Постанова
від 21.02.2023 по справі 902/231/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Справа № 902/231/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Якимчук О.М.

від відповідача: Зотова Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 22.12.22р. суддею Шамшуріною Марією Вікторівною о 12:10 год. у м.Вінниці, повний текст складено 30.12.22р.

у справі № 902/231/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"

про стягнення 2048785,96 гривень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2048785,96грн. - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" 2048785,96грн. заборгованості, у тому числі 1928503,12грн. основного боргу, 7925,36грн. 3% річних, 30856,05грн. інфляційних втрат, 52835,70грн. пені, 28665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу та 30731,79грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Крім того, просить визнати поважною причину неподання разом із відзивом на позовну заяву висновку експерта та приєднати до матеріалів справи №902/231/22 висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою директора В.В.Твердохліба ТОВ "КД "Вацак" №3069/22-26 від 02.11.2022р.. Крім того, разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі №902/231/22 за позовом ТОВ "Вінницягаззбут" до ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2048785,96грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №902/1229/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про визнання додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20 недійсною.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- стверджує, що в даній справі суд обмежився виключно внутрішнім переконанням. Всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження наявних у справі доказів залишилось поза увагою, чим порушено ст.236 ГПК України;

- зауважує, що об`єктом доказування в даній справі мали би бути: ціна та об`єм спожитого газу, оплата та заборгованість. Належними, допустимими та вірогідними доказами у даній справі мали би бути дані, які підтверджують таку послідовність: об`єкти споживача, лічильники, показники лічильника на початок та кінець періоду - ці дані можуть підтвердити об`єм спожитого газу - жоден, наданий позивачем документ, не надає інформації про те, як позивач визначив об`єм, спожитого ТОВ "КД "Вацак" газу;

- звертає увагу на те, що відповідач надсилав листа на адресу ТОВ "Вінницягаззбут" та ТОВ "Твійгаззбут", щоб отримати інформацію про показники та об`єм природного газу з наданням документів, а саме на підставі якого документу обрахований, але відповіді по даний час не отримав. Лише, 14.07.2022р. надійшли акти приймання-передачі від ТОВ "Вінницягаззбут" на електронну пошту. ТОВ "КД "Вацак" просив суд витребувати зазначені документи, але суд відмовив. ТОВ "КД "Вацак" заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для проведення взаємозвірки, яку позивач повністю проігнорував. Хоча представник відповідача з`явилася до позивача для проведення взаємозвірки і після ігнорування позивачем підготовлено та подано до суду обґрунтований розрахунок;

- зазначає, що суд визначив єдиним та беззаперечним доказом акт приймання-передачі природного газу. Але при цьому, посилаючись на лист навіть не керівника, а старшого менеджера із збуту Вінницького відділу продажів ТОВ "Твій газ збут", не витребував акт приймання-передачі природного газу, укладеного між ТОВ "КД "Вацак" та ТОВ "Твій газ збут". А отже суд не послідовний в оцінці доказів;

- вказує, що саме факт зміни постачальника, та ще й посеред місяця, а не з першого числа наступного місяця саме свідчить про відсутність заборгованості відповідача та неприйняття і непогодження із односторонньою відмовою від зобов`язань ТОВ "Вінницягаззбут";

- додає, що суд, посилаючись у своєму рішенні на обізнаність відповідача із цінами ТОВ "Вінницягаззбут", що не відповідають умовам договору посилається на рахунки, виписані позивачем. Проте повністю ігнорує рахунок №62000402 від 25.01.2022р. та вважає нормальним порушувати умови договору, при цьому вважає, що відповідальність за порушення умов договору має нести лише відповідач;

- констатує, що притягуючи відповідача до відповідальності за період з 11.02. по 01.04.2022р. суд не вважає, що на виконання зобов`язань може вплинути війна. Хоча відповідач звертав увагу суду, що ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" є постачальником кондитерських виробів по всій території України. Основна частка - це кондитерські вироби, які мають термін придатності не більше 5-7 днів. Додає, що з початком збройної агресії зупинили діяльність усі магазини. З різних причин: бойові дії, неможлива логістика, виїзд працівників або страх виходити на роботу. Щоб уникнути псуванню виготовленої продукції її безкоштовно передано Збройним Силам України, територіальній обороні, біженцям. Підприємство зупинило свою роботу;

- зауважує, що акт приймання передачі природного газу, підписаний невстановленою особою, для суду це належний та допустимий доказ. А лист ТТП від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 не свідчить про форс мажорні обставини для підприємства, реалізація продукції якого здійснювалась на території, які з 24.02.2022р. стали окупованими та підприємство отримало збитки;

- вказує, що судом зазначено, що предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. 2 048 785,96грн. заборгованості, що складається з 1 928 503,12грн. основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36грн. 3% річних, 30 856,05грн. інфляційних втрат, 52 835,70грн. пені та 28 665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу. Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням умов вказаного договору, а саме поставка газу позивачем, його прийняття та оплата відповідачем. Відповідач не погоджується з такою правовою кваліфікацією судом даних правовідносин, оскільки на переконання відповідача до предмету доказування також входить і розмір суми, яка підлягала до сплати ТОВ "Кондитерський дім "Вацак", а також і підстава нарахування такої суми;

- також покликається на те, що про додаткову угоду від 31.12.2021р. ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" стало відомо з позовної заяви, а також те, що в додатках сама додаткова угода була нечитабельна - із копії неможливо було встановити, що то саме за документ, про що та хто підписував. Вважає, що зазначена додаткова угода є неналежним доказом, оскільки не підписувалась представником ТОВ "КД "Вацак", на ній не проставлялась печатка ТОВ "КД "Вацак". Додає, що на підтвердження вказаних обставин представник відповідача заявляла клопотання (вх.№01-34/5060/22 від 23.06.2022р.) про призначення по справі почеркознавчої експертизи;

- зазначає, що суд не взяв до уваги, що в разі, якщо експерт встановить, що таку додаткову угоду не було підписано уповноваженою особою ТОВ "КД "Вацак", а іншою особою та такий підпис скріплено не печаткою ТОВ "КД "Вацак" а іншим способом, то така угода буде нікчемною, а тому і розмір тарифів, зазначених у ній не можна брати для розрахунку суми, які ТОВ "КД "Вацак" має сплатити;

- вважає, що фактично, суд своїм передчасним рішенням позбавив ТОВ "КД "Вацак" можливості в повній мірі довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, в тому числі щодо розміру суми, яку просить стягнути позивачу;

- додає, що суд не звернув уваги, що спірна додаткова угода нібито укладена 31.12.2022р. починає діяти з 01.01.2022р., а це суперечить Правилам постачання газу. Не могла бути укладена додаткова угода 31.12.2022р., оскільки директор перебував у відрядженні у місті Бровари, а тому не міг бути фізично у місті Вінниці для укладення додаткової угоди. Та й не зрозуміло чому додаткова угода мала б укладатися у місті Вінниці, коли договір укладався у місті Жмеринка. Крім того, перебуваючи у відрядженні обов`язки директора було покладено на виконуючого обов`язки, який міг би підписати додаткову угоду. Також при ухваленні оскаржуваного рішення судом не враховано висновки Касаційного господарського суду у справі №924/233/18 у постанові від 25.06.2020р.;

- вказує, що також судом залишено поза увагою доводи відповідача про те, що за даними позивача ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" за період з 01.12.2020р. по 31.12.2021р. спожито 163276,69куб.м природного газу, ціна згідно укладеного договору 8,84989120грн. та не змінювалася. Тобто, навіть, якщо припустити, що відповідач погоджується із обсягами газу, то кількість спожитого газу за грудень 2020 - грудень 2021р.р. за даними позивача складає 236 732,86куб.м, а ціна газу визначена договором в розмірі 8,84989120грн.. Отже, 8,84989120 х 236732,86куб.м = 2 095 062грн.. А ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" сплачено за грудень 2020 - грудень 2021р.р. 4 060 256,81грн., тобто лише протягом цього періоду сплачено на 1965195,00грн. більше;

- зауважує, що в рішенні суду зазначено, що твердження відповідача, викладені у письмових поясненнях, що протягом 2021 року ним не було погоджено зміну ціни газу у спосіб визначений договором та наявності у зв`язку з цим переплати за договором, суд вважає безпідставними з огляду на наявність у матеріалах справи рахунків на оплату, платіжних доручень про оплату газу за грудень 2020 року та за січень - грудень 2021 року та актів приймання - передачі газу за період грудень 2020, січень - грудень 2021 року, які підписано представниками постачальника та споживача і скріплено печатками сторін без жодних зауважень та заперечень, та якими у сукупності підтверджується обізнаність позивача із ціною поставки газу та її прийняття. Разом з тим, зазначене твердження жодним чином не підтверджує дійсність додаткової угоди про зміну розміру тарифів за користування природним газом, які ніби то було укладено між сторонами лише 31.12.2021р.. Тобто, зазначені вище докази лише підтверджують виконання відповідачем зобов`язання за договором №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. за період, який передував одноособовій зміні позивачем тарифів, за якими обраховувалась ціна за поставку природного газу.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/231/22/246/23 від 13.01.2023р. матеріали справи №902/231/22 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

02.02.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/231/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 та призначено справу №902/231/22 до розгляду на 21.02.2023р. об 15:00год., тощо.

