Рішення

від 23.02.2023 по справі 904/4502/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4502/22Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, ідентифікаційний код 05471247) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод спеціального кріплення" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 2, ідентифікаційний код 43845526) про стягнення 130 368,00 грн. пені, 4 704,00 грн. 7% штрафу, 4 675,81 грн. інфляційних втрат, 784,31 грн. 3% річних

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №25/658-3274 від 16.11.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод спеціального кріплення" заборгованості на загальну суму 140 532,12 грн., з яких:

- 130 368,00 грн. пеня за період з 28.07.2022 по 01.11.2022;

- 4 704,00 грн. 7% штраф;

- 4 675,81 грн. інфляційні втрати за період з червня по вересень 2022 року;

- 784,31 грн. 3% річних за період з 13.06.2022 по 14.10.2022.

Також позивач просить суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №12/98 від 30.05.2022 про закупівлю (поставку) товарів щодо своєчасної поставки товару - виток спіралі (лівий) К-470775, за який позивачем здійснена 100% попередня оплата в сумі 67 200,00 грн. за платіжним дорученням №Зм.832 від 13.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4502/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 26.12.2022 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд зменшити розмір штрафних санкцій частково у сумі 113 552,67 грн., на 90%, що в грошовому еквіваленті складає 11 355,27 грн. Відповідач визнає позовні вимоги частково, відповідач погоджується, що позивач дійсно здійснив попередню оплату за товар на загальну суму 67 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №Зм.832 від 13.06.2022, відповідно строк поставки товару почав свій відлік з 14.06.2022, а 45-ть календарних днів, відведених на поставку товару за умовами договору, сплили 28.07.2022. Отже, період заборгованості починається з 29.07.2022. Крім того, відповідач повністю повернув попередню оплату 14.10.2022, що підтверджується платіжним дорученням №0000000456, на підставі надісланої позивачем претензії №25/618-2631 від 28.09.2022, згідно з якою позивач довів до відповідача письмову вимогу щодо повернення суми попередньої оплати на підставі частини 2 та 3 статті 693 ЦК України.

Таким чином, відповідач стверджує, що з моменту направлення претензії №25/618-2631 від 28.09.2022 відповідачу, позивач відмовився від договору поставки №12/98 від 30.05.2022, у зв`язку з чим правові підстави для нарахування позивачем пені за прострочення поставки товару після повернення відповідачем суми попередньої оплати у розмірі 67 200,00 грн., тобто після 14.10.2022, є неправомірним.

Відповідач вважає вірним є період нарахування пені з 29.07.2022 по 13.10.2022. Отже, кількість днів прострочення зобов`язання за договором буде складати 77 календарних днів, а сума пені буде складати 103 488,00 грн. (67 200,00 х 2 х 77 /100 = 103 488,00).

Щодо нарахування 7% штрафу відповідач погоджується з розрахунком суми штрафу в розмірі 4 704,00 грн., яка складає 7% від суми попередньої оплати 67 200,00 грн.

Таким чином, відповідач не погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення виконання зобов`язання, на думку відповідача період прострочення з 29.07.2022 по 13.10.2022, а не з 28.07.2022 по 01.11.2022.

Також відповідач не погоджується з періодом нарахування позивачем 3% річних, а саме позивач у позовній заяві зазначив, що дата початку нарахування 3% річних є 13.06.2022, а дата закінчення нарахування 3% річних - 14.10.2022, що на думку позивача складає загалом 142 календарних днів, що є арифметичною помилкою позивача оскільки період нарахування з 13.06.2022 по 14.10.2022 складає 124 календарних дні, а тому сума стягнення 3% річних буде складати: 3% = 67 200,00 х 3/100/365 х 124 дн. = 684,89 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не вірно здійснено й арифметичний розрахунок інфляційних витрат за користування грошовими коштами відповідно до п.9.2. договору, зокрема, позивач просить суд стягнути суму у розмірі 4 675,81 грн. (67 200,00 грн. х 106,958 / 100 - 67 200,00 грн.). Однак, здійснивши перевірку вірності розрахунку, відповідач наголошує, що позивач допустив арифметичну помилку, оскільки 67 200,00 грн. х 106,958 /100 - 67 200,00 грн. = 4 675,78 грн. Отже, сума інфляційних витрат складає саме 4 675,78 грн.

Таким чином, відповідач визнає позовні вимоги на загальну суму 113 552,67 грн., з яких: - 103 488,00 грн. пеня; - 4 704,00 грн. 7% штраф; - 4 675,78 грн. інфляційні втрати; - 684,89 грн. 3% річних.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90% посилаючись на наступне. Так, травень - червень 2022 року відповідач вимушений був використати не на виконання зобов`язань за договором поставки, а на поетапне розміщення виробничого обладнання у орендованому приміщенні, а це близько 20 одиниць обладнання: верстати, лінії з виготовлення болтів, преси тощо. Поетапний запуск потужностей на новому місці та налагодження виробництва. Також, пошук трудовим колективом житла в оренду в місті Дніпро та розв`язання побутових питань їхніх сімей, що також позначилось на строках виробництва та поставки. Поміж вказаного, релокація бізнесу призвела до необхідності налагодження нової логістики з постачальниками сировини, покупцями та перевізниками, з урахуванням нового місцезнаходження.

Другою винятковою обставиною порушення відповідачем строку виготовлення предмета договору поставки №12/98 від 30.05.2022 відповідач зазначає відсутність двох спеціалістів, найманих працівників відповідача, які дотепер за сімейними обставинами не виїхали з м. Краматорськ Донецької області. Зокрема це слюсар зі складання металевих конструкцій - Лісняк Ігор Володимирович та верстатник широкого профілю - Чаус Сергій Володимирович. Наразі, вони знаходяться у безоплатній відпустці, що свідчить про збереження та очікування вказаних спеціалістів відповідачем до сьогодні (копії наказів про приймання на роботу та наказів про відпустки додаються до відзиву).

Отже, все вказане у сукупності призвело до порушення строків виготовлення продукції, що є предметом по договору поставки №12/98 від 30.05.2022. Відповідач зазначає, що позивач не взяв до уваги зазначену відповідачем інформацію і не надав будь-якої письмової відповіді на лист-відповідь на претензію №14/10 від 14.10.2022, в якому останній просив розглянути питання реструктуризації штрафних санкцій.

Відповідач вважає, що ведення з 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану в Україні, а також здійснення військової агресії на території України, зокрема й в місті Краматорськ, Донецької області шляхом обстрілів міста, що призвело до вимушеного рішення з релокації бізнесу та трудового колективу відповідача в інше місто та область країни, - є винятковими обставинами для звернення із клопотанням про зменшення відповідальності за порушення зобов`язання за договором. Винятковість, надзвичайність та невідворотність цих обставин також засвідчена загальним офіційним листом Торгово-Промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, розміщеного на офіційному сайті ТПП України.

Також відповідач зазначає, що сума штрафних санкцій (пені, штрафу тощо) за несвоєчасне виконання зобов`язань є значною для відповідача, виходячи із загальної ціни договору та часу прострочення виконання зобов`язань. Так, ціна договору поставки №12/98 від 30.05.2022 складає 67 200,00 грн. з ПДВ, відповідно сума штрафних санкцій визнаних відповідачем складає 113 552,67 грн., що в цьому випадку майже удвічі перевищує ціну договору. Таким чином, розмір штрафних санкцій перевищує розмір прибутковості договору поставки, зобов`язання по якому є припиненими з моменту пред`явлення відповідачу претензії та поверненню суми передоплати позивачу, що на думку відповідача є несправедливим, а тому підлягає зменшенню.

Крім того, період прострочення виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором складає 77 календарних днів (з 29.07.2022 по 13.10.2022), тобто з першого дня після спливу строку поставки (45-ть к/д) та до дня повернення передоплати позивачу (14.10.2022 перерахування передоплати), який не є значним порушенням зобов`язань з поставки товару. Відповідач не зменшує соціальну значущість позивача та його майновий стан, які мають значення для вирішення справи з питання про зменшення штрафних санкцій, втім в існуючих обставинах воєнного стану вказаний строк відповідач вважає не значним.

Відповідач зазначає, що у разі задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі відповідач опиниться у важкому матеріальному становищі. У процесі майбутнього примусового виконання рішення суду можливе накладення арешту на рахунки відповідача, що заблокує господарську діяльність останнього і призведе до невиконання ним своїх господарських зобов`язань, а отже існує ризик виникнення кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами. Все вказане також посилюється негативними наслідками обстрілу енергетичної інфраструктури у місті Дніпро, що на сьогодні вже призвело до відсутності електроенергії на виробничих площах відповідача, неможливість запустити без електроенергії обладнання та виготовлення продукції взагалі.

