Ухвала

від 23.02.2023 по справі 307/592/23

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/592/23

Провадження № 2/307/125/23

У Х В А Л А

23 лютого 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Она О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів заяву судді Бобрушко В.І. про самовідвід в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Центр позашкільної роботи Тячівської міської ради Закарпатської області», Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Тячівської міської ради Закарпатської області, Комунального закладу «Тячівський ліцей-інтернат з угорською мовою навчання» Тячівської міської ради Закарпатської області, Лазівського ліцею Тячівської міської ради Закарпатської області, Приватного ліцею «Щасливе місто» Тячівської ОТГ Закарпатської області, Тячівської філії Тячівського ліцею №1 імені В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею з угорською мовою навчання ім. Шімона Голлоші Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №1 імені В.Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №2 Тячівської міської ради Закарпатської області, про визнання бездіяльності відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Центр позашкільної роботи Тячівської міської ради Закарпатської області», Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Тячівської міської ради Закарпатської області, Комунального закладу «Тячівський ліцей-інтернат з угорською мовою навчання» Тячівської міської ради Закарпатської області, Лазівського ліцею Тячівської міської ради Закарпатської області, Приватного ліцею «Щасливе місто» Тячівської ОТГ Закарпатської області, Тячівської філії Тячівського ліцею №1 імені В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею з угорською мовою навчання ім. Шімона Голлоші Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №1 імені В.Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №2 Тячівської міської ради Закарпатської області, про визнання бездіяльності відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Головуючий по справі суддя Бобрушко В.І. заявив самовідвід від розгляду даної цивільної справи з тих підстав, що з матеріалів справи вбачається, що одним з відповідачів у даній цивільній справі є Тячівський ліцей з угорською мовою навчання ім. Шімона Голлоші Тячівської міської ради Закарпатської області, в якому його дружина ОСОБА_2 працює вчителем початкових класів.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішено без повідомлення учасників справи.

На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про самовідвід, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд звертає увагу на те, що неупередженість є основоположним принципом і необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків та виявляється як у змісті судового рішення, так і в усіх процесуальних діях, що передують його прийняттю.

У контексті ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на основні засади і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо об`єктивної неупередженості, Європейський суд з прав людини у справі «Фей проти Австрії» вказав, що така полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити , чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007р. та від 24.02.1993р. по справі «Фей проти Австрії» судом вказано, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Окрім того, відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що заява судді Бобрушко В.І. про самовідвід підлягає до задоволення.

Тому, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву судді Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко Віталія Івановича про самовідвід, - задовольнити.

Відвести суддю Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко Віталія Івановича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти «Центр позашкільної роботи Тячівської міської ради Закарпатської області», Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр Тячівської міської ради Закарпатської області, Комунального закладу «Тячівський ліцей-інтернат з угорською мовою навчання» Тячівської міської ради Закарпатської області, Лазівського ліцею Тячівської міської ради Закарпатської області, Приватного ліцею «Щасливе місто» Тячівської ОТГ Закарпатської області, Тячівської філії Тячівського ліцею №1 імені В. Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею з угорською мовою навчання ім. Шімона Голлоші Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №1 імені В.Гренджі-Донського Тячівської міської ради Закарпатської області, Тячівського ліцею №2 Тячівської міської ради Закарпатської області, про визнання бездіяльності відповідачів протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, доручивши канцелярії Тячівського районного суду визначення іншого судді в порядку ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Бобрушко