18 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. В даній постанові Верховний Суд зауважив, що з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 755/5684/180).

Отже, спори, що стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано пред`являються до суду за місцезнаходженням нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, яке розташоване в Полтавському (Чутівському) районі Полтавської області, тому враховуючи вимоги ст. 30 ЦПК України суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про підсудність даного спору Чутівському районному суду Полтавської області.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Книш С.І. слід залишити без задоволення, а ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 29 серпня 2022 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.268,374 ч. 1, п. 1,375,383,384,389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвоката Книша Сергія Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу Чутівського районногосуду Полтавськоїобласті від29серпня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді С. А. Гальонкін

Г. Л. Карпушин