Ухвала

від 21.02.2023 по справі 132/438/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/438/23

У Х В А Л А

Іменем України

"21" лютого 2023 р. Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Піпко А.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання поновленим договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання поновленим договору оренди.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 13.02.2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 09:30 год. 28 березня 2023 року.

17.02.2023 року, через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Піпко А.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання поновленим договору оренди, у якій останній просить: вжити заходи забезпечення позову, накласти арешт на земельну ділянку площею 85,2 га, кадастровий номер 0521684200:02:000:0919, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою Вінницька область, Калинівський, нині Хмільницький, район, Лісоволисіївська сільська рада, нині Лісоволисіївський старостинський округ Калинівської міської ради та заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаної земельної ділянки, заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки, заборонити Калинівській міській раді вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до наказу № 07-В від 07.02.2023 р. суддя Аліменко Ю.О. з 14.02.2023 по 17.02.2023 р. перебував у відпустці.

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що в позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити договір оренди землі № 1-468 від 10.12.2015 року, визнавши укладеним договір оренди землі між Калинівською міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 на вказаних в позовній заяві умовах.

Калинівська міська рада як розпорядник спірної земельної ділянки може розпоряджатися нею на власний розсуд, відчужувати, передавати в оренду, об`єднувати, здійснювати поділ, змінювати цільове

призначення.

Отже, існує очевидна небезпека відчуження земельної ділянки або зміни її юридичного статусу, що фактично призведе до неможливості реального поновлення прав позивача або ускладнить цей процес, унеможливить або ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести доказами факт того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Проаналізувавши предмет спору, суд вбачає існування між сторонами спору з приводу поновлення договору оренди землі № 1-468 від 10.12.2015 року укладеного між Калинівською міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 .

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, не навів достатніх правових підстав в частині вимог про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаної земельної ділянки, заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки, заборонити Калинівській міській раді вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, неможливість чи ускладенення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову в частині заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаної земельної ділянки, заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки, заборонити Калинівській міській раді вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач не позбавлений можливості у разі, коли питання щодо зазначених земельної ділянки буде вноситися на розгляд Калинівської міської ради, тобто при наявності об`єктивного існування зазначених в заяві ризиків, звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вищевказаної земельної ділянки, заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки, заборонити Калинівській міській раді вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання вищевказаної земельної ділянки.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Земельна ділянка щодо якої заявлені позовні вимоги є комунальною власністю територіальної громади.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 59 цього Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною 4 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Вжиті заходи забезпечення позову є співмірними і безпосередньо пов`язані з предметом спору та за своїм змістом не є вирішенням спору по суті, оскільки не тотожні із заявленими позовними вимогами.

Оскільки підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України відсутні, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Піпко А.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визнання поновленим договору оренди задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 85,2 га, кадастровий номер 0521684200:02:000:0919, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована за адресою Вінницька область, Калинівський, нині Хмільницький, район, Лісоволисіївська сільська рада, нині Лісоволисіївський старостинський округ Калинівської міської ради.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки та обчислюється із наступного дня після її прийняття.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Калинівська міська рада Вінницької області, адреса: 22400, м. Калинівка, вул. В. Нестерчука, 47, Хмільницького району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326106.

Копію ухвали суду про забезпечення позову невідкладно направити учасникам справи, для відома та виконання.

Суддя: