Рішення
від 13.02.2023 по справі 404/9166/19
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/9166/19

Номер провадження 2/404/2434/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Проскурня О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовною заявою заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міської ради міста Кропивницького до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Голиківська сільська рада Олександрівського району Кіровоградськоїобласті, приватнийнотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Ольга Іванівна , приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Новицька Ірина Олександрівна, Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору дарування, визнання спадщини відумерлою , витребування майна із чужого незаконного володіння ,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі Міської ради міста Кропивницького звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить визнати недійсним заповіт № 22 від 18.04.1991 року посвідчений секретарем Виконкому Голиківської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області,

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАС 181847, зареєстроване в реєстрі за № 1042, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Писаковською Ольгою Іванівною, щодо посвідчення та визнання спадкоємцем ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 770867935101, ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір дарування серії НМХ 162108, зареєстроване в реєстрі за № 1042, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Новицькою Іриною Олександрівною, щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101;

визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 та складається з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 площею 49,9 кв. м,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101 та передати квартиру АДРЕСА_1 площею

49,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101, у

власність територіальної громади міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , на користь територіальної громади міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101;

стягнути з відповідачів на користь прокуратури Кіровоградської області здійснені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 10 191 грн.

В судовому зісіданні прокурор ти позивач позовні вимоги підтримали , прояснивши,що заповіт підроблений на що вказують висновки експертиз і тому визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом і послідуючи заявлені вимоги.

Відповідачі позовні вимлоги не визнали та проситла в задоволенні позову відмовити. Треті особи до суду не зявилися прочас розгляду справи повідомлілися заяв чи клопотань не надали.

Ухвалою судді від 08 січня 2020 року залишено позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 20.01.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді від 20.01.2020 року задоволено заяву про забезпечення позову заступника прокурора Кіровоградської області.

Відповідно до ухвали суду від 19.10.2020 року клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року залучено третьою особою приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Новицьку Ірину Олекасандрівну.

Відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 17.07.2020 року залишено без змін ухвала кіровського районного суду від 20.01.2020 року.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року залучено третьою особою Управління комунальної

власності Міської ради м. Кропивницького.

Ухвалою суду від 31.03.2020 року задоволено клопотання заступника прокурора Кіровоградської області та витребувано у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Новицької Ірини Олександрівни копію свідоцтва про спадщину за заповітом серія та номер НАС 181847 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ухвали суду від 02.08.2021 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі відмовлено.

Ухвалою суду від 01.12.2021 року поновлено строк про продовження строків прийняття заяв про застосування строку позовної давності та витребувано з Кропивницького відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області оригінал кримінальної справи № 1201512002000932 для огляду та викликано експерта сектору технічного дослідження документів та почерку ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від18 жовтня 2021 року закрито підготовче засідання.

Залухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши

зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що 21.07.2006 на підставі свідоцтва про право власності № 41385 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали у спільну часткову приватну власність квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 49,9 квадратних метрів.

Частка власності щодо вказаної квартири у кожного з вказаних громадян складала по 1/2 частині. Речове право власності на вказану квартиру на підставі вказаного свідоцтва зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.08.2006, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 77867935101.

Про зазначене свідчать відомості про об`єкт нерухомого майна, які викладені в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.11.2019 року.

ОСОБА_6 помер13.06.2007 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла

ОСОБА_3 .

У ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , але 25.12.1988 року знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю.

Внаслідок смерті ОСОБА_6 в силу положень ст. 1220 ЦК України 13.06.2007 відкрилась спадщина щодо його прав і обов`язків, в тому числі й щодо нерухомого майна 1/2 частки квартири номер АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі свідоцтва про право власності № 41385 від 21.07.2006 року.

Право на спадщину будь - якого спадкоємця ОСОБА_6 щодо вказаного нерухомого майна не реєструвалось. Про зазначене теж свідчать відомості, викладені в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.11.2019 року.

Пізніше, внаслідок смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина щодо її прав і обов`язків.

Спадщину щодо прав і обов`язків ОСОБА_3 , на підставі заповіту № 22 від 18.04.1991року, посвідченого секретарем Виконкому Голиківської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області, прийняла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І. - 09.11.2015 року, ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1061, на бланку серії НАС номер 181847.

Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво складається з квартири під номером АДРЕСА_1 :

1/2 частка якої належала ОСОБА_3 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло від 21.07.2006 року № 41385 , виданого 03.11.2015 року Кіровоградською міською радою Кіровоградської області за № 1101;

1/2 частка якої належала чоловіку - ОСОБА_6 на підставі дублікату свідоцтва про право власності на житло від 21.07.2006 року № 41385 , виданого 03.11.2015 року Кіровоградською міською радою Кіровоградської області за № 1101 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якого була його дружина - ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Право власності ОСОБА_1 щодо вказаного нерухомого майна - на квартиру номер АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за реєстровим номером 1061, серії та номеру НАС 181847 від 09.11.2015, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Кропивницького нотаріального округу Писаковською О.І. 09.11.2015 року, номер запису про право власності 11956880.

Крім цього, спадкоємцем ОСОБА_3 четвертої черги за законом вважала себе ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 , як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю.

В зв`язку із зазначеним ОСОБА_8 зверталась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 у справі № 404/8134/15-ц про визнання недійсним заповіту № 22 від 18.04.1991 року, посвідченого секретарем Виконкому Голиківської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1061 від 09.11.2015 року, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І.; визнання в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда 04.11.2016 року у справі № 404/8134/15-ц вказаний позов ОСОБА_8 задоволено частково -встановлено факт, що ОСОБА_8 проживала із ОСОБА_9 , однією сім`єю, починаючи з вересня 2007 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 ; визнано недійсним заповіт № 22 від 18.04.1991 року, посвідчений секретарем Виконкому Голиківської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області Савченко С.П.; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 1061 від 09.11.2015 року, видане приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І.; визнано за ОСОБА_8 , в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 02.02.2017року у справі № 404/8134/15-ц рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04.11.року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на спадкове майно -відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.06.2017 року у справі № 404/8134/15-ц рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року залишено без змін.

Викладені рішення судів свідчать про те, що ОСОБА_8 не є спадкоємцем ОСОБА_3 .

Відповідно до вищезазначених рішень судів у справі № 404/8134/15-ц та висновків експерта від 22.12.2015 року № 523, від 29.12.2015року № 528 та від 08.02.2016року № 16, складених за результатами проведених судовим експертом Кіровоградського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України судово - почеркознавчих експертиз на підставі постанови пропризначення судово - почеркознавчої експертизи від 04.02.2016 року слідчого Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2015 за № 12015120020009932, вбачається наступне:

у заповіті, складеному від імені ОСОБА_3 , датованому 18.04.1991року та посвідченому секретарем Голиківської сільської ради народних депутатів Савченко Світланою Петрівною :

підпис, розташований у графі «Підпис:» лицевої сторони заповіту виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, із наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 ;

відтиск круглої печатки «Голиківської сільської ради», розташований у графі «Гербова печатка» зворотної сторони заповіту нанесений не кліше круглої печатки «Голиківської сільської ради», зразки відтисків якої надані для порівняння, а іншим кліше круглої печатки;

підпис, розташований у графі «Посада, підпис службової особи секретар

виконкому -С.П. Савченко» заповіту виконаний не ОСОБА_11 , а іншою особою, із наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_11 .

Відповідно до положень ст. ст. 541, 543 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, який діяв на день складання заповіту № 22 від 18.04.1991року, заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених, заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно.

Виходячи з викладених норм діючого на час укладання заповіту № 22 від 18.04.1991року законодавства слідує, що заповітом є одностороння угода, яка укладається у письмовій формі та підписується заповідачем особисто і нотаріально посвідчується.

Статтею 48 ЦК Української РСР передбачалось, що у разі, якщо угода не відповідає вимогам закону, вона є недійсною.

Відповідно до положень ст. ст. 1233, 1234, 1247 ЦК України (від 16.01.2003, в редакції, яка діє на сьогоднішній день) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Тобто й за Цивільним кодексом України заповіт є одностороннім правочином, який здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповіт має бути підписаний заповідачем особисто. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України. Частиною 4 ст. 207 ЦК України визначено, що у разі якщо фізична особа узв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Частиною 2 статті 1257 ЦК України передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Заповіт № 22 від 18.04.1991, який є розпорядженням про заповідання всього майна ОСОБА_3 на випадок її смерті, вчинено не ОСОБА_3 , оскільки його підписано не нею особисто, а відомості про те, що текст цього заповіту підписано іншою особою за дорученням та у присутності ОСОБА_3 , (оскільки у зв`язку з хворобою або фізичною вадою вона не могла підписати заповіт особисто), відсутні.

З викладеного слідує, що ОСОБА_3 не підписувала заповіт № 22 від 18.04.1991року про заповідання всього її майна ОСОБА_1 , як особисто (власноручно), так і за її дорученням іншим громадянином, тому не здійснювала волевиявлення на його укладання. Як наслідок, такий заповіт не відповідає вимогам ст. ст. 541, 543 ЦК Української РСР та ст. ст. 1233, 1234, 1247 ЦК України, а тому ОСОБА_1 не має права на спадкування прав та обов`язків ОСОБА_3 за цим заповітом, а заповіт підлягає визнанню недійсним за позовом заінтересованої особи.

Крім цього, права на спадкування прав та обов`язків ОСОБА_3 за законом на загальних підставах ОСОБА_1 теж відсутнє, оскільки не є родичем ОСОБА_3 жодного споріднення та ніколи не проживала зі спадкодавицею однією сім`єю. Відповідно до положень Глави 89 Цивільного кодексу оформлення права на спадщину здійснюється шляхом видачі нотаріусом або уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи те, що приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О.І., 09.11.2015 року оформлено право ОСОБА_1 на спадщину ОСОБА_3 на підставі заповіту № 22 від 18.04.1991року шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (зареєстрованого в реєстрі за № 1061, на бланку серії НАС номер 181847), а також те, що ОСОБА_1 є особою, яка не мала права на спадкування прав та обов`язків ОСОБА_3 , оскільки остання не здійснювала волевиявлення на вчинення вищевказаного заповіту, тому свідоцтво про право на спадщину від 09.11.2015 року реєстровим № 1061 теж підлягає визнанню недійсним за рішенням суду.

Оскільки заповіт є одностороннім правочином, то при визнанні судом його недійсним, з огляду на приписи ч. 3 ст. 216 ЦК України, можуть застосовуватись особливі правові наслідки недійсності такого правочину, які передбачені нормами книги шостої Цивільного кодексу України. В тому числі визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, що передбачено ст. 1301 ЦК України.

Відповідно до листа Кропивницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Кіровоградській області від 23.11.2019 № 4224-14.11-01-11, витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження щодо ОСОБА_7 , та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.11.2015 № 1061 - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була одружена з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ) та мала сина ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ).

Згідно інформації, яка відображена у Витязі зі Спадкового реєстру № 58784615 від 17.12.2019 року відомості про інші заповіти, здійснені від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , крім заповіту № 22 від 18.04.1991 року, та про свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 відсутні.

З інформації Відділу реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницького від 11.11.2019 року № 6065 вбачається, що у квартирі за адресою АДРЕСА_2 по день смерті ОСОБА_13 були зареєстровані наступні громадяни: ОСОБА_3 - з 16.10.1987 по 10.04.2015 рік; ОСОБА_6 - з 16.10.1987 по 04.07.2007 рік; ОСОБА_7 - з 16.10.1987 по 25.12.1988 рік; ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 разом) з малолітньою дитиною ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 )-з 29.09.2006 року по 01.10.2008 рік; ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) - з 29.09.2006 по 18.11.2015 рік.

Під час розгляду Апеляційним судом Кіровоградської області апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04.11.2016 року у справі № 404/8134/15-ц за позовом ОСОБА_8 (яка вважала себе спадкоємицею ОСОБА_13 ) до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту № 22 від 18.04.1991; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1061 від 09.11.2015; та визнання в порядку спадкування за законом право власності на квартиру, встановлено, що у ОСОБА_17 . Спадкоємці відсутні.

До приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_13 за законом звертались ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_16 , як особи, які проживали зі спадкодавицею однією сім`єю. Разом з цим, вказаним особам приватним нотаріусом письмово роз`яснено, що для встановлення на підставі ст. 1265 ЦК України факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини їм необхідно звернутись до суду. До суду з метою встановлення вказаного факту звернулась лише ОСОБА_8 , в позові якої рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області 02.02.2017 у справі № 404/8134/15-ц відмовлено в повному обсязі (вказане рішення суду набрало законної сили).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням судом у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, у ОСОБА_18 , відсутні спадкоємці як за законом, так і за заповітом, окрім як за заповітом № 22 від 18.04.1991, який підлягає визнанню недійсним, а також відсутні особи, які усунені від права на спадкування чи мали б право на спадщину, але не прийняли чи відмовились від її прийняття.

Відповідно до положень ст. 1277 ЦК України (в редакції на час відкриття спадщини ОСОБА_12 та через рік після цієї дати), у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадщина ОСОБА_3 відкрилась за місцем її останнього місця проживання в квартирі, яка входить до складу її спадщини та розташована в АДРЕСА_3 космонавта.

В зв`язку з тим, що спадкоємці ОСОБА_3 як за законом, так і за заповітом відсутні та відсутні особи, які усунені від права на спадкування чи мали б право на спадщину, але не прийняли чи відмовились від її прийняття, наявні підстави визнання спадщини на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відумерлою та передачі її у власність територіальної громади міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького, так як перехід спадкового майна у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України є юридичним наслідком судового рішення про визнання спадщини відумерлою.

Крім цього, встановлено, що 21.11.2017 ОСОБА_1 на підставі договору дарування, зареєстрованого за № 1042 безоплатно передала у власність квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 .

Щодо твердження відповідача про порушення слідчим порядку отримання квитанцій про сплату за житлово-комунальні послуги, які покладено в основу висновку почеркознавчої експертизи, оскільки вказане здійснено без проведення виїмки вказаних документів на підставі ухвали суду то отримання вищевказаних вільних зразків підпису ОСОБА_3 для проведення судово-почеркознавчої експертизи теж могло відбутись шляхом добровільного їх надання слідчому на його вимогу, складену на підставі положень ч. 2 ст. 93 КПК України. Тому при такому способі отримання вказаних зразків слідчий діяв виключно в рамках, визначених законом.

Також відповідач у додаткових поясненнях зазначає про відсутність відомостей, що вказані квитанції заповнювались саме ОСОБА_3 , так як разом з нею на той час були зареєстровані інші особи.

Разом з цим, у висновку експерта від 08.02.2016 № 16 вказано, що для проведення судово-почеркознавчої експертизи по підпису ОСОБА_3 , поставленого в заповіті від 18.04.1991, надано вільні зразки підпису ОСОБА_19 , виконані у:квитанціях по оплаті Кіровоградтелеком за жовтень-листопад 1998 року, за лютий, квітень, травень, липень, серпень 1999 року;розрахунковій книжці за природний газ за лютий-грудень 2000 року, січень - грудень 2001 року, січень 2002 року;розрахунковій книжці по оплаті за комунальні послуги за 2000 - 2002 рік, 2007- 2009 роки;розрахунковій книжці по оплаті за воду та скид стоків за 2005 - 2006 роки. Експертиментальні зразки підпису ОСОБА_3 відсутні у зв`язку зі смертю останньої.

З інформації Відділу реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницького від 11.11.2019 № 6065 вбачається, що в квартирі за адресою АДРЕСА_2 у період з 1998 по 2006 роки (за той період коли були складені квитанції та розрахункові книжки, які досліджувались еспертом) були зареєстровані громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Крім цього, в експертному висновку від 08.02.2016 № 16 (сторінка 5) зазначено, що при порівнянні досліджуваного підпису, виконаного у заповіті, з вільними зразками підпису у квитанціях та розрахункових книжках, встановлено ознаки стійких, суттєвих розбіжностей, що свідчить про те, що досліджуваний підпис у заповіті виконаний не Д`яконовою IX, а іншою особою.

Також, встановлено й співпадаючі ознаки у досліджуваному підписі, виконаному у заповіті, та у вільних зразках підписів, які є мало характерними, несуттєвими, що пояснює виконання досліджуваного підпису із наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_3 , виконаному у квитанціях та розрахункових книжках.

