ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15 лютого 2023 року Справа № 903/862/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Грачука В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 903/862/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енерго Системс, м. Червоноград, Львівської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Дубечненський керамічний завод, с. Дубечне, Старовижівського району, Волинської області
про стягнення 345923,94 грн.,
за участю представників:
від позивача: Слободян О.Ю. керівник, Сковронський Т.С. адвокат (ордер серії ВС №1014929 від 12.11.2022),
від відповідача: н/з,
в с т а н о в и в:
03.11.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №31ві10-ГС від 31.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енерго Системс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дубечненський керамічний завод 345923,94 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 08.11.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енерго Системс, було залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання Господарському суду Волинської області впродовж 5-ти днів з дня одержання цієї ухвали: доказів про сплати судового збору.
11.11.2022 на через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енерго Системс надійшла заява від 10.11.2022 про усунення недоліків позову з додатками.
Ухвалою суду від 15.11.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2022; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 05.12.2022 року.
02.12.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н та дати, в якому відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на відсутність заборгованості.
05.12.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання/заява від 03.12.2022, в якому позивач просив провести підготовче засідання без участі його представника та призначити справу до судового розгляду.
В судове засідання 07.12.2022 представники сторін не з`явилися. Про судовий розгляд відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301040476835.
Ухвалою суду від 07.12.2022 було відкладено підготовче судове засідання на 28.12.2022; запропоновано позивачу подати суду у строк до 26.12.2022 відповідь на відзив відповідача.
13.12.2022 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Дубечненський керамічний завод для огляду в судовому засіданні оригінали актів надання послуг №632 від 30.11.2019 та №631 від 03.10.2019.
У клопотанні позивач зазначає, що у копіях вищезазначених актів міститься підпис та печатка ТзОВ НВО Західенерго, однак, жодних актів посадові особи ТзОВ НВО Західенерго не підписували та не надавали відповідачу.
21.12.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н та дати, якому представник відповідача просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з відсутністю у штатному розкладі ТзОВ Дубечненський керамічний завод посади юриста та враховуючи час, необхідний для підготовки до слухання справи, а також для залучення фахівця з метою надання правової допомоги під час судового процесу та підготовки процесуальних документів у справі.
28.12.2022 в судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів, просив його задовольнити.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд врахував, що відповідач реалізував своє процесуальне право на захист, подавши до суду відзив на позовну заяву. Суд не визнавав в судове засідання 28.12.2022 явку представників сторін, й, зокрема, відповідача обов`язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб.
Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів з мотивів, викладених в ухвалі від 28.12.2022.
Ухвалою від 28.12.2022 було продовжено строк підготовчого провадження до 13.02.2023 включно; відкладено підготовче засідання на 18.01.2023; запропоновано позивачу подати суду до 16.01.2023 відповідь на відзив відповідача; постановлено відповідачу подати суду оригінали актів надання послуг №632 від 30.11.2019 та №631 від 03.10.2019.
16.01.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив №09/01-ГС від 09.01.2023.
В судовому засіданні 18.01.2023 було оголошено перерву до 27.01.2023. Представники сторін про дату наступного судового засідання були повідомлені під власноручний підпис.
26.01.2023 від представника відповідача надійшли пояснення б/н та дати, в яких представник відповідача зазначає, що всю документацію ТзОВ Дубечненський керамічний завод вів директор Іванішин Л.В., який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що позбавило можливості отримати оригінали документів та надати їх на вимогу ухвали суду від 28.12.2022; просить суд розглядати справу за наявними та поданими документами.
В судовому засіданні 27.01.2023 представники позивача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 27.01.2023 було закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 15.02.2023.
Відповідач був повідомлений про судовий розгляд 15.02.2023 шляхом надіслання ухвали на його електронну адресу. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. А тому справу 15.02.2023 розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами та враховуючи заперечення відповідача на позов, викладені у відзиві.
В процесі судового розгляду встановлено, що 28 жовтня 2019 року між ТзОВ «Науково-виробниче об`єднання «Західенерго» як поручителем, ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» як боржником і ТзОВ «Волиньелектрозбут» як кредитором було укладено договір поруки № 46 П.
Згідно з п.1.1. договору поруки поручитель бере на себе зобов`язання відповідати перед кредитором по зобов`язаннях боржника, якщо останній не проведе належні розрахунки за спожиту протягом 2019 року електричну енергію та інші нарахування (пеня, реактивна електрична енергія, перевищення договірних величин споживання електричної енергії) згідно із умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №737-002800 від 01.01.2019, який був укладений між кредитором та боржником.
Як з`ясовано під час розгляду справи, позивач у позовній заяві допустив описку у найменуванні відповідача: зазначив ТзОВ «Дубеченський керамічний завод», а правильним найменуванням відповідача є ТзОВ «Дубечненський керамічний завод», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі договору поруки ТзОВ «Науково - виробниче об`єднання «Західенерго» в рахунок погашення заборгованості ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» перед ТзОВ «Волиньелектрозбут» перерахувало на користь ТзОВ «Волиньелектрозбут» 345 923,94 грн.
Факт перерахування коштів підтверджується: копією платіжного доручення № 15 від 29 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 23 від 08 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 14 від 06 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 21 від 01 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 13 від 01 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 12 від 01 листопада 2019 року; копією платіжного доручення № 11 від 31 жовтня 2019 року.
Крім цього, той факт, що ТзОВ «Науково - виробниче об`єднання «Західенерго» на підставі договору поруки №46 від 28.10.2019 сплатило 345923,94 грн. підтверджується копією листа ТОВ «Волиньелектрозбут» №01-8/638 від 23.02.2022.
01 вересня 2020 року між ТзОВ «Науково - виробниче об`єднання «Зхіденерго» як первісним кредитором (код ЄДРПОУ 43115656) та ТзОВ «Захід Енерго Системс» як новим кредитором (код ЄДРПОУ 42512080) був укладений договір про відступлення права вимоги.
Згідно з п.п.1.1., 1.2. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові за договором поруки №46П від 28.10.2019 у розмірі 345 923,94 грн. і стає у цій частині кредитором за договором про відступлення права вимоги від 01 вересня 2020 року (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТзОВ «Захід Енерго Системо» про відступлення права вимоги грошової суми у розмірі 345 923,94 грн. до ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» (ЄДРПОУ 37751933), (далі - боржник).
За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором від 01 вересня 2020 року про відступлення права вимоги в частині вимоги у розмірі 345 923,94 грн.
Отже, до ТзОВ «Захід Енерго Системс» на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.09.2020 перейшло право ТзОВ «Науково - виробничого об`єднання «Західенерго» вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором від 01 вересня 2020 року про відступлення права вимоги в частині вимоги у розмірі 345 923,94 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до ч.2 ст.557 ЦК України поручитель, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, у зв`язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов`язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред`явити зворотну вимогу до боржника.
Позивач неодноразово звертався з претензіями (зворотною вимогою) до відповідача про сплату грошових коштів у розмірі 345 923,94 грн., що підтверджується копіями претензій, які приєднані до позовної заяви, проте відповідач коштів не перерахував.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частинами першою та другою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач добровільно коштів позивачу не перерахував, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 345 923,94 грн.
У відзиві на позов відповідач посилається на те, що між ТзОВ НВО «Західенерго» і ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 21/10-2019 від 24.10.2019 року; згідно умов договору оренди цілісно майнового комплексу № 21/10- 2019 від 24.10.2019 року та додатку до нього, що є невід`ємною частиною договору, плата за користування об`єктом оренди встановлюється у формі бартерних відносин, 6 600 (шість тисяч шістсот) штук цегли в день, яка надається орендарю як місячна плата за користування об`єктом оренди та у разі відсутності домовленої плати у грошовій формі еквівалент кількості цегли переводиться до гривні.
Як стверджує відповідач, між сторонами існувала домовленість, згідно з якою ТЗОВ НВО «Західенерго» оплачує борг у сумі 345923,94 грн. за спожиту електроенергію, а ТзОВ «Дубечненський керамічний завод» зараховує її як плату за об`єкт оренди.
Відповідач у відзиві зазначає, що він зарахував суму 345923,94 грн. як плату за об`єкт оренди, на підтвердження зарахування посилається на договір оренди цілісного майнового комплексу № 21/10-2019 від 24.10.2019 року та акти наданих послуг.
Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідач не подав належних доказів, які б свідчили про те, що він зарахував суму 345923,94 грн. як плату за об`єкт оренди, не подав доказів, які б свідчили про те, що він звертався до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач в процесі розгляду справи факт звернення з такою заявою заперечував, а самі по собі договір оренди цілісного майнового комплексу № 21/10-2019 від 24.10.2019 та акти наданих послуг, на які посилається відповідач, враховуючи приписи ст.601 ЦК України, не є належними доказами на підтвердження зарахування зустрічних однорідних вимог.
Разом з цим, позивач заперечував факт підписання ним актів наданих послуг №631 від 31.10.2019, №632 від 30.11.2019.
Відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
За клопотанням позивача суд витребував у відповідача оригінали зазначених актів наданих послуг, проте відповідач оригіналів не надав.
Абзацом 2 ч.6 ст.91 ГПК України передбачено, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд на підставі абзацу 2 ч.6 ст.91 ГПК України не бере до уваги копії актів наданих послуг №631 від 31.10.2019, №632 від 30.11.2019 як докази, оскільки позивач поставив під сумнів ці докази, а відповідач не надав оригіналів актів.
Окрім цього, відповідач не підтвердив доказами твердження, про те, що було досягнуто домовленості, згідно з якою ТзОВ НВО "Західенерго" оплачує борг у сумі 345923,94 грн. за спожиту електроенергію, а ТзОВ "Дубечненський керамічний завод" зараховує її як сплату за об`єкт оренди.
Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку не довів факту зарахування суми 345923,94 грн. як плату за об`єкт оренди, а тому його зобов`язання перед позивачем зі сплати 345923,94 грн. на підставі ст.601 ЦК України не припинилось.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» послався на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судові витрати.
У позовній заяві позивач зазначив, що він поніс та очікує понести такі судові витрати: судовий збір у розмірі 5188,85 грн.; 20000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
За подачу позовної заяви до суду позивач сплатив 5189 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №ЕЗЕМ -1083-Н89С-ТЕ74 від 10.11.2022.
У зв`язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України слід покласти судові витрати по справі у розмірі сплаченого позивачем судового збору 5189 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, то у судовому засіданні 15.02.2023 представник позивача заявив про те, що докази на підтвердження понесення цих витрат будуть подані впродовж 5-ти днів, як це передбачено ч.8 ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дубечненський керамічний завод, (44412, пров. Промисловий, буд. 2, с. Дубечне, Старовижівського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 42512080), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енерго Системс, (80100. вул. Львівська, буд. 44, м. Червоноград, Львівської області, код ЄДРПОУ 37751933)
- 345923 грн. 94 коп.;
- 5189 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 20.02.2023.
Суддя І. О. Якушева
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2023 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109174107 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань інші договори |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Якушева Інна Олександрівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Якушева Інна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні