Рішення

від 23.02.2023 по справі 921/501/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 лютого 2023 року м. ТернопільСправа № 921/501/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Івана Франка, буд. 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс (47711, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. Польова, буд. 3)

про стягнення 5492,09 грн.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс про стягнення 25 492,09 грн, з яких: 20000 грн основного боргу; 762,74 грн 3% річних; 4729,35 грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві б/н від 10.10.2022 (вх. №561 від 12.10.2022) посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №413 від 18.05.2020, в частині оплати за отриманий ним товар.

Відповідно до заяви б/н, б/д (вх. №7688 від 17.11.2022) про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку із зменшенням позовних вимог. У вказаній заяві позивачем стверджено про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 20000 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 14.10.2022 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Проте, супровідним листом б/н від 16.01.2023 (вх. №331 від 16.01.2023) представником відповідача долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження сплати суми основного боргу на загальну суму 20000 грн та копію оформленого між сторонами, станом на 10.11.2022, акту звірки на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/501/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.11.2022.

Ухвалою суду від 25.10.2022: залучено адвоката Грималюка Б.І. в якості представника відповідача у справі №921/501/22; надано доступ адвокату Грималюку Б.І., як представнику відповідача, до електронної справи №921/501/22 в підсистемі "Електронний суд".

В підготовчому судовому засіданні 10.11.2022 оголошувалась перерва до 17.11.2022.

Ухвалою суду від 17.11.2022, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання, прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н, б/д (вх. № 7688 від 17.11.2022), постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням, а також оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 01.12.2022.

Ухвалою суду від 01.12.2022: продовжено строк підготовчого провадження у справі; відкладено підготовче судове засідання на 26.12.2022.

В підготовчому судовому засіданні 26.12.2022 оголошувалась перерва до 16.01.2023.

Надалі, ухвалою суду від 16.01.2023: прийнято до розгляду супровідний лист відповідача б/н від 16.01.2023 (вх. № 331 від 16.01.2023), з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/501/22 та призначено її до розгляду по суті на 09.02.2023.

Ухвалою суду від 09.02.2023 розгляд справи відкладено на 23.02.2023.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 23.02.2023 не забезпечив.

23.02.2023 на електронну адресу суду скріплене електронним підписом представника позивача К.Василишина надійшло клопотання б/н від 23.02.2023 (вх. №1634) про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 23.02.2023 не забезпечив.

Як вже зазначалось у встановлений в ухвалі від 14.10.2022 (про відкриття провадження у справі) строк відповідач відзиву на позов не надав.

За час підготовчого провадження у даній справі представником відповідача з супровідним листом б/н від 16.01.2023 (вх. №331 від 16.01.2023) долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень на підтвердження сплати суми основного боргу на загальну суму 20000 грн та копію оформленого між сторонами, станом на 10.11.2022, акту звірки на підтвердження відсутності у відповідача боргу перед позивачем.

Судове засідання 09.02.2023 проводилось за участі представника відповідача - адвоката Грималюка Б.І.

Про обізнаність відповідача та його представника щодо розгляду судом 23.02.2023 даної справи вказують наявні в матеріалах справи довідки про доставку 10.02.2023 ТОВ Роял Транс Сервіс та його представнику адвокату Грималюк Б.І. в електронному вигляді ухвали про відкладення розгляду справи від 09.02.2023.

Тому, відповідач був завчасно та належно повідомлений про дату судового засідання для розгляду справи по суті на 23.02.2023.

Разом з цим, 22.02.2023 через канцелярію суду представником відповідача - адвокатом Грималюком Б.І. подано клопотання №85 від 22.02.2023 (вх. №1605) про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю з`явитись в судове засідання 23.02.2023 через сімейні обставини.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.1, п.2 ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, суд не визнає вказані в клопотанні №85 від 22.02.2023 причини неявки представника відповідача для відкладення розгляду справи поважними.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 23.02.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс (надалі постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс (надалі покупцем) 18.05.2020 укладено договір (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого постачальник передає у власність покупця товар в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні згідно заявки покупця узгодженої сторонами, а покупець зобов`язаний прийняти і оплатити його на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару являється прийняття покупцем товару по розхідній накладній виданою постачальником, яка після підписання її сторонами, має юридичну силу специфікації.

Поставка здійснюється шляхом само вивозу товару покупцем зі складу постачальника (п. 2.1 договору).

У п. 2.2 договору зазначено, що товар постачається на умовах оплати згідно п. 4.4 статті 4 даного договору на протязі 5 (п`яти) днів з моменту узгодження сторонами заявки.

Згідно п. 4.2 договору кінцева загальна сума договору визначається як сума всіх розхідних накладних.

У п. 4.3 договору обумовлено, що оплата товару здійснюється покупцем на основі рахунка шляхом переводу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника чи вартість товару вноситься готівкою на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

Моментом поставки рахується момент підписання представником покупця розхідної накладної на товар, що постачається (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повно виконання сторонами своїх обов`язків по даному договору.

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс (постачальником) передано Товариству з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс (покупцю) товар згідно видаткової накладної №РН-0000643 від 03.06.2021 на суму 20068 грн.

Зазначена накладна підписана відповідачем без жодних заперечень (зауважень).

Матеріали справи також містять виставлений позивачем рахунок фактура №СФ-0000458 від 03.06.2021 на оплату відповідачу коштів в сумі 20068 грн.

На вказану господарську операцію, Товариством з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс (постачальником/продавцем) було видано Товариству з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс (отримувачу/покупцю) податкову накладну №643 від 03.06.2021, яка згідно Податкового кодексу України є податковими документами та складаються на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Вищевказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.06.2021, підтвердженням чого являється відповідна квитанція про реєстрацію податкової накладної.

В матеріалах справи міститься оформлений у двосторонньому порядку Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 01.06.2022, яким сторонами підтверджено, що станом на 01.06.2022 борг відповідача перед позивачем складав 20000 грн.

З врахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, 11.01.2022 у справі №927/738/19 акт звірки взаєморозрахунків являється підтвердженням наявності боргу суб`єкта господарювання, його розміру, визнання боржником такого боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Несплата коштів в сумі 20000 грн за отриманий товар стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав, шляхом стягнення 20000 грн боргу, а також нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн - інфляційних втрат.

Після відкриття провадження у справі представником відповідача до матеріалів справи подано копії платіжних доручень №2045 від 13.10.2022 на суму 1500 грн, №2081 від 26.10.2022 на суму 1500 грн, №2120 від 10.11.2022 на суму 17000 грн.

Згідно вказаних платіжних доручень ТОВ Роял Транс Сервіс перераховано ТОВ Автотракторсервіс кошти на загальну суму 20000 грн, зазначивши при цьому, що це оплата згідно акту звірки.

Представником відповідача також подано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2021 по 10.11.2022, зміст якого вказує на те, що станом на 10.11.2022 у відповідача відсутній борг перед позивачем.

Наслідком здійснених ТОВ Роял Транс Сервіс 13.10.2022, 26.10.2022, 10.11.2022 проплат на загальну суму основного боргу, мало місце звернення ТОВ Автотракторсервіс до суду із заявою б/н, б/д (вх. №7688 від 17.11.2022) про зменшення позовних вимог, з вимогою про стягнення з відповідача 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн інфляційних нарахувань, прийняту судом 17.11.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Як вже зазначалось, у п. 4.3 договору сторонами обумовлено, що оплата товару здійснюється покупцем на основі рахунка шляхом переводу безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника чи вартість товару вноситься готівкою на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

З урахуванням умов п. 4.3 договору, 03.07.2021 - останній день оплати товару, отриманого відповідачем згідно видаткової накладної №РН-0000643 від 03.06.2021.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки від 18.05.2020, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України відповідач несвоєчасно здійснив оплату вартості отриманого товару, перерахувавши її частинами, а саме: 13.10.2022 1500 грн, 26.10.2022 1500 грн та 10.11.2022 17000 грн.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що станом на 23.02.2023, у відповідача відсутній борг за отриманий ним товар по договору від 18.05.2020.

З урахуванням поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, предмет спору у даній справі стосується стягнення з відповідача нарахованих у порядку ст. 625 ЦК України 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн інфляційних нарахувань, обчислених за період з 04.07.2021 по 10.10.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлений п. 4.3 договору строк оплати, граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, встановлено, що заявлені до стягнення суми 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн інфляційних нарахувань є правомірними.

З огляду на те, що факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару (грошового зобов`язання) є доведеним, визначені позивачем і заявлені до стягнення суми, за результатами проведеного судом перерахунку є правомірними, аргументів на спростування цього факту відповідачем не наведено, суд приходить до висновку що заявлені до стягнення суми 762,74 грн 3% річних та 4729,35 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Транс Сервіс (47711, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. Польова, буд. 3, ідентифікаційний код 40146456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автотракторсервіс (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, вул. Івана Франка, буд. 7, ідентифікаційний код 25345160) 762 (сімсот шістдесят дві) грн 74 коп. 3% річних, 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 35 коп. інфляційних нарахувань, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 лютого 2023 року.

Суддя І.П. Шумський