Рішення

від 22.02.2023 по справі 904/3377/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3377/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" і просило суд стягнути основний борг у розмірі 244 557,24 грн., 3% річних у розмірі 4 583,31 грн., інфляційні втрати у розмірі 39 473,98 грн. та судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 02/03-20-1 від 02.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції.

Ухвалою суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.11.2022 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягненні судових витрат, зазначає, що Позивач невірно визначився із сумою основного боргу, оскільки, враховуючи повернення продукції на суму 28 560,00 грн., фактично за період з 15.06.2020 по 30.04.2022 поставлено продукцію на 2 987 600,27 грн. При цьому, Позивач не врахував в якості оплати суму 30 000,00 грн., що надійшла йому 18.08.2020. Тому загальний розмір залишку вартості продукції становить 214 557,24 грн., а не 244 557,24 грн., як стверджує Позивач. У зв`язку з цим Відповідач не погоджується із розрахунками 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на невірну суму боргу. До того ж, інших специфікацій, окрім Специфікації № 1 від 10.04.2020 до Договору на суму 151 534,88 грн., із визначенням найменування продукції, її кількості, строків розрахунків сторонами не оформлювалось. Отже, розрахунки за поставлену продукцію мали проводитись на підставі виставлених Позивачем рахунків-фактур відповідно до умов п. 3.4 Договору, тобто після їх отримання Відповідачем. Однак у Відповідача були відсутні рахунки-фактури, зокрема, але не виключно за видатковими накладними № 374 від 06.08.2021, № 382 від 10.08.2021, № 385 від 11.08.2021, № 384 від 12.08.2021, № 394 від 20.08.2021, № 428 від 09.09.2021, № 484 від 08.10.2021, № 485 від 12.10.2021, № 542 від 24.11.2021, № 547 від 26.11.2021, № 564 від 08.12.2021, № 16 від 17.01.2022, № 15 від 19.01.2022, № 38 від 03.02.2022. Таким чином, строк виконання зобов`язання з оплати є таким, що не настав. У зв`язку з цим безпідставним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат. На думку Відповідача, у Позивача відсутнє порушене право. Крім того, Відповідач вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними та необґрунтованими, оскільки справа є малозначною; розрахунки нескладні; жодних обґрунтувань на підтвердження обсягу або складу таких витрат, а також доказів на підтвердження їх розміру не надано.

24.11.2022 від Позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

12.12.2022 від Позивача надійшла відповідь на відзив (фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог), в якій він просить суд стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 214 557,24 грн., 3% річних у розмірі 4 020,74 грн., інфляційні втрати у розмірі 39 365,76 грн. та судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. Позивач зазначає, що під час розрахунку загальної суми поставленої продукції (2 987 600,27 грн.) він за недоцільністю не враховував вартість поверненої продукції (28 560,00 грн.). Оскільки поставка в цьому разі є такою, що не відбулась, вона жодним чином не впливала ані на розмір заборгованості Відповідача, ані на суму поставленої продукції, зазначену у позові. Водночас, дійсно, під час розрахунків було допущено арифметичну помилку і не враховано здійснену Відповідачем оплату на суму 30 000,00 грн., тому сума основного боргу становить 214 557,24 грн. У зв`язку з цим Позивач додав уточнений детальний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, обов`язок Відповідача оплатити вартість поставленої йому продукції виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 265 Господарського кодексу України) та не залежить від факту виставлення Позивачем рахунку-фактури на оплату. До того ж, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, тобто, носить інформаційний характер. Умова Договору щодо здійснення оплати після отримання рахунку за змістом ст. 692 Цивільного кодексу України не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дня отримання товару. Також ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє Відповідача від обов`язку оплатити продукцію. При цьому, у змісті всіх видаткових накладних наявні посилання на рахунки-фактури, які додаються до них. Позивач зазначає, що Відповідач робить передчасні висновки про неспівмірність та необґрунтованість заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки докази на підтвердження цих витрат долучено до матеріалів справи разом з клопотанням від 24.11.2022.

20.12.2022 від Відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому він просить суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., зазначає, що заявлені витрати є неспівмірними та необґрунтованими, оскільки справа є малозначною, акт надання послуг № 48 від 10.10.2022 не містить складових послуги, що підлягає оплаті.

