Рішення

від 16.01.2023 по справі 932/3451/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/3451/22

Провадження №2/932/1295/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Дубовик К.В.,

представника позивача: Усенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУКСОР», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2022 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 696000 грн. в якості відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна транспортного засобу Volkswagen-Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

Автомобіль Volkswagen-Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить позивачу. 11 серпня 2016 року він з відповідачем уклали договір найму транспортного засобу строком на 5 років. Вартість автомобіля була визначена договором у розмірі 700000 грн. 02 жовтня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія ОСОБА_2 , що перебував у трудових відносинах з відповідачем. Його вину визнано за рішенням суду. Внаслідок ДТП транспортний засіб зазнав значних ушкоджень та відновленню не підлягає, а тому позивач продав транспортний засіб як залишки металобрухту. Позивач вважає, що йому було завдано збитки у сумі, яка дорівнює різниці між вартістю автомобіля та сумою, за яку був реалізований транспортний засіб, тобто 696000 грн.

Стислий виклад заперечення відповідача на позовну заяву.

Оскільки вина водія ОСОБА_2 у спричиненому ДТП повністю встановлена постановою суду, збитки завдані знищенням майна підлягають стягненню саме з ОСОБА_2 . На підставі цього просить відмовити у задоволенні позову.

Заяви та процесуальні дії вчинені в рамках цивільної справи.

Ухвалою суді від 04 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в прядку загального позовного провадження.

15 вересня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним в фабулі позовної заяви.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини не явки не повідомили, представник третьої особи просив розглянути справу без його участі.

Фактичні обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 є володільцем транспортного засобу Volkswagen-Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 18.03.2016.

11 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУКСОР» укладено договір найму транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М. серія НВХ 524218.

Договором найму визначена вартість автомобіля 700000,00 грн. Строк дії договору складає 5 років.

02 жовтня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2 , який перебував під час такої у трудових правовідносинах з Українсько-Білоруським товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУКСОР».

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження закрите.

Транспортний засіб зазнав значних пошкоджень, що підтверджується наданими фотознімками.

02 вересня 2021 року ОСОБА_1 продав транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу 1241/2021/2772578 ОСОБА_3 вартість автомобіля визначена в розмірі 4000 грн.

Відповідач в свою чергу обставини не заперечує, лише наполягає, що відповідальною особою в даному випадку буде водій ОСОБА_2 .

Норми права застосовані судом.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Частиною 1статті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України).

Частиною 1ст. 30 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (частина 2статті 30 Закону №1961-IV).

Відповідно до підпункту 7.17 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого колісного транспортного засобу не розраховується. Відновлення такого колісного транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації колісного транспортного засобу.

Тобто якщо транспортний засіб є фізично знищеним (вартість відновлювального ремонту аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень) встановлюється вартість утилізації колісного транспортного засобу.

Згідно з підпунктом 2.2. Методики утилізаційна вартість КТЗ визначається як грошова сума, яку передбачається одержати від продажу не придатного для експлуатації за прямим функціональним призначенням КТЗ для альтернативного використання його справних і придатних до експлуатації складників.

Отже, розмір шкоди пов`язаної з фізичним знищення транспортного засобу розраховується за правилом частини 2статті 30 Закону №1961-IV. У випадку фізичного знищення транспортного засобу його власнику відшкодовується різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (утилізаційною вартістю), а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Мотиви та висновки суду.

позивач не надав жодних доказів на підтвердження вартості транспортного засобу після ДТП (утилізаційної вартості), що унеможливлює визначення завданого розміру матеріального збитку.

Визначена ним сума матеріального збитку в розмірі 696000 грн. не грунтується на визначених законодавством нормах, оскільки на підтвердження такої суми позивачем не надано висновку експерта, який має спеціальні знання для визначення ринкової вартісті транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

За правиламистатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як наслідок, відсутність ідентифікації конкретного розміру матеріального збитку унеможливлює стягнення відповідних сум з відповідача.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд застосовує п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якого судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.5,12,13,81,141,264-266 ЦПК України, ст.ст.993,1191 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 27Закону України "Про страхування", суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУКСОР», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих пошкодженням майна відмовити.

Судовий збір не стягувати.

Рішення судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений, підписаний та проголошений 20.01.2023.

Суддя: В.І. Цитульський