Рішення

від 22.02.2023 по справі 320/11349/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року № 320/11349/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» (далі - позивач, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552088/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552087/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552090/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552084/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552086/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552089/44716363;

- визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552085/44716363;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022, днем подання їх на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового (у порядку письмового провадження).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ним подані до контролюючого органу податкові накладні №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 02.11.2022 №7552088/44716363, від 02.11.2022 №7552087/44716363, від 02.11.2022 №7552090/44716363, від 02.11.2022 №7552084/44716363, від 02.11.2022 №7552086/44716363, від 02.11.2022 №7552089/44716363, від 02.11.2022 №7552085/44716363 відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень відповідачем, а лише містить посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Відповідачами до суду надано письмовий відзив на позов, в якому зазначені, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій за вказаними податковими накладними. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, відповідачі у своєму відзиві клопотали про здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо вказаного клопотання відповідачів, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що предметом позову є, зокрема, вимоги про оскарження комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана відповідачами заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак, відповідачами не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на необхідність захисту економічних інтересів держави та недопущення втрат державного бюджету України не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи у судовому засіданні, оскільки захист економічних інтересів держави віднесено до функцій контролюючих органів, проте ці обставини не означають, що кожна справа за участю контролюючих органів має бути розглянута виключно у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» (код ЄДРПОУ 44716363, місцезнаходження: 08304, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 21) зареєстровано в якості юридичної особи 13.09.2022, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1010321020000000253.

Види господарської діяльності позивача за кодом КВЕД: 49.41 вантажний автомобільний транспорт (основний), 43.31 штукатурні роботи, 43.34 малярні роботи та скління, 43.91 покрівельні роботи, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.24 транспортне оброблення вантажів, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 81.30 надання ландшафтних послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.09.2022 між ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» (іменоване в договорі як Перевізник) та ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК» (іменоване в договорі як Замовник) укладено договір №28/09/22-02, згідно умов якого Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Перевізником послуги по перевезенню.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» надано ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК» послуги з перевезення борошна пшеничного 07.10.2022, 10.10.2022, 11.10.2022, 13.10.2022 та 14.10.2022, за результатами яких сформовано податкові накладні, а саме:

1) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1047 від 07.10.2022 м. Бориспіль - м. Київ, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» сформовано податкову накладну №6 від 07.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 9575,90 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

2) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1067 від 10.10.2022 м. Бориспіль - м. Вінниця, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» сформовано податкову накладну № 9 від 12.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 26839,80 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

3) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1068 від 11.10.2022 м. Бориспіль - м. Київ, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» сформовано податкову накладну №7 від 11.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 10151,90 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

4) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1080 від 11.10.2022 м. Бориспіль - м. Київ, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» сформовано податкову накладну №8 від 12.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 9991,90 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

5) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1091 від 13.10.2022 м. Бориспіль - м. Київ, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» було сформовано податкову накладну №10 від 13.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 10071,90 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

6) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1092 від 13.10.2022 м. Бориспіль - м. Київ, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» було сформовано податкову накладну №11 від 14.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОГІСТІК», на суму 9839,90 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

7) Після надання послуг з перевезення вантажу - борошна пшеничного за маршрутом згідно товарно-транспортної накладної №1105 від 14.10.2022 м. Бориспіль - с. Нові Петрівці, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» сформовано податкову накладну №15 від 14.10.2022 (постачальник (продавець) ТОВ ТРК «ЛІВЕРО», отримувач (покупець) ТОВ «ОВЕРТОН ЛОПСТІК», на суму 11529,00 грн. з ПДВ), та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанції від 28.10.2022 вказану податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику податку запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У зв`язку з вищевказаним ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» на адресу Головного управління ДПС у Київській області були направлені повідомлення про надання пояснень та копій первинних документів для підтвердження підстав подання вищезазначених податкових накладних, а саме:

- повідомлення №1 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №6 від 07.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної № 1047 від 07.10.2022, акту №ОУ-000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунку-фактури №СФ-0000006 від 07.10.2022, платіжного доручення №2925 від 21.10.2022;

- повідомлення №4 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №9 від 12.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної №1067 від 10.10.2022, акту надання послуг №9 від 12.10.2022, рахунку на оплату №9 від 12.10.2022, платіжного доручення №3016 від 28.10.2022;

- повідомлення №2 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №7 від 11.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної № 1068 від 11.10.2022, акту надання послуг №7 від 11.10.2022, рахунку на оплату № 7 від 11.10.2022, платіжного доручення №2924 від 21.10.2022;

- повідомлення №3 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №8 від 12.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної №1080 від 11.10.2022, акту надання послуг №8 від 12.10.2022, рахунку на оплату №8 від 12.10.2022, платіжного доручення № 2923 від 21.10.2022;

- повідомлення №5 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №10 від 13.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної №1091 від 13.10.2022, акту надання послуг №10 від 13.10.2022, рахунку на оплату № 10 від 13.10.2022, платіжного доручення № 2922 від 21.10.2022;

- повідомлення №6 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №11 від 14.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної №1092 від 13.10.2022, акту надання послуг №11 від 14.10.2022, рахунку на оплату №11 від 14.10.2022, платіжного доручення № 3017 від 28.10.2022;

- повідомлення № 7 від 31.10.2022 щодо податкової накладної №15 від 14.10.2022, до якого долучено копії: договору №28/09/22-02 від 28.09.2022, товарно-транспортної накладної №1105 від 14.10.2022, акту надання послуг №15 від 14.10.2022, рахунку на оплату № 15 від 14.10.2022, платіжного доручення № 2997 від 27.10.2022.

В подальшому, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» отримано від Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області рішення від 02.11.2022 №7552088/44716363, від 02.11.2022 №7552087/44716363, від 02.11.2022 №7552090/44716363, від 02.11.2022 №7552084/44716363, від 02.11.2022 №7552086/44716363, від 02.11.2022 №7552089/44716363, від 02.11.2022 №7552085/44716363 про відмову в реєстрації податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погоджуючись із вказаними вище рішеннями, 19.11.2021 звернувся до Державної податкової служби України, як до Комісії центрального рівня, зі скаргами про скасування рішень комісії регіонального рівня та реєстрації податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022 в ЄРПН.

За результатами розгляду скарг ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» Комісією центрального рівня прийняті рішення від 17.11.2022 №62374/44716363/2, від 17.11.2022 №62332/44716363/2, від 17.11.2022 №62314/44716363/2, від 17.11.2022 №62338/44716363/2, від 17.11.2022 №62271/44716363/2, від 18.11.2022 №62774/44716363/2, від 18.11.2022 №62786/44716363/2, яким скаргу ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішеннями комісії Головного управління ДПС у Київській області від 02.11.2022 №7552088/44716363, від 02.11.2022 №7552087/44716363, від 02.11.2022 №7552090/44716363, від 02.11.2022 №7552084/44716363, від 02.11.2022 №7552086/44716363, від 02.11.2022 №7552089/44716363, від 02.11.2022 №7552085/44716363 про відмову в реєстрації податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, у додатку №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема п. 1 «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165.

Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

З огляду на матеріали справи, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у спірних податкових накладних, які подані для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Із наведеного слідує, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідать вимогам п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідачами не обґрунтовано мотивацію підстав та причин віднесення операцій за спірними податковими накладними до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд також зазначає, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації таких спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 ПК України (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4).

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9 та 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

При цьому, ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» надано разом з поясненнями до Головного управління ДПС в Київській області первинні документи, зокрема, договори, акт виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, тощо.

Разом із тим, оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Також, комісією Головного управління ДПС у Київській області у графі оскаржуваних рішень «додаткова інформація» не конкретизовано, які саме документи не було надано позивачем.

Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативних для позивача рішень з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19.

Суд також звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Отже, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх прийняття та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Київській області від 02.11.2022 №7552088/44716363, від 02.11.2022 №7552087/44716363, від 02.11.2022 №7552090/44716363, від 02.11.2022 №7552084/44716363, від 02.11.2022 №7552086/44716363, від 02.11.2022 №7552089/44716363, від 02.11.2022 №7552085/44716363.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію поданої ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022, датою їх подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, у даному випадку, задоволення вказаних позовних вимог, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022, датою їх подання на реєстрацію.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що право позивача на реєстрацію податкових накладних порушено та позовні вимоги є обґрунтованими.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 30.11.2022 №70 позивачем сплачено судовий збір на суму 17367 грн. 00 коп.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 17367,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме Комісією регіонального рівня прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому, з імперативних положень ч. 6 ст. 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).

У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу ч. 6 ст. 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст. 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що між ТОВ ТРК «ЛІВЕРО» (Клієнт) та адвокатом Мішиним М.В. укладено договір про надання правової допомоги №б/н від 04.11.2022 (далі - Договір), за умовами якого Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта в усіх органах державної влади незалежно від форми власності, а також у судах та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно і умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені нормами КАС України, та іншим чинним законодавством України, у зв`яжу із відмовою у реєстрації податкових накладних №6 від 07.10.2022, №9 від 12.10.2022, №7 від 11.10.2022, №8 від 12.10.2022, №10 від 13.10.2022, №11 від 14.10.2022, №15 від 14.10.2022, консультування клієнта, підготовки скарг, збором доказів, підготовкою позовної заяви та звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання протиправними та скасування рішень регіональної комісії Головного управління ДІІС у Київській області про реєстрацію/відмову реєстрації зазначених вище податкових накладних, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні, а також представництво клієнта в суді.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за правову допомогу передбачену в п.1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначається Сторонами в додатках до цього Договору.

Представником позивача на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. додано копію договору про надання правової допомоги №б/н від 04.11.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4398 від 04.07.2012, виданого на ім`я Мішин М.В., копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1059592 від 04.11.2022, акт виконаних робіт по справі №320/11349/22 від 14.02.2022.

З акту виконаних робіт по справі №320/11349/22 від 14.02.2022 вбачається, що Адвокатом Клієнту надана наступна правнича допомога:

- ознайомлення адвоката з матеріалами справи та консультування - 2 години - 1000,00 грн.;

- підготовка скарг - 3 години - 1000,00 грн.;

- збір доказів, підготовка позовної заяви та звернення до суду - 16 годин - 4000,00 грн.;

- представництво клієнта у суді (моніторинг стан розгляду справи; консультування клієнта; підготовка та надіслання заяви щодо судових витрат по справі) - 8 годин - 4000,00 грн.

Загальна сума - 10000,00 грн.

На думку суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім іншого, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з актом виконаних робіт по справі №320/11349/22 від 14.02.2022, суд вважає, що такі види послуг Адвоката, як: ознайомлення адвоката з матеріалами справи та консультування; моніторинг стан розгляду справи - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання та подання до суду документів по справі (позовної заяви).

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96172760) виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатом, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за свою суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Таким чином, дослідивши надані представником відповідача документи, заперечення позивача та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 6000,00 грн.

Таким чином, оскільки рішення Комісії регіонального рівня зумовило позивача звернутись до суду з даним адміністративним позовом, тому слід стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552088/44716363.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552087/44716363.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552090/44716363.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552084/44716363.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552086/44716363.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552089/44716363.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2022 №7552085/44716363.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №6 від 07.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

10. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №9 від 12.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №7 від 11.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

12. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №8 від 12.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

13. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №10 від 13.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

14. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №11 від 14.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

15. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» податкову накладну №15 від 14.10.2022, датою її подання на реєстрацію.

16. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 17367 (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» (код ЄДРПОУ 44716363) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

17. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-ремонтна компанія «ЛІВЕРО» (код ЄДРПОУ 44716363) судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.