Рішення

від 22.02.2023 по справі 620/1014/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/1014/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Кошка І.Ю.,

представника відповідача Середи А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

14.02.2023 представник позивача Шолох Ольга Володимирівна звернулася до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №620/1014/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов, та стягнути з відповідача на користь позивача 9000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 16.02.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанов призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м.Чернігів, вул.Київська, 23, зал судових засідань №10 на 22 лютого 2023 року о 10:00 год.

Суд вказує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №620/1014/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Середи Алли Володимирівни про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2023 ВП №70720439 з виконання постанови серії БАВ №237264, видану 26.10.2022 «Взвод № 1 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП» щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу 40800,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Садовської Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2023 ВП №70762068 з виконання постанови серії БАБ №593980, виданої 13.06.2022 «Взвод № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП» щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу 40800,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 805,20 грн.

У відзиві щодо ухвалення додаткового судового рішення відповідач вказав, що заява не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що позивачем не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, розмір заявлених представником позивача витрат на правову допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та є необґрунтованим. Також відповідач вказав, що вартість послуг правничої допомоги є очевидно завищеною, матеріали справи містять лише один документ, поданий представником, участь у судовому процесі ОСОБА_2 не приймала.

Вирішуючи заяву по суті, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

В силу частин першої, третьої, п`ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно частин першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому суд звертає увагу на те, що представником позивача відповідну заяву щодо стягнення правничої допомоги у відповідності до частини 7 статті 139 КАС України зроблено, а також заяву разом з доказами витрат правничої допомоги подано до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що вирішено на стадії прийняття заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду та ухвалою суду від 16.02.2023 призначену вказану заяву до розгляду.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За приписами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.

Також суд вказує, що зважаючи на приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом у цій справі у розмірі 9 000,00 грн надано суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1044844 від 30.01.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 229, копію договору про надання правничої від 27.09.2022, копію розрахунку оплати витрат на правову (правничу) допомогу від 25.01.2023 та копію квитанції серії 03 ААВ №3113603 від 25.01.2023 на суму 9000,00 грн /а. с. 19, 77, 78, 80, 82/.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та наданими адвокатом послугами. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими» стосовно наданих послуг, а саме: здійснення контролю за розглядом справи в Чернігівському окружному адміністративному суді, подання відповіді на відзив у разі отримання відзиву, отримання рішення за результатом розгляду.

Враховуючи наведене, а також заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу та задоволення позову частково, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності та об`єктивності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №620/1014/23 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до безпосередньо Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції, вул.Княжа, буд.28,м.Чернігів,14000, код ЄДРПОУ: 36931595.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 40108646.

Повне додаткове рішення складено 23.02.2023.

Суддя О.В. Заяць