14.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшов письмовий відзив від 07.02.2023р. №217007.2-Ск-115-0223 на апеляційну скаргу.

21.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшли доповнення від 15.02.2023р. №25 до апеляційної скарги, в яких просить прийняти до розгляду додаткові пояснення до апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 і хвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Вінницягаз Збут".

21.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшло клопотання від 15.02.2023р. №26 про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів і на розгляд експертизи поставити наступні питання: - чи виконано підпис від імені Твердохліба Валерія Володимировича у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41СР217- 1410-20 від 01.12.2020р. особисто Твердохлібом Валерієм Володимировичем чи іншою особою? - чи відповідає відтиск печатки у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"? - чи виконано відтиск печатки у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. за допомогою печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" чи в інший спосіб нанесення? Проведення судової почеркознавчої експертизи підпису доручити Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Оплату гарантують.

21.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшло клопотання від 15.02.2023р. №27 про призначення у справі судової економічної експертизи та на розгляд експертизи поставити наступні питання:

- Чи відповідає визначена станом на 01.01.2022р. сума переплати ТОВ "КД "Вацак" за спожитий природний газ за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. у розмірі 2650672,71грн., яка наведена у розрахунку ТОВ "КД "Вацак" умовами укладеного між ТОВ "КД "Вацак" та ТОВ "Вінницягаз Збут" договору №41СР217 від 01.12.2020р.? Проведення судової почеркознавчої експертизи підпису доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату та подання необхідних документів гарантують.

Попередньо, 20.02.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшли письмові пояснення від 20.02.2023р. №217007.2-Ск-192-0223, в яких надає свої пояснення щодо поданого скаржником доповнення до апеляційної скарги, а також клопотання про виклик та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут", тощо.

Також, 20.02.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшли письмові заперечення від 20.02.2023р. №217007.2-Ск-190-0223 на клопотання про призначення у справі комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.

Крім того, 20.02.2023р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Вінницягаз Збут" надійшли письмові заперечення від 20.02.2023р. №217007.2-Ск-191-0223 на клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

21.02.2023р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшло клопотання від 15.02.2023р. №28 про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут" і в якому просить допитати в якості свідка представника ТОВ "Вінницягаз Збут" ОСОБА_1.

21.02.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшла відповідь на заперечення ТОВ "Вінницягаз Збут" на клопотання ТОВ "КД "Вацак", в яких надає свої пояснення щодо заперечень ТОВ "Вінницягаз Збут" про призначення почеркознавчої експертизи; щодо заперечень ТОВ "Вінницягаз Збут" проти призначення економічної експертизи; щодо письмових заперечень позивача; щодо необхідност задоволення клопотання про допит ОСОБА_1 в якості свідка, тощо.

21.02.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшла відповідь на письмові пояснення ТОВ "Вінницягаз Збут" на клопотання ТОВ "КД "Вацак", зокрема, щодо заперечень ТОВ "Вінницягаз Збут" в частині податкової накладної та податкової декларації.

Як зазначалось вище, разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі №902/231/22 за позовом ТОВ "Вінницягаззбут" до ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2048785,96грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №902/1229/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про визнання додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20 недійсною.

Зокрема, обґрунтовуючи зазначене вище клопотання скаржник покликається на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у даній справі позов було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" 2048785,96грн. заборгованості, у тому числі 1928503,12грн. основного боргу, 7925,36грн. 3% річних, 30856,05грн. інфляційних втрат, 52 835,70грн. пені, 28665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу та 30131,19грн. витрат на сплату судового збору. В позовній заяві зазначено, що ТОВ "КД "Вацак" має сплатити, зокрема, основний борг в розмірі 1 928 503,12грн.. Підставою для нарахування вказаної суми боргу слугувала додаткова угода №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20, яку ніби то підписав директор ТОВ "КД "Вацак" та в якій визначені тарифи, покладені в основу розрахунку суми заборгованості у даній справі. При цьому, 05.12.2022р. Господарським судом Вінницької області було відкрито провадження у справі №902/1229/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про визнання вказаної вище додаткової угоди недійсною. Також разом з позовом до суду було подано клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акту №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41СР217- 1410-20 від 01.12.2020р.. Також, було призначено підготовче судове засідання у даній справі. Тобто, в разі задоволення позову у справі №902/1229/22, фактично доказ, на який посилається ТОВ "Вінницягаз Збут", а саме вказана вище додаткова угода №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. буде неналежним та недостовірним доказом, що може суттєво може вплинути на результати розгляду даної справи №902/231/22, зокрема щодо істотних умов договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. - ціни та терміни дії договору.

В судовому засіданні 21.02.2023р. представник скаржника підтримала клопотання про зупинення провадження у даній №902/231/22 справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №902/1229/22 та надала свої пояснення на обґрунтування своєї позиції.

В судовому засіданні 21.02.2023р. представник позивача заперечила проти клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі та на дала пояснення на обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши зазначене вище клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, зокрема, наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Виховуючи вище викладене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).

Як свідчать матеріали справи №902/231/22, предметом спору у ній є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. та додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до нього, 2048785,96грн. заборгованості, що складається з 1928503,12грн. основного боргу за поставлений природний газ, 7925,36грн. 3% річних, 30856,05грн. інфляційних втрат, 52835,70грн. пені та 28 665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу.

Водночас судом встановлено, що предметом розгляду справи №902/1229/22 є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про визнання недійсною додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від р.31.12.2021 до договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020, що укладений між сторонами.

Поряд із зазначеним колегія судів апеляційної інстанції зазначає, що спір у справі про визнання недійсним додаткової угоди до договору за наявності у справі доказів, що дозволяють встановити та оцінити обставини, що входять до предмету доказування у цій справі не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними в постановах від 20.01.2021р. у справі №906/129/20, від 01.04.2021р. у справі №902/1177/15.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд у цій справі не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування у цій справі.

За вказаних обставин, враховуючи предмети спору у справах №902/231/22 та №902/1229/22 колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №902/231/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №902/1229/22 не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.

Водночас, в даному випадку представником відповідача не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.

Також, в судовому засіданні 21.02.2023р. представник скаржника підтримала клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи і надала свої пояснення на обґрунтування своєї позиції.

В судовому засіданні 21.02.2023р. представник позивача заперечила проти клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи і на дала пояснення на обґрунтування своєї позиції.

Розглянувши зазначені вище клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, зокрема, наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" подано клопотання від 15.02.2023р. №26 про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів і на розгляд експертизи поставити наступні питання: - чи виконано підпис від імені Твердохліба Валерія Володимировича у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41СР217- 1410-20 від 01.12.2020р. особисто Твердохлібом Валерієм Володимировичем чи іншою особою? - чи відповідає відтиск печатки у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"? - чи виконано відтиск печатки у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р. за допомогою печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" чи в інший спосіб нанесення? Проведення судової почеркознавчої експертизи підпису доручити Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз. Оплату гарантують.

Зокрема, обґрунтовуючи подане клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів скаржник покликається на те, що до предмета доказування у цій справі входять обставини належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати природного газу за січень 2022 року за договором №41СР217-1410-20 від 01.12,2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з урахуванням додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору, щодо якої між сторонами існує суперечлива позиція щодо її укладання та підписання зі сторони ТОВ "КД "Вацак" в особі директора Твердохліба В.В..

Також, 21.02.2023р. ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" подано клопотання від 15.02.2023р. №27 про призначення у справі судової економічної експертизи та на розгляд експертизи поставити наступні питання: - Чи відповідає визначена станом на 01.01.2022р. сума переплати ТОВ "КД "Вацак" за спожитий природний газ за період з 01.01.2021р. по 31.12.2021р. у розмірі 2650672,71грн., яка наведена у розрахунку ТОВ "КД "Вацак" умовами укладеного між ТОВ "КД "Вацак" та ТОВ "Вінницягаз Збут" договору №41СР217 від 01.12.2020р.? Проведення судової почеркознавчої експертизи підпису доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату та подання необхідних документів гарантують.

Зокрема, обґрунтовуючи подане клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи скаржник покликається на те, що до предмета доказування у цій справі входять обставини належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати природного газу за січень 2022 року за договором №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з урахуванням додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору, щодо якої між сторонами існує суперечлива позиція щодо її укладання та підписання зі сторони ТОВ "КД "Вацак" в особі директора Твердохліба В.В.. З моменту укладення договору від 01.12.2020р. до 31.12.2021р. відповідач сплачував комунальні платежі на ціною 8,84989120грн.. Станом на 01.01.2022р. за відповідачем рахувалась переплата 2650672,71грн.. При цьому, ухвалюючи рішення, Господарський суд Вінницької області вибірково дослідив рахунки про обізнаність із цінами ТОВ "Вінницягаз Збут", не врахувавши ті суми, які було наведено відповідачем та, відповідно, невірно обраховано суму заборгованості. Незрозуміло чому суд вважає, що договір можна виконувати вибірково, зокрема не зважати, що саме договором передбачено, що зміна ціни можлива лише на підставі додаткової угоди. А тому, з метою усунення розбіжностей та з`ясування усіх обставин у справі, відповідач вважає за необхідне заявити клопотання про проведення судової економічної експертизи.

Відповідно до ст.ст.98, 99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду позовом, позивач вказував на неналежне виконанням відповідачем умов договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. та додаткової угоди до нього в частині оплати за отриманий природний газ. Предметом доказування в цій справі є обставини, пов`язані з виконанням умов вказаного договору, а саме поставка газу позивачем, його прийняття та оплата відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що у ній наявні оригінали: договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20, додатків № 1-3 до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20; додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20; Акту приймання-передачі №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р.; Акту приймання-передачі №ЗВІ81022839 від 30.11.2021р.; Акту приймання-передачі №ЗВІ81025144 від 31.12.2021р.; Акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.11.2021р.-23.03.2022р..

Вказані документи підписані сторонами у справі, скріплені їх печатками, без зауважень.

Крім того, матеріали справи містять належним чином завірені копії: виписки з банківського рахунку позивача; лист АТ "Вінницягаз" від 08.06.2022р. №210-Лв-4888-0622, податкові накладні №478 від 18.01.2022р., №588 від 31.01.2022р.; лист ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" від 17.06.022; рахунків на оплату №61022109 від 23.11.2021р., №61022502 від 02.12.2021р., №62000004 від 04.01.2022р., платіжні доручення; податкову декларацію ТОВ "КД "Вацак" звітний період - січень 2022р. (а.с.25, 92, 94-97, 137, 243-245, т.1; а.с.8-23, 36-43, т.2).

Проаналізувавши вказані документи, вбачається, що ними в сукупності підтверджується здійснення господарської операції щодо постачання позивачем відповідачу природнього газу.

Також, у матеріалах справи наявні податкові накладні №478 від 18.01.2022р., №588 від 31.01.2022р. (із відмітками про їх прийняття контрагентом), податкова декларація ТОВ "КД "Вацак" за звітний період - січень 2022 із додатками, згідно яких відповідач підтвердив здійснення поставки газу, вказавши таку операцію в податковій декларації у лютому 2022 року, а в липні 2022 року, через три місяці після відкриття провадження у справі, подав уточнюючу декларацію та виготовив бухгалтерську довідку №18.07.2022 (а.с.44-51, т.2), за змістом яких заперечує таку операцію.

Крім того, відповідно до опису вкладення, доданого до позовної заяви вбачається, що позивач надіслав відповідачу позовну заяву, до якої додав, серед іншого, копії: додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20; Актів приймання-передачі у кількості 3 штуки (а.с.10, т.1).

Відстеживши пересилання поштового відправлення №103602435700 на сайті Укрпошта, суд встановив, що позовну заяву відповідач отримав 08.04.2022р..

Надалі, 28.04.2022р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, за замістом якого не заперечував проти укладання додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217-1410-20, підписання ним Акту приймання-передачі №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р.. Навпаки, у поданому відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивач поставляв йому газ за завищеною ціною, оскільки, як вказує відповідач, позивач не придбав для нього соціальний газ (а.с.36-45, т.1).

Також, за змістом листа №7/1 від 10.02.2022р. відповідач просив позивача провести перерахунок природнього газу за січень 2022 року та провести реструктуризацію заборгованості (а.с.41, т.1).

З огляду на викладене вбачається, що відповідач у період з січня 2022 року по липень 2022 року не заперечував поставку позивачем природнього газу, і лише після відкриття провадження цій справі та проведенні декількох судових засідань (10.05.2022р., 24.05.2022р., 09.06.2022р.) почав вказувати відповідні заперечення, та подавати докази на їх підтвердження які датовані липнем 2022 року.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі вже призначалась відповідна експертиза за клопотанням відповідача, зокрема, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022р. у справі №902/231/22, серед іншого, було задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про призначення у справі № 902/231/22 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи, призначено у справі № 902/231/22 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експертизи поставлені питання:

- чи виконано підпис від імені Твердохліба Валерія Володимировича у додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору № 41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41СР217-1410-20 від 01.12.2020 особисто Твердохлібом Валерієм Володимировичем чи іншою особою?

- чи відповідає відтиск печатки у додатковій угоді № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору № 41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу № 41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак"?

- чи виконано відтиск печатки у додатковій угоді № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 року постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022 приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу № 41 СР217-1410-20 від 01.12.2020 за допомогою печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" чи в інший спосіб нанесення?

Однак, постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022р., яка набрала законної сили, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022 у справі № 902/231/22 скасовано, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про призначення у справі №902/231/22 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи, а справу №902/231/22 направлено справу для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи задоволенню не підлягають, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для призначення такої судової експертизи, та, окрім іншого, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Поряд із зазначеним та зважаючи на наявність у матеріалах справи відповідних документів, які надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, судом буде надана оцінка в силу приписів ст.ст.76-79 ГПК України.

Таким чином, відсутні підстави та необхідність призначення у даній справі судових експертиз, оскільки наявні у матеріалах справи докази надають можливість суду встановити фактичні дані, що входять до предмету доказування без призначення таких експертиз.

Крім того, слід звернути увагу на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшла висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні судових експертиз (комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, а також судової економічної експертизи), що заявлені ТОВ "Кондитерський дім "Вацак".

Також, в судовому засіданні 21.02.2023р. представник скаржника підтримала клопотання про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут".

В судовому засіданні 21.02.2023р. представник позивача заперечила проти клопотання відповідача про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут".

Як зазначалось вище, до Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшло клопотання від 15.02.2023р. №28 про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут" і в якому просить допитати в якості свідка представника ТОВ "Вінницягаз Збут" ОСОБА_1 ..

Обґрунтовуючи подане клопотання скаржник покликається на те, що до предмета доказування у цій справі входять обставини належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати природного газу за січень 2022 року за договором №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів з урахуванням додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до договору, щодо якої між сторонами існує суперечлива позиція щодо її укладання та підписання зі сторони ТОВ "КД "Вацак" в особі директора Твердохліба В.В.. Зі змісту додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. слідує, що її було підписано представником ТОВ "Вінницягаз Збут" в особі старшого менеджеру збуту ОСОБА_1. На переконання сторони відповідача, вказану особу слід допитати як свідка з метою з`ясування обставин: коли, де та як саме укладалась вказана додаткова угода №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р.? Хто і яким чином передавав до ТОВ "КД "Вацак" цю угоду? Хто проставив підпис на вказаній угоді зі сторони ТОВ "КД "Вацак" та в присутності якого представника ТОВ "Вінницягаз Збут"? Коли, де та як саме підписував акт №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу №41 СР217-1410-20 від 01.12.2020р., хто та з яких даних його складав, а також на підставі яких документів? Чому підпис в цьому акті суттєво відрізняється від її підпису в додатковій угоді? Чи підписувала ОСОБА_1 рахунок на оплату №62001496 від 08.02.2022р., оскільки її підпис в акті ідентичний підпису в цьому рахунку, але зовсім не такий як в додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р..

Розглянувши зазначене вище клопотання про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, зокрема, наступне.

Відповідно до приписів ст.87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Статтею 88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Стаття 89 ГПК України встановлює процесуальний механізм виклику свідка та визначає, зокрема: свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Зміст наведених норм свідчить про те, що участь у господарському процесі свідків обумовлена наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Так, для здійснення процесуальної дії з виклику свідка законом встановлені певні умови, а саме: свідок може бути викликаний лише у разі встановлення в ході здійснення господарським судом судочинства суперечливості обставин, викладених свідком у заяві іншим доказам; виникнення у суду сумнівів щодо змісту обставин, викладених свідком у заяві; виникнення у суду сумнівів щодо достовірності чи повноти, викладених свідком у заяві обставин.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не додано заяву свідка в розумінні вимог процесуального закону.

Отже, правові підстави, передбачені положеннями процесуального закону для виклику свідків, відсутні. У зв`язку з цим колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання скаржника про виклик свідка та допит представника ТОВ "Вінницягаз Збут".

Стосовно, поданого ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до Північно-західного апеляційного господарського суду доповнення від 15.02.2023р. №25 до апеляційної скарги, в яких просить прийняти до розгляду додаткові пояснення до апеляційної скарги та скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ "Вінницягаз Збут", колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, зокрема, наступне

Так, обґрунтовуючи подані доповнення до апеляційної скарги скаржник покликається на те, що рішенням Антимонопольного комітету України №785-р від 10.12.2019р. встановлено, що Група "Вінницягаз" в особі акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (АТ "Вінницягаз") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз збут" (ТОВ "Вінницягаз збут") займала монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексної послуги з розподілу та постачання природного газу побутовим споживачам у межах території ліцензійної діяльності АТ "Вінницягаз" та здійснювала донарахування об`ємів використаного побутовими споживачами природного газу понад обсяги, визначені лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, при різному застосуванні норм законодавства учасниками й Регулятором цих відносин. ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" стало відомо, що ТОВ "Вінницягаз Збут" тепер працює під брендом "ТВІЙ ГАЗЗБУТ". ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" з 01.12.2022р. змінено постачальника природного газу і саме завдяки цьому ТОВ "КД "Вацак" дізнався, що постачальник природного газу має інформацію щодо подобового споживання по кожній точці комерційного обліку споживача. Відповідно до звітів за період з 01.01.2022р. по 31.01.2022р. по кожній точці комерційного обліку споживача, відповідно до додатку №2 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. спожито за період з 01.01.2022р. по 31.01.2022р., про що зазначено у відповідній таблиці. Також, звертає увагу на те, що показники лічильників, які містяться у звітах подобового споживання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" повністю відповідають показникам газу в обґрунтованому розрахунку, поданому відповідачем. А відтак, рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 є незаконним та необґрунтованим. ТОВ "КД "Вацак" було направлено цінним листом з описом вкладення до ТОВ "Вінницягаззбут", ТОВ "Твій газзбут" прохання про надання інформації щодо дати фактичного спостачання ТОВ "Твій газзбут", інформацію про початкові показники лічильників, з яких почався відлік спожитого газу, а також документи на підставі яких визначено об`єм спожитого ТОВ "КД "Вацак" газу, однак станом на 03.01.2023р. відповіді надано не було. Зважаючи на те, що ТОВ "КД "Вацак" отримало від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" інформацію після подання апеляційної скарги, а тому об`єктивно не могло раніше надати таку інформацію. Крім того, таку інформацію мав позивач, але усіляко ухилявся від надання суду достовірної інформації.

До поданого доповнення до апеляційної скарги скаржником додано, зокрема, звіти подобового споживання, оригінал типового договору №01-12-2021 від 01.12.2021р. постачання природного газу постачальником "останньої надії", укладеного між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" (споживач).

Розглянувши вказане вище доповнення до апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, зокрема, наступне.

Відповідно ч.ч.1-5 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 73 ГГІК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Статтею 269 ГПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновків Верховного Суду стосовно застосування норм ч.3 ст.269 ГПК України, викладених у постановах від 21.06.2018р. у справі №906/612/17, від 22.08.2018р. у справі №910/19776/17, від 05.12.2018р. у справі №910/7190/18, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити, які докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

Відтак, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, однак, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не повідомляв суд про неможливість надання вищевказані докази.

За приписами ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обгрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Як свідчать матеріали справи, позовну заяву відповідач отримав 08.04.2022р. та 28.04.2022р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позовну заяву, за замістом якого не заперечував проти укладання додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410- 20 від 31.12.2021р. до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41СР217- 1410-20, підписання ним Акту приймання-лередачі №ЗВІ82000715 від 31.01.2022.

Навпаки, у поданому відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що позивач поставляв йому газ за завищеною ціною, оскільки, як вказує відповідач, позивач не придбав для нього соціальний газ.

Зокрема, у відзиві відповідач зазначав про те, що замість отримання соціального газу отримано рахунок на оплату за ціною 65,67389грн.. Саме бездіяльність ТОВ "Вінницягаз Збут" призвела до утворення заборгованості за природний газ ТОВ "Кондитерський дім "Вацак". Звернув увагу на те, що починаючи з дати укладання договору - 01.12.2021р. (8,84989120грн.) по січень 2022 року (65,67389грн.) ціна на газ виросла майже в 9 разів.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідачем не додано доказів, підтверджуючих про те, що вказані докази ним не можуть бути подані, причини про які він заявляє, а також те, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання звітів про добове споживання природного газу в АТ "Вінницягаз" під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Таким чином, позивачем не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції вказаних доказів, які просить долучити до справи на стадії апеляційного розгляду згідно з доповненням до апеляційної скарги, як не надано і доказів неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

З огляду на викладене та враховуючи зазначені вище обставини слід дійти висновку, що у відповідача було достатньо часу на отримання відповідних звітів від АТ "Вінницягаз" на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, а посилання відповідача на те, що він не міг додати звіти до апеляційної скарги, так як отримав їх після подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Поряд із зазначеним колегія суддів апеляційної інстанції вважає суперечливими доводи скаржника про те, що ним саме з 01.12.2022р. змінено постачальника природного газу і саме завдяки цьому ТОВ "КД "Вацак" дізнався, що постачальник природного газу має інформацію щодо подобового споживання по кожній точці комерційного обліку споживача, з огляду на доданий до доповнень до апеляційної скарги топовий договір №01-12-2021, який укладено 01.12.2021р., постачання природного газу постачальником "останньої надії", укладений між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальник) та ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" (споживач).

Отже, враховуючи вище викладене, колегія суддів відмовляє в прийнятті до розгляду подані скаржником доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.02.2023р. представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову

Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 21.02.2023р. заперечила проти її доводів, вважаючи їх безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" (споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020р.(далі - договір), згідно п.п.1.1.-1.4 якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 171 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1.1. договору, постачання газу здійснюється за наявності діючого між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає сплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу) визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур передбачених Кодексом ГРМ.

Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи з середньодобової норми (добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.

У разі нерівномірною щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, cпоживач зобов`язаний до 10:00 год. дня що передує дню, з якою змінюється плановий обсяг газу надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення плановою обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання.

