Рішення

від 09.12.2022 по справі 205/2392/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

09.12.2022 Єдиний унікальний номер 205/2392/22

Номер провадження: 2/205/1931/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб плюс» про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб плюс» про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 листопада 2018 року між кредитором - акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Радабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб Плюс» було укладено Кредитний договір № 18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 (далі Кредит). Згідно пункту 1.1 кредитного договору позичальник отримав кредит у вигляді відновлювальної відкличної траншевої кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 140 000 доларів США 00 центів, зі сплатою процентів у розмірі 11% річних. Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кінцевий термін погашення повної суми кредиту становить 29 листопада 2019 року. В межах загального ліміту кредитування відповідним додатковим договором до кредитного договору передбачався кінцевий термін повернення суми відповідного траншу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб Плюс» зазначені умови кредитного договору не виконало, заборгованість у встановлений строк не сплатило, а тому позивач був вимушений звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідною позовною заявою про стягнення з ТОВ «Промхімснаб Плюс» заборгованості за Кредитним договором № 18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року.

16.02.2022 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 904/9181/21, яким позовні вимоги АТ «АБ «Радабанк» задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «Промхімснаб Плюс» та поручителя ОСОБА_2 на користь АТ «АБ «Радабанк» заборгованість за кредитним договором №18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 у розмірі 141 565,95 доларів США, що за офіційним курсом долару США до гривні, встановленим НБУ станом на 25.11.2021 року (1 долар США = 26,9273 гривень), становить 3 811 988 грн. 81 коп., та складається із заборгованості по кредиту 131500 доларів США 00 центів та заборгованості по процентам у розмірі 10 065 доларів США 95 центів, судовий збір у розмірі 57 179 грн. 83 коп.

Позивач також вказує, що одним із видів забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором був Договір застави № 18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018,. Предметом застави згідно зазначеного договору був транспортний засіб«Nissan X-TRAIL», тип легковий універсал-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором, вищевикладеним, представник позивача змушений звернутися до суду та просити в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Промхімснаб Плюс» перед Акціонерним Товариством «Акціонерний Банк «Радабанк» за Кредитним договором № 18418/ЮКР/О від 30.11.2018 року у загальному розмірі 141 565,95 доларів США що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 131 500 доларів США 00 центів, простроченої заборгованості по процентам у сумі 10 065 доларів США 95 центів, звернути стягнення на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 та є предметом застави за договором застави №18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Перфіловою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 4898, а саме: автомобіль «Nissan X-TRAIL», тип легковий універсал-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане Дніпропетровським ВРЕР-1УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, дата реєстрації 11.10.2011 року та судові витрати по справі.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб плюс» також, у судове засідання не з`явився,про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності донорм ст. 280 ЦПК Україниухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановленіЦивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК,стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281,282 ЦПК Україниухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 30.11.2018 року між Кредитором - акціонерним товариством «Акціонерний Банк «Радабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб Плюс» було укладено Кредитний договір № 18418/ЮКР/0.

Згідно пункту 1.1 кредитного договору позичальник отримав кредит у вигляді відновлювальної відкличної траншевої кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 140000 доларів США 00 центів, зі сплатою процентів у розмірі 11% річних.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору кінцевий термін погашення повної суми кредиту становить 29 листопада 2019 року. В межах загального ліміту кредитування відповідним додатковим договором до кредитного договору передбачався кінцевий термін повернення суми відповідного траншу.

Також судом встановлено, з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та відповідачем 07.12.2018 року було укладено договір застави № 18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1, що був посвідчений приватним нотаріусом Перфіловою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 4898. Предметом застави згідно зазначеного договору був транспортний засібNissan X-TRAIL», тип легковий універсал-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане Дніпропетровським ВРЕР-1УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, дата реєстрації 11.10.2011 року, власником якого є відповідач.

Матеріалами справи підтверджено, зо Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 02.11.2018 року змінено найменування банку з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» на Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК». АТ «АБ «РАДАБАНК» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків ПАТ «АБ «РАДАБАНК».

Судом також встановлено, що третя особа ТОВ «Промхімснаб Плюс» зазначені умови кредитного договору не виконала, заборгованість у встановлений строк не сплатила, а тому позивач був вимушений звернутись до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідною позовною заявою про стягнення з ТОВ «Промхімснаб Плюс» заборгованості за кредитним договором № 18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2022 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі №904/9181/21, яким позовні вимоги АТ «АБ «Радабанк» задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «Промхімснаб Плюс» та поручителя ОСОБА_2 на користь АТ «АБ «Радабанк» заборгованість за кредитним договором № 18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року у розмірі 141 565 доларів США 95 центів, що за офіційним курсом долару США до гривні, встановленим НБУ станом на 25.11.2021 року (1 долар США = 26,9273 грн.), становить 3 811 988 грн. 81 коп., та складається із заборгованості по кредиту 131 500 доларів США 00 центів та заборгованості по процентам у розмірі 10 065 доларів США 95 центів, судовий збір у розмірі 57 179 грн. 83 коп.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивач за вихідним № 1249-1/02-4/2021 від 09.03.2021 направив відповідачу письмову вимогу про усунення порушення за Кредитним договором №18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року та попередження про звернення стягнення на предмет застави за договором застави №18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року, відповідно до якого повідомив відповідача про порушення зобов`язань за Кредитним договором № 18418/ЮКР/О від 30.11.2018 року та наявність простроченої до оплати заборгованості ТОВ «Промхімснаб Плюс» станом на 05.03.2021 року, вимагав виконати порушені зобов`язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цієї вимоги, сплативши заборгованість, та попереджав, що у разі не виконання цієї вимоги буде здійснено стягнення на предмет застави за договором застави №18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року.

Судовим розглядом також встановлено, що 29.11.2021 року на адресу відповідача було направлено вимогу-попередження за договором застави №18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року, за вихідним № 6280/02/2021 від 29.11.2021.

Також матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2022 року позивач втретє направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості та попередження про звернення стягнення на заставне майно, вихідним № 750-1/02/2022 від 22.02.2022 року.

Із матеріалів справи також вбачається, шо наявна заборгованість за Кредитним договором №18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року, яка стягнута рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/9181/21 від 16.02.2022 року, яке набрало законної сили, складає 131 500 доларів США 00 центів - заборгованість по кредиту, 10 065 доларів США 95 центів - заборгованість по процентам, не є погашеною боржником.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

У частині першій статті 574 ЦК України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частини перша, друга статті 583 ЦК України).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (стаття 584 ЦК України).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

При цьому у статті 575 ЦК України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Правове регулювання застави рухомого майна здійснюється ЦК України, Законом України "Про заставу", а також спеціальним Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно з п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

В даному випадку на підтвердження факту реєстрації обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо предмету застави у вигляді спірного транспортного засобу за договором застави суду надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 57784428 від 10.12.2018 року.

Відповідно до положень статей 21, 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.

В даномувипадку зізмісту п.4.1.вказаного договорузастави № 18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року вбачається, звернення стягнення на предмет застави здійснюється будь-яким способом на розсуд заставодержателя, у тому числі на підставі рішення суду.

Також як вбачається з матеріалів справи, борг за кредитним договором Кредитний договір № 18418/ЮКР/0 від 30.11.2018 року на час звернення до суду не погашено.

Таким чином, враховуючи, що існує заборгованість за договором, банк має право на звернення стягнення на заставлене майно, у зв`язку із чим позов в частині звернення стягнення підлягає задоволенню.

Разом із цим, відповідно до п. 4 ч. 2ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбаченихстаттею 26 цього Закону.

У частині першійстатті 26 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, установлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

В даному випадку у позовній заяві банк просить звернути стягнення на предмет без визначення ним, як позивачем, способу звернення стягнення на таке заставне майно, у зв`язку із чим суд встановлює такий спосіб на виконання вимог п. 4 ч. 2ст.25Закону України«Про забезпеченнявимог кредиторівта реєстраціюобтяжень» у вигляді проведення публічних торгів згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК Україниу зв`язкуз частковимзадоволенням позовуз відповідачана користьбанку підлягаютьстягненню витратипо сплатісудового зборупропорційно розмірузадоволених позовнихвимог усумі 4046грн.70коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.2,10,11,57-60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Акціонерний банк «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб плюс» про звернення стягнення на предмет застави задовольнити в повному обсязі.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімснаб Плюс» перед Акціонерним Товариством «Акціонерний Банк «Радабанк» за кредитним договором №18418/ЮКР/О від 30.11.2018 року у загальному розмірі 141 565 доларів США 95 центів, що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 131 500 доларів США 00 центів, простроченої заборгованості по процентам у сумі 10 065 доларів США 95 центів, звернути стягнення на рухоме майно, що належить ОСОБА_1 та є предметом застави за договором застави №18418/ЮКР/0-РМ-3/02-1 від 07.12.2018 року, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою О.А., зареєстрований в реєстрі за № 4898, а саме: «Nissan X-TRAIL», тип легковий універсал-В, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі VIN НОМЕР_2 , колір сірий, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане Дніпропетровським ВРЕР-1УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, дата реєстрації 11.10.2011 року шляхом проведення публічних торгів згідно ізЗаконом України"Провиконавче провадження",встановивши початковуціну предметузастави нарівні,не нижчомуза звичайніціни нацей видмайна,на підставіоцінки,проведеної суб`єктомоціночної діяльності/незалежнимекспертом настадії оцінкимайна.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користьАкціонерного товариства«Акціонерний банк«РАДАБАНК» (місце знаходження: 49069, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 46, код ЄДРПОУ 21322127) пропорційно до розміру задоволені позивних вимог судовий збір у розмірі4 046 грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:Мовчан Д.В.