Рішення

від 14.02.2023 по справі 904/4020/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4020/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра", м. Підгородне Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ ТЕРРА", с. Молодіжне Царичанського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 9 141 073 грн 24 коп. за договором суборенди від 26.07.2021 № 26/07-ОР

Представники:

від позивача: Біднина О.І., довіреність від 20.01.2022, представник;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 02.11.2022 № 2/11, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ ТЕРРА" заборгованість в сумі 9 141 073 грн 24 коп., з яких: 7 424 913 грн 60 коп. - основний борг, 218 984 грн 08 коп. - 3% річних, 1 497 175 грн 56 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору суборенди від 26.07.2021 № 26/07-ОР.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 08.12.2022.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за клопотанням позивача; підготовче засідання відкладено на 26.01.2023.

11.01.2023 позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі від 04.01.2023 № 04-01, в якій просив суд закрити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 7 424 913 грн 00 коп., у зв`язку з повним погашенням відповідачем основного боргу в сумі 171 121 грн 36 коп. після звернення позивач із даним позовом до суду, а також укладенням сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2022 на суму 6 253 792 грн 24 коп.

Того ж дня позивач подав до суду:

- заяву про зменшення позовних вимог від 05.01.2023 № 05-01, в якій зазначив, що зменшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків з 1 497 175 грн 56 коп. до 149 грн 71 коп. та 3% річних з 218 984 грн 08 коп. до 21 грн 98 коп.

- заяву про повернення судового збору від 06.01.2023 № 6/1, в якій просив повернути суму судового збору у розмірі 134 516 грн 11 коп. на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою господарського суду від 26.01.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 14.02.2023.

У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвали суду завчасно надсилалися відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на його офіційну електронну адресу аl_terra@ukr.net, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.

На адресу суду повернулося поштове повідомлення № 4930021102638 про вручення 11.01.2023 відповідачу ухвали від 08.12.2022.

Поштові повідомлення про вручення відповідачу або конверти з ухвалами від 14.11.2022 та 26.01.2023 на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, господарським судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З у рахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вищевикладених обставин останній вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.02.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, з урахуванням заяв про закриття провадження у справі та зменшення позовних вимог.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ ТЕРРА" (суборендар) укладено договір суборенди № 26/07-ОР (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове володіння і користування нежиле приміщення - частину складу (далі приміщення), загальною площею розміром 702 кв.м.

Місцезнаходження приміщення: м. Дніпро, вул. Собінова, 1 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору метою оренди є використання приміщення в якості складу для зберігання плодової продукції.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що приміщення повинно бути передане орендарем і прийняте суборендарем з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, але не пізніше 70 (сімдесяти) днів з моменту підписання даного договору.

Передача приміщення в оренду здійснюється вповноваженими представниками сторін зі складанням акту приймання-передачі (п. 3.2. договору).

За умовами п. 4.1. договору орендоване приміщення вважається переданим суборендарю з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Мінімальний строк оренди становить 6 місяців з дати завозу першої партії продукції (п. 4.2. договору).

У п. 4.3. договору сторони узгодили, що строк оренди не підлягає зменшенню, проте може бути подовжений за згодою сторін. Розмір орендної плати при цьому, повинен бути переглянутий сторонами.

Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість оренди за даним договором становить 7 424 913,60 грн. (сім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі дев`ятсот тринадцять гривень 60 копійок) з ПДВ за строк зберігання протягом шести місяців, навіть якщо суборендарем прийнято рішення розірвання договору в односторонньому порядку та/або вивезення продукції раніше, ніж закінчився мінімальний строк оренди. Вартість оренди за кожен наступний місяць, що наступає після мінімального строку оренди, становить 1 762,80 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 80 коп.) з ПДВ за 1 м.кв. площі, що перебуває в оренді.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що комунальні платежі включені у вартість орендної плати, та не підлягають додатковому компенсуванню суборендарем.

Згідно з п. 5.5. договору орендна плата сплачується суборендарем у безготівковій формі на рахунок орендаря у такі строки: щомісячно у сумі 1 237 485,60 гривень (один мільйон двісті тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 60 копійок), в тому числі ПДВ, протягом шести календарних місяців до 5-го числа кожного поточного місяця.

Відповідно до п. 8.1. договору по закінченню строку оренди суборендар зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів повернути орендоване приміщення орендарю за актом приймання-передачі.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє 6 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення, а в частині взаємних розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.2 договору).

Передача в суборенду вказаного приміщення підтверджується складеним сторонами двостороннім актом приймання-передачі від 11.08.2021 (а.с. 10).

На виконання умов договору сторонами складені та підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підтверджують надання позивачем відповідачу приміщення у суборенду:

- № ОУ-0000051 від 31.08.2021 на суму 824 990 грн 40 коп.;

- № ОУ-0000058 від 30.09.2021 на суму 1 237 485 грн 60 коп.;

- № ОУ-0000065 від 31.10.2021 на суму 1 237 485 грн 60 коп.;

- № ОУ-0000073 від 30.11.2021 на суму 1 237 485 грн 60 коп.;

- №ОУ-0000080 від 31.12.2021 на суму 1 237 485 грн 60 коп.;

- № ОУ-0000005 від 31.01.2022 на суму 1 237 485 грн 60 коп.;

- № ОУ-0000015 від 11.02.2022 на суму 412 495 грн 20 коп.

Як зазначає позивач, в порушення договірних зобов`язань відповідач не сплачував вартість оренди, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 11.08.2021 по 11.02.2022 у розмірі у загальній сумі 7 424 913 грн 60 коп.

На підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив стягнути з відповідача3% річних в сумі 218 984 грн 08 коп. за період з 06.09.2021 по 28.10.2022 та інфляційні втрати у розмірі 1 497 175 грн 56 коп. за період з вересня 2021 по вересень 2022.

Під час судового розгляду справи позивачем до матеріалів справи надані докази оплати відповідачем заборгованості з орендної плати на суму 171 121 грн 36 коп. після звернення позивач із даним позовом до суду, а також угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між сторонами від 26.12.2022, на суму 6 253 792 грн 24 коп. Позивач просив суд закрити провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 424 913 грн 60 коп., у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Крім того, позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог від 05.01.2023 № 05-01, в якій зазначив, що зменшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків з 1 497 175 грн 56 коп. до 149 грн 71 коп. та 3% річних з 218 984 грн 08 коп. до 21 грн 98 коп.

Доказів оплати відповідачем нарахованих позивачем 3% річних в сумі 21 грн 98 коп. та інфляційних втрат у розмірі 149 грн 71 коп. сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору суборенди, факт передачі приміщення в суборенду, строки оплати орендної плати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати орендних платежів.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору суборенди від 26.07.2021 № 26/07-ОР, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, вищевказаний договір суборенди за своїм змістом є договором піднайму.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За приписами ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем (орендарем) речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, в порушення умов договору, своєчасно не сплачував орендну плату, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 7 424 913 грн 60 коп.

З урахуванням умов п. 5.5. договору строк оплати орендної плати є таким, що настав:

- за актом № ОУ-0000051 від 31.08.2021 - 11.08.2021;

- за актом № ОУ-0000058 від 30.09.2021 - 06.09.2021;

- за актом № ОУ-0000065 від 31.10.2021 - 05.10.2021;

- за актом № ОУ-0000073 від 30.11.2021 - 05.11.2021;

- за актом № ОУ-0000080 від 31.12.2021 - 06.12.2021;

- за актом № ОУ-0000005 від 31.01.2022 - 05.01.2022;

- за актом № ОУ-0000015 від 11.02.2022 - 07.02.2022.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження оплати відповідачем заборгованості з орендної плати на суму 171 121 грн 36 коп. після звернення позивач із даним позовом до суду, а також угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між сторонами від 26.12.2022, на суму 6 253 792 грн 24 коп., тому грошові зобов`язання відповідача в сумі 7 424 913 грн 60 коп., в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими Таким чином, між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 грн 98 коп. 3% річних та 149 грн 71 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 424 913 грн 60 коп. провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7 424 913 грн 60 коп. підлягає закриттю, а також з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, за приписами п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", судовий забір в сумі 134 635 грн 10 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, відповідно до заяви про повернення судового збору від 06.01.2023 № 6/1.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 424 913 грн 60 коп.

В іншій частині позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ ТЕРРА" (51033, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Молодіжне, вул. Кооперативна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37730536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино, 227 км+580 м, код ЄДРПОУ 39074389) 149 грн 71 коп. (сто сорок дев`ять грн. 71 коп.) інфляційних втрат, 21 грн 98 коп. (двадцять одну грн 98 коп.) 3% річних, 2 481 грн 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино, 227 км+580 м, код ЄДРПОУ 39074389) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 134 635 грн 10 коп. (сто тридцять чотири тисячі шістсот тридцять п`ять грн 10 коп.), сплачений у складі судового збору у сумі 137 116 грн 11 коп. за платіжним дорученням № 969 від 28.10.2022, яке міститься в матеріалах справи, про що винести ухвалу.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.02.2023

Суддя І.А. Рудь