Ухвала

від 21.02.2023 по справі 914/308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.02.2023 Справа№914/308/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Лазаренко С. В., розглянувши матеріали заяви вх.№332/23 від 19.01.2023р. Приватного підприємства «Капіталпромбуд», м.Львів про забезпечення позову

За позовом: Приватного підприємства «Капіталпромбуд», м.Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів», м.Львів.

про: стягнення заборгованості. Ціна позову 1614499,57грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Грицак Богдан Володимирович адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Капіталпромбуд» через канцелярію суду за вх.№332/23 подано заяву про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову у справі №914/308/23 в якій заявник просить суд, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» в розмірі суми стягнення: 1 523 386,43 грн.

23.01.2023 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства «Капіталпромбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» про стягнення заборгованості в сумі 1614499,57грн., з яких 1 523 386,43 грн сума основної заборгованості, 91113,14 грн пеня.

Ухвалою суду від 23.01.2023р. прийнято заяву Приватного підприємства «Капіталпромбуд» про забезпечення позову та позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.02.2023р. Ухвалою суду від 07.02.2023р. відкладено розгляд заяви та підготовче засідання на 21.02.2023р.

Представник позивача в підготовче засідання 21.02.2023р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору. Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 21.02.2023р. не забезпечив. В підготовчому засіданні 21.02.2023р. було оголошено перерву до 14:30 год. 21.02.2023р. Через канцелярію суду позивач 21.02.2023р. подав заяву за вх. № 4477/23 про долучення документів до матеріалів справи. В підготовче засідання 21.02.2023р. після оголошеної судом перерви представники сторін не з`явилися.

Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним. Заявник зазначає, що 20 жовтня 2021 року Приватним підприємством «Капіталпромбуд» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» (Замовник) було укладено договір підряду №20/10-2021 (надалі - Договір). Відповідно до умов даного Договору, Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується протягом обумовлених Сторонами термінів, власними і залученими силами та засобами виконати та здати Замовнику завершені будівельно-монтажні роботи (надалі Роботи), на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Під Голоском у м. Львові» (Об`єкт).

На виконання укладеного договору підряду №20/10-2021 від 20.10.2021р. ПП «Капіталпромбуд» було виконано будівельно-монтажні роботи на загальну суму 18 290 328,17 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання виконаних робіт: №1 від 04.01.2022р., на загальну суму 261 372,67 грн.; №2 від 31.12.2021р., на загальну суму 1 441 488,61грн.; №3 від 31.12.2022р., на загальну суму 1 585 139,10 грн.; №4 від 31.03.2022р., на загальну суму 2 055 091,12грн.; №5 від 31.03.2022р., на загальну суму 1 450 179,14 грн.; №6 від 31.03.2022 р., на загальну суму 576 801,87 грн.; №7 від 31.03.2022 р., на загальну суму 62 184,79 грн.; №8 від 31.03.2022 р., на загальну суму 861 658,83 грн.; №9 від 31.03.2022 р., на загальну суму 105 186,68 грн.; №10 від 15.06.2022 р., на загальну суму 1 774 593,56грн.; №11 від 15.06.2022 р., на загальну суму 3 328 834,18 грн.; №12 від 30.06.2022 р., на загальну суму 1 427 320,75грн.; №13 від 05.07.2022 р., на загальну суму 169 750,77грн.; №14 від 05.07.2022 р., на загальну суму 227 339,67грн.; №15 від 31.10.2022 р., на загальну суму 1 184 855,18грн.; №16 від 01.12.2022 р., на загальну суму 205 090,76 грн.; №17 від 07.10.2022 р., на загальну суму 637 678,41грн.; №18 від 16.12.2022 р., на загальну суму 271 164,77грн.; №19 від 16.12.2022 р., на загальну суму 423 779,63грн.; №20 від 16.12.2022 р., на загальну суму 240 817,68грн.

Станом на 18.01.2023 ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» перерахувало на банківський рахунок ПП «Капіталпромбуд» грошові кошти в розмірі 16 766 941,74 грн. Таким чином, залишок коштів, які необхідно перерахувати на користь ПП «Капіталпромбуд» становить 1 523 386,43 грн.

Враховуючи вищевказане, предметом позову ПП «Капіталпромбуд» до ТОВ «Єврольвів» є стягнення з ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» заборгованості за невиконання грошових зобов`язань за договором підряду №20/10-2021 від 20 жовтня 2021 року, на загальну суму 1 523 386,43 грн.

Заявник зазначає, що враховуючи предмет позову з яким звернувся позивач - стягнення заборгованості за невиконання господарського договору, та, відповідно, необхідність задоволення таких вимог за рахунок грошових коштів відповідача, адекватним заходом до забезпечення позову, є накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі грошових вимог, які заявлені позивачем. Разом з тим, застосування такого заходу забезпечення позову забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

При цьому, в обґрунтування необхідності застосування даного заходу забезпечення позову, заявник звертає увагу на наступні обставини:

-ймовірність ухилення відповідача від виконання судового рішення підтверджується недобросовісною поведінкою останнього, зокрема, відповідач протягом значного періоду часу не вживає жодних дій для сплати боргу за виконані будівельні роботи;

-сума заборгованості в розмірі 1 523 386,43 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі триста вісімдесят шість гривень 43 копійки), є значною сумою коштів для позивача і не вжиття заходів щодо забезпечення її стягнення за судовим рішенням у майбутньому може поставити Приватне підприємство «Капіталпромбуд» у скрутне становище, зокрема, вплинути на виконання зобов`язань позивача щодо своїх контрагентів, працівників, тощо;

-відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень у господарських судах існують велика кількість судових справ, предметом яких є стягнення заборгованості за невиконання відповідачем своїх господарських зобов`язань, зокрема: справа № 914/2306/21 (За позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі, позивача: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів», м. Львів, про стягнення пайового внеску в сумі 3 767 245,69 грн.), справа №914/1352/22 (за позовом Комунального підприємства «Адміністративно- технічне управління», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ», м.Львів про відшкодування витрат. Ціна позову: 55 578,00 грн.)

Наявність такої значної кількості судових справ, які пов`язані з невиконанням ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» господарських зобов`язань перед своїми контрагентами, доводить недобросовісність ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» у виконанні своїх господарських зобов`язань.

Окрім цього, позивач зазначає, що щодо керівника ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» Борисова Олега Львовича відкрито низку судових справ, а саме: справа №914/2941/22 (за позовом ПАТ «КБ «ГЛОУБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу), справа №465/6190/20 (за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до відповідача: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави), справа №991/7404/21 (про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності).

Заявник вважає, що застосування заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти в розмірі грошової заборгованості відповідача є співрозмірним, очікуваний захід до забезпечення, у випадку застосування його судом, не призведе до припинення (чи перешкоджання) господарської діяльності відповідача.

Також, заявник зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до статті 136 ГПК України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Із врахуванням положень ст.ст. 136, 137 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. В свою чергу, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заявник, звертаючись до суду із даною заявою, не навів та не надав доказів існування фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить заявник. Так, ПП «Капіталпромбуд» зазначає, що ймовірність ухилення відповідача від виконання судового рішення підтверджується недобросовісною поведінкою останнього, зокрема, відповідач протягом значного періоду часу не вживає жодних дій для сплати боргу за виконані будівельні роботи. Однак суд, дослідивши подані до заяви докази, зокрема акти виконаних робіт №18 від 16.12.2022 р., на загальну суму 271 164,77грн.; №19 від 16.12.2022 р., на загальну суму 423 779,63грн.; №20 від 16.12.2022 р., на загальну суму 240 817,68грн., зазначає, що такі акти підписані сторонами лише 16.12.2022р., а заява про забезпечення подана 18.01.2023р., що не можна вважати значним періодом. Додатково, суд звертає увагу, що відповідно до долученої заявником виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк» Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» за період з 28.10.2021 по 27.12.2022р. здійснило 48 оплат за вказаним договором підряду на загальну суму 16 766 941,74грн., з них лише за грудень 2022 року 4 оплати на загальну суму 520000,00 грн., зокрема 27.12.2022р. 200000,00грн. за платіжним документом № 23; 23.12.2022р. 20000,00грн. за платіжним документом № 22; 08.12.2022р. 100000,00грн. за платіжним документом № 5 та 06.12.2022р. 200000,00грн. за платіжним документом № 1, що свідчить про виконання зобов`язань за договором, хоча й не в повному обсязі.