Отже, вищевказані документи в сукупності свідчать про те, що підпис у заповіті иконаний не тією особою, якою виконано підписи у вищевказаних квитанціях та озрахункових книжках, разом з цим, підпис у заповіті виконаний з наслідуванням тідпису, виконаного у квитанціях та розрахункових книжках, тобто та особа, яка підписала заповіт намагалась відтворити оригінал підпису, виконаного у квитанціях й розрахункових книжках.

Крім цього, враховуючи той факт, що у період коли заповнювались вказані квитанції та розрахункові книжки у квартирі проживали та були зареєстровані лише ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , тому крім вказаних осіб інші не могли складати та підписувати такі документи. Більше того, вказаний висновок експерта свідчить про те, що квитанції та розрахункові книжки заповнювала та підписувала лише одна особа, а та особа, яка підписувала заповіт, наслідувала (підробляла) підпис попередньої.

Тобто у заповіті де начеб-то виконаний підпис ОСОБА_3 , фактично стоїть підпис особи, яка намагалась відтворити оригінал підпису, виконаного у квитанціях та розрахункових книжках, який могла здійснювати лише ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.Суд оцінює достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Статтею 80 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При оцінці висновку експерта від 08.02.2016 № 16 в сукупності з іншими доказами у справі № 404/9166/19, зокрема й з висновками експерта№ 523 від 22.12.2015 року та № 528 від 29.12.2015 року, можливо встановити достатність доказів того, що в спірному заповіті підпис ОСОБА_3 виконано з наслідуванням підписів, виконаних у квитанціях та розрахункових книжках підписаних ОСОБА_3 ; підпис від імені секретаря виконкому Голиківської сільської ради Савченко С.П., у спірному заповіті виконано не ОСОБА_11 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_11 ; відтиск круглої печатки Голиківської сільської ради поставлений у спірному заповіті нанесений не кліше круглої печатки Голиківської сільської ради.

Крім цього, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 висновок експерта, підготовлений у рамках кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, містить інформацію щодо предмету доказування у цивільному провадженні, якщо експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відповідає положенням ст. 102 ЦПК України та є належним і допустимим доказом.

Зазначене свідчить про те, що наявні достатні докази того, що заповіт№ 22 від 18.04.1991 підписано, тобто вчинено не ОСОБА_3 , особа, яка начебто нотаріально посвідчила вказаний заповіт його не підписувала, тобто не встановлювала наміри ОСОБА_3 на вчинення заповіту, а отже ОСОБА_3 волевиявлення на укладання вказаного заповіту не здійснювалось, як і не здійснювалось його нотаріальне посвідчення.

Доводи ОСОБА_1 про порушення права на захист у кримінальному провадженні, позбавлення її можливості ставити на вирішення експерта питання, оскаржувати висновки експерта, заявляти відвід експертній установі (оскільки експерт і слідчий перебували у службовій залежності - їх очолював один керівник), безпідставні, оскільки, частиною 2 статті 7 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого, в тому числі й права на захист.

Враховуючи те, що у кримінальному провадженні 12015120020009932 від 17.10.2015 року, в якому проводились вищевказані експертизи, ОСОБА_1 не була ні підозрюваною, ні обвинуваченою, ані потерпілою, тому її права на захист у вказаному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не могли бути порушені.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КПК України не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

У висновках експерта №523 від 22.12.2015 року , №528 від 29.12.2015року , та № 16 від 08.02.2016року зазначено, що експертизу проведено судовим експертом технічного дослідження документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Кіровоградського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до Положення про Кіровоградський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (далі - НДЕКЦ) - це державна спеціалізована установа судової експертизи, яка є територіальним підрозділом Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України та належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України. НДЕКЦ очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади державним секретарем Міністерства внутрішніх справ.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні 12015120020009932 та призначення проведення вказаних експертиз здійснювала слідчий Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі.

Крім цього, згідно з ст. 39 КПК України досудове розслідування організовує керівник органу досудового розслідування.

З викладених норм слідує, що експерт, який проводив експертизи, безпосередньо підпорядковується директору Кіровоградського НДЕКЦ МВС України, який в свою чергу призначається та звільняється з посади державним секретарем Міністерства внутрішніх справ. Слідчий під час здійснення досудового розслідування є самостійним та зобов`язаний виконувати лише письмові вказівки прокурора та керівника органу досудового розслідування.

А тому, експерт, що проводив вищевказані експертні дослідження, та слідчий у кримінальному провадженні 12015120020009932 не залежали один від одного, при цьому їх службову діяльність очолювали різні керівники.

Статтею 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальною таємницею є сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

Вільні зразки підпису ОСОБА_11 та відтиски печатки Голиківської сільської ради, які вказаною сільською радою надано добровільно слідчому для проведення вищевказаних експертиз, не є нотаріальною таємницею, оскільки не містять відомостей, отриманих під час вчинення відповідної нотаріальної дії чи під час звернення до особи, яка проводила нотаріальні дії, заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки. А тому, при отриманні та наданні вказаних зразків вимоги ч. 6 ст. 163 КПК України не порушено, а отримані зразки є допустимими доказами.

Також, відповідачем зазначається про незаконність витребування майна у ОСОБА_2 , як добросовісного набувача, оскільки на час укладання договору дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , жодних спорів щодо спірної квартири не було, жодна із сторін договору дарування не знала та не могла знати про майбутні спори, прокурору, що здійснює прокурорський нагляд ще з 2015 року відомо про наявність експертиз та про кримінальне провадження, міська рада є власником спірної квартири, прокуратурою не доведено факт відсутності адкоємців ОСОБА_3 .

Твердження відповідача про відсутність спорів відносно спірної квартири на момент укладання договору дарування не відповідає дійсності.

Зокрема, договір дарування спірної квартири від 21.11.2017 року укладено після звернення Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького з позовом до суду у справі №404/7279/17, про що свідчать дані штампу вхідної кореспонденції Кіровського районного суду міста Кіровограда, відтиск якого проставлено на копії позовної заяви у цій справі (копії яких додані до позову у справі № 404/9166/19).

Факт надходження до Кіровського районного суду будь - якої позовної заяви, в тому числі позову Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького у справі № 404/7279/17, та відомості щодо відповідачів і предмету кожного позову, який надійшов до суду є загальнодоступною інформацією, оскільки вона оприлюднюється на веб-сайті. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 було відомо про факт надходження до Кіровського районного суду міста Кіровограда позовної заяви Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького у справі № 404/7279/17 з 15.11.2017, відповідачем за якою була ОСОБА_1 .

Вимогу про витребування такого майна від ОСОБА_2 за позовом у справі №404/916/19 пред`явлена на підставі ч. 3 ст. 388 ЦК України, де зазначено, що власник має право витребувати майно від добросовісного набувача у всіх випадках.

Індивідуальний та надмірний тягар у випадку задоволення судом такої позовної вимоги у вказаній справі ОСОБА_2 не понесе, оскільки жодних витрат при набутті спірного майна у власність за безвідплатним договором дарування вона не понесла.

Кропивницьку міську раду позбавлено можливості набуття права власності на спірну квартиру через інститут відумерлості спадщини внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 . Разом з цим, відповідно до положень ст. 1277 ЦК України жодна інша особа, крім територіальної громади в особі Кропивницької міської ради, не має законних прав набуття права власності на вказане майно.

Щодо заяви про застосування стоку давності пред`явлення позовних вимог то суд находить, що строки давності не порушені, оскільки прокуратурою Кіровоградської області про факт відсутності у ОСОБА_3 спадкоємців за заповітом і за законом, наявності у спадщині вказаної особи ознак відумерлості, в тому числі щодо квартири, яка розташована у АДРЕСА_2 , та про наявність порушень інтересів держави стало відомо під час вивчення у вересні 2019 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 10.06.2019 року та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 11.09.2019 у справі № 404/7279/17, які розміщені в загальному доступі на веб -сайті та з інформації і документів, які надані Міською радою міста Кропивницького на запит прокуратури області № 4914/17-05-24 від 03.10.2019 року № 4914/17-05-24. Тому строки пред`явлення позову не порушені.

Доводи представника ОСОБА_2 про те, що не витребувана спадкова справа і таким чином не з`ясований круг спадкоємців після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_3 безпідставні оскільки пройшов тривалий час післі їх смерті, а крім того при розгляді справи за позовом ОСОБА_8 був з`ясований круг спадкоємців. Прийняття рішення по вказаній справі стосується лише прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Статтями 387, 388 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи те, що квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 набута ОСОБА_2 безвідплатно за договором дарування від ОСОБА_1 , яка не мала права його відчужувати з вищевикладених підстав, тому Міська рада міста Кропивницького, як особа яка має набути права власності на це майно на підставі ст. 1277 ЦК України та є єдиним можливим власником цього майна, відповідно до положень ч. 3 ст. 388 ЦК України має право витребувати його від ОСОБА_2 у всіх випадках.

Міській раді міста Кропивницького про факт наявності ознак у спадщині ОСОБА_13 відумерлості стало відомо зі звернення ОСОБА_8 , яке надійшло до міської ради 12.09.2017 року.

Міська рада міста Кропивницького відповідно до ст. 29 Статуту територіальної громади міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 31.01.2019 № 2203 (далі - Статут), є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Також, ч. 5 ст. 41 Статуту визначено, що територіальна громада міста Кропивницького, в особі міської ради, від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ч. З ст. 1277 ЦК України (в редакції на день виникнення у Міської ради міста Кропивницького обов`язку по зверненню до суду із заявою про визнання спадщини ОСОБА_19 відумерлою) спадщина відкрита у місті Кропивницькому (на вказану дату), визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади міста Кропивницького, представницьким органом якої є Міська рада міста Кропивницького.

Як наслідок, протиправним набуттям права власності у порядку спадкування на нерухоме майно при відсутності у спадкодавця спадкоємців за заповітом і за законом, безпосередньо порушуються інтереси держави в особі саме Міської ради міста Кропивницького, оскільки лише вказаний орган місцевого самоврядування має право набувати нерухоме майно у власність шляхом визнання спадщини відумерлою.

На підставі викладеного суд задовольняє позов в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України , оскільки суд задовольнив позов ,тому суд стягує з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в сумі з кожної по 5 095,50 грн. на користь прокуратури Кіровоградської області.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 256, 267 ст. 525, 526, 536, 546, 634,1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11,76-84, 141, 258, 259, 265, 268, 273, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора Кіровоградської області області в інтересах Міська рада міста Кропивницького - задовольнити.

Визнати недійсним заповіт № 22 від 18.04.1991 року посвідчений секретарем Виконкому Голиківської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області;

визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАС 181847, зареєстроване в реєстрі за № 1042, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Писаковською Ольгою Іванівною, щодо посвідчення та визнання спадкоємцем ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 770867935101, ОСОБА_1 ;

визнати недійсним договір дарування серії НМХ 162108, зареєстроване в реєстрі за № 1042, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Новицькою Іриною Олександрівною, щодо безоплатної передачі ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101;

визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 та складається з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 площею 49,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101 та передати квартиру АДРЕСА_1 площею

49,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101, у

власність територіальної громади міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького;

витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , на користь територіальної громади міста Кропивницького в особі Міської ради міста Кропивницького нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 770867935101;

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір за подачу позову та забезпечення позову в розмірі по 5 575,50 грн. з кожної на користь прокуратури Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну

частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня

складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Представник позивача: заступника прокурора Кіровоградської області місце знаходження: вул. В.Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025;

позивач: Міська рада міста Кропивницького місце знаходження: вул. В.Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 26241020;

відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;

третя особа; Голиківська сільська рада Олександрівського району Кіровоградської області,місцезнаходження вул. Центральна буд.13 с. Голікове Олександрівського району, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04364070;

третя особа: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Писаковська Ольга Іванівна АДРЕСА_6 ;

третя особа: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Новицька Ірина Олекасандрівна АДРЕСА_6 ;

третя особа: Управління комунальної власності Міської ради м. Кропивницького місце знаходження: вул. В.Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 37623993.

Судове рішення складено 22.02.2023 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда

СудКіровський районний суд м.Кіровограда
Дата ухвалення рішення13.02.2023
Оприлюднено24.02.2023
Номер документу109153821
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —404/9166/19

Ухвала від 08.01.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Ухвала від 23.11.2023

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ігнатенко Вадим Миколайович

Постанова від 04.10.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Постанова від 04.10.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 17.04.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 04.04.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Ухвала від 21.03.2023

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Мурашко С. І.

Рішення від 13.02.2023

Цивільне

Кіровський районний суд м.Кіровограда

Павелко І. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні