Рішення

від 20.02.2023 по справі 914/3208/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 Справа № 914/3208/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

у справі №914/3208/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Промбудприлад», м. Львів,

про: стягнення штрафу у розмірі 71 891,00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Приватного акціонерного товариства «Промбудприлад» про стягнення штрафу у розмірі 71 891,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано стягненням штрафу у зв`язку з достроковим розірванням відповідачем договору про постачання електричної енергії споживачу.

Ухвалою суду від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Не погоджуючись з поданим позовом, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, звертаючи увагу, зокрема, на таке:

- відповідач здійснив заміну постачальника електроенергії на підставах та в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством;

- зміна електропостачальника є підставою припинення дії договору на підставі п. 13.5 договору, а не його дострокового розірвання на підставі п. 13.3 договору, який передбачає можливість застосування штрафних санкцій

Позивачем 17.01.2023 за вх. №1245/23 подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, наступне:

- закон в частині стягнення штрафів правилам не суперечить, тому наявність у договорі штрафу за його дострокове розірвання/ припинення жодним чином не порушує «ключовий принцип правовідносин в сфері ринку електроенергії право споживача вільно обирати та змінювати елетропостачальника»;

-повідомлення споживачем про зміну постачальника за 21 день до цієї зміни не має жодного відношення до штрафу, оскільки підставою для уникнення споживачем сплати штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору є початок процедури розірвання договору, саме за 21 день до закінчення договору з фіксованим терміном (строком) дії;

- ТОВ «Львівенргозбут» не є єдиним постачальником електричної енергії, тому позивач не був позбавлений можливості вивчити умови публічних комерційних пропозицій всіх електропостачальників.

Відповідачем у справі 07.02.2023 за вх. №3181/23 подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що ПрАТ «Промбудприлад» змінюючи постачальника електроенергії діяло в межах та в порядку визначеному правилами роздрібного ринку електронергії, Закону України «Про ринок електричної енергії» та договором про постачання електричної енергії споживачу, саме тому відсутні будь які праві підстави для застосування до нього штрафних санкцій. Стягнення штрафу у зв`язку із зміною електропостачальника до закінчення строку договору є незаконним, та таким що суперечить с. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електроенергії».

Позивачем 09.02.2023 подано до суду письмові пояснення, згідно яких останній зазначає, що йому завдано збитків у зв`язку з розірванням договору. Відтак, штраф у розмірі місячного платежу є справедливим, адекватним та розумним способом захисту електропостачальником своїх інтересів.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як вбачається в матеріал справи, відповідач на підставі Заяви - приєднання приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції постачальника № 5/3 тарифний план «Базовий».

Між сторонами було укладено публічний договір приєднання про постачання електричної енергії відповідачу на умовах Комерційної пропозиції № 5/3 від 01.06.2020. При укладенні договору сторонами були погоджені умови щодо строку дії договору, умови щодо його дострокового розірвання/припинення та наявність штрафу за дострокове розірвання договору.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За змістом пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами, та умов цього договору (пункт 3.2 договору).

Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку (пп. 10 п. 6), перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (пп. 13 п. 6 договору).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим Правилами.

За змістом пункту 13.1 договору його укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії є комерційна пропозиція № 5/3 від 01.06.2020, якою зокрема, встановлено строк дії договору до 31.12.2022, а також розмір штрафу за дострокове розірвання/припинення договору з ініціативи споживача. Вказана комерційна пропозиція підписана директором ПрАТ «Промбудприлад» ОлійникомО. Зазначеним Додатком №2 встановлено, що "у разі дострокового розірвання/припинення договору з ініціативи споживача постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді, що передував розрахунковому періоду, в якому здійснено дострокове розірвання/припинення договору. З метою уникнення споживачем штрафних санкцій за дострокове розірвання/припинення договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити діючого та нового електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну дії чинного договору (абз. 3 п. 6.1.3 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 10.1 спірного договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Дія договору припиняється у випадку, зокрема, зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).

Відповідно до п. 13.2 договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

За змістом пункту 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач реалізував своє право на зміну енергопостачальника. Листом від 10.08.2021 року №31/08/21 відповідач повідомив ТОВ «Львівенергозбут» в строк не менший за 21 календарний день про свій намір змінити постачальника електричної енергії з ТОВ "Львівенергозбут" на ТОВ «Енерджі Трейд Груп» з 01.09.2021.Також повідомив позивача про те що з новим постачальником укладено відповідний договір постачання електричної енергії з 01.09.2021.

Позивач листом від 14.09.2021 вих №904-2021-4583 повідомив споживача про необхідність сплати ним штрафу в розмірі 71 891,00 грн за дострокове розірвання договору на підставі п. 10.2, п. 13.3 договору, абз. 3 п. 6.1.3 Правил.

Із матеріалів справи також вбачається, що за серпень 2021 року відповідачем спожито 16542 кВт/год., при ціні 3,62164 грн за 1 кВт, нарахування становить 71 891,00 грн.

У зв`язку із достроковим розірванням/припиненням договору позивач скерував відповідачу рахунок на оплату штрафу від 06.09.2021 з вимогою сплатити останній до 13.09.2021 , який відповідачем оплачений не був, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення 71 891,00 грн штрафу.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Причиною спору в даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1, 4 ст. 179 ГК України майново - господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За змістом ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Згідно ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (пункт 6.1.1 Правил).

За змістом п. 6.1.3 Правил зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (пункт 6.1.6 ПРРЕЕ).

Такі ж умови передбачені і в укладеному між сторонами договорі. Так, зокрема відповідно до п. 10.1 спірного договору споживач має право в будь-який час змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни, вказавши дату або строк, в які буде відбуватись така заміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Дія договору припиняється у випадку, зокрема, зміни електропостачальника (п. 13.5 договору).

Відповідно до п. 13.2 договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

За змістом пункту 13.3 договору за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Згідно з комерційною пропозицією від 01.06.2020 № 5/3 договір діє з моменту набранням чинності і до 31.12.2022. У разі дострокового розірвання договору з ініціативи споживача у випадках не передбачених умовами договору, постачальник нараховує штрафні санкції у розмірі повної вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період.

Згідно зі статтею 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 № 916/1684/18).

Враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України, у зазначеній нормі наведено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Порядок зміни енергопостачальника за ініціативою споживача врегульовано як договором (пп.10 п.6.1 та п.10 Договору) так розділом 6.1 Правил, згідно положень якого зміна постачальника електричної енергії без настання негативних наслідків для споживача можлива лише за умови повідомлення нового постачальника за 21 календарний день до дати закінчення терміни строку дії чинного договору. Процес зміни електропостачальника за ініціативою споживача здійснюється на безоплатній основі і повинен завершитись у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня повідомлення.

Тобто законодавцем визначено термін 21 календарний день, який є достатнім для суб`єктів ринку електричної енергії та учасників роздрібного ринку, які задіяні у цьому процесі для проведення процедури зміни електропостачальника і дотримання цього строку є необхідною умовою для уникнення споживача від негативних наслідків у вигляд сплати штрафу на користь попереднього електропостачальника.

Разом з тим, відповідно до пункту 10.1 Договору споживач має право у будь- який момент часу змінити електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймі за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Листом від 31/08/21 від 10.08.2021 споживач повідомив позивача про зміну постачальника електричної енергії з 01.09.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Промбудприлад», керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами та Договором, за 21 календарний день до дати зміни постачальника (01 вересня 2021 року) розпочало процедуру зміни постачальника електроенергії шляхом укладення договору з новим постачальником - ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП»). 10.08.2021 року ПрАТ «Промбудприлад» подано заяву № 01-10/08/21 від 10.08.2021 року (додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № ЛВЕ-35/2021 від 10.08.2021 року). Відтак між ПрАТ «Промбудприлад» та ТОВ «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» укладено договір про постачання електроенергії з 01.09.2021 року. Оператор систем розподілу (Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго») листом від 25.08.2021 року № 145-07-4047 повідомив нового постачальника про можливість зміни Позивачем електропостачальника з наявними документами. Окрім цього ПрАТ «Промбудприлад» 11.08.2021 року було подано повідомлення про зміну постачальника електроенергії діючому постачальнику - ТОВ «Львівенергозбут» (вих. № 31/08/21 від 10.08.2021 року) з 01.09.2021.

З наведеного вбачається, що відповідач дотримався встановленого умовами договору та Правилами порядку зміни постачальника електричної енергії, отже негативні наслідки у вигляді сплати штрафу не можуть виникати (аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 01.02.22 у справі № 914/558/21).

Умовами договору, складовою якого є Правила та комерційна пропозиція, передбачено право споживача на вільний вибір електропостачальника. Штрафні санкції можуть бути застосовані лише у випадку порушення обов`язку, який є складовою цивільного правовідношення.

Враховуючи ту обставину, що відповідач діяв у межах та в порядку визначених Правилами роздрібного ринку електроенергії, Законом України «Про ринок електричної енергії» та договором про постачання електричної енергії споживачу, тому відсутні правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року ( справа №904/4156/10) щодо того, що "тлумачення умов укладеного між сторонами договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем зобовязання має здійснюватися у системному взаємозвязку із положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах" (застосовано в постанові Західного апеляційного господарського суду у постанові від 26.10.22 у справі №914/61/22 у релевантних правовідносинах).

При цьому суд звертає увагу на те, що висновок про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій ґрунтується на відсутності протиправності дій споживача власне в контексті факту зміни електропостачальника (дострокового припинення договору), а не дотримання правил (процедури) такої зміни.

Комерційна пропозиція № 5/3 містить положення про відповідальність саме за факт розірвання договору, а не за порушення процедури зміни електропостачальника, що має результатом припинення дії договору.

Таким чином, суд зазначає, що дострокове розірвання договору з ініціативи споживача, у зв`язку із зміною електропостачальника не є випадком не передбаченим умовами договору та відповідно не є підставою для нарахування штрафних санкцій згідно з пунктом 13.3 договору ( аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 914/558/21).

Крім того, слід зазначити що штрафні санкції за дострокове розірвання договору постачання електричної енергії у разі зміни постачальника не є тотожними платі (додатковим фінансовим зобов`язанням) за зміну постачальника. Додаткові фінансові зобов`язання, про які йдеться у ч. 10 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», не стосуються штрафних санкцій за недотримання умов договору, а лише «вартості зміни постачальника», витрат, які могли би бути встановлені при такій зміні (можливі витрати з технічних причин чи інші витрати).

Відтак, з огляду на викладене та наявні у матеріалах справи докази, суд не встановив підстав, з яких вбачався б факт саме дострокового розірвання договору, за яке підлягає нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як штраф, має бути встановлена протиправна поведінка суб`єкта (відповідача), яка характеризується порушенням умов договору, або чинного законодавства.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі №918/808/19.

Умовами договору передбачена чітка процедура, та право споживача, на зміну електропостачальника, що своїм наслідком має власне припинення дії договору, як це передбачено п. 13.5. цього ж договору, відтак вимоги позивача про стягнення штрафу за розірвання договору у зв`язку із зміною споживачем елетропостачальника є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.