Ухвала

від 15.02.2023 по справі 307/248/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/248/20

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Терпай С.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації на рішення Тячівського районного суду від 07 серпня 2020 року по справі № 307/248/20 (Головуючий: Сойма М.М.),-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Кричівської сільської ради, третя особа: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи тим, що на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці площею 0,487 га, кадастровий номер 2124483600:03:001:0082, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної промисловості, яка належить їй на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 жовтня 2018 року, вона побудувала майновий комплекс майстерню по виготовленню деревини, загальною площею 1 690,50 кв.м., який розташовано в АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту загальна площа об`єкту становить 1 690,50 м.кв..Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Тячівської РДА від 19 липня 2019 року обстеженням на місці побудованого майнового комплексу майстерні по виготовленню деревини, земельна ділянка, на якій розміщено об`єкт, знаходиться на території виробничої зони. На даний час будівництво закінчене, містобудівні умови та обмеження в історично-сформованій забудові не порушені. Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, оскільки будівництво позивачем здійснено без отримання дозволу на право виконання будівельних робіт. Позивач зверталася в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Закарпатської області з метою введення в експлуатацію самочинно побудованого нею нерухомого майна, однак, повідомленням від 19 грудня 2019 року їй було відмовлено у цьому з тих підстав, що відсутні умови для введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна. Самочинно побудований нею майновий комплекс майстерня по виготовленню деревини не порушує прав та інтересів третіх осіб, не суперечить правилам забудови населеного пункту та вимогам містобудівної документації, що також підтверджено довідкою Кричівської сільської ради від 09 червня 2020 року.

Рішенням Тячівського районного суду від 07 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності нанерухоме майно майновий комплекс майстерню по виготовленню деревини, загальною площею 1 690, 50 м. кв., що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2124483600:03:001:0082, за адресою: АДРЕСА_1 .

На дане рішення Тячівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, так як спірний об`єкт є самочинно збудованим нерухомим майном комерційного призначення, при цьому його будівництво розпочату без належного дозволу, без затвердженого проекту, без отримання сертифікату (декларації) про введення його в експлуатацію Декларація про готовність спірного об`єкта до експлуатації органом державного архітектурно-будівельного контролю не розглядалося та рішення про її реєстрацію або повернення не приймалося. Управлінням ДАБІ у Закарпатській області на звернення (а не декларацію) позивача надано роз`яснення про форму та порядок вчинення дій ї вказане свідчить про відсутність позасудового вирішення позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства питання введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва, а відтак і про відсутність спору. Визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Недотримання забудовниками всіх норм та правил може нести потенційну загрозу життю, здоров`ю громадян, які будуть відвідувати у даному випадку майстерні по виготовленню деревини, щш є безумовною. Загрозою порушення інтересів держави полягає у тому, що визнання за відсутності законних підстав у судовому порядку за ОСОБА_1 права власності на будівлю майнового комплексу, порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки прийняття рішеня про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відноситься до компетенції Управління Державної будівельної інспекції у Закарпатській області за погодженням сектору містобудування та архітектури Точівської РДА. Порушення інтересів держави також полягає у тому, що незважаючи на відсутність документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону, суд безпідставно визнав за позивачем право власності на майновий комплекс, що може мати наслідком експлуатацію спірного нерухомого майна та створює небезпеку для населення і в свою чергу порушує права компетентних органів щодо контролювання та проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням. Оскаржуючи рішення суду прокурор у даній справі виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, безпечності існування збудованого об`єкта для жителів та гостей села, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власності.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Рішко П.М. на адресу Закарпатського апеляційного суду надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження оскільки рішення суду першої інстанції не містить висновків суду про права, інтереси та (або) обов`язки сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, а тому таке рішення не впливає жодним чином на права, інтереси та обов`язки апелянта.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської обласної прокуратури Роман М.С., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Стойка МюМ. Та її представни к адвокат Рішко П.М. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить клопотання від 07.02.2023 року подане ними про проведення у режимі відео конференції розгляд справи і їх неявка не перешкоджає розгляду справи і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року залучено Державну інспекцію архітектури та містобудування України в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області як правонаступників Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, до участі у справі № 307/248/20 у якості третьої особи.

Відповідно до Положення про Сектор містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тячівської РДА від 1600.01.2020 року № 19.

Сектор містобудування є структурним підрозділом Тячівської райдержадміністрації та є юридичною особою (пункти 1.1, 1.6).

Основні завдання Сектору визначені у розділі ІІ Положення.

Права Сектору містобудування визначені розділом ІІІ Положення і не містить вказівки на наглядові та контрольні функції і права, а також на право звернення до суду на захист інтересів держави.

Учасниками цивільних і процесуальних відносин є юридичні та фізичні особи, а також держава (ст. 2, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 24, 25, 30, 80, 82, 91, 92 ЦК україни, ст.ст. 42, 46, 47 ЦПК України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (с. 1311 ч.1 п.3 Конституції України).

За приписами ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрио за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами;

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185цього Кодексу;

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача (ст. 56 ч.ч. 3, 4, 5).

Закон України «Про прокуратуру» передбачає, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема, представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом (ст. 2 ч. 1 п. 2);

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ст. 23 ч.3);

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді;

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень;

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (ст. 23 ч.4);

Під часздійснення представництваінтересів громадянинаабо державиу судіпрокурор маєправо впорядку,передбаченому процесуальнимзаконом звертатисядо судуз позовом(заявою,поданням) вступатиу справу,порушену запозовом (заявою,поданням)іншої особи,на будь-якомуетапі судовогопровадження; ініціюватиперегляд судовихрішень,у томучислі усправі,порушеній запозовом (заявою,поданням)іншої особи; брати участь у розгляді справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 вказує на те, що: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу; бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.п. 37, 38);

Звертаючись довідповідного компетентногооргану доподання позовув порядку,передбаченому статтею23Закону України«Про прокуратуру»,прокурор фактичнонадає йомуможливість відреагуватина стверджуванепорушення інтересівдержави,зокрема,шляхом призначенняперевірки фактівпорушення законодавства,виявлених прокурором,вчинення дійдля виправленняситуації,а самеподання позовуабо аргументованогоповідомлення прокурорапро відсутністьтакого порушення;суд,вирішуючи питаннящодо наявностіпідстав дляпредставництва,не повиненустановлювати самепротиправність бездіяльностікомпетентного органучи йогопосадової особи; наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин (п.п. 39, 42, 67);

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави; прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (п.п. 45, 47).

Із врахуванням вимог положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 167 ч.1, 169 ч.1, 170, 172, 181, 182, 316, 321, 328, 331, 376 ЦК україни, ст. 6 ч.2, ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Укази Президента України від 09.12.2010 р., № 1085/2010, від 08.04.2011 р. № 439/2011, постановами КМ України від 23.05.2011 р. № 549 та від 30.04.2014 р. № 197, якою затверджено Положення про Міністерство розвитку громад на території України, Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене Постановою КМУ від 09.07.2014 р. № 294 Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка набрала чинності з 30.12.2020 року, постановою КМ України від 23.12.2020 р. № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» яка набрала чинності з 30.12.2020 р., постановою КМ України від 15.09.2021 №960, Питання Державної інспекції архітектури та містобудування, яке набрало чинності з 15.09.2021 р., судова колегія приходить до наступного висновку.

Сектор містобудування та архітектури Тячівської райдержадміністрації належить до уповноважених органів містобудування та архітектури, який виконуючи своє основне завдання, яке полягає в забезпеченні у визначених законом межах реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території Тячівського району, бере певну, чітко обмежену законодавством участь в управлінні у сфері містобудівної діяльності, у процедурах, із якими пов`язкується виконання будівельних робіт, зокрема, їх початок (видача будівельного паспорта, містобудівних умов і обмежень тощо), здійснює містобудівний моніторинг, інші функції, як це випливає з положень ст.ст. 23, 27, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та з інших норм законодавства.

У процедурах, пов`язаних із будівництвом, у межах своїх компетенцій та повноважень беруть у передбачених випадках на виконання покладених на них законодавством обов`язків й інші органи державної влади та місцевого самоврядування, надають відповідні висновки, погодження тощо (органи, до сфери діяльності яких входять питання землекористування, екології, санітарного контролю).

Сектор містобудування не є органом який має повноваження та виконує державного архітектурно-будівельного контролю та/або нагляду, прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію.

Посилання в апеляційній скарзі, що сектор містобудування та архітектури Тячівської РДА є уповноваженим державою органом, що здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю не ґрунтується на вимогах закону, оскільки на сктор містобудування такі повноваження не покладені, так як такі повноваження належать органам, які здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд на відповідний час Державній архітектурно-блудівельній інспекції України, Державній інспекції містобудування України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, а також, якщо відповідні повноваження встановленим порядком повкладені на інші місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та належить таким органам.

Даний спір не є спором про право цивільне, не стосується ні цивільних прав і обов`язків Сектора містобудування та апеляційна скарга не містить обґрунтування щодо прав та обов`язків цього органу з урахуванням позовної вимоги про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

За таких обставин, прокурор діючи в інтересах держави в особі Сектору містобудування не довів про наявність права оскарження рішення Тячівського районного суду від 07.08.2020 року яке не містить висновків суду про права та обов`язки Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації, а тому відсутні підстави для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції і апеляційне провадження підлягає закриттю із підстав передбачених ст. 362 ч.1 п.3 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 352 ч.1, ст. 362 ч.1 п.3 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Закрити апеляційне провадження у справі № 307/248/20 за апеляційною скаргою Тячівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації на рішення Тячівського районного суду від 07 серпня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Кричівської сільської ради Тячівського району, де третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДІАМ про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 20 лютого 2023 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой