Рішення

від 23.02.2023 по справі 522/14840/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14840/22

Провадження № 2-о/522/388/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про встановлення факту належності заповіту,

ВСТАНОВИВ:

2 листопада 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі, в якій просить суд встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош Оленою Миколаївною 4 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 1104 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справу було передано на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою від 11 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про встановлення факту належності заповіту було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі; витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош Олени Миколаївни та Малиновоської державної нотаріальної контори у м. Одеса належним чином завірену копію спадкової справи № 62242650 відносно майна померлого ОСОБА_4 .

У перше судове засідання, призначене на 8 грудня 2022 року, ніхто із учасників справи не з`явився, тому суд, враховуючи зазначене та невиконану ухвалу суду від 11.11.2022 року в частині витребування доказів ухвалою, занесеною до протоколу вказаного судового засідання, відклав розгляд справи.

16 січня 2023 року до суду від Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса надійшла копія спадкової справи № 172/2021до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

У судове засідання, призначене на 23 січня 2023 року жоден із учасників справи не з`явився; від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Зінського О.В. засобами електронного зв`язку 23.01.2023 року надійшло клопотання про відкладення розгяду справи, яку суд ухвалою, занесеною до протоколу вказаного судового засідання, задовольнив.

7 лютого 2023 року до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_3 , в якій вона повідомляла суд про визнання нею заповіту, відсутність претензій на земельну ділянку, визначену у заповіті та просила суд розглядати справу за її відсутності.

10 лютого 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси засобами електронного зв`язку на виконання ухвали суду від 11 листопада 2023 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош Олени Миколаївни надійшла заява, в якій остання повідомила суд про те, що нею не відкривалася спадкова справа відносно майна померлого ОСОБА_4 .

У судове засідання, призначене на 13 лютого 2023, ніхто із учасників справи не з`явився; від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Зінського О.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників заінтересованої особи Одеська міська рада, оскільки такий повідомлений належним чином про судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою усіх учасників справи у судове засідання, його фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, вважає, що є всі правові підстави для задоволення заяви.

Так, судом було встановлено, що 4 квітня 2018 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М.,зареєстрований у Спадковому реєстрі № 1104, що підтверджується Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 51482335 від 4 квітня 2018 року.

Відповідно до змісту вказаного заповіту, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті на випадок своєї смерті зробив розпорядження, за яким земельну ділянку за кадастровим номером 5121683400:01:002:0077, загальною площею 7,5009 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район с/рада Новоселівська, заповідав ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 4 січня 2021 року складено відповідний запис № 172 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , копія я кого міститься у матеріалах справи.

У зв`язку із вказаним, у встановлений законом строк заявниця звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини від 1 липня 2021 року, яка зареєстрована у реєстрі за № 4599.

Після спливу шестимісячного строку представник заявниці звернувся із заявою про про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 4 квітня 2018 року, однак державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Левіною К.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 4600/02-31 від 18 серпня 2021 року, відповідно до якої видача свідоцтва неможлива через те, що в наданих документах є розбіжності, а саме:

в заповіті ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М., та зареєстрований у реєстрі за № 1104 вказано дату народження спадкоємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

в заяві ОСОБА_1 про прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_5 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 01.07.2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 4599, вказано, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

в довіреності, посвідченої Ярош О.М. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 01.07.2021 року, зареєстрованої в реєстрі за № 4598, вказано, що « я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації, що міститься у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином, під час складання заповіту було допущено помилку у написанні року народження заявниці, що позбавляє останню можливості оформити у відповідності до вимог законодавства право власності на майно, яке їй заповідалося, у зв`язку із чим для захисту прав та законних інтересів вона змушена звернутися до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньопороджує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

На підставі досліджених судом доказів, встановлено, що існує невідповідність між заповітом, в якому зазначено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та документами, які посвідчують особу ОСОБА_1 , зокрема, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 ; заявою про прийняття спадщини за № 4599, в якій вказано датою народження заявниці 31.05.1983 рік; довіреністю від 1 липня 2021 року, в якій датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121683400:01:002:0077, загальною площею 7,5009 га, заповідалася саме ОСОБА_1 , оскільки в заповіті зазначено прізвище, ім`я та по-батькові, число та місяць народження заявниці, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Зазначені вище відомості повністю співпадають з даними, вказаними у паспорті громадянина України НОМЕР_3 , виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 24 жовтня 2006 року та в картці фізичної особи-платника податків від 13.11.2006 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року № 296/5 при оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту. Перевірити його реєстрацію у спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє у його прийомі.

Так, за положеннями п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народженняабо в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Досліджені докази вказують на те, що у правовстановлюючому документі, а саме у заповіті від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. , зареєстрованому у реєстрі за № 1104 допущено помилку у написанні спадкоємця ОСОБА_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість вірного « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».

Усунення вказаної помилки є неможливим в позасудовому порядку.

Заінтересованими особами не подано заперечень проти задоволення заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Разом з тим встановлення даного факту не пов`язується з іншим вирішенням спору про право.

Отже, встановлення факту належності вказаного документу має для заявника юридичне значення, а саме для оформлення права власності, а відтак суд вважає заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного. Суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про встановлення факту належності заповіту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про встановлення факту належності заповіту задовольнити.

Встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош Оленою Миколаївною 4 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за № 1104 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 .

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23 лютого 2023 року.

Суддя В.В. Косіцина

23.02.2023