Вирок

від 23.02.2023 по справі 541/350/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/350/23

Провадження № 1-кп/541/95/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022170550000909 від 04.11.2022 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, маючого на утриманні батька - учасника бойових дій, працюючого на посаді водія-експедитора ПП «Перспектива-М», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з участю інших учасників судового провадження, прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 відповідно до наказу №80 від 25 серпня 2022 року прийнятий на посаду водія-експедитора ПП «Перспектива-М».

26 серпня 2022 року між ПП «Перспектива-М» в особі директора вказаного підприємства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за ввірені йому матеріальні цінності.

04 листопада 2022 року у денний час доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_3 раптово виник умисел на розтрату ввіреного йому майна, а саме завантажених в автомобіль на якому рухався останній пластикових ящиків марки «Альфаінтерпласт» типу «К1» у кількості 30 штук, а також пластикових ящиків марки «Альфаінтерпласт» типу «К 2» у кількості 3 штук, належних ПП «Перспектива-М», шляхом їх продажу своєму знайомому, який в телефонній розмові погодився на пропозицію ОСОБА_3 зустрітися і придбати у останнього вищевказане майно за 1000 грн.

04 листопада 2022 року близько 15 години 35 хвилин, ОСОБА_3 обіймаючи посаду водія-експедитора ПП «Перспектива-М», реалізуючи свій злочинний намір, будучи матеріально відповідальною особою, на узбіччі автодороги, розташованої по вул. Полтавській в м. Миргород, Полтавської області, маючи єдиний кримінально-протиправний умисел, спрямований на розтрату ввіреного йому майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, діючи в умовах воєнного стану, що введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та який є продовженим і діяв 04.11.2022, умисно, з корисливих мотивів, завантажив пластикові ящики марки «Альфаінтерпласт» типу «К1» у кількості 30 штук, загальна вартість яких згідно висновку експерта № СЕ-19/117-22/15445-ТВ від 15.11.2022 становить 2300 грн. 10 коп., а також пластикові ящики марки «Альфаінтерпласт» типу «К2» у кількості 3 штук, загальною вартістю згідно висновку експерта № СЕ-19/117-22/15445-ТВ від 15.11.2022 - 369 грн. 99 коп., у автомобіль «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 яким приїхав ОСОБА_7 .

Таким чином ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий працівниками Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, в результаті чого попереджено завдання матеріальних збитків ПП «Перспектива-М», на загальну суму 2 670 грн. 09 коп.

Такі дії, ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України, закінчений замах на розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, вчинений в умовах воєнного стану.

02 лютого 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_8 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 зі згоди представника потерпілого ОСОБА_6 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України та узгоджено покарання .

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_8 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 191 КК України, та покарання: основного із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком 1 рік.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник просили затвердити угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подавши письмову заяву про судовий розгляд кримінального провадження за його відсутності. Підтвердивши свою позицію про призначення покарання ОСОБА_3 непов`язаного з позбавленням волі.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Виходячи з положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 191 КК України, що, згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає. Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості здійснене за участі захисника, представник потерпілого надав згоду на укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором ОСОБА_4 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , зі згоди представника потерпілого ОСОБА_6 і призначення винуватому узгодженої сторонами міри покарання основного з застосування положень ч.1ст. 69 КК України, зважаючи на наявність обставин які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та враховуючи особу винного який злочин скоїв вперше, характеризується виключно позитивно, має постійне місце роботи, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком 1 рік.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 69 КК України, ст.373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 02 лютого 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 191 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, основне з застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста ) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням товарно-матеріальними цінностями строком 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи в сумі 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) гривні 68 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні 33 (тридцять три) пластикових ящики, вважати повернутими представнику потерпілого ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1