Рішення

від 23.02.2023 по справі 280/4009/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року Справа № 280/4009/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338)

до Приватного підприємства МОЛОДІЖНЕ-1 (72045, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Молодіжне, буд.66, код ЄДРПОУ 34378143)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач, Фонд) до Приватного підприємства МОЛОДІЖНЕ-1 (далі відповідач, ПП МОЛОДІЖНЕ-1), в якій позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства МОЛОДІЖНЕ-1 на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у розмірі 40 738,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період склала 9 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до положень Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон 875-XII) повинна складати 1 особа. В порушення законодавчих вимог ПП МОЛОДІЖНЕ-1 не працевлаштовано особу з інвалідністю, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 40 738,74 грн. Вказує, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році відповідачем не сплачено. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою суду від 11.07.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 01.08.2022 направлено на електронну адресу, самостійно зазначену відповідачем у звіті про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік.

Крім того, відповідача повідомлено про судовий розгляд у порядку, передбаченому підпунктом 20 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як особу, адреса місцезнаходження якої знаходиться на тимчасово окупованій території України згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за №1668/39004.

Протягом строків, встановлених частиною 1 статті 261 КАС України, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 2 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ПП МОЛОДІЖНЕ-1 на виконання вимог чинного законодавства подано до позивача Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік (далі - Звіт).

У рядку 03 Звіту відповідачем самостійно визначено, що кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону №875-XII, становить 1 особа.

За змістом рядка 02 Звіту середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 0 особи.

У зв`язку з невиконанням ПП МОЛОДІЖНЕ-1 нормативу кількості штатних працівників осіб з інвалідністю позивач здійснив розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, та листом від 04.05.2022 №03-283/517 Щодо сплати адміністративно-господарських санкцій повідомив відповідача, що згідно показників, зазначених у Звіті, сума в рядку 06 (сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю) має дорівнювати 38288,34 грн. Також повідомлено про банківські реквізити для сплати суми адміністративно-господарської санкції та попереджено про нарахування пені у разі порушення строків сплати.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон №875-XII визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров`я перешкоджає виконанню професійних обов`язків, загрожує здоров`ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров`я осіб з інвалідністю (ч.3 ст.17 Закону №875-XII).

Відповідно до положень ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як зазначено у ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Відповідно до п.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316, форма №3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Згідно з п.5 зазначеного Порядку Форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст.19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч.3 ст.19 Закону №875-XII).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч.5 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно приписів ч.1 ст.20 Закону №875-XII установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-XII).

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що чинне законодавство зобов`язує роботодавця вживати заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначені статтею 18 Закону № 875-XII.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2018 у справі №802/707/17-а, передбачена ч.1 ст.20 Закону № 875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування таких осіб, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог ч.1 3 ст. 17, ч.1 ст. 18, ч.2, 3, 5 ст. 19 Закону № 875-XI, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, які звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що ним вживалися всі залежні від нього заходи щодо виділення та створення робочих місць для осіб з інвалідністю та надання такої інформації державній службі зайнятості, зокрема, не надано наказу по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіту форми №3-ПН, що подається у відповідності до вимог чинного законодавства, тощо.

Відповідно до поданого відповідачем Звіту середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у звітному періоді, склала 9 осіб, таким чином середньооблікова кількість осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону № 875-XII, складає 1 особа.

Крім того, з вказаного Звіту вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві складає 76576,07 грн.

Однак позивачем в обґрунтування позовної заяви та листі від 04.05.2022 №03-283/517 визначена сума коштів адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у сумі 38288,34 грн., що не відповідає даним Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік на 0,30 грн.

Суд зазначає, що сума адміністративно-господарських санкцій за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, з урахуванням положень статті 20 Закону №875, складає 38288,04 грн., а не 38288,34 грн. як заявляє позивач.

Як зазначалось вище згідно із ч.2 ст.20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом №875 регулює Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223 (далі Порядок №223)

Відповідно до положень п.3.1, п.3.4, п.3.5, п.3.7 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

У випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Відповідно до формули нарахування пені, зазначеної у Порядку №223, розрахунковий розмір пені у спірних правовідносинах становить: 25,0x120:100:365=0,08 де:

25,0 - облікова ставка Національного банку України станом на дату подання позову (04.07.2022) (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/monetary/stages/archive-rish);

365 - кількість днів у поточному році;

120 відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені;

Сума пені за один день прострочення становить: 38288,04 х 0,08 = 30,63 грн. де:

38288,04 сума адміністративно-господарських санкцій;

0,08 - розрахунковий розмір пені.

Таким чином, сума пені, що підлягає сплаті у спірних правовідносинах становить: 80 х 30,63 грн.= 2 450,40 грн., де:

80 кількість днів за період з 16.04.2022 по день подання позову 04.07.2022 (засобами поштового зв`язку).

30,63 грн. - сума пені за один день прострочення.

Суду не надано доказів сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 38288,04 грн. та пені у розмірі 2 450,40 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення вказаних коштів з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Враховуючи відсутність доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства МОЛОДІЖНЕ-1 на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 38288,04 грн. (тридцять вісім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 04 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2 450,40 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят гривень 40 коп.).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75, оф. 226, код ЄДРПОУ 20508338.

Відповідач - Приватне підприємство МОЛОДІЖНЕ-1, місцезнаходження: 72045, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Молодіжне, буд.66, код ЄДРПОУ 34378143.

Повне судове рішення складено 23.02.2023.

Суддя М.О. Семененко