Стосовно посилання заявника на ту обставину, що сума заборгованості в розмірі 1 523 386,43 грн., є значною сумою коштів для позивача і не вжиття заходів щодо забезпечення її стягнення за судовим рішенням у майбутньому може поставити Приватне підприємство «Капіталпромбуд» у скрутне становище, зокрема, вплинути на виконання зобов`язань позивача щодо своїх контрагентів, працівників, тощо, суд констатує, що заявник не долучив жодних доказів на обґрунтування вказаного твердження, зокрема, але не виключно, щодо фінансового становища підприємства.

Щодо посилання заявника на наявність відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень у господарських судах значної кількості судових справ, предметом яких є стягнення заборгованості за невиконання відповідачем своїх господарських зобов`язань, зокрема: справа № 914/2306/21 (За позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі, позивача: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів», м. Львів, про стягнення пайового внеску в сумі 3 767 245,69 грн.), справа №914/1352/22 (за позовом Комунального підприємства «Адміністративно- технічне управління», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЛЬВІВ», м.Львів про відшкодування витрат. Ціна позову: 55 578,00 грн.), суд зазначає, що відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень розгляд справи № 914/2306/21 завершено рішенням від 13.12.2021р., яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврольвів» 3 767 245,69 грн. Виконання вказаного рішення було розстрочено ухвалою суду від 17.03.2022р на 6 місяців. Щодо справи №914/1352/22, то провадження у ній закрито ухвалою суду від 17.08.2022р. у зв`язку із сплатою заборгованості відповідачем. Отже, станом на дату подання заяви про забезпечення позову, в провадженні господарських судів відсутні зазначені позивачем справи, у яких відповідачем є ТзОВ «Єврольвів».

З огляду на вищенаведене, посилання заявника на наявність значної кількості судових справ, які пов`язані з невиконанням ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» господарських зобов`язань перед своїми контрагентами, що доводить недобросовісність ТОВ «ЄВРОЛЬВІВ» у виконанні своїх господарських зобов`язань, є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно низки відкритих судових справ щодо керівника ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» Борисова Олега Львовича, то належних доказів на підтвердження даних обставин не представлено. Відповідно до ч. 1-3 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Заявником не наведено норми чинного законодавства і не долучено установчих документів ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ», якими б підтверджувалося покладення відповідальності за зобов`язаннями ТзОВ «ЄВРОЛЬВІВ» на його керівника. Відтак, покликання на наявність відкритих судових справ щодо керівника товариства є необґрунтованими та не підтвердженими, тому не можуть прийматись судом до уваги.

Додатково, суд зазначає, що сума заборгованості за договором 1 523 386,43 грн. є незначною у порівнянні із загальною ціною договору - 18 290 328,17 грн (складає менше 10%) та сумою здійснених оплат - 16 766 941,74 грн.

При цьому, сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, який наданий у постанові від 15.08.2018 у справі № 922/4587/13, достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Принцип змагальності, закріплений у статті 2 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів та майна у значному розмірі.

Позивачем документально не обґрунтовано причини та підстави звернення із заявою про забезпечення позову, не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язано застосування заявленого позивачем заходу забезпечення позову. Не обґрунтовано та не підтверджено доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання чи щодо можливого ухилення (унеможливлення) від виконання рішення суду прийнятого за результатами розгляду даного спору (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. По суті подана позивачем заява ґрунтується на непідтверджених та необгрунтованих припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, при цьому позивачем не доведено, документально не обґрунтовано та не підтверджено доказами підстави та наявність фактичних обставин, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність та необхідність їх застосування. Враховуючи вищенаведене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення представника позивача, за даних обставин відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову заявлених позивачем.

Керуючись ст. ст. 136,137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви за вх.№332/23 від 19.01.2023р. Приватного підприємства «Капіталпромбуд» про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі №914/308/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.