У разі необхідності коригування обсягів планового споживання природною газу у газовій добі споживання споживач зобов`язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 18:00 год. газової доби постачання природною газу. Заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання. Заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника gaszbut@vngas.com.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника.

Не підлягають зміні обсяги газу що вже фактично надані споживачу.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 10% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу (п.2.4 договору).

Відповідно до п.2.5 договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється у наступному порядку:

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період що складений між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.5.1 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (п.2.5.2 договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п.2.5.3 договору).

У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів, спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу або неподання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п.2.5.4 договору).

Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 договору, мають силу оригіналу (п. 2.5.5 договору).

Згідно п.3.1 договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

У відповідності до п.п.3.2, 3.3 договору, ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 7,23833333грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600грн.. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 7,37490933грн.. Податок на додану вартість становить 1,47498187грн.. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 8,84989120грн.. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п.3.4 договору).

Згідно п.п.3.5, 3.6 договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором.

Відповідно до п.4.1 договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.

У відповідності до п.4.2 договору, оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній салюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28-го числа місяця, що передує місяцю поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахунковою періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Відповідно до 4.4-4.7 договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. В платіжних дорученнях покупець повинен обов`язково зазначати номер договору, дату його підписання. У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони, за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.

У відповідності до п.4.9 договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред`явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання-передачі газу.

Податкові накладні та додатки до них оформлюються сторонами в електронній формі, згідно з вимогами норм Податкового кодексу України та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів (п.4.10 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Вінницягаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також, додатком 1 та додатком 2 до договору сторони визначили планові обсяги постачання газу у 2021 році по місяцях та перелік ЕІС-код точок комерційного обліку споживача (56ХО00016М4NH007).

Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відтисками їх печаток сторін та факт укладення договору сторонами не заперечується.

Крім того, 31.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" укладено додаткову угоду №ДУ-1/41СР217-1410-20 (далі - додаткова угода), відповідно до п.1 якої, сторони домовились викласти з 01.01.2022 року п.1.1 договору в наступній редакції: "1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу в 2020 - 2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.".

Згідно п.2 додаткової угоди, сторони домовились доповнити з 01.01.2022р. п.1.2 договору наступним абзацом: "Річний плановий обсяг постачання газу в 2022 року до 171 000 куб.м.".

У відповідності до п.3 додаткової угоди сторони домовились доповнити з 01.01.2022р. додаток 1 до договору плановими обсягами постачання газу в такій редакції: "Планові обсяги постачання газу у 2022р. по місяцях, куб.м, зокрема - січень - 25 000".

Пунктом 4 додаткової угоди сторонами продовжено строк дії договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. до 31.12.2022р..

Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що згідно п.3.3 договору, сторони домовились про узгодження ціни на газ за договором, починаючи з 01.01.2022р. на рівні: ціна одного кубічного метра (куб. м) природною газу без урахування податку на додану вартість становить 54,59166567грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576грн. без ПДВ. Ціна одною кубічного метру (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54,72824167грн.. Податок на додану вартість становить 10,94564833грн.. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 65,67389грн..

Всі інші положення договору залишаються незмінними та обов`язковими для виконання сторонами (п.6 додаткової угоди).

Додаткова угода підписана сторонами, підписи яких скріплено печатками сторін.

На виконання умов укладеного договору протягом листопада, грудня 2021, січня 2022 року позивачем поставлено відповідачу природний газ у загальній кількості 100 589,89куб.м на загальну суму 4 611 828,64грн., у тому числі:

- у листопаді 2021 на суму 1 024 946,46грн. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЗВІ81022839 від 30.11.2021р.;

- у грудні 2021 на суму 1 658 377,56грн. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЗВІ81025144 від 31.12.2021р.;

- у січні 2022 на суму 1 928 504,62грн. згідно акту приймання-передачі природного газу №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р..

Також, обсяг поставленого позивачем природного газу відповідачу у загальній кількості 100589,89куб.м підтверджується витягом з Інформаційної платформи Оператора ГТС стосовно періоду перебування ТОВ КД "Вацак" в Реєстрі споживачів (комерційному потфелі) ТОВ "Вінницягаз Збут" із зазначенням фактичного обсягу спожитого природного газу за період з 01.11.2021р. по 21.01.2022р. (а.с.140, т.1).

Водночас, обсяг та вартість поставленого та отриманого відповідачем газу за листопад, грудень 2021, січень 2022 року підтверджується актами приймання-передачі природного газу №ЗВІ81022839 від 30.11.2021р., № ЗВІ81025144 від 31.12.2021р., № ЗВІ82000715 від 31.01.2022р..

Так, акти приймання-передачі природного газу підписані відповідальними особами постачальника та споживача та скріплені печатками позивача та відповідача без заперечень та зауважень (а.с.22-24, а.с.223-225, т.1).

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, кількості та вартості поставленого природного газу у визначеному договором порядку.

Як вказує позивач, що станом на 01.11.2021р. у відповідача за договором рахувалася попередня оплата у розмірі 108 021,16грн., яка була зарахована в оплату природного газу, поставленого у листопаді 2021 року.

Згідно виписок по банківському рахунку позивача вбачається, що відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив частково у сумі 2 575 304,36грн..

Матеріали справи містять, складений між сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2021р. по 23.03.2022р., який підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками сторін, у якому сторони відобразили та підтвердили, що заборгованість ТОВ КД "Вацак" перед ТОВ "Вінницягаз Збут" складає 1 928 503,12грн. (а.с.26, 231, т.1).

Приймаючи до уваги, що у січні 2022 року згідно акту приймання-передачі природного газу № ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. позивачем поставлено газ на суму 1 928 504,62грн., сума заборгованості, яка відображена сторонами в акті звіряння взаємних розрахунків є залишком несплаченої суми заборгованості за січень 2022 року.

Таким чином, предметом спору є заборгованість відповідача у розмірі 1 928 503,12грн. за спожитий газ у січні 2022 року.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 1 928 503,12грн. матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" про стягнення 2 048 785,96грн. заборгованості, що складається з 1 928 503,12грн. основного боргу, 7 925,36грн. 3% річних, 30 856,05грн. інфляційних втрат, 52 835,70грн. пені та 28 665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. та додаткової угоди до нього в частині оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.04.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/231/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.05.2022р..

03.05.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача - ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" надійшов відзив на позовну заяву вхідний №01-34/3310/22 від 03.05.2022р. у якому відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у ньому, у задоволенні позову просив відмовити.

05.05.2022р. до Господарського суду Вінницької області позивачем подано відповідь на відзив №217007.2-Ск-12060522 від 05.05.2022р. (вх.№01-34/3417/22 від 05.05.2022) із запереченнями проти наведених у відзиві відповідачем доводів.

У судовому засіданні 10.05.2022р. Господарським судом Вінницької області постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 24.05.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

20.05.2022р. до Господарського суду Вінницької області позивачем подано письмові пояснення №217007.2-Ск12920522 від 18.05.2022р. (вх.№01-34/3929/22 від 20.05.2022р.) по справі №902/231/22.

У судовому засіданні 24.05.2022р. Господарський суд Вінницької області задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 09.06.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

08.06.2022р. до Господарського суду Вінницької області позивачем подано письмові пояснення №217007.2-Ск14890822 від 08.06.2022р. (вх.№01-34/4533/22 від 08.06.2022р.) по справі №902/231/22.

09.06.2022р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№01-34/4555/22 від 09.06.2022р.), заперечення щодо відповіді на відзив (вх.№01-34/4559/22 від 09.06.2022р.) та клопотання №б/н від 08.06.2022р. про витребування доказів (вх.№01-34/4560/22 від 09.06.2022р.) не підписані електронним підписом.

В судовому засіданні 09.06.2022р. від представника відповідача на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх№01-34/4557/22 від 09.06.2022р. та вх.№01-34/4558/22 від 09.06.2022р.) ідентичного змісту підписані електронним підписом.

Представником позивача у судовому засіданні 09.06.2022р. подано клопотання про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.

У судовому засіданні 09.06.2022р. Господарський суд Вінницької області ухвалив відкласти вирішення питання щодо залучення до матеріалів справи заперечення щодо відповіді на відзив та клопотання відповідача про витребування доказів до наступного судового засідання.

Також, Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 23.06.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

14.06.2022р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли скріплені електронним підписом заперечення щодо відповіді на відзив (вх.№01-34/4722/22 від 14.06.2022р.) та клопотання №б/н від 08.06.2022р. (вх.№01-34/4724/22 від 14.06.2022р.) про витребування доказів, у якому останній зокрема просить зобов`язати позивача надати інформацію про передані споживачем дані про обсяг спожитого газу.

21.06.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшли письмові пояснення №217007.2-Ск-15740622 від 21.06.2022р. (вх.№01-34/4956/22 від 21.06.2022р.).

23.06.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача на електронну адресу суду надійшли ідентичного змісту клопотання №б/н від 08.06.2022р. про витребування доказів, а саме: зобов`язання позивача надати інформацію про передані споживачем дані про обсяг спожитого газу.

23.06.2022р. від відповідача на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання (вх.№01-34/5060/22 від 23.06.2022р.) про призначення по справі почеркознавчої експертизи.

На визначену судом дату 23.06.2022р. у судове засідання з`явились представники обох сторін.

Представник відповідача заявив усне клопотання про поновлення строку для подання заперечення щодо відповіді на відзив, долучення його до матеріалів справи та клопотав про задоволення клопотання про витребування доказів.

Представник позивача просив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання заперечення та клопотання про витребування доказів відмовити.

Господарський суд Вінницької області ухвалив про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заперечення щодо відповіді на відзив та про відмову у задоволенні клопотання відповідача №б/н від 08.06.2022р. про витребування доказів.

Також, в судовому засіданні 23.06.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про відкладення розгляду клопотання про призначення експертизи, оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/231/22 на 05.07.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

28.06.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшло клопотання № б/н від 21.06.2022р. (вх.№01-34/5176/22 від 28.06.2022р.) у якому відповідач просив призначити по справі почеркознавчу експертизу підпису директора ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" на додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410- 20 від 31.12.2021р. та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р., проведення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз та поставити на розгляд експерта питання чи виконано підпис на додатковій угоді №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. та акті №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. директором ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" Твердохлібом В.В..

30.06.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшли письмові пояснення №217007.2-Ск-15960622 від 28.06.2022р. (вх.№01-34/5275/22 від 30.06.2022р.) та заперечення на клопотання про призначення експертизи №217007.2-Ск-15950622 від 28.06.2022р. (вх.№01-34/5276/22 від 30.06.2022р.).

04.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи №44 від 04.07.2022р. (вх.№01-34/5390/22 від 04.07.2022р.).

04.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли додаткові заперечення проти позову та доданих письмових пояснень позивача №43 від 04.07.2022р. (вх.№01-34/5392/22 від 04.07.2022р.).

05.07.2022р. у судове засідання Господарського суду Вінницької області з`явились представники обох сторін.

Представник позивача у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів доданих до позову та клопотав про долучення їх до матеріалів справи.

Господарський суд Вінницької області ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та долучив вказані оригінали документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.07.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвали про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду клопотання про призначення судової експертизи та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/231/22 до 15.07.2022р., які занесено до протоколу судового засідання.

15.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшов обгрунтований розрахунок заперечень проти позову (вх.№01-34/5755/22 від 15.07.2022р.).

15.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо обґрунтованого розрахунку заперечень проти позову №217007.2-Ск-16600722 від 15.07.2022р. (вх.№01-34/5771/22 від 15.07.2022р.).

15.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли доповнення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи №б/н від 15.07.2022р. (вх.№01-34/5772/22 від 15.07.2022р.), у яких відповідач просить прийняти доповнення до поданого 21.06.2022р. клопотання про призначення експертизи разом з доповненням від 04.07.2022р..

На визначену судом дату 15.07.2022р. до суду з`явились представники обох сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Вінницької області ухвалив відкласти до наступного судового засідання розгляд клопотання ТОВ "КД "Вацак" про призначення експертизи, витребувати у відповідача копії документів щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "КД "Вацак" з податку на додану вартість господарської операції з поставки газу за договором між позивачем та відповідачем за звітний період січень 2022 року, визнав явку у судове засідання директора ТОВ "КД "Вацак" обов`язковою та відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування інформації щодо формування ціни на газ до січня 2022 року.

У судовому засіданні 15.07.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 21.07.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

21.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшли письмові пояснення №б/н від 20.07.2022р. (вх.№01-34/5927/22 від 21.07.2022р.) у додатку до яких додано копію податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року, копію уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за січень 2022 року, копію бухгалтерської довідки від 18.07.2022р. та копію договору про надання аудиторських послуг від 20.06.2022р..

21.07.2022р. до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "КД "Вацак" надійшов супровідний лист №б/н від 20.07.2022р. (вх.№01-34/5928/22 від 21.07.2022р.) із оригіналами первинних документів.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача та директор ТОВ "КД "Вацак" Твердохліб В.В..

У судовому засіданні 21.07.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про долучення поданих 21.07.2022р. ТОВ "КД "Вацак" письмових пояснень №б/н від 20.07.2022р., супровідного листа №б/н від 20.07.2022р. із оригіналами первинних документів, які містять вільні зразки підпису директора ТОВ "КД "Вацак" Твердохліба В.В. та зразки відтиску печаток ТОВ "КД "Вацак", у долученні копії договору про надання аудиторських послуг відмовив, оголосив перерву у судовому засіданні у справі №902/231/22 на 26.07.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату 26.07.2022р. у судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник ТОВ "КД "Вацак" підтримав клопотання про призначення судової експертизи.

Представник ТОВ "Вінницягаз Збут" щодо задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив з підстав, що у матеріалах справи містяться докази, що обґрунтовують позовні вимоги в частині обсягу спожитого відповідачем газу та суми боргу.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022р. у справі №902/231/22 призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі №902/231/22 зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку судової експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022р. ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.07.2022р. у справі №902/231/22 скасовано, у задоволенні клопотання ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" про призначення у справі № 902/231/22 комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи відмовлено та направлено справу №902/231/22 для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

19.10.2022р. матеріали справи №902/231/22 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.10.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання у справі №902/231/22 на 10.11.2022р..

04.11.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника відповідача надійшло клопотання №б/н від 04.11.2022р. (вх.№01-34/93/22 від 04.11.2022р.) у якому останній просить виключити із числа доказів по справі: додаткову угоду №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. та акт №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.12.2020р. №41 СР217-1410-20; визнати поважною причину неподання разом із відзивом на позовну заяву висновку експерта; приєднати до матеріалів справи №902/231/22 висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за заявою директора Твердохліба В.В. ТОВ "КЦ "Вацак" №3069/22-26 від 02.11.2022р.; приєднати до матеріалів справи №902/231/22 рахунку №62000402 від 25.01.2022р. на суму 3283693,06грн..

09.11.2022р. до Господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшли заперечення №217007.2-Ск-3160-1122 від 09.11.2022р. (вх.№01-34/9563/22 від 09.11.2022р.) на клопотання від 04.11.2022р., у яких представник позивача проти клопотання заперечує з підстав зазначених у ньому, у задоволенні клопотання відповідача від 04.11.2022р. просить відмовити.

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представники обох сторін.

Представник відповідача підтримав подане до суду клопотання №б/н від 04.11.2022р. (вх.№01-34/93/22 від 04.11.2022р.), просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечила з підстав, зазначених у запереченнях на клопотання від 04.11.2022р..

Розглянувши клопотання представника відповідача №б/н від 04.11.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвали про відмову у задоволенні клопотання №б/н від 04.11.2022р., які занесено до протоколу судового засідання, зокрема в частині клопотання про виключення додаткової угоди №1 від 31.12.2021р. та акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2022р. із числа доказів.

Також, у судовому засіданні представник відповідача заявила усне клопотання про продовження строку на подання доказів, зокрема висновку експерта.

Заслухавши представників сторін, суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання доказів, оскільки клопотання про продовження строку на подання доказів може бути заявлене до спливу встановленого судом або законом строку на вчинення відповідних процесуальних дій або подання доказів, а не після його пропуску, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.11.2022р. закрито підготовче провадження у справі №902/231/22, призначено справу №902/231/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.12.2022р..

08.12.2022р. до Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшло клопотання за вхідним №01-34/10547/22 від 08.12.2022р. за підписом директора ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" у якому останній просить відкласти розгляд справи на пізнішу дату, надавши можливість реалізувати своє право на судовий захист посилаючись на звільнення представника, який представляв інтереси відповідача.

У судовому засіданні 08.12.2022р. Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про відкладення судового засіданні з розгляду справи №902/231/22 по суті на 22.12.2022р., яку занесено до протоколу судового засідання.

21.12.2022р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшло клопотання №б/н від 21.12.2022р. (вх.№01-34/11001/22 від 21.12.2022р.) про зупинення провадження у справі.

У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що 05.12.2022р. Господарським судом Вінницької області було відкрито провадження у справі №902/1229/22 за позовом ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до ТОВ "Вінницягаз Збут" про визнання недійсною додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р.. Оскільки визнання вказаної додаткової угоди недійсною може вплинути на результат розгляду справи №902/231/22, зокрема щодо істотних умов договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. відповідач просить зупинити провадження у справі №902/231/22 до набрання законної сили рішенням суду у справі №902/1229/22 за позовом ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до ТОВ "Вінницягаз Збут" про визнання недійсною додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021 до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020р..

22.12.2022р. на електронну адресу Господарського суду Вінницької області від позивача надійшли заперечення №217007.2-Ск-14057-1222 від 22.12.2022р. (вх.№01-34/11021/22 від 22.12.2022р.) на клопотання про зупинення провадження у справі №902/231/22, у яких представником позивача зазначено, що зупинення провадження у справі допускається лише у разі неможливості розгляду справи, натомість окрім додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. наявними у справі №902/231/22 доказами підтверджується здійснення господарської операції з постачання природного газу відповідачу у січні 2022 року, зокрема підписаними сторонами у справі, скріпленими їх печатками без зауважень актами приймання-передачі, актом звіряння взаємних розрахунків, про що наголошено у постанові суду апеляційної інстанції, податковими накладними та іншими документами, а відтак просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача №б/н від 21.12.2022р. (вх.№01-34/11001/22 від 21.12.2022р.) про зупинення провадження у справі Господарський суд Вінницької області в судовому засіданні постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання №б/н від 21.12.2022р. (вх.№01-34/11001/22 від 21.12.2022р.) про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №902/1229/22, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також, відповідач у поданому до Господарського суду Вінницької області відзиві на позов підтвердив укладення між ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" та ТОВ "Вінницягаз Збут" договору на постачання газу № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. та зазначив, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.01.2022р. №3 "Про затвердження переліку суб`єктів господарювання, основним видом діяльності яких є, зокрема, виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значимість" затверджено перелік підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість із включенням ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" до вказаного переліку.

Крім того, відповідач вказав, що ТОВ "Кондитерський дім "Вацак" 14.01.2022р. 15:57 подано заявку на соціальний газ на визначену Міністерством аграрної політики та продовольства України електронну адресу із зазначенням постачальника - ТОВ "Вінницягаз Збут". Разом з тим постачальник ТОВ "Вінницягаз Збут" не вийшов на торги та не придбав соціальний газ.

На думку відповідача саме бездіяльність ТОВ "Вінницягаз Збут" призвела до утворення заборгованості за поставлений природний газ у ТОВ "Кондитерський дім "Вацак".

Відповідач, посилаючись на форс-мажорні обставини зумовлені введенням воєнного стану в Україні, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Водночас, в відповіді на відзив, письмових поясненнях від 18.05.2022р. позивач зазначив, що відповідно до затвердженого Постановою КМУ від 12.01.2022р. №19 "Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб`єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість" участь в торгах покупців, якими є постачальники природного газу, є правом, а не обов`язком ТОВ "Вінницягаз Збут".

Також, позивач вказав, що заявку про участь у біржових торгах з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб`єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, відповідачем подано 14.01.2022р., торги проведені 17.01.2022р., а постачання природного газу відповідачу позивачем відбувалось до 21.01.2022р., що підтверджується витягом з Реєстру пар споживачів.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини, з огляду на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022р. зазначив, що заборгованість в розмірі 1 928 503,12грн. виникла за природний газ отриманий відповідачем в січні 2022 року, тобто до введення в Україні воєнного стану.

Позивач зазначає про те, що наявними у матеріалах справи договором постачання природного газу з додатками, актами приймання-передачі природного газу, підписаним та погодженим сторонами актом звіряння взаємних розрахунків на суму 1 928 503,12грн. підтверджується отримання природного газу відповідачем у зазначеному розмірі у спірний період. Натомість, відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів виконання умов договору на постачання природного газу в частині оплати за отриманий природний газ.

З урахуванням наведеного клопотав про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №.№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" до обов`язків споживачів природного газу віднесено забезпечення своєчасної та повної оплати вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч.3 ст.13 цього Закону).

За змістом ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст.692 ЦК України.

За змістом ст.655 ЦК України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст.525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" (споживач) укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. (договір), згідно п.п.1.1.-1.4. якого, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу - до 171 000куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний в додатку 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Також, 31.12.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" укладено додаткову угоду №ДУ-1/41СР217-1410-20 (далі - додаткова угода), відповідно до п.1 якої, сторони домовились викласти з 01.01.2022 року п.1.1. договору в наступній редакції: "1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу в 2020 - 2022 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.".

Пунктом 4 додаткової угоди сторонами продовжено строк дії договору №41СР217-1410-20 від 01.12.2020р. до 31.12.2022р..

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу, додаткової угоди №ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р. до нього здійснено поставку відповідачу газу в січні 2022 в обсязі 29 364,86куб.м на суму 1 928 504,62грн..

Згідно п.п.1, 2 розділу IX Кодексу газорозподільних мереж, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015р. №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1379/27824 комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС) та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог нього Кодексу.

Як встановлено судом, що обсяг фактично спожитого відповідачем газу, зокрема, у січні 2022 року - 29 364,86куб.м підтверджується даними з інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи України (а.с.93, 140, т.1).

Водночас здійснення господарської операції з поставки позивачем на користь відповідача та відповідно прийняття відповідачем газу у січні 2022 року, фактичний обсяг та вартість поставленого відповідачу газу у січні 2022 року підтверджує акт приймання-передачі природного газу №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Також, на підтвердження здійснення господарської операції з постачання газу у січні 2022 року з погодженими сторонами обсягом поставленого газу, вартістю та загальною сумою постачання газу позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні №478 від 18.01.2022р., №588 від 31.01.2022р. ( а.с.94-97; 148-153, т.1).

Суму податку на додану вартість за вказаними податковими накладними відображено відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (додаток 1) у складі податкового кредиту за звітний місяць (а.с.36-43, т.2).

В ході розгляду справи та після витребування судом у відповідача доказів відображення у бухгалтерському та податковому обліку спірної господарської операції, відповідачем окрім наведеної декларації з ПДВ за січень 2022 року, подано копію уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2022 року.

Тобто, після відкриття провадження у справі та витребування судом доказів, відповідач подав уточнюючий розрахунок на підставі бухгалтерської довідки №18.07.2022 (а.с.44-51, т.2), за змістом якої заперечує таку операцію з огляду на відсутність перерахованого авансу та підписаного акту на постачання природного газу за січень 2022 року.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим зазначеного пункту, забороняється.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем (п.201.10 ст.201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець передбачив, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021р. у справі №910/23097/17.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що підставою для виписки та реєстрації податкових накладних за господарською операцією з постачання відповідачу газу у січні 2022 року стала обставина постачання газу, обсяг та вартість якого відображено сторонами у акті приймання - передачі газу за січень 2022 року, який спільно підписано та підтверджено сторонами та який є первинним документом, що підтверджує достовірність такої операції та її податкові наслідки.

Також, обізнаність відповідача із змістом господарської операції з постачання газу у січні 2022 року підтверджує лист №7/1 від 10.02.2022р., у якому відповідач просив позивача провести перерахунок природного газу за січень 2022 року та провести реструктуризацію заборгованості (а.с.41, т.1).

Наступне подання відповідачем коригуючого розрахунку на підставі бухгалтерської довідки не спростовує змісту та дійсності первинного документа, на підставі якого позивачем були сформовані податкові накладні, а відповідачем у свою чергу прийнятті ці податкові накладні для формування податкового кредиту, що підтверджує визнання сторонами операції, що дійсно була здійснена.

Також, обставини, які входять до предмета доказування у цій справі не заперечені відповідачем та у подальшому не спростовані належними та достовірними доказами.

Матеріали справи свідчать, що з урахуванням проведених відповідачем оплат за попередні періоди, заборгованість відповідача за спожитий природний газ в січні 2022 року склала 1928503,12грн..

Відповідно до п.4.2. договору, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були виконані зобов`язання за договором постачання природного газу щодо здійснення оплати вартості поставленого природного газу на загальну суму 1 928 503,12грн. на рахунок постачальника.

Також, розмір заборгованості в сумі 1 928 503,12грн. відображено та підтверджено сторонами в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.11.2021р. по 23.03.2022р., який підписано представниками постачальника та споживача та скріплено печатками сторін без жодних зауважень та заперечень (а.с.26, 231, т.1).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Покликання відповідача на те, що протягом 2021 року ним не було погоджено зміну ціни газу у спосіб визначений договором та наявності у зв`язку з цим переплати за договором є безпідставними з огляду на наявність у матеріалах справи рахунків на оплату, платіжних доручень про оплату газу за грудень 2020 року та за січень - грудень 2021 року та актів приймання - передачі газу за період грудень 2020, січень - грудень 2021 року, які підписано представниками постачальника та споживача і скріплено печатками сторін без жодних зауважень та заперечень, та якими у сукупності підтверджується обізнаність позивача із ціною поставки газу та її прийняття (а.с.8-23; 210-213; 214-220, т.2). Також, предметом спору у цій справі є заборгованість за січень 2022 року, яка не спростована відповідачем належними доказами оплати.

Враховуючи вище викладене, слід дійти висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений природний газ за січень 2022 року, а тому відповідачем порушено умови договору постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу.

Отже враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком місцевого господарського суду, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 928 503,12грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 925,36грн. 3% річних, 30 856,05грн. інфляційних втрат, 52 835,70грн. пені та 28 665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст.546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст.232 ГК України).

За приписами ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.6.2.1 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нарахована позивачем до стягнення пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та заявлена правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем та місцевим господарським судом розрахунки пені, в межах визначеного позивачем періоду з 11.02.2022р. по 01.04.2022р. в сумі 52 835,70грн., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з їх розрахунками та зазначає, що задоволенню підлягає вимога позивача до відповідача про стягнення 52 835,70грн. пені, нарахованої за вказаний період.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу за перевищення обсягу поставленого газу, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.6.2.2 договору сторони передбачили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем) споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою:

В = (Vф-Vn) х ЦхК, де

- Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором,

- Vn - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період,

- Ц - вартість газу за договором,

- К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1 (при цьому якщо перевищення обсягу стало наслідком відмови в доступі до об`єкта споживача у результаті чого постачальник ніяк не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання на письмову вимогу постачальника кофіцієнт дорівнює 1).

Як вбачається із погоджених сторонами у додатковій угоді від 31.12.2021р. планових обсягів постачання газу у 2022 році замовлений відповідачем обсяг природного газу на січень 2022 року становив 25 000куб.м.

У відповідності до акту приймання-передачі природного газу №ЗВІ82000715 від 31.01.2022р. обсяг фактично спожитого відповідачем газу протягом розрахункового періоду за договором склав 29 364,86куб.м. Обсяг перевищення склав 4 364,86куб.м.

Отже, враховуючи встановлене судом перевищення обсягу споживання газу у січні 2022р., вимога про стягнення штрафу згідно п.6.2.2 договору відповідає умовам договору та заявлена правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем та місцевим господарським судом розрахунки штрафу за договором в сумі 28 665,73грн., колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з їх розрахунками та зазначає, що задоволенню підлягає вимога позивача до відповідача про стягнення 28 665,73грн. штрафу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних та інфляційних втрат в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування відповідальності за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов`язань є наявність прострочення боржником виконання такого зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Перевіривши здійснений позивачем та місцевим господарським судом розрахунки розміру 3% річних, нарахованих за період 11.02.2022р. по 01.04.2022р., а також розрахунок розміру інфляційних втрат за вказаний період, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з їх розрахунками та зазначає, що задоволенню підлягає вимога позивача до відповідача про стягнення 7 925,36грн. 3% річних та 30 856,05грн. інфляційних втрат, нарахованих у вказаних періодах.

Також, стосовно покликань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням у зв`язку з цим воєнного стану в Україні, слід зазначити наступне.

Відповідно ст.218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно п.6.4. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Матеріали справи свідчать та встановлено судом, що відповідачем не подано належних доказів щодо повідомлення позивача у порядку, передбаченому договором про дію форс-мажорних обставин, що об`єктивно перешкоджають або унеможливлюють належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Також, як вбачається з матеріалів справи, що про планові обсяги постачання газу у січні 2022 відповідачу було відомо 31.12.2021р. при укладенні додаткової угоди № ДУ-1/41СР217-1410-20 від 31.12.2021р..

Судом встановлено, що заборгованість у розмірі 1 928 503,12грн. виникла за природний газ спожитий відповідачем у січні 2022 року. За умовами п.4.2 договору відповідач був зобов`язаний здійснити оплату за спожитий природний газ у січні 2022 року до 10.02.2022р., тобто до введення воєнного стану в Україні 24.02.2022р..

Водночас, слід звернути увагу на те, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин та саме лише посилання на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання відповідачем зобов`язання за договором, що виникло до настання таких обставин.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі № 915/531/17, від 26.05.2020р. у справі № 918/289/19, від 17.12.2020р. у справі №913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022р. у справі №904/3886/21 вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Відповідні висновки також було викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022р. по справі № 922/2394/21.

Також, у постанові від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18 Верховним Судом зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

При цьому слід зазначити, що у контексті спірних правовідносин суттєве значення має не тільки встановлення існування обставин непереборної сили (форс-мажору), а й їх безпосередній, прямий та невідворотний вплив на можливість належного виконання зобов`язання за договором, що може бути підставою для звільнення від відповідальності за його порушення, тобто існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, а також доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022р. в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, зважаючи на те, що такі зобов`язання виникли у відповідача до виникнення вказаних обставин.

Також, не надано відповідачем відповідних доказів звернення до позивача з пропозиціями врегулювання спору мирним шляхом з огляду на дію обставин, які на його думку, перешкоджали виконанню зобов`язань за договором.

Водночас слід врахувати, що відповідачем не подано належних доказів, що внаслідок введення воєнного стану на території України, відповідач не міг у повному обсязі здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід і введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання зобов`язань з оплати за договором.

Судом також враховано, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022р. та надзвичайність і невідворотність цих обставин не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Згідно вимог ст.218 ГК України, ст.617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, що звільняє його від виконання зобов`язань перед кредитором та не є правовою підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої договором та чинним законодавством.

Поряд із зазначеним, будь-яких інших доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для належного виконання зобов`язання за спірним договором відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене вище, доводи відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини як підстави для відмови у задоволенні позову слід відхилити як необґрунтовані.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Апеляційний суд приймає до уваги, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Враховуючи вищевикладене, дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не спростовано заявлені позовні вимоги позивача, а також судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, які беззаперечно вказують на помилковість висновків місцевого господарського суду.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 2 048 785,96грн. заборгованості, у тому числі 1 928 503,12грн. основного боргу за поставлений природний газ, 7 925,36грн. 3% річних, 30 856,05грн. інфляційних втрат, 52 835,70грн. пені та 28 665,73грн. штрафу за перевищення обсягу газу.

Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерський дім "Вацак" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.12.2022р. у справі №902/231/22 - без змін.

2. Справу №902/231/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "23" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Тимошенко О.М.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	21.02.2023
Оприлюднено	27.02.2023
Номер документу	109173875
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Шамшуріна М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.02.2023 по справі 902/231/22ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —902/231/22

Постанова від 21.02.2023

Постанова
від 21.02.2023 по справі 902/231/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД