Рішення

від 20.02.2023 по справі 903/67/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2023 року справа № 903/67/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петрович та за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна"

про стягнення 26 870,07 грн.,

встановив:

17 січня 2023 року представник ОСОБА_1 , адвокатка Стретович І.С. (доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 04.08.2022р. №472/82-22) звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом від 03.01.2023р. №4/2023 до Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" про стягнення на користь позивача 26 870,07 грн., в тому числі, 23 676,50 грн. в повернення вкладу, здійсненого за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8, а також 3 193,57 грн. відсотків, нарахованих відповідно до п. 1.3. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8.

Поруч з цим, в порядку, визначеному ст. 8 Закону України "Про судовий збір", було заявлене клопотання від 03.01.2023р. №3/2023 про звільнення позивача від сплати судового збору, в обґрунтування котрого засвідчено, що майнове становище ОСОБА_1 не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір в розмірі 2 684 грн., єдиним доходом позивача є пенсія, що підтверджується довідками, виданими Луцьким об`єднаним управлінням ПФУ в Волинській області №1033 2807 8409 1020/2924 від 11.07.2022р. та №9214 2526 7932 1205/5116 від 16.12.2022р., розмір річного доходу складає 33 986,32 грн., відповідно 5% розміру річного доходу позивача - 1 699,32 грн.

Ухвалою від 13.12.2022р. за позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 20.02.2023р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати відповідні матеріали. При цьому задоволено клопотання та звільнено позивача від сплати судового збору за подання позову до суду.

20 лютого 2023 року судом було зареєстровано клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника. При цьому пред`явлені до відповідача позовні вимоги підтримуються із здійсненням заяви про задоволення позову та долучення до матеріалів справи копій сторінок паспорта ОСОБА_1 .

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суду не повідомив.

Судом засвідчується, що ухвала від 20.01.2023р. про відкриття провадження у даній справі направлялась рекомендованою кореспонденцією на адресу Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72) та адресу відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4), котрі визначені в договорі про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 та відображені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернуті до суду без вручення адресату з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом засвідчується про вжиття всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи за її участі в якості відповідача.

При цьому зауважується, що неотримання кореспонденції суду (ухвали від 20.01.2023р.) відповідачем та повернення їх до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", суди безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, ухвала суду від 20.01.2023р. надсилалася відповідачу за належною адресою. Не перебування відповідачів за місцем їх державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права судом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018р. та від 15.03.2018р. у справах №911/1163/17 та №910/32340/15.

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

При неявці представника відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Судом враховано, що ухвалою від 20.01.2023р. явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно з приписами ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянуті впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його правта обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997р., дана Конвенція та Протоколи до неї №№2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, а явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, а також з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Суд зазначає, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Припинення корпоративних відносин не означає відсутність юрисдикції господарського суду щодо спору, який виник з таких відносин. А крім того, член кредитної спілки у відносинах щодо повернення йому додаткових пайових внесків і внесків до резервного капіталу цієї спілки не є споживачем її послуг у розумінні пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів".

Господарський процесуальний кодекс України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу). Тобто, одним зі спорів, що виникають із корпоративних відносин, є спір члена чи колишнього члена юридичної особи з нею самою, пов`язаний з управлінням і діяльністю останньої.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 80 ЦК України). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина перша, речення перше та третє частини другої статті 83 ЦК України). Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦК України).

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (частина перша статті 1 Закону України "Про кредитні спілки"; близький за змістом припис закріплений у частині другій статті 130 ГК України).

Кредитна спілка є юридичною особою (частина перша статті 3 Закону України "Про кредитні спілки"), що відповідно до наведеної класифікації належить до непідприємницьких товариств, і функціонує, зокрема, на засадах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки (абзац другий частини першої статті 2 Закону України "Про кредитні спілки"). Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки (абзац перший частини п`ятої статті 10 Закону України "Про кредитні спілки"). А днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення (частина шоста вказаної статті).

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою та в її діяльності. Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом.

За змістом абзацу другого частини першої статті 21 Закону України "Про кредитні спілки", прийняття вступних і обов`язкових пайових та інших внесків, а тому і повернення певних внесків є частиною господарської діяльності кредитної спілки. Сплативши вступний і обов`язковий пайовий внески, член кредитної спілки набуває права, зокрема, на управління справами цієї спілки та на вихід з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом і статутом (абзаци другий і сьомий частини першої статті 11 Закону України "Про кредитні спілки"). Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення (друге речення частини сьомої статті 10 Закону України "Про кредитні спілки"). Отже, спір щодо повернення внесків з майна кредитної спілки (абзац другий частини першої статті 19 Закону України "Про кредитні спілки") у зв`язку з виходом із членства у цій спілці пов`язаний із припиненням корпоративних прав відповідного члена. Такий спір згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема, права на участь в управлінні юридичною особою та в її діяльності. Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом (висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18, від 1 жовтня 2019 року у справі №910/7554/18, від 13 листопада 2019 року у справі №146/616/15-ц, від 22 вересня 2020 року у справі №338/667/19).

Як встановлено ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст. 179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У розумінні приписів наведеної норми, ціна є однією із найважливіших умов відплатного договору. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому судом засвідчується, що відповідно до ст. 204 ЦК України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно ст. 629 ЦК України, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2021 року між Кредитною спілкою "Експрес Кредит Юніон Україна" в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (Спілка) та ОСОБА_1 (Член КС) було укладено договір про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) №16/10-21/В8, згідно з умовами котрого член кредитної спілки вносить строковий внесок (вклад) на депозитний рахунок (далі - Вклад) до спілки, в 23 676,50 грн., а спілка приймає вклад на строк вказаний в п. 1.2. договору та зобов`язується на умовах і в порядку, передбачених договором повернути Члену КС вклад та виплачувати проценти за ставкою, передбаченою пунктом 1.3. нього договору.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.2.1., 1.2.2. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 визначено, що строк вкладу становить 6 місяців, у зв`язку з чим договір діє до 29 квітня 2022 року.

Дата внесення вкладу 29 жовтня 2021 року. Датою повернення вкладу - є наступний день, після дня закінчення строку дії договору. Планова дата повернення вкладу - 30 квітня 2022 року.

Згідно п. 1.3. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 11,75 % річних, з виплатою процентів в день повернення вкладу, сума вкладу збільшується на суму нарахованих процентів згідно п. 2.5 цього договору.

Пунктом 1.4. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 встановлено, що даний договір передбачає пролонгацію лише за законом (п. 8.3. договору).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.8. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 вклад здійснюється Членом КС в термін визначений у п. 1.2.1. договору, шляхом внесення грошових коштів в національній валюті готівкою в касу спілки або шляхом безготівкового перерахунку зазначених коштів на поточний рахунок спілки, визначений в розділі 9 цього договору. Поповнення вкладу можливе протягом строку дії договору за згодою спілки в розмірі не менше 100 грн. (сто гривень). Нарахування процентів за договорами відбувається за фактичну кількість днів користування спілкою вкладом Члена КС. Нарахування процентів починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у спілку та закінчується в день, шо передує дню повернення вкладу по закінченні строку договору чи з інших підстав. В день повернення вкладу проценти не нараховуються. Нарахування спілкою процентів здійснюється з урахуванням календарної кількості днів у місяці та в році. Спілка здійснює нарахування процентів на вклад на підставі договору з дотриманням вимог п.п. 2.3.6. положення про фінансові послуги - в останній календарний день кожного місяця та 29 числа кожного місяця. Цього ж числа проценти нараховані на вклад приєднуються до суми вкладу. Якщо дата повернення вкладу та виплати нарахованих, але не виплачених процентів на вклад припадає на вихідні (святкові, неробочі дні, їх виплата Члену КС здійснюється в перший робочий день, шо слідує за вихідним (святковим, неробочим) днем. У цьому випадку, після закінчення строку дії договору протягом таких вихідних (святкових, неробочих) днів проценти не нараховуються і не виплачуються. З настанням терміну повернення вкладу, вклад повертається Члену КС разом із нарахованими, але не виплаченими процентами, відповідно до п. 2.10. договору.

Даним договором не передбачається дострокове повернення вкладу чи його частини на вимогу Члена КС.

Пунктами 3.3.-3.3.4 договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 член КС має право:

- протягом строку дії Договору поповнювати Вклад грошовими коштами на умовах, визначених п.2.2. договору;

- отримати нараховані проценти на умовах визначених договором;

- отримувати інформацію про стан вкладу;

- доручити, шляхом видачі довіреності, третій особі розпоряджатися коштами на депозитному рахунку: отримувати нараховані проценти за договором, поповнювати суму вкладу, отримувати вклад по закінченні договору. Член КС не має права уповноважувати третю особу на підписання договору про залучення вкладу на депозитний рахунок чи додаткових угод, окрім випадків, коли член КС через вади зору чи іншу тяжку хворобу, не може прочитати текст договору та/або підписати його самостійно.

Пунктами 3.4.-3.4.3 договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 спілка мас право:

- вимагати від Члена КС надання документів, необхідних для оформлення вкладу та здійснення відповідних виплат (повернення вкладу та виплати нарахованих процентів) па користь члена КС.

- протягом строку дії кредитного договору, забезпеченням якого є застава майнових прав Члена КС за даним договором, не повертати внесок в сумі невиконаних зобов`язань Членом КС;

- достроково повернути вклад з власної ініціативи з дотриманням п. 2.9. договору

Суд засвідчує, що визначену договором суму вкладу у розмірі 23 676,50 грн. позивачем було внесено на депозитний рахунок шляхом сплати Кредитній спілці "Експрес Кредит Юніон Україна" в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" вкладу, що підтверджується розрахунковою квитанцією від 29.10.2022р. на суму 23 676,50 грн. із призначенням платежу "вклад на депозитний рахунок згідно договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8".

22 червня 2022 року ОСОБА_1 надіслав на адреси відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4) та директора Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72) зави про видачу депозиту від 22.06.2022р. Доказами направлення заяви/вимоги виступає поштова накладна №4302453454348 від 22.06.2022р. та №4302453454356 від 22.06.2022р. відповідно.

Однак, вказані вимоги повернулися без вручення з підстав: "за закінченням терміну зберігання".

30 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повторно надіслав на адреси відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4) та директора Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72) зави про видачу депозиту від 30.10.2022р. Доказами направлення заяви/вимоги виступає поштова накладна №4302453489710 та №4302453489702 відповідно.

Однак, вказані вимоги також повернулися без вручення з підстав: "за закінченням терміну зберігання".

Позивач - ОСОБА_1 звертався до Луцького РУП ГУНП у Волинській області відносно неправомірних дій Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна".

Листом Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 28.10.2022 №3/5629/50/04-22, в ході розгляду заяви ОСОБА_1 було встановлено, що інформація яка викладена у заяві стосується цивільно-правових відносин та до компетенції Національної поліції України не належить.

Також ОСОБА_1 приєднався до колективного звернення від 28.09.2022р. №КО-197267/1/20670 адресованого Національному банку України щодо відносин, що склалися з Кредитною спілкою "Експрес Кредит Юніон Україна".

Національний банк України листом за №14-0004/69269 від 04.10.2022р. повідомив, що

Кредитна спілка "Експрес Кредит Юніон Україна" та її відокремлений підрозділ Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" виключено з Державного реєстру фінансових установ та реєстру, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а тому діяльність даної установи не підлягає регулюванню Національного банку України.

Непроведення відповідачем належних платежів виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення на користь позивача 26 870,07 грн., в тому числі, 23 676,50 грн. в повернення вкладу, здійсненого за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8, а також 3193,57 грн. відсотків, нарахованих відповідно до п. 1.3. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини першої, абзацу третього частини другої статті 23 Закону України "Про кредитні спілки" внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до статті 23 Закону України "Про кредитні спілки", статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Відповідно до частини сьомої статті 10 Закону України "Про кредиті спілки" у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.

За змістом частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно частини першої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний чи змінений не був.

Судом встановлено, що відповідно до п.п. 1.2., 1.2.2. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 сторони погодили, що строк вкладу становить 6 місяців, у зв`язку з чим договір діє до 29 квітня 2022 року.

Датою повернення вкладу - є наступний день, після дня закінчення строку дії договору. Планова дата повернення вкладу є 30 квітня 2022 року.

Позивач звертався до відповідача про повернення йому грошових коштів (вкладу) у повному розмірі.

Факт внесення позивачем грошових коштів згідно договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 підтверджується, дослідженою в судовому засіданні, розрахунковою квитанцією від 29.10.2022р. на суму 23 676,50 грн. із призначенням платежу "вклад на депозитний рахунок згідно договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8".

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8, встановлення судом факту порушення відповідачем свого зобов`язання щодо неповернення суми вкладу, суд дійшов висновку про підставність пред`явленого позову в частині стягнення з відповідача 23 676,50 грн. Сума вкладу повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Окрім цього позивачем у відповідності до положень чинного законодавства України та умов договору про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням) від 29.10.2021р. №16/10-21/В8, просить суд стягнути з відповідача 3 193,57 грн. відсотків, нарахованих відповідно до п. 1.3. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8.

Згідно п. 1.3. договору від 29.10.2021р. №16/10-21/В8, процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 11,75 % річних, з виплатою процентів в день повернення вкладу, сума вкладу збільшується на суму нарахованих процентів згідно п. 2.5 цього договору.

Порядок надання депозитних послуг кредитними спілками визначений Правилами здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, затвердженими розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 30 грудня 2011 року № 821 (далі Правила), відповідно до яких операції, які здійснюються із внесками (вкладами) на депозитні рахунки та включають залучення і виплату грошових коштів, нарахування та виплату процентів за такими внесками (вкладами), що підлягають обов`язковій фіксації в комплексній інформаційній системі кредитної спілки.

Сума внеску (вкладу) на депозитний рахунок, строки дії договору залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, умови залучення та повернення внеску (вкладу) на депозитний рахунок, а також нараховані на такі внески (вклади) на депозитний рахунок проценти (плата) визначаються між кредитною спілкою та членом кредитної спілки на договірних умовах.

Договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок укладається в письмовій формі. Нарахування процентів визначається умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Кредитні спілки повертають внески (вклади) на депозитні рахунки та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок між вкладником і кредитною спілкою.

Кредитна спілка виплачує вкладникові проценти на суму внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок у розмірі, який встановлюється в договорі про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Відповідно до абзацу 2 частини другої Розділу II "Договірне регулювання операцій кредитної спілки з внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки" Правил, підтвердженням залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки є укладені в письмовій формі договори, первинні бухгалтерські документи, оформлені згідно з вимогами законодавства України, та належним чином зафіксована в комплексній інформаційній системі кредитної спілки інформація про операції кредитної спілки з внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитних рахунках.

Відповідно до розділу III "Порядок повернення кредитними спілками грошових коштів та сплати процентів за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки" Правил здійснення депозитних операцій для кредитних спілок, кредитні спілки повертають внески (вклади) на депозитні рахунки та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок між вкладником і кредитною спілкою.

За договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок кредитна спілка зобов`язана видати внесок (вклад) та нараховані проценти за цим внеском (вкладом) із спливом строку, визначеного у договорі про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Повернення вкладникові строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок та нарахованих процентів за цим внеском (вкладом) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до закінчення строку його дії можливе виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за рішенням суду, а також у разі реорганізації або ліквідації кредитної спілки.

За договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок на вимогу кредитна спілка зобов`язана видати внесок (вклад) або його частину та нараховані проценти на першу вимогу вкладника.

У разі отримання кредитною спілкою письмової вимоги члена кредитної спілки про повернення внеску (вкладу) на депозитний рахунок або його частини кредитна спілка зобов`язана:

- прийняти письмову вимогу шляхом проставлення на ній дати отримання, підпису уповноваженої особи, прізвища, імені та по батькові уповноваженої особи кредитної спілки;

- зареєструвати письмову вимогу члена кредитної спілки згідно з положенням про документообіг, затвердженим кредитною спілкою;

- виконати вимогу відповідно до умов договору залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Суд враховуючи те, що сторони домовились про обов`язок кредитної спілки сплачувати проценти суд доходить висновку про задоволення даної вимоги на суму 3193,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поруч з цим, частиною 2 статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги обставину, за котрої на підставі ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" за клопотанням позивача судом було звільнено останнього від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 2 684 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 42983358 ) в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4, код ЄДРПОУ 43191407) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_2 , виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, 12.09.1997р., дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23 676,50 грн. в повернення вкладу, здійсненого за договором від 29.10.2021р. №16/10-21/В8 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, 3 193,57 грн. відсотків, а всього 26 870,07 грн.

3. Стягнути з Кредитної спілки "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 42983358 ) в особі відокремленого підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4, код ЄДРПОУ 43191407) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 2684 грн. судового збору. Стягувачем виступає Державна судова адміністрація України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

4. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 24.02.2023р.

Суддя В. А. Войціховський

рішення направити:

представнику ОСОБА_1 адвокатці Стретович І.С. (ІНФОРМАЦІЯ_2); КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72); відокремленому підрозділу Відділення №8 КС "Експрес Кредит Юніон Україна" (м. Луцьк, вул. Винниченка, 4).