Також відповідач звертає увагу суду на відсутність у позивача збитків. Таким чином, зважаючи на те, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу, відповідач просить суд зменшити штрафні санкції на 90%.

До суду 03.01.2023 надійшло клопотання відповідача про долучення додаткових доказів та пояснень в яких зазначає, що відповідач ввів в дію наказ №5 від 02.05.2022, спрямований на забезпечення безпеки та збереження життя трудового колективу, а саме: припинення виконання своїх професійних обов`язків, в т.ч. припинення процесу з виробництва продукції, під час оголошення у робочий час сигналу повітряної тривоги. Згідно зі статистичними даними повітряних тривог по всій Україні, відображених на сайті air-alarms.in.ua, за період з 14.06.2022 по 28.07.2022 (45 к/д - строк виконання зобов`язань з виготовлення та поставки товару) кількість оголошень сигналів повітряних тривог на Дніпропетровщині складає 163 рази, середня тривалість кожної 01:09:41 годин. За днями тижня та проміжками часу, згідно з наведеною статистикою, повітряні тривоги відбувались у всі дні та майже рівнозначно у чотирьох проміжках часу доби. Відповідно за період з 14.06.2022 по 28.09.2022 (107 к/д - з дати початку строку виконання зобов`язання з поставки та до моменту складення та направлення претензії позивачем) кількість повітряних тривог збільшилась до 482 разів із середньою тривалістю 00:49:58 хвилин. Втім, у серпні - вересні 2022 року до повітряних тривог додалися обставини пошкодження інфраструктури з енергозабезпечення у місті Дніпро, що призвело до відсутності протягом декілька днів або декілька годин за добу у вказаний період часу електроенергії на виробничих площах відповідача.

До суду 11.01.2023 надійшла відповідь позивача на відзив якою останній просить суд поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що при розрахунку 3% річних було допущено арифметичну помилку, в саме помилково зазначено кількість днів прострочення, період нарахування 3% річних з 13.06.2022 по 14.10.2022 складає 124 календарних дні, а тому саму стягнення 3% річних буде складати 684,89 грн.

Щодо решти заперечень відповідача позивач не погоджується на підставі наступного. Позивач не погоджається з розрахунком інфляційних втрат відповідача оскільки розрахунок здійснювався за формулою: ? І = s * si / 100% - s , де ? І - сума інфляційних втрат, si - сукупний індекс інфляції, s - сума заборгованості. Позивач не погоджується з позицією відповідача, що строк поставки почав свій відлік з 14.06.2022, оскільки датою попередньої оплати є 13.06.2022 отже строк поставки почав свій відлік з 13.06.2022. Позивач вибрав період часу, який розпочався з першого дня прострочення відповідачем своїх зобов`язань, а саме з 28.07.2022, тобто одразу після закінчення строку поставки продукції (27.07.2022), та розрахував штрафні санкції по 01.11.2022, що є повністю обґрунтованим та законним.

Також позивач не погоджується з позицією відповідача, що виняткові обставини, про які зазначається у відзиві, причинили невиконання зобов`язань з поставки товару у встановлені договором строки, оскільки договір укладено 30.05.2022 під час всіх подій про які зазначає відповідач. Отже, укладаючи договір, відповідач усвідомлював факт взяття на себе зобов`язання поставки продукції відповідно до договору, а також розумів, що має нести ризики, пов`язані з труднощами, які можуть виникати при виконанні свого обов`язку.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% позивач зазначає, що відповідач не оспорює підстави для нарахування пені, штрафу позивача, а також не виключає повністю своєї вини у порушенні термінів поставки товару, але вважає, що розмір пені та штрафу занадто великий, хоча фактично укладаючи договір погодився з встановленим розміром пені та штрафу. Позивач зазначає, що відповідачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів стосовно встановлення дійсних причин неналежного виконання свого обов`язку щодо своєчасної поставки, а також, що порушення сталося внаслідок незалежних від нього обставин. Позивач стверджує, що оскільки відповідач не довів ці обставини, то питання щодо відсутності його вини взагалі не повинно ставитися.

До суду 30.01.2023 надійшли заперечення відповідача на відповідь позивача якими просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити частково, зменшити розмір штрафних санкцій, визнаних відповідачем частково у сумі 113 552,70 грн., на 90%, що в грошовому еквіваленті складає 11 355,27 грн. Відповідач стверджує, що вірним період нарахування пені з 29.07.2022 по 13.10.2022, оскільки останнім днем строку поставки товару за умовами договору є 28.07.2022 включно, якщо рахувати з наступного дня, який слідує за днем здійснення позивачем попередньої оплати (13.06.2022 платіжне доручення №832), а 13.10.2022 є останнім днем перед днем повернення відповідачем суми попередньої оплати на підставі письмової вимоги позивача щодо односторонньої відмови останнього від зобов`язання.

Щодо не погодження позивача з винятковістю обставин, що спричинили невиконання відповідачем зобов`язань з поставки продукції за спірним договором, відповідач звертає увагу на наявність факту застосування позивачем подвійних стандартів, коли обставини та наслідки військової агресії російської федерації (воєнного стану в Україні) у ситуації позивача вважаються ним винятковими, а в ситуації свого контрагента - ні. А тому, твердження позивача щодо вищевказаного є упередженим та таким, котре не повинно братися до уваги судом під час винесення рішення по справі.

Щодо твердження позивача, що відповідач не міг гарантувати належність йому товару на праві власності, оскільки право власності може бути набуте тільки на річ, що існує, відповідач зазначає, що додатковими умовами, викладеними в пункті 11 Додатку №1 до договору, визначені умови щодо року виготовлення продукції - 2021-2022р. (див. підпункт 11.3 пункту 11 Додатку №1 до договору), що є прямим доказом того, що відповідач за умовами спірного договору №12/98 та додатку до нього мав право здійснювати виготовлення продукції у 2022 році, в тому числі під час укладення договору, яку надалі повинен був поставити позивачу протягом 45-ти календарних днів, гарантуючи на момент поставки право власності на виготовлену продукцію відповідними товаросупровідними документами.

Крім того, відповідач зазначає, що твердження позивача щодо гарантування права власності тощо, не повинно братися судом до уваги під час розгляду цієї справи по суті, оскільки позивач по-перше мовить про обставини, які ще не настали (відсутній факт не підтвердження відповідачем права власності на продукцію, яка є поставленою позивачу за умовами, договору №12/98 та/або відсутній факт оскарження права власності на поставлену позивачу продукцію іншими особами). По-друге, вказане твердження позивача не є предметом спору за справою №904/4502/22.

Щодо відсутності у відповідача законних підстав для зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій відповідач зазначає, що вважає винятковими обставинами з підстав:

1) Що сума штрафних санкцій (пені, штрафу тощо) за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки №12/98 є значною для відповідача, виходячи із загальної ціни договору та часу прострочення виконання зобов`язань;

2) Що період прострочення виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором складає 77 календарних днів (з 29.07.2022 по 13.10.2022), який не є значним порушенням зобов`язань з поставки товару;

3) Що за період з 14.06.2022 по 28.09.2022 (107 к/д - з дати початку строку виконання зобов`язання з поставки та до моменту складення та направлення претензії позивачем) кількість повітряних тривог збільшилась до 482 разів із середньою тривалістю 00:49:58 хвилин. Втім, у серпні - вересні 2022 року до повітряних тривог додалися обставини пошкодження інфраструктури з енергозабезпечення у місті Дніпро, що призвело до відсутності протягом декілька днів або декілька годин за добу у вказаний період часу електроенергії на виробничих площах відповідача;

4) Що у разі задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі відповідач опиниться у важкому матеріальному становищі. У процесі майбутнього примусового виконання рішення суду можливе накладення арешту на рахунки відповідача, що заблокує господарську діяльність останнього і призведе до невиконання ним своїх господарських зобов`язань, а отже існує ризик виникнення кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами;

5) Що позивач на момент складення претензії вже мав домовленості з іншим суб`єктом господарювання на поставку предмета договору, а саме з ТОВ "Завод монтажних виробів", що додатково підтверджує факт односторонньої відмови позивачем від договору поставки №12/98 від 30.05.2022 згідно ст. 693 ЦКУ та не надання відповідачу жодної можливості щодо реструктуризації штрафних санкцій;

6) Що у позивача відсутні збитки, про які останній як не обмовився жодним словом у позові, так і не навів будь-яких аргументів у відповіді на відзив.

Також відповідач зазначив, що визнає вірність розрахунку інфляційних витрат у сумі 4 675,81 грн.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2022 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод спеціального кріплення" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір № 12/98 про закупівлю (поставку) товарів (далі - договір) відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Згідно з п.1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в Додатку до договору.

Ціни на продукцію визначаються в Додатку до договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.5 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому Додатком №1 до договору.

Постачальник протягом 10 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати (в разі, якщо такий порядок розрахунків передбачений договором) підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням (п.2.6 договору).

Відповідно до п. 3.3. договору фактичний об`єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід`ємною частиною даного договору. При цьому, покупець на підставі своїх письмових заявок, в межах запланованого в договорі обсягу продукції, має право перерозподіляти продукцію між вантажоотримувачами без додаткового погодження з постачальником.

Згідно з п.5.3 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі продукції. В разі, якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання-передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

У випадку прострочення постачальником строків постачання продукції, або при постачанні неякісної продукції, покупець має право відмовитись від прийняття такої продукції, вимагати повернення сплачених коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, відшкодування заподіяних збитків (п.9.4 договору).

Відповідно до п.12.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в Додатку до договору.

У Додатку №1 до договору сторонами визначено найменування, асортимент, кількість, ціна товару (продукції): 42160000-8: Котельні установки (Витки спіралі (лівий)) К-470775, Код ДК021-2015 - 42164000-6, Код ЄК ТМЦ ПАТ "ЦЕ" - 302011301005, Код товару згідно УКТЗЕД - 7318190090, кількість - 8 шт., ціна за од. прод., грн. без ПДВ 7 000,00 грн., сума грн. без ПДВ - 56 000,00 грн. Загальна вартість продукції: 56 000,00 грн., крім того ПДВ - 20%: 11 200,00 грн., загальна вартість продукції з ПДВ - 67 200,00 грн.

Пунктом 3 Додатку № 1 до договору визначені умови розрахунків: розрахунки за продукцією здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- попередня оплата в розмірі 100%.

Відповідно до п.4 Додатку № 1 до договору постачальник здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах поставки - DPP, відповідно до Правил "Інкотермс 2020" за такими реквізитами вантажоотримувача: Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго", смт. Слобожанське, Зміївського р-ну, Харківської обл., Балаклійське шосе, 2 склад покупця.

Відповідно до п.5 додатку №1 до договору строк поставки продукції: 45 календарних днів з дати попередньої оплати.

Строк дії договору: договір набирає чинності з дня його підписання та діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжено за згодою сторін у разі продовження дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (п.10 Додатку № 1 до договору).

На виконання умов договору позивачем 13.06.2022 здійснено попередню оплату у сумі 67 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №Зм.832 від 13.06.2022 на суму 67 200,00 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару позивач звернувся до відповідача з претензією №25/618-2631 від 28.09.2022 про повернення у 10-денний строк від дня пред`явлення претензії коштів в сумі 67 200,00 грн. 100% попередньої оплати та сплату штрафних санкцій, які були нараховані замовник в результаті невиконання виконавцем умов договору у загальному розмірі 108 119,93 грн., з яких: - 99 456,00 грн. пеня за період з 23.07.2022 по 27.09.2022; - 4 704,00 грн. 7% штраф; - 3 335,80 грн. інфляційні втрати за період з червня по серпень 2022 року; - 624,13 грн. 3% річних за період з 07.06.2022 по 27.09.2022.

У відповідь на претензію відповідач листом №14/10 від 14.10.2022 повідомив про готовність повернути суму попередньої оплати у розмірі 67 200,00 грн. та надав платіжне доручення №0000000456 від 14.10.2022 про сплату 67 200,00 грн. Також відповідач повідомив, що нараховані штрафні санкції на загальну суму 108 119,93 грн. на сьогодення є для відповідача кабальними та суттєво вдарять по бюджету відповідача.

Позивач вважає, що відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної поставки продукції в установлені договором строки, що стало підставою для нарахування позивачем 130 368,00 грн. пені за період з 28.07.2022 по 01.11.2022, 4 704,00 грн. 7% штрафу, 4 675,81 грн. інфляційних втрат за період з червня по вересень 2022 року, 784,31 грн. 3% річних за період з 13.06.2022 по 14.10.2022 та звернення із позовом до суду у цій справі.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність оплати, строк дії договору, наявність прострочення поставки, наявність підстав для нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відносини, що виникли із договору купівлі-продажу (поставки), є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655, ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст.693 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Позивач, скористався своїм правом, передбаченим ст.693 Цивільного кодексу України та у претензії №25/618-2631 від 28.09.2022 вимагав повернення у 10-денний строк від дня пред`явлення претензії коштів в сумі 67 200,00 грн. 100% попередньої оплати та сплату штрафних санкцій, які були нараховані замовник в результаті невиконання виконавцем умов договору у загальному розмірі 108 119,93 грн., з яких: - 99 456,00 грн. пеня за період з 23.07.2022 по 27.09.2022; - 4 704,00 грн. 7% штраф; - 3 335,80 грн. інфляційні втрати за період з червня по серпень 2022 року; - 624,13 грн. 3% річних за період з 07.06.2022 по 27.09.2022.

У відповіді №14/10 від 10.10.2022 на претензію відповідач зазначив, що 06.10.2022 отримав на свою адресу претензію позивача №25/618-2631 від 28.09.2022 та платіжним дорученням №0000000456 від 14.10.2022 повернув попередню оплату у сумі 67 200,00 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Відповідно до п.9.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості зобов`язання, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Крім цього постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов`язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 675,81 грн. інфляційних втрат за період з червня по вересень 2022 року та 784,31 грн. 3% річних за період з 13.06.2022 по 14.10.2022. Відповідач визнав вірність розрахунку інфляційних втрат у сумі 4 675,81 грн., проте заперечував щодо розрахунку 3% річних та після здійсненого відповідачем контррозрахунку 3% річних за період з 13.06.2022 по 14.10.2022 зазначив, що розмір 3% річних становить 684,89 грн.

Позивач визнав, що під час складання позовної заяви при розрахунку 3% річних було допущено арифметичну помилку, та зазначив, що сума стягнення 3% річних за період з 13.06.2022 по 14.10.2022 буде складати 684,89 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають в частині стягнення 4 675,81 грн. інфляційних втрат та 684,89 грн. 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 130 368,00 грн. пені за період з 28.07.2022 по 01.11.2022 та 4 704,00 грн. 7% штраф.

У пункті 9.2 договору, на підставі якого позивачем нараховані пеня, сторони передбачили відповідальність саме за невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції. Крім того, у п.5 додатку №1 до договору сторони за власним волевиявленням визначили, що строк поставки продукції: 45 календарних днів з дати попередньої оплати.

Отже, з урахуванням вимог ст. 253 Цивільного кодексу України та вимог договору, пеня за невиконання виконання зобов`язань щодо поставки продукції повинна нараховуватися за період з 29.07.2022 (останній день поставки - 28.07.2022 включно) по 13.10.2022 (передоплату повернуто - 14.10.2022). Таким чином, за перерахунком суду у період з 29.07.2022 по 13.10.2022 розмір пені за невиконання виконання зобов`язань щодо поставки продукції становить 103 488,00 грн.

Після перевірки судом розрахунку 7% штрафу помилок не виявлено. Також відповідач погодився з розрахунком суми штрафу у розмірі 4 704,00 грн.

Щодо заяви відповідача про зменшення штрафних санкції на 90% суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, 7%штрафу, 3% річних, інфляційних втрат у загальному розмірі 140 532,12 грн.) перевищує суму основного боргу майже удвічі.

Господарський суд зазначає, що загальна сума нарахувань не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у позивача можливості стягувати із відповідача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Крім цього суд враховує невеликий період прострочки та те, що строк оплати настав вже в період введення воєнного стану. Також суд бере до уваги сплату відповідачем основного боргу, складну ситуацію, яка наразі склалася на підприємстві відповідача внаслідок релокації бізнесу та трудового колективу відповідача в інше місто та область країни.

На підставі викладеного, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 70% від розміру, який підлягають до стягнення.

Відтак, розмір пені, що підлягає до стягнення становить 31 046,40 грн. та 7% штрафу - 1 411,20 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 31 046,40 грн. пені, 1 411,20 грн. 7% штрафу, 4 675,81 грн. інфляційних втрат та 684,89 грн. 3% річних.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені та штрафу покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 004,70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод спеціального кріплення" про стягнення 130 368,00 грн. пені, 4 704,00 грн. 7% штрафу, 4 675,81 грн. інфляційних втрат, 784,31 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод спеціального кріплення" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Оцупа Олександра, буд. 2, ідентифікаційний код 43845526) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, ідентифікаційний код 05471247) 31 046,40 грн. пені, 1 411,20 грн. 7% штрафу, 4 675,81 грн. інфляційних втрат та 684,89 грн. 3% річних та витрати по сплату судового збору у сумі 2 004,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв