Рішення

від 13.02.2023 по справі 191/2357/22

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/2357/22

Провадження № 2/191/768/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Порошиної О.О.

за участю секретаря Рибак М.П.

розглянувши згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про стягнення заборгованості за договором оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» про стягнення заборгованості за договором оренди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на підставі свідоцтва про право спадщину № 2101 від 18.12.2019 року виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Ю. В. належить земельна ділянка площею 6,79 га, кадастровий номер 1224888200:01:002:0014.

19.12.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпроагроальянс» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до пунктів 1.1., 1.3., 1.4. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 6,79 га, кадастровий номер 1224888200:01:002:0014, грошова оцінка якої становить 258 523,26 грн.

19.12.2019 року позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 6,79 га, кадастровий номер 1224888200:01:002:0014 у стані придатному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом п. 3.1. Договору цей договір укладено строком на 7 років, починаючи з моменту проведення державної реєстрації права. З урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, договір оренди є чинним до 31 грудня останнього року оренди.

У пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 22 347.83 грн. та становить не менше земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження Орендодавця. Виплата орендної плати оформляється письмово.

Відповідно до п. 9.4. Договору Орендар зобов`язаний у відповідності з своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 4.8. Договору визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином,орендну платуза 2021рік відповідачмав сплатитине пізніше 20.12.2021 року.

05.08.2022 року позивачем, в особі представника адвоката Будьонного В. С., з метою досудового врегулювання спору, була направлена на адресу відповідача досудова вимога в якій позивач пропонував відповідачу сплатити заборгованість на банківський рахунок позивача впродовж 10 днів з дня отримання вимоги.

Поштове відправлення з досудовою вимогою було отримане відповідачем 09.08.2022 року, однак, станом на 19.09.2022 року заборгованість з орендної плати, інфляційні витрати, 3% річних та пеня відповідачем не сплачені.

В зв`язку з вищевикладеними обставина, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22347 грн. 83 коп., інфляційні нарахування за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 652 грн. 74 коп.; відсотки за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 119 грн.39 коп.; пеню відповідно до п. 4.8. Договору за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022року у сумі 145 грн. 26 коп., що разом становить 23265 грн. 22 коп. Також судові витрати, які складаються із: судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. 00 коп.

02.12.2022 року представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем добровільно сплачено заборгованість у розмірі 21600 грн. 00 коп. Сплативши у складі цієї суми 17990 грн. 00 коп., відповідач виконав своє зобов`язання, щодо сплати орендної плати у розмірі 22 347 грн. 83 коп. (враховуючи утриманий податок на доходи фізичної особи та військовий збір). Окрім основної вимоги зі сплати орендної плати відповідачем фактично сплачено вимоги позивача щодо 3% річних у розмірі 569 грн. 41, пені у розмірі 692 грн. 78 коп., частково інфляційних нарахувань у розмірі 2 347 грн. 81 коп. Представник позивача зазначив, що у первісних вимогах, нарахування неустойки нараховувалось з урахуванням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (на період воєнного стану), однак є помилковим оскільки, дані обмеження стосуються виключно кредитних договорів, а тому залишок заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача у виді сплати інфляційних нарахувань за період з 21.12.2021 року по 26.10.2022 року з розрахунку: 5553 грн. 27 коп. (нарахована сума) за мінусом 2347 грн. 81 коп. (спалена сума), становить 3205 грн. 46 коп. Також, просить стягнути, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. 00 коп.

До початку судового засідання представник позивача БердоА.В., ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

У судове засідання відповідач, в особі директора ТОВ «Дніпроагроальянс» будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, без повідомлення причин, однак надав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, що в свою чергу свідчить про обізнаність останнього про розгляд даної справи.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,7900 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дніпропетровської області, Синельниківського району, Старовишневецької селищної ради, кадастровий номер: 1224888200:01:002:0014, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстровим № 2101, серія НОМ № 499938, виданого 18.12.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Барабаш Ю.В. ( а.с.11-12).

19.12.2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дніпропетровської області, Синельниківського району, Старовишневецької селищної ради, кадастровий номер: 1224888200:01:002:0014 ( а.с.8-9).

Відповідно до п.3.1 Договір укладено строком на 7 (сім) років.

Згідно з п.4.1 Договору оренди від 19.12.2019 року за кожен рік використання землі орендар виплачує оренду плату у грошовій формі в розмірі, що становить 22 347.83 грн. та становить не менше земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не більше 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Сплачується орендна плата один раз на рік не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження Орендодавця. Виплата орендної плати оформляється письмово.

Відповідно до п.9.1 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної виплати орендної плати, а орендар, в свою чергу, в порядку п. 9.4 договору у відповідності з пунктами 4.1 та 4.2 своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 12.4 Договору визначено, що сторони погодились з тим, що коригування розміру орендної плати в зв`язку з індексацією нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється шляхом складання розрахунку розміру орендної плати, який складається на початок року та є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 792ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки від 19.12.2019 року земельна ділянка передана у стані, придатному для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.10).

Згідно зі ст.13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.21Закону України«Про орендуземлі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24Закону України«Про орендуземлі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценті встановлений договором або законом.

Судом досліджено копії письмових матеріалів справи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: розрахунки заборгованості, виписки по банківським рахункам, вимога з поштовим повідомленням, щодо досудового врегулювання спору та встановлено, що відповідач ТОВ«Дніпроагроальянс» на момент звернення позивача ОСОБА_1 з первісними вимогами до суду, тобто 21.09.2022 року мав заборгованість з орендної плати ОСОБА_1 у розмірі 23265 грн. 22 коп. із яких: заборгованість з орендної плати у розмірі 22347 грн. 83 коп., інфляційні нарахування за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 652 грн. 74 коп.; відсотки за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 119 грн.39 коп.; пеню відповідно до п. 4.8. Договору за період з 21.12.2021 року по 23.02.2022року у сумі 145 грн. 26 коп. ( а.с.13,18-19)

З копії платіжного доручення № 5738 від 25.10.2022 року вбачається, що ТОВ «Дніпроагроальянс» на банківський рахунок ОСОБА_1 перераховані кошти в сумі 21600 грн. 00 коп., з зазначенням в графі «Призначення платежу» - сплата заборгованості по справі № 191/2357/22 ( а.с. 54).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Дніпроагроальянс» допустило порушення строків виплати орендної плати, а також не виконало зобов`язання з виплати орендної плати за останній рік, що порушило передбачене договором право орендодавця на її своєчасне отримання.

Суд, приймаючи до уваги, часткову сплату ТОВ «Дніпроагроальянс» заборгованості у розмірі 21600 грн. 00 коп. під час розгляду даної справи, враховує уточнені позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розрахунок заборгованості відповідно до якого залишок боргу у виді сплати інфляційних нарахувань за період з 21.12.2021 року по 26.10.2022 року з розрахунку: 5553 грн. 27 коп. (загальна сума) за мінусом 2347 грн. 81 (сплачена) становить 3205 грн. 46 коп. та відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, договору оренди, вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Дніпроагроальянс» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати інфляційних нарахувань за період з 21.12.2021 року по 26.10.2022 року у розмірі 3205 грн. 46 коп.

Що стосується стягнень витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно дост.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК Україниоднією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.1ЗУ «Проадвокатуру таадвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правової допомоги № 04/08/22 від 04.08.2022, який укладено між адвокатом Будьоновим В.С. та Бердо А.В.; АКТ приймання передачі наданих послуг від 14.09.2022 року, в якому зазначена загальна вартість послуг, які були надані за договором та становить 3 000 грн. 00 коп.

Також надана копія квитанції до прибуткового касового ордера № 1409-22 від. 14.09.2022 року про сплату ОСОБА_1 адвокатських послуг за Договором № 04/08/22 про надання правової допомоги від 04.08.2022 року на суму 3000 грн. 00 коп.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20.

Суд звертає увагу, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі №648/1102/19 аналізувалися аналогічні положенняЦПК Українита суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі№ 369/9099/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, суд враховує фактичний обсяг виконаної роботи та її складність (підготовка матеріалів для звернення до суду) предмет та ціну позову, та вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності дост. 141 ЦПКУкраїни,а такожпідлягає стягненнюсплачений позивачемсудовий збір урозмірі 992грн.40коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.12, 13, 76, 78, 95, 141, 258-259, 263-265, 354ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ «Дніпроагроальянс» в особі директора Астіона Євгена Миколайовича, код ЄДРПОУ 34590337, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 заборгованість зі сплати інфляційних нарахувань за період з 21.12.2021 року по 26.10.2022 року у розмірі 3205 грн. 46 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 34590337, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 34590337, на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О. О. Порошина