Рішення

від 20.02.2023 по справі 903/1005/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2023 року Справа № 903/1005/22 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Патон Інтернешнл

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ґанок

про стягнення 46780грн. 04коп.

встановив: ТОВ Патон Інтернешнл (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма Ґанок (відповідача) про стягнення 46780грн. 04коп. з яких: 28825грн. 54коп. заборгованості по оплаті отриманої продукції, 6763грн. 89коп. інфляційних втрат, 711грн. 64коп.- 3% річних, 4713грн. 86коп. пені та 5765грн. 11коп. штрафу. Також просить стягнути з відповідача 2481грн витрат по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно дилерського договору №25-ДУ/02/2016 від 25.02.2016р. в частині оплати отриманої продукції.

Ухвалою суду від 26.12.2022 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 26.12.2022 була надіслана сторонам на поштові адреси, зазначені в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ, а також на їх електронні адреси.

Надіслана ухвала повернулася на адресу суду без вручення адресатам, з довідками пошти на конверті при причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Частиною 7 ст.120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, на офіційному веб-сайті судової влади України судом було розміщене оголошення про відкриття провадження у справі №903/1005/22 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов`язок щодо повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших письмових заяв чи клопотань, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

25.02.2016 між ТОВ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» (24.03.2021 учасником було прийнято Рішення № 24 про зміну найменування товариства на ТОВ «ПАТОН ІНТЕРНЕШНЛ») (далі - Підприємство) та ТОВ фірма «Ґанок» (далі - Дилер) було укладено Дилерський договір № 25-ДУ/02/2016 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Підприємство надає Дилерові права на закупівлю, складування і зберігання, реалізацію та просування Продукції, виробленої Підприємством. Придбання продукції Підприємства Дилер здійснює на підставі даного Договору. Продукція вироблена Підприємством - зварювальні апарати, трансформатори, перетворювачі електричні та ін. Дилер зобов`язується продавати куплену у Підприємства Продукцію за цінами, в обов`язковому порядку погодженими з Підприємством та не нижчими ціни, встановленої в офіційному прайс-листі Підприємства, по відповідному регіону.

У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що моментом постачання і переходу права власності на продукцію та ризику випадкової загибелі продукції за даним Договором визнається момент фактичного приймання-передачі продукції сторонами, який оформляється у вигляді видаткової накладної або акту приймання-передачі.

Згідно п. 3.1. Договору, Дилер зобов`язався купувати продукцію Підприємства і здійснювати своєчасні розрахунки за неї.

Відповідно до п. 3.8. Договору оплата за продукцію Підприємства проводиться у наступному порядку:

- при здійсненні першої закупки продукції , Дилер повинен здійснити 100% передплату;

- у разі успішної співпраці з Підприємство надає Дилеру можливість здійснювати оплату за поставлену продукцію протягом 14 календарних днів від дати поставки. Вказана кількість днів може бути збільшена до 2 календарного дня, якщо Дилер належно виконуватиме умови даного Договору.

Підприємство зобов`язане своєчасно і у повному обсязі забезпечувати Дилера продукцією, при своєчасному надходженні оплат (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних документів. Уповноважений представник Дилера при підписанні товарно-транспортних документів зазначає в них також дату прийняття продукції, ставить поряд з датою свій підпис. Приймання продукції по кількості здійснюється Дилером в момент передачі. Дилер не має права пред`являти Підприємству претензії по кількості та асортименту продукції після її прийняття. У разі виявлення недоліків по кількості продукції Дилер під час її прийняття повідомляє про це Підприємство та представники сторін складають Акт нестачі продукції. Після складання та підписання сторонами Акту нестачі продукції, Підприємство зобов`язується поставити Дилеру продукцію у кількості, що не вистачає на протязі 14 календарних днів.

У відповідності до пункту 8.2. Договору, у разі порушення строків оплати поставки продукції, Дилер виплачує Підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Окрім того, за прострочення Дилером оплати продукції більше 15 (п`ятнадцяти) днів після настання дати оплати, Дилер сплачує Підприємству штраф у розмірі 20% вартості поставленої йому, але не оплаченої партії продукції.

Даний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині виконання грошового зобов`язання - до повного його виконання. Сторони домовилися, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати жодна із сторін не заявить про намір розірвання Договору, то Договір автоматично (без укладання додаткової угоди) пролонговується на наступний календарний рік (п.11.1).

Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками без зауважень.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 31.01.2022 «Випрямляч зварювальний інверторний «Патон» ЕСО-250» 1 шт. та «Напівавтомат зварювальний інверторний «Патон» РгоМIG-250-15-2» 1 шт на суму 19315,18грн., що підтверджується видатковою накладною №Б00000645 від 31.01.2022.

Також, 11.02.2022 позивач поставив відповідачу «Випрямляч зварювальний інверторний «Патон» ЕСО-250» 1 шт.) на суму 9510,36грн., що підтверджується видатковою накладною №Б00000052 від 11.02.2022.

Всього по зазначених накладних було поставлено продукції на загальну суму 28 825,54 грн.

Видаткові накладні №Б00000645 від 31.01.2022 та №Б00000052 від 11.02.2022 підписані та завірені печатками обох сторін. Відповідач прийняв товар без зауважень та заперечень, що підтверджується підписом директора ТОВ фірми Ґанок в графах "Отримав(ла)" на зазначених документах.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Здійснивши належним чином поставки Дилеру продукції, Підприємство в день поставки склало в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації відповідні податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, а саме: 31.01.2022 податкова накладна № 609 на суму 19 315,18 грн. та 11.02.2022 податкова накладна № 356 на суму 9 510,36 грн.

Проте, отриманий відповідачем товар на суму 28 825,54 грн. не був оплачений відповідачем.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою даний дилерський договір є договором поставки.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар поставлено відповідачу згідно видаткових накладних та прийнято останнім без зауважень та заперечень, тому обов`язок оплатити його вартість виникає у відповідача в силу припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України після прийняття товару від позивача, тобто з дати підписання видаткових накладних.

За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, скріпленим печаткою відповідача, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар не погашена та не оспорена відповідачем, становить 28825,54грн., підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати отриманою продукції, відповідно до поданих розрахунків позивач нарахував відповідачу 6763грн. 89коп. інфляційних втрат за період лютий 2022 - листопад 2022, 711грн. 64коп.- 3% річних за період з 15.02.2022 по 15.12.2022, 4713грн. 86коп. пені згідно п. 8.2 Договору за період 15.02.2022 по 15.08.2022 та з 26.02.2022 по 26.08.2022, а також 5765грн. 11коп. штрафу згідно п. 8.2 Договору (20%).

Суд, перевіривши розрахунки позивача за допомогою системи LIGA360, дійшов висновку, що нараховані періоди та суми 6763грн. 89коп. інфляційних втрат за період лютий 2022 - листопад 2022, 711грн. 64коп.- 3% річних за період з 15.02.2022 по 15.12.2022, 4713грн. 86коп. пені згідно п. 8.2 Договору за період 15.02.2022 по 15.08.2022 та з 26.02.2022 по 26.08.2022, а також 5765грн. 11коп. штрафу є підставними та обгрунтованими.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ґанок (43023, Волинська обл., м.Луцьк(з), вул. Єршова, будинок 7 Г, код ЄДРПОУ 30659232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Патон Інтернешнл (03045, м.Київ, вул. Новопирогівська, будинок 66, код ЄДРПОУ 37723728) 46780грн. 04коп. (з яких: 28825грн. 54коп. заборгованості, 6763грн. 89коп. інфляційних втрат, 711грн. 64коп.- 3% річних, 4713грн. 86коп. пені та 5765грн. 11коп. штрафу), а також 2481грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.02.2023.

СуддяО. Г. Слободян