Рішення

від 22.02.2023 по справі 946/5245/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/5245/22

Провадження № 2/946/1190/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2023 року Ізмаїльський міськрайонний судОдеської області

в складі: головуючого судді- Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, якими просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,0003 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122055400:01:003:0095, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 . Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,0003 га, місце розташування якої: Одеська область, Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122055400:01:003:0095. Право власності на спадкове майно належало ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 09.11.2004 року №5/А-2004 року, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД №032434 від 09.11.2004 року. На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею ніхто не проживав і не був зареєстрований, у шлюбі вона не перебувала, дітей не мала. Письмовою відповіддю приватного нотаріуса від 29.07.2021 року за №395/02-14 позивачці було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після спадкодавця, у зв`язку з тим, що в поданих документах прізвище заявниці до укладання шлюбі « ОСОБА_3 » російською мовою, а прізвище спадкодавця « ОСОБА_3 ».

Позивачка та її представник адвокат Губіна Л.М. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача - Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 13.01.2023 року надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу без його участі (а.с.64).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка, розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122055400:01:003:0095, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №032434 від 09.11.2004 року, Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.04.521.00033 (а.с.47), що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.06.2021 року (а.с.48).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24.12.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка, розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122055400:01:003:0095.

Згідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №65266951 від 22.06.2021 року, наданого приватним нотаріусом Арнаут О.В., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с.41).

Як вбачається з довідки Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.06.2021 року №1000 відповідно до запису в будинковій книзі спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті. На день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею за однією адресою ніхто не проживав і не був зареєстрований. Заповіт померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залишала за відомостями Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с.11).

Відповідно до ст. 1262 ЦК Україниу другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємці за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні, що підтверджується в тому числі, свідченнями свідка ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 28.04.1956 року, прізвище позивачки на російській мові « ОСОБА_3 » (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області 18.03.1999 року (а.с.8) та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00031325962 від 22.06.2021 року (а.с.44-45), прізвище позивачки до одруження на українській мові « ОСОБА_5 » (а.с.8).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24.12.2020 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), прізвище померлої сестри позивачки вказано « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Відповідно до Запису про народження №78 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 (російською мовою) (а.с.23).

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00031325808 від 22.06.2021 року прізвище померлої вказано « ОСОБА_7 » (а.с.43).

Факт того, що позивачка та померла ОСОБА_2 є рідними сестрами також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що померла ОСОБА_2 є його тіткою. Вона проживала сама, чоловіка та дітей у неї не було. Позивачка ОСОБА_1 є її рідною сестрою.

Таким чином, судом встановлено, що померла ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рідними сестрами, а отже, спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її рідна сестра ОСОБА_1

ОСОБА_1 29.07.021 року звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Аранут О.В. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до чого нотаріусом була заведена спадкова справа №73/2021 (а.с.16-17).

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Арнаут О.В. від 29.07.2021 року, позивачці було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після спадкодавця, у зв`язку з тим, що в поданих документах (свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження) прізвище заявниці до укладання шлюбу « ОСОБА_5 », а прізвище сестри « ОСОБА_5 » (а.с.5).

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно дост.316ЦК України,правом власностіє правоособи наріч (майно),яке воназдійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачки неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності на спадкове майно, а такаж, право позивачки на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234,1235, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,до Суворовськоїселищної радиІзмаїльського районуОдеської області,адреса реєстрації:68640,Одеська область,смт.Суворове,вул.Пушкіна,47,про встановленняфакту родиннихвідносин тавизнання прававласності наспадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною сестрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_6 », в порядку спадкування за законом після смерті рідної сестри ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Суворовська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,0003 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122055400:01:003:0095 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №032434, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.04.52100033).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: Т.П.Пащенко