Рішення

від 23.02.2023 по справі 577/90/23

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/90/23

Провадження № 2/577/157/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі:

головуючого судді Семенюк І.М.

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовом Конотопської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В:

Конотопська міська рада звернулася до суду з позовом в якому просять стягнути з ОСОБА_1 на їх користь безпідставно збережені грошові кошти у виді орендної плати внаслідок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у розмірі 17 365 гривень 52 копійки. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідно свідоцтва про право власності від 11 грудня 2015 року № 49568750 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить1/2 частка будівель і споруд заводу, який розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5910400000:07:017:0029. Проте, відповідач документально не оформив право користування зазначеною земельною ділянкою та не уклав з міською радою відповідний договір оренди. За період з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2022 року відповідач використовував земельну ділянку, але оренду плату за її використання не сплачував. Згідно проведеного розрахунку, розмір збитків у виді неодержаного доходу внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою за сукупний період складає 17 365 гривень 52 копійки. Отже, ОСОБА_1 без достатньої правової підстави за рахунок Конотопської міської ради, яка є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею. В добровільному порядку відшкодувати кошти відповідач ухиляється, тому вимушені звернутися до суду. Крім того, просять стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.

Представник позивача Конотопської міської ради Сумської області Ільченко С.С. подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву на позов не скористався, будь яких клопотань від нього не надходило.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ? частка будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с.9), земельна ділянка має кадастровий номер 5910400000:07:017:0029 (цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості ( а.с.12).

Рішенням Конотопської міської ради п`ятого скликання тридцять третьої сесії від 26 листопада 2008 року встановлено коефіцієнт по визначенню розміру орендної плати на земельні ділянки . (а.с.13,14).

Відповідно до розрахунку розміру безпідставно збережених коштів у виді орендної плати внаслідок користування ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2022 року становить 17 365 гривень 52 копійки. Розмір орендної плати розраховано, виходячи з розміру трьох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.(а.с.10).

Листом, направленим рекомендованим відправленням, адресованим ОСОБА_1 , запропоновано сплатити кошти за користування земельною ділянкою за період з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2022 року в розмірі 17 365 гривень 52 копійки. (а.с.18). Вказаний лист ОСОБА_1 отримав 08 жовтня 2022 року (а.с. 17).

Відповідно до листа Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Сумській області від 23 вересня 2022 року відомості щодо укладання договорів оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5910400000:07:017:0029 до ГУ ДПС у Сумській області не надходили (а.с.16).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом глави 15 ЗК України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст. 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 206 ЗК України та ст. 2 Закону України Про плату за землю визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Водночас, відповідно до змісту ст. 125 ЗК України Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення ст. 125 ЗК України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Відповідно до ч. 2 ст.120 ЗК України перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно вимог п. е ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з часу виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В ст. 129 Конституції України гарантована реалізація принципу змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Вина заподіювача шкоди в кондикційних зобов`язаннях не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок по вчиненню дій, направлених на оформлення документів покладається саме на орендаря, зокрема, звернення до ради з відповідною заявою про затвердження проекту землеустрою, а також з заявою і пакетом документів про розгляд питання щодо надання земельної ділянки в оренду.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачки безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5910400000:07:017:0029 за період з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2022 року, без достатніх правових підстав, не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувався цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набув дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, а тому у Конотопської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Конотопської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Конотопської міської ради (IBAN: UA57899990314030611000018530, одержувач:ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ 24062200, ЄДРПОУ:37970404, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 17 365 (сімнадцять тисяч триста шістдесят п`ять) гривень 52 копійки за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за період з 23 вересня 2019 року по 22 вересня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Конотопської міської ради 2 481(дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судового збору.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Конотопська міська рада (юридична адреса: м. Конотоп, пр. Миру, 8 Сумської області).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Семенюк І. М.