11.01.2023 від Позивача надійшов відзив на клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому він заперечує проти доводів Відповідача, зазначає, що із наданих доказів на підтвердження цих витрат випливає погодження сторонами фіксованого розміру правової допомоги та фактичне понесення цих витрат. Віднесення конкретної справи до числа малозначних не впливає на обсяг послуг з надання професійної правничої допомоги по супроводу справи в даному випадку, а законодавством, у свою чергу, не встановлено критерію визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу у пропорційному співвідношенні до ціни позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалась протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між Акціонерним товариством "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (далі Відповідач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт" (далі Позивач, Постачальник) укладено Договір поставки № 02/03-20-1 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку, строки та на умовах, визначених у Договорі та/або Специфікаціях чи інших додатках до Договору, передати у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (далі продукцію), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі та/або Специфікаціях чи інших додатках до Договору, прийняти і оплатити її вартість.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість і вартість продукції, що підлягає поставці за Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються на кожну окрему партію в Специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до Договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставляти продукцію на умовах, що зазначаються у Договорі та/або Специфікаціях до Договору. Умови поставки продукції зазначаються у відповідності до вимог Інкотермс-2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером Договору, а також особливостей, що випливають із умов Договору. Поставка продукції здійснюється Постачальником тільки після отримання офіційної письмової заявки Покупця.

За умовами п. 2.3 Договору Постачальник зобов`язаний одночасно з продукцією передати Покупцеві оригінали таких документів:

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну на продукцію;

- товарно-транспортну накладну;

- документи, які підтверджують якість продукції відповідно до діючого законодавства України та які підлягають передачі Постачальником (далі супровідні документи) документи, зазначені в п. 4.2 Договору;

- у випадку поставки продукції, внесеної до переліку продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, сертифікат відповідності;

- у випадку поставки продукції, внесеної до переліку продукції, при виробництві якої повинен здійснюватись інспекторський контроль ЦТА УЗ, у супровідних документах (вказаних у п. 4.2 Договору) обов`язково має бути відмітка інспектора ЦТА УЗ про приймання;

- документи, що підтверджують історію походження продукції (номерні деталі та вузли), виписка з форми ВУ-53 та пересильної відомості;

- акт зняття або викатки номерних вузлів та деталей, згідно з розпорядженнями УЗ.

Відповідно до п. 2.5 Договору строк поставки продукції погоджується сторонами у Договору та/або Специфікаціях. У випадку порушення Постачальником строку поставки Покупець має право встановити інший строк поставки або відмовитись від прийняття відповідної партії та всієї продукції.

Згідно з п. 2.6 Договору зобов`язання Постачальника з поставки кожної окремої партії продукції вважається виконаним з моменту передачі Покупцю якісної продукції та надання Постачальником всіх належних чином оформлених документів, передбачених умовами Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю поставленої продукції протягом терміну його дії.

За умовами п. 3.2 Договору ціна продукції відповідає рівню звичайних цін, які склались на ринку, та погоджується сторонами попередньо у Договорі та/або у Специфікаціях на кожну відповідну партію продукції. Ціна продукції може бути змінена виключно за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України гривні, у безготівковій формі, або, за погодженням сторін, у будь-якій формі, не забороненій чинним законодавством України. Умови та порядок розрахунків погоджується сторонами у Специфікаціях.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику за поставлену продукцію після отримання рахунку-фактури на умовах, зазначених у Договорі та/або у відповідній Специфікації.

За умовами п. 3.5 Договору Покупець має право затримати оплату за продукцію у будь-якому з нижченаведених випадків:

- Постачальник поставив неякісну продукцію;

- Постачальник поставив продукцію не у повному обсязі, некомплектну або таку, яка не відповідає умовам Договору;

- Постачальник відмовився від усунення недоліків такої продукції;

- Постачальник відмовився від заміни такої продукції та/або не усунув недоліки продукції у встановлені Покупцем строки;

- первинні документи, що фіксують та підтверджують господарські операції за Договором (видаткові накладні, податкові накладні або інші товаросупроводжувальні документи) не надані (не зареєстровані) та/або не відповідають вимогам, які передбачені чинним законодавством України, містять помилки та/або невідповідності,

пропорційно кількості днів, протягом яких вищевказані недоліки (випадки) будуть виправлені Постачальником. При цьому, така затримка в оплаті за продукцію не буде порушенням Покупцем строків оплати за Договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання грошових зобов`язань за Договором сторонами. Термін дії Договору може бути продовжений виключно підписанням сторонами відповідної додаткової угоди до нього.

Специфікацією № 1 від 10.04.2020 до Договору сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну, суму, строк та умови поставки, умови оплати, а саме:

п. 2 загальна сума за Специфікацією складає 151 534,88 грн. з ПДВ;

п. 3 загальна сума Договору складає 151 534,88 грн. з ПДВ;

п. 4 умови оплати: протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару Покупцю;

п. 5 умови поставки: на умовах DDP (згідно з Інкотермс-2020) м. Дніпро, вул. Універсальна, 10;

п. 6 строк поставки: квітень 2020 року.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2020 до Договору сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 8.1 Договору шляхом викладення п. 8.1 у такій редакції: "Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання грошових зобов`язань за Договором сторонами. Термін дії Договору може бути продовжений виключно підписанням сторонами відповідної додаткової угоди до нього".

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу продукцію за період з 12.06.2020 по 03.02.2022 на загальну суму 2 987 600,27 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № РН-0000202 від 12.06.2020 на суму 52 646,40 грн.;

- № РН-0000242 від 02.07.2020 на суму 228 000,00 грн.;

- № РН-0000264 від 17.07.2020 на суму 16 285,64 грн.;

- № РН-0000275 від 21.07.2020 на суму 84 345,02 грн.;

- № РН-0000302 від 27.07.2020 на суму 14 280,00 грн.;

- № РН-0000306 від 31.07.2020 на суму 9 770,40 грн.;

- № РН-0000314 від 05.08.2020 на суму 1 249,08 грн.;

- № РН-00338 від 27.08.2020 на суму 34 063,16 грн.;

- № РН-00348 від 01.09.2020 на суму 29 457,60 грн.;

- № РН-00361 від 08.09.2020 на суму 7 337,52 грн.;

- № РН-00366 від 10.09.2020 на суму 9 104,40 грн.;

- № РН-00367 від 10.09.2020 на суму 91 838,40 грн.;

- № РН-00377 від 15.09.2020 на суму 536,40 грн.;

- № РН-00373 від 16.09.2020 на суму 49 094,42 грн.;

- № 396 від 01.10.2020 на суму 18 447,24 грн.;

- № 103 від 06.10.2020 на суму 14 329,80 грн.;

- № 108 від 06.10.2020 на суму 8 568,00 грн.;

- № 109 від 07.10.2020 на суму 106 408,31 грн.;

- № 119 від 12.10.2020 на суму 1 749,60 грн.;

- № 120 від 12.10.2020 на суму 2 802,96 грн.;

- № 143 від 21.10.2020 на суму 2 293,08 грн.;

- № 141 від 22.10.2020 на суму 14 517,12 грн.;

- № 148 від 26.10.2020 на суму 9 196,80 грн.;

- № 155 від 26.10.2020 на суму 15 248,64 грн.;

- № 165 від 04.11.2020 на суму 46 626,42 грн.;

- № 171 від 09.11.2020 на суму 39 984,00 грн.;

- № 175 від 10.11.2020 на суму 50 036,40 грн.;

- № 181 від 16.11.2020 на суму 35 358,60 грн.;

- № 190 від 20.11.2020 на суму 11 361,00 грн.;

- № 196 від 26.11.2020 на суму 41 760,48 грн.;

- № 207 від 03.12.2020 на суму 93 756,00 грн.;

- № 212 від 07.12.2020 на суму 4 065,12 грн.;

- № 233 від 18.12.2020 на суму 38 005,20 грн.;

- № 238 від 22.12.2020 на суму 18 177,00 грн.;

- № 251 від 29.12.2020 на суму 36 536,40 грн.;

- № 7 від 11.01.2021 на суму 52 293,36 грн.;

- № 9 від 12.01.2021 на суму 71 255,52 грн.;

- № 14 від 13.01.2021 на суму 16 444,08 грн.;

- № 31 від 22.01.2021 на суму 29 037,60 грн.;

- № 51 від 27.01.2021 на суму 32 344,32 грн.;

- № 52 від 27.01.2021 на суму 27 804,00 грн.;

- № 55 від 01.02.2021 на суму 40 556,40 грн.;

- № 57 від 01.02.2021 на суму 8 738,40 грн.;

- № 58 від 01.02.2021 на суму 69 364,80 грн.;

- № 62 від 04.02.2021 на суму 32 229,00 грн.;

- № 85 від 22.02.2021 на суму 21 448,80 грн.;

- № 86 від 22.02.2021 на суму 7 747,80 грн.;

- № 88 від 23.02.2021 на суму 1 501,20 грн.;

- № 91 від 25.02.2021 на суму 2 059,20 грн.;

- № 103 від 01.03.2021 на суму 85 914,36 грн.;

- № 107 від 03.03.2021 на суму 42 571,80 грн.;

- № 111 від 11.03.2021 на суму 37 318,80 грн.;

- № 124 від 16.03.2021 на суму 49 761,00 грн.;

- № 131 від 16.03.2021 на суму 2 353,20 грн.;

- № 128 від 18.03.2021 на суму 64 915,20 грн.;

- № 137 від 23.03.2021 на суму 49 441,20 грн.;

- № 146 від 26.03.2021 на суму 30 729,60 грн.;

- № 151 від 01.04.2021 на суму 79 511,04 грн.;

- № 154 від 02.04.2021 на суму 33 804,00 грн.;

- № 159 від 06.04.2021 на суму 14 128,20 грн.;

- № 176 від 13.04.2021 на суму 18 885,00 грн.;

- № 183 від 19.04.2021 на суму 38 958,84 грн.;

- № 184 від 19.04.2021 на суму 40 320,00 грн.;

- № 199 від 22.04.2021 на суму 41 448,96 грн.;

- № 226 від 04.05.2021 на суму 110 790,00 грн.;

- № 233 від 13.05.2021 на суму 45 085,20 грн.;

- № 239 від 18.05.2021 на суму 56 569,20 грн.;

- № 250 від 20.05.2021 на суму 29 246,28 грн.;

- № 258 від 26.05.2021 на суму 29 677,20 грн.;

- № 259 від 27.05.2021 на суму 33 180,00 грн.;

- № 262 від 28.05.2021 на суму 6 720,00 грн.;

- № 264 від 31.05.2021 на суму 4 537,80 грн.;

- № 283 від 01.07.2021 на суму 23 741,76 грн.;

- № 344 від 14.07.2021 на суму 12 215,40 грн.;

- № 359 від 21.07.2021 на суму 1 885,12 грн.;

- № 367 від 27.07.2021 на суму 26 655,78 грн.;

- № 372 від 04.08.2021 на суму 1 496,40 грн.;

- № 374 від 06.08.2021 на суму 134 446,08 грн.;

- № 382 від 10.08.2021 на суму 6 232,80 грн.;

- № 385 від 11.08.2021 на суму 11 781,00 грн.;

- № 384 від 12.08.2021 на суму 38 280,00 грн.;

- № 394 від 20.08.2021 на суму 27 111,60 грн.;

- № 428 від 09.09.2021 на суму 10 248,00 грн.;

- № 484 від 08.10.2021 на суму 1 589,76 грн.;

- № 485 від 12.10.2021 на суму 13 413,60 грн.;

- № 542 від 24.11.2021 на суму 20 412,00 грн.;

- № 547 від 26.11.2021 на суму 26 076,00 грн.;

- № 564 від 08.12.2021 на суму 4 758,00 грн.;

- № 16 від 17.01.2022 на суму 1 947,00 грн.;

- № 15 від 19.01.2022 на суму 23 364,00 грн.;

- № 38 від 03.02.2022 на суму 6 018,00 грн.,

які підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень,

а також товарно-транспортними накладними:

- № РРН-396 від 01.10.2020;

- № Р103 від 06.10.2020;

- № Р108 від 06.10.2020;

- № Р109 від 07.10.2020;

- № Р119 від 12.10.2020;

- № Р120 від 12.10.2020;

- № Р143 від 21.10.2020;

- № Р141 від 22.10.2020;

- № Р148 від 26.10.2020;

- № Р155 від 26.10.2020;

- № Р165 від 04.11.2020;

- № Р171 від 09.11.2020;

- № Р175 від 10.11.2020;

- № Р181 від 16.11.2020;

- № Р190 від 20.11.2020;

- № Р196 від 26.11.2020;

- № Р207 від 03.12.2020;

- № Р212 від 07.12.2020;

- № Р233 від 18.12.2020;

- № Р238 від 22.12.2020;

- № Р251 від 29.12.2020;

- № Р7 від 11.01.2021;

- № Р9 від 12.01.2021;

- № Р14 від 13.01.2021;

- № Р31 від 22.01.2021;

- № Р51 від 27.01.2021;

- № Р52 від 27.01.2021;

- № Р55 від 01.02.2021;

- № Р57 від 01.02.2021;

- № Р58 від 01.02.2021;

- № Р62 від 04.02.2021;

- № Р85 від 22.02.2021;

- № Р86 від 22.02.2021;

- № Р88 від 23.02.2021;

- № Р91 від 25.02.2021;

- № Р103 від 01.03.2021;

- № Р107 від 03.03.2021;

- № Р111 від 11.03.2021;

- № Р124 від 16.03.2021;

- № Р131 від 16.03.2021;

- № Р128 від 18.03.2021;

- № Р137 від 23.03.2021;

- № Р154 від 02.04.2021;

- № Р159 від 06.04.2021;

- № Р176 від 13.04.2021;

- № Р183 від 19.04.2021;

- № Р184 від 19.04.2021;

- № Р199 від 22.04.2021;

- № Р226 від 04.05.2021;

- № Р233 від 13.05.2021;

- № Р239 від 18.05.2021;

- № Р250 від 20.05.2021;

- № Р258 від 26.05.2021;

- № Р259 від 27.05.2021;

- № Р262 від 28.05.2021;

- № Р264 від 31.05.2021;

- № Р283 від 01.07.2021;

- № Р344 від 14.07.2021;

- № Р359 від 21.07.2021;

- № Р367 від 27.07.2021;

- № Р372 від 04.08.2021;

- № Р374 від 06.08.2021;

- № Р382 від 10.08.2021;

- № Р385 від 11.08.2021;

- № Р384 від 12.08.2021;

- № Р394 від 20.08.2021;

- № Р428 від 09.09.2021;

- № Р484 від 08.10.2021;

- № Р485 від 12.10.2021;

- № Р542 від 24.11.2021;

- № Р547 від 26.11.2021;

- № Р564 від 08.12.2021;

- № Р16 від 17.01.2022;

- № Р15 від 19.01.2022;

- № Р38 від 03.02.2022 (т. 1, а.с. 35-200).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлену продукцію у розмірі 2 773 043,03 грн. (т. 1, а.с. 237-241).

Позивач зазначає, що зарахував часткову оплату у хронологічній послідовності відносно здійснення поставок, а саме починаючи з дати першої видаткової накладної № РН-0000202 від 12.06.2020 по 04.08.2021 (видаткова накладна № 372) сума сплачених коштів складає 2 661 922,43 грн. Решта у розмірі 111 120,60 грн. зарахована в якості сплати за видаткову накладну № 374 від 06.08.2021, у зв`язку з чим заборгованість за цією накладною складає 23 325,48 грн. Інші видаткові накладні не оплачені.

Заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 214 557,24 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вказувалось вище, Специфікацією № 1 від 10.04.2020 до Договору сторони узгодили поставку продукції на загальну суму 151 534,88 грн. з ПДВ. Відповідач зазначає, що оплатив поставку цієї продукції у повному обсязі, проти чого не заперечує Позивач.

З огляду на відсутність домовленостей сторін щодо строку оплати поставленої у подальшому продукції та відсутність відповідних Специфікацій до Договору на поставку продукції за період з 12.06.2020 по 03.02.2022 на загальну суму 2 987 600,27 грн., Відповідач мав здійснити оплату одразу після прийняття продукції, що прямо врегульовано ст. 692 Цивільного кодексу України.

Оскільки остання поставка відбулась 03.02.2022, строк оплати за видатковою накладною № 38 від 03.02.2022 настав одразу після прийняття продукції - 03.02.2022.

Тобто строк оплати за всіма видатковими накладними є таким, що настав.

Як встановлено судом вище, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлену продукцію у розмірі 2 773 043,03 грн.

У зв`язку з цим заборгованість, яка лишилась несплаченою Відповідачем, складає 214 557,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 214 557,24 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за період з 19.02.2022 по 04.10.2022 у розмірі 4 020,74 грн. та інфляційні втрати з березня по вересень 2022 року у розмірі 39 365,76 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 4 020,74 грн. та інфляційних втрат у розмірі 39 365,76 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача основного боргу у розмірі 214 557,24 грн., 3% річних у розмірі 4 020,74 грн., інфляційних втрат у розмірі 39 365,76 грн.

Доводи Відповідача щодо ненастання строку для оплати поставленої продукції суд вважає безпідставними, оскільки обов`язок Відповідача оплатити вартість поставленої йому продукції виникає одразу після прийняття продукції, що прямо врегульовано ст. 692 Цивільного кодексу України, та не залежить від факту виставлення Позивачем рахунку-фактури на оплату.

До того ж, за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, тобто, носить інформаційний характер. Умова Договору щодо здійснення оплати після отримання рахунку за змістом ст. 692 Цивільного кодексу України не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дня отримання товару.

Також ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому наявність або відсутність рахунку у Відповідача не звільняє його від обов`язку оплатити поставлену продукцію і не виключає його відповідальність за порушення цього зобов`язання.

При цьому, у всіх видаткових накладних наявні посилання на рахунки-фактури, які додаються до них.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

При розгляді справи, з урахуванням остаточних вимог Позивача, які викладені у відповіді на відзив, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлена переплата Позивачем судового збору у розмірі 460,07 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. Позивач надав суду:

- Договір про надання правової допомоги № 10/22 від 19.09.2022, укладений між Позивачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "БІЛІ КОМІРЦІ" (Адвокатське об`єднання);

- рахунок на оплату № 48 від 19.09.2022;

- виписку з банку за 19.09.2022;

- акт надання послуг № 48 від 10.10.2022;

- ордер серія АЕ № 1165412 від 24.11.2022 (т. 2, а.с. 5-10).

Так, за умовами Договору про надання правової допомоги № 10/22 від 19.09.2022 (далі Договір № 10/22), серед іншого, Адвокатському об`єднанню доручено здійснювати супровід стягнення боргу з Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" за Договором поставки № 02/03-20-1 від 02.03.2020 в судовому порядку.

Відповідно до п. 3.4 Договору № 10/22 за результатами діяльності сторони складають та підписують акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), але не пізніше обумовленої дати підписання.

Згідно з п. 4.1 Договору № 10/22 за надання послуг Адвокатським об`єднанням відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2 цього Договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду.

За умовами п. 4.2 Договору № 10/22 винагорода (гонорар) за надання послуг Адвокатським об`єднанням відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 2.2 становить фіксований розмір 25 000,00 грн. за супроводження справи в суді першої інстанції, яка обов`язково зазначається в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі наданих послуг. Надання інших послуг узгоджується сторонами окремо шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору № 10/22 Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар), визначену п. 4.2 Договору № 10/22, шляхом попередньої оплати протягом 3 днів з дати виставлення рахунку-фактури.

19.09.2022 Позивач на підставі виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку № 48 від 19.09.2022 сплатив останньому 25 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку за 19.09.2022.

10.10.2022 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням складено акт надання послуг № 48 на суму 25 000,00 грн., в якому окреслено обсяг наданих послуг (виконаних робіт).

При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суду також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, 10, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00554514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Імпорт" (49064, м. Дніпро, вул. Мічуріна, 4, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43275240) основний борг у розмірі 214 557,24 грн., 3% річних у розмірі 4 020,74 грн., інфляційні втрати у розмірі 39 365,76 грн., судовий збір у розмірі 3 869,16 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

22.02.2023