Рішення

від 20.02.2023 по справі 926/59/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року Справа № 926/59/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каренс плюс

до відповідача Державного підприємства Путильське лісове господарство

про стягнення заборгованості в сумі 27 000,00 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники сторін:

Від позивача (в режимі ВКЗ) адвокат Бачинська А.Ю.

Від відповідача не з`явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Каренс плюс звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Державного підприємства Путильське лісове господарство про стягнення заборгованості в сумі 27 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 03 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Карене плюс» (надалі Постачальник/Позивач) та Державним підприємством спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Карпатський держспецлісгосп» (надалі Покупець/Відповідач) було укладено Договір купівлі продажу №182 (надалі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується на умовах та в порядку, визначених Договором, поставляти Покупцю визначений Договором товар, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених Договором.

Далі позивач вказує, що ним виконано умови Договору та 25 червня 2019 року поставлено Покупцю товар на суму 54 000,00 гривень, при цьому відповідач свої обов`язки щодо сплати за поставлений товар виконав частково, перерахувавши на рахунок Постачальника грошові кошти у розмірі 27 000,00 гривень, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 27 000,00 гривень, що і стало підставою для звернення до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 січня 2023 року, судову справу № 926/59/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 січня 2023 року відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 25 січня 2023 року.

24 січня 2023 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, а провадження закрити у зв`язку із пропущенням строку позовної давності.

У поданому відзиві відповідач вказує, що Державне підприємство Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Карпатський держспецлісгосп реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства Путильське лісове господарство, всі права та обов`язки перейшли до правонаступника - Державного підприємства Путильське лісове господарство.

Надалі представник відповідача вказує, що передавальний акт було підписано 24 грудня 2021 року, при цьому з моменту його підписання до 30 вересня 2022 року жодного листа з вимогою про погашення суми боргу не надходило, а тому комісією по списанню кредиторської заборгованості було прийнято рішення списати кредиторську заборгованість у сумі 27 000 грн. у зв`язку із пропущенням трирічного терміну пред`явлення позовної заяви по її стягненню.

Представник відповідача також вказує, що 29 вересня 2021 року головою ліквідаційної комісії Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Карпатський держспецлісгосп було подано оголошення в газу Урядовий кур`єр про оприлюднення інформації про припинення діяльності підприємства та прийняття протягом двох місяців заяв кредиторів.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року призначено підготовче судове засідання у справі № 926/59/23 на 07 лютого 2023 року.

31 січня 2023 року через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив позивача, в якій останній не погоджується з доводами відповідача.

Так, представник позивача вказує, що законодавством не передбачено можливість списання заборгованості у зв`язку із спливом позовної давності в односторонньому порядку, а можливість застосування позовної давності надано виключно суду.

Крім того, представник позивача зазначає, що з 12 березня 2020 року по 31 грудня 2022 року в Україні введено загальнонаціональний карантин, під час якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, на думку позивача, строк позовної давності не пропущено.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у справі № 926/59/23; призначено справу до розгляду по суті на 20 лютого 2023 року.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 20 лютого 2023 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання. При цьому, 20 лютого 2022 року на офіційну електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі представника.

Представник позивача в судовому засіданні 20 лютого 2023 року підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відеозапис).

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20 лютого 2023 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, 03 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Каренc плюс» та Державним підприємством спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Карпатський держспецлісгосп» було укладено Договір купівлі продажу №182.

Державне підприємство Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Карпатський держспецлісгосп припинено, у зв`язку із реорганізацією шляхом його приєднання до Державного підприємства Путильське лісове господарство, всі права та обов`язки перейшли до правонаступника - Державного підприємства Путильське лісове господарство.

Означений факт підтверджується витягом з ЄДР, передавальним актом від 24 грудня 2021 року, а також визнається відповідачем.

Пунктами 1.1, 1.2. Договору визначено, що Продавець зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупця бирки для маркування деревини (далі по тексту Товар), протягом 7 календарних днів з дня отримання письмової заявки від Покупця на кількість та асортимент товару, а Покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснювані його оплату на умовах та в строки встановлені цим договором.

Згідно пункту 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна із Сторін договору, письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу Сторону про припинення дії договору, строк дії Договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же самих умовах.

Пунктом 1.2. Договору унормовано, що найменування Товару, його кількість та строки постачання кожної партії Товару за даним Договором визначаються кожного разу окремо у видатковій накладній.

Так, відповідно до видаткової накладної № 384 від 25 червня 2019 року, позивач поставив відповідачу 30 000 шт. бирок для маркування деревини загальною вартістю 54 000,00 грн. Видаткова накладна підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками обох Сторін.

Згідно пунктів 3.1. 3.3. Договору, покупець зобов`язаний оплатити поставлену партію Товару у відповідності до умов даного Договору. Вартість кожної одиниці Товару визначається в замовленні. Ціна Товару визначена з урахуванням ПДВ та вказана в національній валюті України, в якій здійснюється оплата Товару, шляхом перерахування кожної окремої вартості партії Товару на поточний рахунок Постачальника. Загальна сума даного Договору становить та складається із загальної вартості усього поставленого Товару та визначається відповідно до видаткових накладних на відвантажений Товар.

Пунктом 9.1 Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

Так, 24 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій просив останнього у триденний термін сплатити заборгованість, що утворилась на підставі Договору купівлі-продажу № 182 від 03 січня 2018 року у сумі 27 000 грн.

Відповідач отримав означену претензію 02 березня 2021 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103276937751, однак жодним чином не відреагував на неї.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1, пунктів 5, 8 частини 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 6.1. Договору, Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; прийматипоставлений товар згідно накладних.

Як вбачається із положень статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27 000,00 грн заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо пропущення строків позовної давності оцінюються судом критично, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно частини 2 статті 598 ЦК України, припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, Цивільний кодекс не визначає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання. Пропущення позовної давності не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку, якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо

Відтак, чинним законодавством не передбачено списання заборгованості в зв`язку зі спливом позовної давності в односторонньому порядку.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 березня 2019 року № 757/32377/15-ц.

Крім цього, відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. введено загальнонаціональний карантин.

В подальшому карантин неодноразово продовжувався, та постановою КМ України від 09 грудня 2020 року № 1236 зі змінами, внесеними Постановами КМ України № 1301 від 23.12.2020, № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, № 230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, № 374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28.04.2021, № 474 від 14.05.2021, № 551 від 02.06.2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, № 677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 12.01.2022, № 140 від 09.02.2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022, № 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, № 488 від 29.04.2022, № 594 від 17.05.2022, № 597 від 17.05.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 97 від 04.02.2023 продовжено дію карантину на території України до 30 квітня 2023 року.

Відтак, оскільки закінчення перебігу позовної давності припало на час дії карантину, відповідно строк позовної давності був продовжений, а тому строк позовної давності передбачений статтею 257 ЦК України не було пропущено.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2022 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Путильське лісове господарство (59101, Чернівецька обл., Путильський район, смт. Путила, вул. Шевченка, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 21448070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каренс плюс (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107, офіс 16, код ЄДРПОУ 40138670) 27 000,00 грн. заборгованості та 2 481,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано - 24 лютого 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк